(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/16
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Березень , 2016/№ 12

Як провести процедуру закупівлі комунальних послуг установі-орендодавцю

Бюджетній установі затверджено асигнування за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» — 138 тис. грн. (це потреба нашої установи без урахування витрат на передані в оренду приміщення). У розрахунку до кошторису обчислена загальна потреба на закупівлю електроенергії у постачальника — 270 тис. грн., з яких 138 тис. грн. наша установа повинна сплатити постачальнику електроенергії за рахунок кошторису, а решту 132 тис. грн. — за рахунок коштів орендарів, які вони відшкодують поступово протягом року.
Наприкінці 2015 року ми уклали угоду в розмірі 20 % від договору на постачання електроенергії на 2015 рік (40 тис. грн.), а на початку 2016 року провели переговорну процедуру закупівлі на 98 тис. грн. (138 тис. - 40 тис.). Можливо, на таку очікувану вартість ми не повинні були проводити процедуру закупівлі та укладати зазначену угоду?
Тепер орган Казначейства відмовляє в реєстрації зобов’язань за договором про закупівлю на суму 98 тис. грн., мотивуючи тим, що подання на реєстрацію такого договору з документами про проведення процедури закупівлі є бюджетним правопорушенням. Крім того, вважають, що Законом № 1197 передбачено такий порядок реєстрації зобов’язань лише для закупівель на суму 200 тис. грн. і вище.
Як тепер нам діяти у цій ситуації:
1) чи необхідно відміняти процедуру закупівлі;
2) договір про закупівлю подавати в Казначейство для реєстрації бюджетних зобов’язань без позначки про те, що проведена процедура закупівлі, чи забути про те, що була проведена процедура закупівлі, та стосовно цього договору поводити себе так, начебто за таким договором ми й не проводили закупівлю?
Як узагалі правильно було діяти в нашій ситуації?

1. Насамперед звернемось до аналізу орендних правовідносин.

Так, організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває в комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання зазначеного майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII та оформляються договором оренди.

При цьому порядок розрахунків за спожиті комунальні послуги між орендарем та орендодавцем в обов’язковому порядку закріплюється окремим договором, типову форму якого Фонд державного майна затвердив наказом «Про затвердження договорів оренди» від 23.08.2000 р. № 1774.

Зауважимо, що вартість спожитих комунальних послуг орендар відшкодовує окремо. Це пов’язано з тим, що в п. 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786, визначено: до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

При цьому суми, отримані від орендарів як відшкодування вартості спожитих ними комунальних послуг, бюджетна установа — орендодавець спрямовує на відновлення своїх витрат зі сплати комунальних послуг.

Разом з тим необхідно мати на увазі, що при наданні приміщення в оренду для бюджетної установи — орендодавця існує потреба в закупівлі комунальних послуг на загальну вартість таких послуг, включаючи комунальні послуги для забезпечення власної діяльності та забезпечення комунальними послугами орендарів.

Таким чином, в описаній ситуації у замовника існувала потреба в закупівлі електроенергії у постачальника на загальну суму 270 тис. грн. Тим більше саме орендодавець укладає договір з постачальником електроенергії та здійснює з ним розрахунки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197) вартісна межа для проведення закупівель щодо товарів і послуг становить 200 тис. грн.

Ураховуючи вищезазначене, закупівлю електроенергії при видатках, що перевищують 200 тис. грн., установі необхідно було проводити на загальну суму видатків з оплати спожитої електроенергії (тобто з урахуванням видатків орендарів).

З огляду на те, що замовник у 2015 році продовжив дію попереднього договору про закупівлю на 40 тис. грн., йому варто було на початку 2016 року оголошувати торги для закупівлі електричної енергії на очікувану вартість 230 тис. грн. (270 тис.- - 40 тис.), яка включає вартість електроенергії, що буде спожита установою, та вартість електроенергії, яка має бути відшкодована орендарями.

2. Щодо правомірності здійснення замовником торгів на суму, що менша вартісних меж, зазначимо таке.

Як передбачено ч. 6 ст. 40 Закону № 1197, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Зауважимо, що у ч. 6 ст. 40 Закону № 1197 законодавець прямо не вказує на те, що ця норма має застосовуватися замовником виключно у випадку проведення процедури закупівлі. Разом з тим у Законі № 1197 відсутні й положення про те, що для реалізації вказаної норми нові торги замовник має розпочати виключно в якийсь певний час, наприклад, з 1 січня нового року.

Разом з тим Закон № 1197 не містить прямої заборони щодо його застосування до закупівель, вартісні межі яких менші, ніж передбачені цим Законом.

3. Тепер щодо правомірності дій органу Казначейства.

Слід зазначити, що в п. 2.9 гл. 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309 (далі — Порядок № 309), передбачено виключний перелік випадків та підстав, коли органи Казначейства не реєструють зобов’язання.

З огляду на зазначене, при відмові в реєстрації зобов’язання орган Казначейства має вказати підставу такої відмови.

При цьому відповідно до п. 5.4 гл. 5 Порядку № 309 за порушення бюджетного законодавства в частині необґрунтованої відмови в реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань до органів Казначейства можуть застосовуватися заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Тому радимо замовнику нагадати про зазначене працівникам органу Казначейства, які відмовлятимуть в реєстрації договору про закупівлю.

4. Тепер давайте розберемося, чи варто замовнику відміняти таку процедуру закупівлі. Зазначимо, що підстави для відміни процедури торгів визначено у ст. 30 Закону № 1197.

Так, замовник відміняє торги в разі:

— відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;

— неможливості усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель;

— порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі, передбаченого Законом № 1197;

— подання для участі в них менше двох пропозицій конкурсних торгів, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій;

— відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно із Законом № 1197;

— якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників.

З огляду на вищенаведені підстави, жодна з них не може бути застосована замовником у ситуації, яка розглядається. Тому у даному випадку у замовника відсутня законодавча підстава для відміни процедури закупівлі.

5. Що стосується останнього запитання (забути про те, що була проведена процедура закупівлі, та стосовно цього договору поводити себе так, начебто за таким договором ми й не проводили закупівлю), то так діяти не можна. Адже доки процедура закупівлі повністю не закінчена, а саме: не оприлюднено звіт про результати проведення процедури закупівлі, замовник повинен виконувати вимоги Закону № 1197 на загальних підставах.

На закінчення хочемо порадити замовникам надалі бути більш прискіпливими у виборі консультантів з питань держзакупівель. Доцільно прописувати в договорі на надання консалтингових послуг такими консультантами їх відповідальність у випадках, якщо Держказначейство офіційно відмовить реєструвати договір, Антимонопольний комітет задовольнить скаргу на закупівлю, суд притягне до адміністративної відповідальності членів комітету з конкурсних торгів за складеними Держфінінспекцією адмінпротоколами тощо й такі рішення зазначених органів набрали законної сили (не оскаржені і мають виконуватися).

комунальні послуги, оренда, закупівля додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті