(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 38
  • № 37
  • № 36/1
  • № 36
  • № 35
  • № 34
  • № 33
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2016/№ 39

Надання послуг з підвищення кваліфікації

Медичний коледж отримав ліцензію на надання освітніх послуг «Спеціалізація та підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими спеціальностями у галузі знань 1201 «Медицина» (курси підвищення кваліфікації середніх медичних і фармацевтичних кадрів). У зв’язку з цим виникли такі запитання:
1. Які установи мають право здійснювати підвищення кваліфікації своїх працівників на платній основі , а які — на безоплатній?
2. Якими є складові розрахунку вартості послуг з підвищення кваліфікації?
3. Чи слід нараховувати ПДВ на вартість курсів підвищення кваліфікації?
4. Чи має бути передбачений окремий штатний розпис для працівників курсів підвищення кваліфікації як для працівників структурного підрозділу коледжу по спецфонду?

1. Давайте спочатку розберемося, які саме платні послуги з підвищення кваліфікації та кому можуть надавати навчальні заклади державної та комунальної форм власності.

Так, відповідно до п.п. 3 п. 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796, навчальні заклади можуть надавати такі види платних послуг, як підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів, навчання для здобуття громадянами післядипломної освіти понад державне замовлення в межах ліцензійного обсягу.

При цьому формування та розміщення державного замовлення регулює Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» від 20.11.2012 р. № 5499-VI.

Виходячи зі ст. 1 цього Закону державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів — це засіб державного регулювання задоволення потреб економіки та суспільства у кваліфікованих кадрах, підвищення освітнього та наукового потенціалу нації, забезпечення конституційного права громадян на здобуття освіти відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей.

Порядок формування державного замовлення затверджується Кабміном. На сьогодні діє Порядок формування державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, затверджений постановою КМУ від 15.04.2013 р. № 306.

Відповідно до п. 2 цього Порядку державне замовлення формується Мінекономрозвитку за поданням МОН та інших державних замовників з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці та обсягів видатків державного бюджету на зазначені цілі.

Так, наприклад, обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів для державних потреб у 2016 році затверджені постановою КМУ від 06.07.2016 р. № 408.

Саме в цьому документі вказані обсяги державного замовлення на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів на 2016 рік.

При цьому державними замовниками щодо підвищення кваліфікації є державні органи та міністерства, зокрема, Державне управління справами, Верховний Суд України, Генеральна прокуратура України, Мінекономрозвитку, МОН, МОЗ тощо.

Тобто державне замовлення стосується лише кадрів, які працюють у цих державних органах та бюджетних установах, які їм підпорядковані.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок: фахівці, які направляються з різних підприємств недержавної форми власності та приватних підприємств, не підпадають під державне замовлення та, відповідно, мають проходити навчання за плату.

Крім того, фахівці, які направляються з бюджетних організацій, але понад обсяги державного замовлення, також мають проходити навчання за плату.

2. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, відповідно до п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI відноситься до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. Витрачати кошти цієї підгрупи можна на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг. Тож абсолютно усі витрати, пов’язані з наданням платної послуги, мають бути ураховані в її вартості.

Порядок надання платних освітніх послуг та розрахунку їх вартості визначений у Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженому спільним наказом МОН, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758 (далі — Порядок № 736).

Відповідно до п. 2.2 цього Порядку складовими вартості витрат є:

— витрати на оплату праці працівників;

— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;

— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;

— капітальні витрати;

— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

До витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної освітньої послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

При формуванні витрат на оплату праці працівників, що залучені до надання платної освітньої послуги, також можуть враховуватись виплати, що мають заохочувальний характер, у порядку, встановленому законодавством та колективними договорами.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, залучених до надання платних освітніх послуг, з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також кількість годин їх роботи визначаються виходячи з необхідності врахування всього обсягу виконуваних робіт відповідно до затверджених норм навантаження або часу, необхідного для виконання тих чи інших видів робіт.

Окрім заробітної плати, в розрахунок платної послуги обов’язково включають нарахування ЄСВ.

До безпосередніх витрат та оплати послуг інших організацій при визначенні вартості платних освітніх послуг належать матеріальні витрати, що використовуються на надання освітніх послуг, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, запасних частин, медикаментів, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланкової та навчальної документації, що використовується при наданні платних освітніх послуг, паливно-мастильних матеріалів, хімікатів, білизни, спецодягу, обмундирування та фурнітури до нього, спортивного одягу, комунальних послуг та енергоносіїв, захисних пристроїв, харчування у випадках, передбачених статутами (положеннями) навчальних закладів або законодавством; проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування основних фондів, що використовуються для надання платних освітніх послуг, службові відрядження та стажування, пов’язані з наданням платних освітніх послуг, оплату послуг зв’язку, засобів сигналізації, ліцензій для надання платних освітніх послуг.

