Щодо заповнення річного плану закупівель
Яку суму заповнювати у річному плані закупівель, а саме у полі «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі», у разі, якщо предмет закупівлі — капітальний ремонт відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»?
Згідно з експертним звітом, який формується на основі зведеного кошторисного розрахунку, очікувана сума закупівлі не перевищує 1,5 млн грн., але сума доведених лімітів (бюджетних асигнувань) перевищує 1,5 млн грн. Маємо намір написати листа про зменшення таких лімітів нашій установі, але не відомо, скільки це займе часу. Казначеї радять зазначати суму закупівлі на підставі експертного звіту та кажуть, що ці суми повинні співпадати.
Така невідповідність між сумами асигнувань та даними експертного звіту пов’язана з тим, що в проект було включено придбання обладнання, яке не потребує монтажу. Але придбання такого обладнання ми не змогли провести за КЕКВ 3142, тому було прийнято рішення про коригування проекту, внаслідок чого змінилася сума, яка тепер не відповідає доведеним лімітам.
Підкажіть, яку суму слід зазначити у річному плані закупівель, адже від цього залежить, проводити нам відкриті торги чи ні.
Як передбачено абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII (далі — Закон № 922), цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.
При цьому предмет закупівлі робіт визначають відповідно до розд. ІІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.
Так, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 05.07.2013 р. № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Держслужби автодоріг від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.
Разом із тим у Законі № 922 відсутня вимога про те, що замовник планує очікувану вартість предмета закупівлі на пiдставi кошторису. Тож немає вимоги про те, щоб суми очікуваної вартості предмета закупівлі та доведених лiмiтiв (бюджетних асигнувань) співпадали.
Отже, при плануванні предмета закупівлі робіт замовник виходить з очікуваної вартості робіт, зазначених в експертному звіті, який сформовано на підставі зведеного кошторисного розрахунку. Оскільки сума таких робіт не перевищує 1,5 млн грн., отже, процедуру публічних закупівель за Законом № 922 не проводять. До речі, такий предмет закупівлі замовник фіксує у додатку до річного плану закупівель.
Разом із тим замовник може провести торги через систему електронних закупівель Prozorro. Але ж не забувайте: при допорогових закупівлях замовнику варто дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.
Щодо укладення додаткової угоди до договору про закупівлю
Договір про закупівлю палива укладений у січні 2016 року на суму 250 тис. грн. за старою процедурою закупівлі. У жовтні 2016 року укладаємо додаткову угоду про зміну ціни в розмірі 10 % згідно зі ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Чи потрібно в додаткової угоді робити посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» та оприлюднювати звіт про укладені договори?
За загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Як передбачено ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ), акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність. При цьому вказано, що актами цивільного законодавства також є закони України ( ч. 2 ст. 4 ЦКУ).
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99, надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Так, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 922 передбачено, що процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Зверніть увагу: Закон № 922 не містить положень про поширення його дії на договори про закупівлю, укладені до 01.04.2016 р. (тобто до вступу в дію цього Закону для центральних органів виконавчої влади та «монополістiв») або ж до 01.08.2016 р. (тобто до вступу його в дію для всіх бюджетникiв).
З огляду на зазначене, Закон № 922 на такі договори не поширюється. Тому якщо сторони виконують договори, укладені за паперовими торгами, то керуються умовами таких договорів без застосування положень Закону № 922.
У випадку, якщо сторони пiсля вступу в дію Закону № 922 укладають до таких договорів додаткову угоду, то варто зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦКУ акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
При цьому, як передбачено ст. 11 ЦКУ, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з договорів та інших правочинів.
З огляду на зазначене, якщо сторони додатковою угодою вносять зміни до договору про закупівлю вже після 1 квiтня та 1 серпня цього року, то до таких правовідносин вони мають застосовувати норми чинного законодавства, частиною якого є й Закон № 922.
Отже, вносити зміни до «старого» договору щодо зміни ціни за одиницю товару в межах 10 % замовник може. У такому випадку радимо в договорі зробити посилання, що зміни вносять згідно з чинним законодавством. Про внесення змін до «старих» договорів Мінекономрозвитку розповів у листі від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06 (буде опубліковано в одному з наступних номерів нашої газети).
Разом з тим варто зазначити, що вимога ч. 1 ст. 2 Закону № 922 про оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про укладені договори стосується допорогових закупівель за умови, якщо замовник для закупівлі не застосовує електронну систему, а укладає прямий договір. Тобто звіт про укладені договори складати не потрібно, оскільки у цьому випадку новий договір не укладають, а вносять зміни до попереднього договору.
