Виділено додаткові асигнування: чи обов’язково проводити процедуру закупівлі
Установа має договір на постачання електроенергії, який був укладений ще у 2011 році. На початку цього року була підписана угода на постачання електроенергії на суму 180 тис. грн., тому тендер не проводили.
На підставі рішення сільської ради внесено зміни до кошторису, тому що нам виділили ще 100,5 тис. грн. Загальна сума асигнувань на рік перевищує 200 тис. грн.
Що в такому випадку робити? Як бути з тим договором, який був укладений у 2011 році, оскільки Київобленерго не погодиться його розривати?
Як передбачено абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, цей Закон застосовується:
— до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.;
— до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.
Таким чином, якщо замовник на початку року на момент планування першої закупівлі на суму 180 тис. грн. об’єктивно не мiг передбачити потребу в закупівлі по цьому ж предмету ще на суму 100,5 тис. грн., то друга закупівля буде вважатися новим предметом закупівлі. Отже, рiшення про застосування Закону № 922 приймається замовником виходячи з очікуваної вартості предмета другої закупівлі, а саме — 100,5 тис. грн. А оскільки зазначена сума менша 200 тис. грн., то Закон № 922 не застосовується та укладається прямий договір.
Водночас бюджетникам необхідно враховувати норми бюджетного законодавства України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
При цьому п. 7 ч. 1 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 48 БКУ розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.
З огляду на зазначене, навiть якщо б замовник — бюджетна установа й міг об’єктивно передбачити потребу в закупівлі за цим предметом (тобто на початку року при плануванні) на всю суму 280,5 тис. грн. (180 тис. грн. + 100,5 тис. грн.), то при укладенні договору без наявних затверджених асигнувань на всю заплановану суму стали б на завадi норми БКУ.
Тому немає пiдстав стверджувати, що непроведення процедури закупівлі на 100,5 тис. грн. — це подiл предмета закупівлі на частини з метою уникнення застосування Закону № 922.
Хто несе відповідальність за складання та оприлюднення додатка до річного плану
В нашій установі було прийнято рішення, що проведенням тендерних закупівель через систему Prozorro буде займатися секретар тендерного комітету, а публікувати звіт про укладені допорогові договори — особа, яка не є членом цього комітету.
Хто повинен складати та оприлюднювати додаток до річного плану? Хто несе відповідальність за оприлюднення річного плану закупівель та додатка до нього? Чи несе за це відповідальність секретар тендерного комітету?
Як передбачено ч. 1 ст. 11 Закону № 922, для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому згідно з п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 тендерний комітет — це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно з цим Законом.
Згідно з покладеними повноваженнями тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур публічних закупівель, тобто пiсляпорогових публічних закупівель (а отже, за складання річного плану закупівель та його оприлюднення). Зазначимо, що ані в Законі № 922, ані в наказі № 490 не передбачено, що додаток є невід’ємною частиною річного плану закупівель.
Тому ми не радимо утворювати тендерний комітет для проведення допорогових закупівель, а також зобов’язувати секретаря тендерного комітету займатися додатком до річного плану.
Для забезпечення проведення допорогових публічних закупівель (складання додатка до річного плану закупівель, проведення електронних допорогових торгів через систему Prozorro, а в разі укладання прямого договору — для оприлюднення звіту про укладені договори) замовник може призначити відповідальну особу. При цьому такою вiдповiдальною особою може бути той самий працівник замовника, який призначений секретарем тендерного комітету.
Тепер щодо адміністративної відповідальності за порушення законодавства про публічні закупівлі. Варто зазначити, що Законом № 922 не передбачено прямої відповідальності для осіб, відповідальних за допорогові закупівлі.
Разом із тим ст. 16414 КУпАП викладено в новій редакції згідно з розд. IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922, а саме:
«Стаття 16414. Порушення законодавства про закупівлі
Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, —
тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —
тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Як бачимо, одним зi складів правопорушень, передбачених у ч. 1 ст. 16414 КУпАП, є неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства. При цьому законодавець не розмежовує відповідальність щодо складу правопорушень, які стосуються пiсляпорогових публічних закупівель або допорогових закупівель.