Витрати на оплату послуг сторонніх організацій, що залучаються навчальними закладами для надання платних освітніх послуг, включають оплату виконання обов’язкових робіт, які не можуть бути виконані працівниками навчальних закладів і які повинні бути здійснені кваліфікованими фахівцями сторонніх організацій (у тому числі суб’єктами господарювання), придбання та тиражування методичних матеріалів, передплату періодичних видань.

Це, зокрема, оплата всіх банківських послуг (у тому числі за готівкове обслуговування), оплата за ветеринарні послуги, охорону, встановлення пожежної та охоронної сигналізації, юридичні та інформаційні послуги, що забезпечують виконання навчальним закладом його статутних завдань, оренду, встановлення лічильників і спеціального обладнання, їх перевірку та гарантійне (післягарантійне) обслуговування, поточний ремонт, що здійснюється залученими юридичними особами, установлення та подальше супроводження програмного забезпечення, послуг зв’язку (у тому числі мобільного), за послуги інтернет-провайдерів.

Крім того, сюди відносяться відрахування, які обчислюються від загального розміру витрат на оплату праці і які не включаються до нарахувань на оплату праці (зокрема відрахування профспілковим організаціям), плата за отримання ліцензій та акредитації, дозволів, отримання яких є необхідною умовою для надання того чи іншого виду платних освітніх послуг, витрати на обов’язковий медичний огляд працівників, заходи з охорони праці та безпеки, охорони навколишнього природного середовища, страхування транспортних засобів, що використовуються при наданні платних освітніх послуг.

До капітальних витрат на придбання (створення) основних засобів включаються витрати на забезпечення надання навчальним закладам платних освітніх послуг, а саме:

— придбання або створення основних засобів, зокрема навчального, лабораторного, спортивного, виробничого обладнання, приладів, механізмів, споруд, меблів, комп’ютерної та оргтехніки, придбання навчальної літератури, оновлення бібліотечних фондів;

— капітальне будівництво, придбання, ремонт, реконструкцію та реставрацію приміщень, будівель, споруд, транспортних засобів, що використовуються у навчальному процесі (у тому числі придбання будівельних матеріалів, виготовлення проектно-кошторисної документації);

— придбання програмного забезпечення (у тому числі з передачею прав на користування), авторських та суміжних прав.

При цьому капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 % у межах вартості платної освітньої послуги, встановленої відповідно до вимог Порядку № 736.

3. Відповідно до пп. «г» та «ґ» п.п. 197.1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI від обкладення ПДВ звільнені всі види освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами та вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти. Тому нараховувати ПДВ на вартість курсів підвищення кваліфікації не потрібно.

4. Цьому питанню ми неодноразово приділяли увагу у наших консультаціях, але якщо воно знову виникає — давайте ще раз усе згадаємо.

Питання складання кошторисів та штатних розписів урегульовані Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Згідно з п. 28 цього Порядку розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів.

Розпорядники приводять свої витрати у відповідність до бюджетних асигнувань та інших показників, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність до визначеного фонду оплати праці, а інші витрати — у відповідність до інших встановлених асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Виходячи з вищевикладеного та того, що розрахунки до кошторису за спеціальним та загальним фондами складаються окремо, а чисельність працівників повинна бути приведена у відповідність до фонду оплати праці, напрошується висновок, що штатні розписи за спеціальним фондом доцільно складати окремо.

До чого ж може призвести нескладання окремого штатного розпису за спеціальним фондом? Насамперед до того, що платні послуги будуть надаватися основним штатним складом бюджетної установи без відпрацювання ними додаткового робочого часу при наданні платних послуг, що призведе до незаконних виплат по заробітній платі.

Ураховуючи вищезазначене, робимо висновок: складати штатний розпис за спеціальним фондом окремо є доцільним, адже в такому випадку бюджетна установа чітко розмежовує працівників, оплата праці яких проводитиметься з різних джерел.

Зазначимо, що для штатного розпису за спеціальним фондом застосовуються ті ж самі штатні нормативи, що і за загальним.

У цьому штатному розписі мають бути передбачені усі посади, які безпосередньо задіяні у наданні платної послуги з підвищення кваліфікації.

надання послуг, підвищення кваліфікації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті