Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138

Коментар редакції

Змінено перелік платних послуг, які можуть надавати заклади охорони здоров’я та вищі медичні навчальні заклади

Останнім часом відбуваються зміни видів дозволених платних послуг, порядків їх надання і розрахунків у різних галузях бюджетної сфери. Ну що ж, все тече, все міняється… Не є винятком і галузь охорони здоров’я.

Так, постановою, що коментується, унесено зміни до Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138 (далі — Перелік № 1138).

Насамперед з назви цього Переліку вилучили згадку про науково-дослідні установи. Тобто, судячи з оновленої назви Переліку № 1138, він передбачає надання платних послуг закладами охорони здоров’я та вищими медичними навчальними закладами. Але при цьому слід зазначити, що назву розд. ІІІ цього Переліку не змінено. Цей розділ, як і раніше, має таку назву: «Послуги, що надаються згідно з функціональними повноваженнями вищими медичними навчальними закладами та науково-дослідними установами».

Далі бачимо: є зміни щодо надання закладами охорони здоров’я медичної допомоги із застосуванням телемедицини. Як вважає Уряд, це забезпечить конституційне право громадян на якісну медичну допомогу та дозволить розширити доступ до таких послуг. Також це сприятиме ефективній організації надання меддопомоги в умовах, коли відстань є критичним чинником.

Давайте зупинимось на цьому понятті та розглянемо, які саме платні послуги із застосуванням телемедицини тепер можуть надавати заклади охорони здоров’я.

Телемедицина — це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями.

Механізм організації медичної допомоги із застосуванням телемедицини передбачений Порядком організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженим наказом МОЗ від 19.10.2015 р. № 681.

Відповідно до розд. ІІ цього Порядку головною метою телемедицини є поліпшення здоров’я населення шляхом забезпечення рівного доступу до медичних послуг належної якості.

Основними завданнями телемедицини є:

— забезпечення надання медичної допомоги пацієнту, коли відстань є критичним чинником її надання;

— збереження медичної таємниці та конфіденційності, цілісності медичної інформації про стан здоров’я пацієнта;

— створення єдиного медичного простору;

— сприяння підвищенню якості допомоги та оптимізації процесів організації та управління охороною здоров’я;

— формування системних підходів до впровадження та розвитку телемедицини в системі охорони здоров’я.

Оновлений Перелік № 1138 тепер дозволяє надання таких видів платних послуг із застосуванням телемедицини, як:

— лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненнями громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням телемедицини;

— медична допомога хворим удома, зокрема із застосуванням телемедицини (діагностичне обстеження, процедури, маніпуляції, консультування, догляд);

— медичне обслуговування, зокрема із застосуванням телемедицини, за договорами із суб’єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування України);

— медичне обслуговування, зокрема із застосуванням телемедицини, іноземних громадян, які тимчасово перебувають на території України, в тому числі за договорами страхування.

Ідемо далі.

У розділі «Послуги, що надаються згідно з функціональними повноваженнями державними і комунальними закладами охорони здоров’я» з’явився абсолютно новий вид платної послуги — проведення мікробіологічних, паразитологічних, молекулярно-генетичних, хімічних, токсикологічних та фізичних досліджень, що не належать до медичної допомоги населенню, та оформлення їх результатів. Тобто коло досліджень, які можуть проводити заклади охорони здоров’я за плату, розширено.

Що стосується надання платних послуг вищими медичними навчальними закладами і науково-дослідними установами, то тут зазначимо таке.

З переліку видів послуг, які були передбачені у розд. ІІІ Переліку № 1138, вилучені такі:

— отримання вищої медичної освіти у випадках, коли абітурієнт уже одержав вищу освіту з іншої спеціальності;

— навчання іноземних і вітчизняних студентів на умовах контракту з фізичними та юридичними особами у межах ліцензованого обсягу підготовки;

— консультації докторантів та аспірантів з навчальних закладів, що не підпорядковані МОЗ;

— переведення з одного до іншого медичного вузу та поновлення на навчання студентів, які були раніше відраховані, понад план державного замовлення, у тому числі на перший курс;

— приймання кандидатських іспитів у осіб, які не працюють у державному вищому медичному (фармацевтичному) закладі освіти. Навчання в аспірантурі фахівців, які працювали поза системою МОЗ;

— проведення наукових досліджень сторонніми юридичними та фізичними особами на базі державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти або державних закладів післядипломної освіти;

— інші платні послуги, передбачені постановою КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами» від 20.01.97 р. № 38;

— виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та консультативно-методичних робіт на договірних умовах;

— проведення наукової та науково-технічної експертизи;

— надання університетськими клініками послуг з проведення науково-дослідної роботи, розроблення та впровадження нових медичних технологій і надання в оренду приміщень та обладнання.

При цьому розд. III Переліку № 1138 доповнено новим пунктом 21, яким передбачено, що вищі медичні навчальні заклади та науково-дослідні установи можуть надавати інші платні послуги, передбачені постановами КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» від 27.08.2010 р. № 796 (далі — Перелік № 796) та «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами» від 28.07.2003 р. № 1180 (далі — Перелік № 1180).

Так, наприклад, п. 2 Переліку № 796 дозволяє надання такої платної послуги, як навчання студентів, курсантів для здобуття другої вищої освіти, крім випадків, коли право на безоплатне здобуття другої вищої освіти надано законодавством.

Ця платна послуга, по суті, і є тією, яка раніше була передбачена п. 1 розд. ІІІ Переліку № 1138, — отримання вищої медичної освіти у випадках, коли абітурієнт уже одержав вищу освіту з іншої спеціальності.

Тож, перш ніж засмучуватись через те, що деякі види платних послуг виключено з Переліку № 1138, спробуйте пошукати подібні у Переліку № 796 та Переліку № 1180, а вже потім приймайте рішення щодо надання тієї чи іншої платної послуги.

Тетяна СТАНКУС, заступник головного редактора