Одночасно важливо звернути увагу: з комплексного аналізу чинних норм Закону № 922 та наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490 випливає, що обов’язок оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, передбачений ч. 1 ст. 10 Закону № 922, стосується договорiв, укладених за результатами процедур публічних закупівель у Prozorro, проведених тендерним комітетом або уповноваженою особою.
Разом з тим обов’язок оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору, укладеного по «паперових» торгах, був передбачений у Законі України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII, який з 01.08.2016 р. втратив чинність. З огляду на це, відсутні пiдстави для oприлюднення зараз такого повідомлення про внесення змін до договору щодо «паперових» договорів.
Щодо звіту про укладений договір
Законом № 922 передбачено, що звіт про укладені договори необхідно оприлюднювати в електронній системі закупівель, якщо закупівля не проводилась у системі, тобто укладено прямий договiр.
Яким чином це робити? Як здійснити оприлюднення такого договору? Якi документи необхідно прикрiплювати?
Система запитує рiшення про вибір переможця. Яке рішення мається на увазі?
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 у разі здійснення замовником публічних закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менша за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовник обов’язково оприлюднює звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Перш за все, звертаємо увагу на те, що вимога про обов’язок замовника оприлюднити зазначений звіт визначає як одну з умов наявності такого обов’язку — вартість предмета закупівлі. Вказана норма визначена в ч. 1 ст. 2 Закону № 922, яка в цілому регулює питання застосування цього Закону, виходячи саме з вартості предмета закупівлі, а не з загальної суми укладеного договору.
Згідно з ч. 7 ст. 2 Закону № 922 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Закон № 922 поширюється на допорогові закупівлі в частині дотримання принципів здійснення публічних закупівель та оприлюднення звіту про укладені договори у зазначеному вище випадку. Тобто застосуванням Закону № 922 можна вважати оприлюднення звіту про укладені договори.
Отже, якщо замовник подiлить предмет закупівлі на частини та не оприлюднить звіт про укладені договори, може вбачатися порушення вимог Закону № 922.
Таким чином, у разі, якщо згідно з додатком до річного плану закупівель, затвердженим замовником пiсля 01.08.2016 р., вартість предмета закупівлі товару, роботи або послуги дорівнюватиме/перевищуватиме 50 тис. грн., але буде меншою вартісних меж застосування Закону № 922 й замовник не буде проводити закупівлю цього предмета закупівель через Prozorro, то по таких предметах закупівель замовник має оприлюднити звіт про укладені договори у Prozorro.
Отже, насамперед допорогова закупівля має бути спланована в додатку до річного плану закупівель. Замовник має оприлюднити через систему Prozorro додаток у строк 5 календарних днів з дня його затвердження особою, відповідальною за допорогові закупівлі.
Далі, якщо замовник не проводить допорогову закупівлю через Prozorro, а укладає прямий договір, то в строк 1 календарний день з дня його укладання необхідно оприлюднити через систему Prozorro звіт про укладені договори.
Форма звіту про укладені договори затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490. Цим наказом передбачено, що на заповнену форму накладається електронний цифровий підпис.
При цьому незважаючи на те, що в законодавствi передбаченa для оприлюднення тiльки затверджена форма вказаного звіту, без приєднання якихось ще документів, у самiй системі Prozorro таке оприлюднення реалізовано по-iншому.
Так, алгоритм оприлюднення зазначеного звіту через Prozorro реалізовано таким чином: електронна система вважає, що замовник нiби-то провiв процедуру закупівлі та вибрав переможця, а тому вимагає заповнити окремо iнформацiю про переможця закупівлі, прикрiпити рішення замовника про вибір переможця та укладений договір.
Тож оскільки законодавство не містить певних вимог щодо розміщення через систему Prozorro до звіту про укладені договори по допорогових закупівлях будь-яких рішень замовника та договору, то відсутність таких документів в системі не може вважатися порушенням, якщо замовник в обох випадках прикрiпить сам звіт.
Зауважте: система працює таким чином, що поки замовник не прикрiпить хоч якийсь документ та не накладе електронний цифровий підпис, система просто не пустить замовника далі на наступний етап, а отже, він не зможе оприлюднити власне й сам звіт про укладені договори.
Щодо призначення голови тендерного комітету
Керівника установи призначають головою тендерного комітету. Хто повинен підписати наказ про його призначення?
Для організації та проведення процедур закупівель, як передбачено Законом № 922, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). При цьому склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджують рішенням замовника.
Разом з тим керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, а голову тендерного комітету згідно з Законом № 922 призначає замовник. При цьому голова тендерного комітету організовує його роботу та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
Отже, керівник установи (замовника) може призначити головою тендерного комітету й самого себе, шляхом прийняття відповідного рішення в межах компетенції, наприклад, видання наказу про затвердження складу тендерного комітету.