Згiдно з ч. 1 ст. 10 Закону № 922 відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Разом з тим, як ми вже зазначали, тендерний комітет призначають для проведення процедур публічних закупівель (тобто пiсляпорогових публічних закупівель).
З урахуванням цього відповідальність за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення річного плану закупівель буде нести секретар тендерного комітету, а відповідальність за неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення додатка до річного плану закупівель — посадова (службова) особа замовника, призначена відповідальною за забезпечення проведення допорогових закупівель.
На яку суму укладати договір про закупівлю
Проведена понадпорогова закупівля. Цінова пропозиція переможця — 510,21 тис. грн., але договір укладено на 510,20 тис. грн. У звіті про результати проведення процедури закупівлі відображають суму цінової пропозиції — 510,21 тис. грн. Чи можна укласти договір на суму меншу, ніж сума цінової пропозиції, та чи зареєструє такий договір орган Казначейства?
Як передбачено ч. 4 ст. 36 Закону № 922, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
При цьому замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (ч. 2 ст. 32 Закону № 922).
Отже, замовник може в тендерній документації прописати механізм укладання договору про закупівлю, зокрема, передбачити, що переможець торгів надає замовнику перераховану ціну тендерної пропозиції за результатами аукціону. Якщо перерахована цiна відрізняється від аукціонної в бік зменшення у зв’язку з технічними особливостями такого перерахунку, то сторони при укладанні договору (замовник та переможець) вважатимуть таку перераховану ціну цiною тендерної пропозиції переможця за результатами аукціону.
З огляду на зазначене, якщо у тендерній документації не було прописано відповідний механізм укладання договору про закупівлю, то цiнa договору в такому випадку повинна бути 510,21 тис. грн.
У зв’язку з цим варто пам’ятати: ч. 1 ст. 37 Закону № 922 передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, в разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
Яка відповідальність за несвоєчасне оприлюднення додатка до річного плану закупівель
В установі проведено закупівлі без використання електронної системи шляхом укладання прямих договорів (до 50 тис. грн.), але додаток до річного плану своєчасно не оприлюднили на електронному майданчику. Цей додаток ми оприлюднили після того, як було укладено договори. Чи загрожують нам якісь штрафи?
Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону № 922, додаток до річного плану безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 (календарних) днів з дня його затвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 16414 КУпАП неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 11900 до 17000 грн.).
Яку інформацію оприлюднюють замовники про укладені прямі договори
Який документ (рішення чи постанову) складає відповідальна особа при здійсненні прямої допорогової закупівлі (без застосування електронної системи закупівель)?
Який порядок оприлюднення інформації щодо договору, укладеного без застосування електронної системи закупівель: додаток до річного плану — рішення чи протокол — звіт про укладений договір?
Законодавство у сфері публічних закупівель не встановлює певних вимог щодо документообігу, який має вести особа замовника, яка призначена відповідальною за організацію та проведення допорогових публічних закупівель. Тобто відсутні вимоги щодо складання протокольних рішень такої особи, винесення постанов тощо. Тож механізм здійснення зазначеною особою допорогових закупівель замовник може самостійно прописати у вiдповiдному положенні.
Разом з тим закупівельним законодавством передбачено складання та оприлюднення щодо допорогових закупівель додатка до річного плану закупівель та звіту про укладені договори.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 922 додаток до річного плану та зміни до нього безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 календарних днів з дня їх затвердження.
При цьому згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Зазначимо, що абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 встановлено такi вартісні межі:
— до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.;
— до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.
Форма звіту про укладені договори затверджена наказом № 490. При цьому відповідно до п. 2 цього наказу додаток до річного плану закупівель складають за формою річного плану закупівель, затвердженою цим же наказом.
Які документи повинен надати учасник-переможець процедури закупівлі
Чи потрібно при укладанні договорів з організаціями і ФОП брати якісь підтвердні документи (свідоцтво про реєстрацію, ліцензію)? Якщо потрібно, то які саме?
Усе залежить від того, яку закупівлю проводить замовник: допорогову чи пiсляпорогову.
Так, якщо замовник укладає договір за результатами проведення процедури публічних закупівель, то ч. 2 ст. 36 Закону № 922 передбачено, що учасник-переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання таких дозволу або ліцензії передбачено законодавством.
Разом з тим законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено такого обов’язку, як зазначено вище, відносно допорогових публічних закупівель. Тому при допорогових закупівлях замовник сам визначає, які документи вимагати від організації чи ФОП-переможця при укладанні договору.
Як провести закупівлю, якщо роботи належать до різних предметів закупівлі
Загальна вартість робіт на об’єкті складає 15 млн грн. Проведено тендер на підрядні роботи, з них вартість технагляду дорівнює 300 тис. грн., а авторського нагляду — 60 тис. грн.
У розд. III Порядку визначення предмета закупівлі передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами.
Поясніть, чи потрібно було проводити закупівлю робіт з технагляду та авторського нагляду як окремі предмети закупівлі? Або ж як окремі лоти в одному тендері по одному об’єкту?
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомки та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
З аналізу складових, які законодавцем включено до визначення такого терміна, як «роботи», випливає, що роботами у розумінні Закону № 922 є як безпосередньо проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація об’єктів і споруд, технічне переоснащення підприємств, так і послуги, які супроводжують такі роботи. При цьому зазначені послуги включаються до кошторисної вартості робіт, якщо їх вартість не перевищує вартості цих робіт.
Зверніть увагу: зазначені роботи будуть окремими предметами закупівлі.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, а саме — Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.
Визначення предмета закупівлі робіт замовники здійснюють згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293, а також Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.
При цьому вартісні межі застосування Закону № 922 передбачено такi:
— для закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) — 200 тис. грн.;
— для закупівлі робіт — 1 млн 500 тис. грн.
Отже, при визначенні предмета закупівлі робіт необхідно виходити з поняття «об’єкт будівництва» з урахуванням очікуваної вартості для всього обсягу робіт за кожним окремим видом робіт, перелік яких зазначено у визначенні терміна «роботи» (див. п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
При цьому супровідні роботам послуги, якщо їх вартість не перевищує вартості робіт, теж вважаються роботами, а отже, для них застосовується вартісна межа — 1,5 млн грн.
Як зазначено у запитанні, в цій ситуації загальна вартість об’єкта складає 15 млн грн., з них: 300 тис. грн. — вартість технагляду, 60 тис. грн. — авторський нагляд.
Питання про застосування Закону № 922 слід вирішувати виходячи з очікуваної вартості кожного окремого виду таких робіт по об’єкту будівництва.
Оскільки у вашій ситуації очікувана вартість здійснення робіт з технічного нагляду та робіт зi здійснення авторського нагляду менша вартісних меж застосування Закону № 922 для робіт, то закупівлю зазначених робіт замовник відображає в додатку до річного плану закупівель. При цьому для закупівлі робіт зі здійснення технічного нагляду, робіт зi здійснення авторського нагляду замовник укладає «прямi» договори.
Обґрунтовуючи зазначену позицію, варто також звернути увагу: підряднi роботи, роботи по здійсненню технічного нагляду та роботи по здійсненню авторського нагляду за виконанням робіт по об’єкту будівництва — це різні по своїй суті роботи, які виконуються в різних часових діапазонах та послідовності, при цьому різними установами (організаціями).
Для проведення капітального ремонту різних систем (покрівлі, стелі, вентиляції, електроосвітлення) за одним об’єктом установі виділено бюджетні асигнування в сумі 2 млн грн.
Чи потрібно проводити тендери на розробку проектно-кошторисної документації, роботи, авторські нагляди та технічні нагляди окремо по кожній системі? Як правильно оголосити закупівлю у такому випадку?
Насамперед зазначимо, що такі роботи, як:
— розробка проектно-кошторисної документації;
— капітальний ремонт об’єкта;
— авторський нагляд;
— технічний нагляд, —
це різні види робіт, а отже, й різні предмети закупівель робіт.
Оскільки предмет закупівлі роботи визначається за об’єктом будiвництва, то для прийняття рішення щодо застосування Закону № 922 замовнику варто виходити з очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі робіт.
Оскільки, як описано в ситуації, вартість робіт з капітального ремонту покрівлі, стелі, вентиляції, електроосвітлення по одному об’єкту становить 2 млн грн., то для закупівлі таких робіт замовник проводить процедуру закупівлі. Нагадаємо, що вартісна межа застосування Закону № 922 для робіт становить 1,5 млн грн.
При цьому якщо вартість кожної окремої роботи з тих, що зазначенi в запитанні (роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації, роботи з авторського нагляду, роботи з технічного нагляду) менша 1,5 млн грн., то замовник укладає прямий договір.
Щодо визначення кроку аукціону
При створенні будь-якої закупівлі зазначаємо крок аукціону 0,5 — 1 % від суми закупівлі. Припустимо, що крок буде дорівнювати 100 грн. Коли учасники роблять попередні ставки, то вони виконують цю вимогу. Під час аукціону деякі учасники роблять ставку на 0,01 грн. менше, ніж попередній учасник, та виграють аукціон.
У зв’язку з цим виникли запитання:
— чи обов’язково робити крок аукціону більше ніж 100 грн.;
— чи можна дискваліфікувати учасника, якщо він фактично не виконав умови (зробив ставку меншу, ніж крок аукціону);
— яким нормативно-правовим актом це врегульовано?
Згідно з ч. 2 ст. 21 та ч. 2 ст. 29 Закону № 922 в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Зауважимо: тендерна документація повинна обов’язково містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість.
Варто зазначити, що електронний аукціон полягає в повторювальному процесі зниження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
При цьому для проведення електронного аукціону ціни / приведені ціни всіх пропозицій розташовуються в електронній системі закупівель у порядку від найвищої до найнижчої без зазначення найменувань учасників. Стартовою ціною визначається найвища ціна / приведена ціна. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначається нова стартова ціна за результатами попереднього етапу аукціону.
Якщо учасники подали пропозиції з однаковим значенням ціни / приведеної ціни, першим в електронному аукціоні пониження ціни буде здійснювати учасник, який подав свою пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням ціни пропозиції.
Варто звернути увагу: відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону № 922 учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну / приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни / приведеної ціни.
При цьому пiдстави для відхилення тендерної пропозиції учасника передбачені в ч. 1 ст. 30 Закону № 922. Так, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо:
— учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
— наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч. 7 ст. 28 цього Закону;
— тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Як здійснити закупівлю додаткових будівельних робіт
На 2016 рік училищу виділено бюджетні кошти на проведення капітального ремонту електричної мережі коридора 3-го поверху студентського гуртожитку. Розроблений проект був затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» на суму 122,436 тис. грн.
Через систему електронних закупівель Prozorro було розміщено оголошення на виконання будівельних робіт. Підрядник, який переміг на аукціоні, запропонував виконати будівельні роботи на суму 81 тис. грн. Роботи, які були заплановані в проектно-кошторисній документації, підрядник виконав в повному обсязі. В ході виконання будівельних робіт виникла необхідність провести додаткові роботи на зазначеному об’єкті на суму 41 тис. грн., яка виникла за рахунок економії.
Чи потрібно вважати ці види додаткових робіт новими та розробляти проектно-кошторисну документацію, затверджувати її в експертизі, розміщувати оголошення через систему електронних закупівель Prozorro?
Чи можна укласти додаткову угоду до існуючого договору з тим самим підрядником без розміщення оголошення через систему електронних закупівель Prozorro?
Перелік випадків, коли можна внести зміни до iстотних умов договору про закупівлю, встановлено в ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Цей перелік є вичерпним. Зауважте, що збільшувати обсяг закупівель не передбачено зазначеною нормою Закону № 922.
У цьому випадку потреба в закупівлі на суму 41 тис. грн. — це новий предмет закупівлі. А оскільки зазначена сума менша вартісних меж застосування Закону № 922, замовник або укладає прямий договір, або проводить допорогову електронну закупівлю через електронну систему закупівель Prozorro.
Чи можуть одночасно діяти два договори закупівлі з одного предмета закупівлі
На початку року проведено процедуру закупівлі та укладено договір закупівлі паливно-мастильних матеріалів на суму 1320 тис. грн. Строк дії договору — до 31.12.2016 р.
Оскільки до кінця року коштів на оплату паливно-мастильних матеріалів не вистачить, в серпні 2016 року було внесено зміни до кошторису на суму 700 тис. грн. Знаємо, що такі кошти не можна використати без проведення процедури закупівлі.
Будь ласка, поясніть, чи може установа розпочати процедуру закупівлі на суму 700 тис. грн., при цьому період постачання таких товарів буде збігатися з періодом постачання товарів на підставі попередньо укладеного договору? Чи можлива одночасна дія двох договорів за одним і тим самим предметом закупівлі (постачання паливно-мастильних матеріалів) в одного і того ж постачальника?
Відразу зазначимо: в такій ситуації будуть одночасно діяти два договори закупівлі.
Так, якщо в першому договорi зазначено, що строк його дії до 31.12.2016 р. та сторони не бажають вносити зміни до нього (а саме: скоротити цей строк), та в той же час буде укладено новий договір, виходить, що будуть діяти одночасно два договори за одним і тим же предметом закупівлі (паливно-мастильні матеріали).
При цьому новий договір, укладений за результатами нової процедури закупівлі, буде дiяти з моменту його укладання й до 31.12.2016 р.
Таким чином, одночасна дiя такого договору й попереднього договору дозволить його сторонам виконати належним чином договірнi зобов’язання.
У такій ситуації варто звернути увагу на вимоги ст. 631 ЦКУ, де передбачена можливість поширення дiї договору на правовідносини, що виникли у сторін до його укладання. Але у вашій ситуації ми не радимо новий договір поширювати на попереднi правовідносини. До речі, для з’ясування правомірностi застосування в договорах про публічні закупівлі (у разі необхідності) положень ст. 631 ЦКУ радимо звернутися до Уповноваженого органу з питань закупівель — Мінекономрозвитку.
Водночас зауважимо: на відміну від вимог Закону № 1197, нині вiдповiдно до ч. 7 ст. 2 Закону № 922 заборонено не тiльки укладати договори, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, а й придбавати товари, роботи і послуги до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Тож у цій ситуації замовник може розпочати процедуру закупівлі на 700 тис. грн. При цьому, як було зазначено вище, період постачання товарів за новим договором може збігатися з періодом постачання товарів за попередньо укладеним договором. Тобто частину потреби в постачанні товарів замовник буде забезпечувати шляхом отримання товарів за попереднiм договором, а частину — за новим.
З огляду на те, що ані Закон № 1197 (який з 01.08.2016 р. втратив чиннiсть), ані Закон № 922 (ч. 4 ст. 36) не дозволяють вносити зміни до попереднього договору в частині збільшення обсягів предмета закупівлі, з метою забезпечення реальної потреби в паливно-мастильних матеріалах можуть діяти одночасно два договори за одним і тим же предметом закупівлі в одного і того ж контрагента.
Інша справа, якщо мова йде не про збільшення обсягів потреби в паливно-мастильних матеріалах (на 700 тис. грн.), а про підвищення цiни за одиницю товару. Тоді у подібних ситуаціях замовнику не обов’язково проводити нову процедуру закупівлі. Натомість він може внести відповіднi зміни до попереднього договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922.
При цьому майте на увазі: оскільки попередній договір був укладений у період дії Закону № 1197, на нього дія Закону № 922 не поширюється. Але, якщо замовники до такого договору укладають додатковi угоди (мова йде про угоди, укладені після 01.08.2016 р.), на момент укладання таких правочинів поширюються вимоги законодавства, в тому числі й Закону № 922.
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.
Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.
