Спочатку з’ясуємо, з чим маємо справу. Так, під головним розподільним щитом слід розуміти щит, через який забезпечується живлення електроенергією всієї будівлі або її відокремленої частини. Роль такого щита може виконувати ввідно-розподільний пристрій або щит низької напруги підстанції. У свою чергу, ввідно-розподільний пристрій — це сукупність конструкцій, апаратів і приладів, які встановлюються на вводі лінії живлення в будівлю або в її відокремлену частину, а також містять у собі апарати і прилади на відхідних лініях. Таке визначення наведено в п. 2.2 розд. 2 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.00-1.32-01, затверджених наказом Мінпраці від 21.06.2001 р. № 272. Зауважимо, що вимоги цього нормативного документа поширюються на електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ житлових, громадських, адміністративних та побутових будівель.
Отже, електричний розподільний щит є складною конструкцією, яка включає ряд приладів та апаратів для забезпечення живлення електроенергією окремого приміщення або цілої будівлі. Відтак корпус (панель з дверцятами) такого електрощита є лише його складовою частиною, до того ж далеко не основною. Чому це важливо? Тому що відповідно до п.п. 1.2.15.4 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 р. № 150, дрібний ремонт групових розподілювальних щитів та коробок належить до поточного ремонту будівлі. Тоді як роботи з установлення нових та заміни групових розподільних і запобіжних коробок та щитків згідно з п.п. 2.15.5 цього Переліку відносяться до капітального ремонту. І, на наш погляд, заміну корпуса електрощита цілком можна віднести до дрібного ремонту групового розподільного щита, адже такі роботи не передбачають відновлення або модернізації конструкцій та обладнання будівлі, а спрямовані лише на підтримання їх у робочому стані. З огляду на це, заміну корпуса електрощита слід розглядати як поточний ремонт будівлі.
А далі все у звичному порядку. Як завжди, спочатку плануємо здійснення витрат на ремонт. І щоб розуміти, скільки і чого потрібно для ремонту, насамперед комісія установи має скласти дефектний акт. До речі, форму цього документа можна знайти у додатку Р до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Саме на основі дефектних актів і розцінених описів робіт визначаються обсяг та вартість поточного ремонту, що виконується господарським способом. На це вказує п. 6.1 Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39 (далі — Методрекомендації № 39).
Видатки на придбання корпуса електричного щита слід запланувати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Це випливає з п. 5 п.п. 2.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333. Звісно, це стосується випадків, коли ви збираєтеся роботи по заміні згаданої деталі проводити власними силами установи (наприклад, роботи буде виконувати штатний електрик установи).
Якщо ж ви вирішили для цього залучити сторонніх фахівців, то оплату їх послуг (разом з вартістю корпуса електричного щита, який ці фахівці принесуть із собою) необхідно планувати і проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Така вимога передбачена п. 8 п.п. 2.2.4 зазначеної Інструкції. Вартість робіт з поточного ремонту, виконаних такими фахівцями, списується на фактичні видатки установи на підставі акта виконаних робіт.
Для узагальнення інформації про надходження та рух будівельних матеріалів для поточного ремонту Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, призначено субрахунок 234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя». Тож якщо установа самостійно придбає корпус електрощита, його слід оприбуткувати на субрахунок 234.
Зверніть увагу: обліковувати електричний розподільний щит, і тим паче його корпус, як окремий об’єкт не потрібно. Відразу після встановлення цієї деталі її вартість слід списати на фактичні видатки звітного періоду. Підставою для цього слугуватиме Акт списання за типовою формою № З-2, затвердженою наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.
Варто також зазначити, що у разі виконання робіт з поточного ремонту власними силами, тобто господарським способом, установи не зобов’язані використовувати форми № КБ-2в та № КБ-3 (п. 9.2 Методрекомендацій № 39).
