Застосування РРО: фіскальна служба відповідає на актуальні запитання

1

Запитання: Яким чином здійснюється реєстрація РК?

Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. III Порядку реєстрації КОРО реєстрація РК здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації КОРО.

Пунктом 2 гл. 1 розд. III зазначеного Порядку визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.

Форму реєстраційної сторінки РК наведено в додатку 6 до Порядку реєстрації КОРО.

РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.

Згідно з п. 3 гл. 1 розд. III Порядку реєстрації КОРО перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

— заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;

— відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п. 2 гл. 1 розд. III цього Порядку;

— відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом із квитанціями.

На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Пунктом 4 гл. 1 розд. III Порядку реєстрації КОРО передбачено, що реєстрація першої РК в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або на РРО, другої та наступних — на підставі реєстраційної заяви.

Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви. У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС (п. 5 гл. 1 розд. III Порядку реєстрації КОРО).

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 гл. 1 розд. III Порядку реєстрації КОРО).

Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 гл. 2 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 гл. 1 розд. III Порядку реєстрації КОРО)

Нагадаємо: РК необхідна тим бюджетним установам, які застосовують КОРО на господарчу одиницю та зазначені в Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженому постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Також РК застосовуються бюджетними установами при здійсненні розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Про порядок заповнення РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО див. у п. 4 цієї таблиці.

Запам’ятайте: у разі втрати РК установа зобов’язана повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 робочих днів з дня втрати

2

Запитання: В яких випадках проводиться опломбування та розпломбування РРО ЦСО?

Згідно з п. 3 розд. II Порядку опломбування РРО опломбування РРО здійснюється центрами сервісного обслуговування (далі — ЦСО):

— після персоналізації РРО перед його реєстрацією в контролюючому органі;

— після ремонту РРО, що потребував доступу до внутрішніх вузлів РРО;

— при заміні засобу контролю РРО;

— після перевірки РРО на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;

— при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

— за рішенням контролюючого органу.

Опломбування РРО може здійснюватись уповноваженою посадовою особою контролюючого органу при проведенні ним перевірки на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника

Перелік випадків, коли ЦСО здійснюють опломбування РРО, наведено у цій відповіді фіскалів.

Для підтвердження факту опломбування ЦСО видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО. Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Також пам’ятайте: у разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО копію довідки про опломбування суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу протягом 5 робочих днів з дня переопломбування РРО

3

Запитання: Яким чином здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до контролюючого органу?

Відповідно до п. 7 розд. II Порядку опломбування РРО після опломбування ЦСО видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО (додаток 1 до зазначеного Порядку).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, а другий зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо проведеної персоналізації РРО та переведення його у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

У разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО копію довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу протягом 5 робочих днів з дня переопломбування РРО

Однією з основних вимог для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій формі, є застосування РРО, які зареєстровані, опломбовані

у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Після опломбування ЦСО видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО. При цьому до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, суб’єкт господарювання надає зазначені довідку, а також акт введення РРО в експлуатацію

4

Запитання: Чи необхідно суб’єкту господарювання у разі ремонту РРО надавати до контролюючих органів довідку про опломбування РРО?

Відповідно до п. 7 розд. II Порядку опломбування РРО після опломбування ЦСО видає (або додає) суб’єкту господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО (додаток 1 до зазначеного Порядку).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, а другий зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Формою довідки про опломбування РРО передбачено заповнення, зокрема, граф «Причина розпломбування» та «Характер виявленої несправності РРО».

Таким чином, у разі ремонту РРО суб’єкт господарювання надає до контролюючих органів довідку про опломбування РРО, яка видається ЦСО, із зазначенням у ній, зокрема, причини розпломбування

Варто пам’ятати: у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, коли було виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити ЦСО. Крім того, про це необхідно повідомити контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований як платник податків. Повідомити слід протягом 2 робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі

5

Запитання: В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?

Відповідно до п. 1 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації РРО реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку реєстрації РРО) (далі — заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.

Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у пп. 1, 11 та 12 п. 1 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації РРО, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у пп. 2 — 10, 13 п. 1 гл. 4 розд. II цього Порядку, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО (п. 2 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації РРО).

Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО (додаток 5 до Порядку реєстрації РРО).

Пунктом 5 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації РРО встановлено, що контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у пп. 4 — 10 п. 1 гл. 4 розд. II цього Порядку, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених пп. 2 та 3 п. 1 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації РРО, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО (п. 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації РРО)

Порядком реєстрації РРО передбачено два способи скасування реєстрації РРО:

1) на підставі заяви довільної форми, поданої суб’єктом господарювання до органу ДФС, де зареєстровано РРО;

2) примусове скасування за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Водночас перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно зняти з обліку, про що робиться відмітка у реєстраційному посвідченні, і розпломбувати в ЦСО.

Відповідно до п. 9 розд. II Порядку опломбування РРО розпломбування РРО та вилучення довідки про опломбування здійснює ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, у таких випадках:

— необхідність доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення ремонту, якщо це передбачено експлуатаційними документами виробника;

— за рішенням контролюючого органу;

— перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника);

— порушення цілісності пломб та/або засобів контролю, закінчення строку використання засобів контролю;

— припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО;

— перехід на технічне обслуговування до іншого ЦСО

6

Запитання: Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?

Відповідно до п. 9 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО у розд. 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються РК, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 — 4 заповнюються до початку використання РК, графи 5 — 7 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 і 2 заповнюються тільки в перший, а графа 7 — тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних РК щодня здійснюються записи в розд. 2. До запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 2 — 7) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації РРО, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків

При відключенні електроенергії або виходу з ладу РРО бюджетні установи можуть користуватися КОРО і РК, але не не більше 7 робочих днів ( ст. 5 Закону № 265).

Майте на увазі: після відключення електроенергії або при виході з ладу РРО перш за все касир повинен порахувати суму готівки, що знаходиться на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО). Цю суму необхідно записати до корінця першої РК з позначкою «службове внесення»

7

Запитання: Який порядок обліку розмінної монети на місці проведення розрахунків?

Відповідно до п. 2.13 гл. 2 Положення № 637 підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. У разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених та/або значно зношених банкнот підприємства (підприємці) зобов’язані не видавати таких банкнот на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Крім того, підприємства (підприємці) мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України).

Згідно із п. 6 розд. III Порядку реєстрації РРО внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення».

Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію «службове внесення»

Нагадаємо, що згідно з п. 13 ст. 3 Закону № 265 одним із зобов’язань суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, є забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

З огляду на це, непроведення через РРО суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використанням операції «службове внесення», може призвести до невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.

Відповідальність за невиконання в кінці дня операції «службова видача», якщо кошти зберігаються на місці проведення розрахунків, передбачена в п. 1 ст. 17 Закону № 265 . Це питання розглядалось у консультації ДСФ «Щодо відповідальності за невиконання операції «службова видача» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 32, с. 26)

8

Запитання: Яким чином оформлюється сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії?

Відповідно до п. 7 гл. 2 розд. III Порядку реєстрації КОРО сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «службова видача».

Отже, у РК записом «службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням РК.

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації РРО, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Тобто після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у РК за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «службове внесення», а в РК на цю суму необхідно зробити запис «службова видача». Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у РК

У разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії суб’єкт господарювання повинен належним чином оформити (зафіксувати) суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків. На запитання, як це правильно зробити при застосуванні РК, фіскали й надали відповідь

9

Запитання: Який порядок видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку?

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з п. 7 гл. III Порядку реєстрації РРО реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

— дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

— забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 гл. III Порядку реєстрації РРО передбачено: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної КОРО

Як діяти в ситуації, коли припустилися помилки при реєстрації операції через РРО? У такому разі слід скористатися п. 7 розд. III Порядку реєстрації РРО і скасувати помилково проведену суму розрахунку. Зробити це можна таким чином:

— якщо РРО, що використовується, має можливість окремо накопичувати у фіскальній пам’яті від’ємні суми розрахунків, то помилково проведена сума скасовується шляхом реєстрації від’ємної суми;

— якщо ж РРО не забезпечує накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум, дозволяється скасування помилкової суми за допомогою операції «службова видача».

Врахуйте: скасовувати помилкову суму, використовуючи операцію «сторно», забороняється. У надрукованому чеку у разі скасування операції перед скасованою сумою може друкуватися знак «-» (мінус).

Після того як помилка буде виправлена, необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказати дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа (п. 8 розд. III Порядку реєстрації РРО)

10

Запитання: Який порядок використання (заповнення) КОРО, зареєстрованої на РРО?

Відповідно до п. 1 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО суб’єкт господарювання повинен забезпечити, зокрема, використання КОРО з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

— наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

— підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок КОРО;

— щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

— у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії — здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

— ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну КОРО, записи в розд. 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3 і 4 розд. 2 КОРО можна не заповнювати.

Пунктом 8 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО передбачено, що за бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 — 10 розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі КОРО на РРО можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

У розд. 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 — 4 заповнюються до початку використання РК, графи 5 — 7 — до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту (п. 9 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 і 2 заповнюються тільки в перший, а графа 7 — тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 2 — 7) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

У розд. 4 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1 — 5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 — працівник суб’єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1 і 2 заповнює працівник суб’єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розд. 4 КОРО може вноситися додаткова інформація (п. 11 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку (п. 12 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до п. 13 гл. 4 розд. II цього Порядку виправлення записів у КОРО може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання — фізичної особи — підприємця.

Зіпсовані аркуші КОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання — фізичної особи — підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш КОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші (п. 14 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО)

Зазначимо, що основні вимоги до ведення КОРО полягають у такому:

— підклеювати фіскальні звітні чеки (розд. 1 КОРО);

— вносити щоденні записи про рух готівки та суму розрахунків (окремо за сумами, отриманими від покупців, і сумами, виданими покупцям при поверненні, — розд. 2 КОРО);

— здійснювати записи з обліку розрахункових квитанцій — у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії (розд. 3 КОРО);

— вести облік ремонтів, техобслуговування, а також перевірку конструкції та програмного забезпечення РРО (розд. 4 КОРО).

Якщо при проведенні розрахунків немає жодних позаштатних ситуацій, заповнювати КОРО нескладно У такому разі записи вносять тільки до розд. 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків»

11

Запитання: В якому випадку графи 3 і 4 розд. 2 КОРО не заповнюються?

Згідно з п. 8 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну КОРО, записи в розд. 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3 і 4 розд. 2 КОРО можна не заповнювати

Нагадаємо, що обов’язкові та додаткові реквізити, які повинен містити фіскальний звітний чек, передбачено Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199

12

Запитання: Чи необхідно подавати до контролюючих органів Довідку про використані розрахункові книжки, зареєстровані на РРО, які використовувались у період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії?

Відповідно до абз. 1 п. 7 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосовуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Пунктом 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

У Порядку № 13 передбачено подання суб’єктом господарювання звітності за формою № ЗВР-1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.

Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Довідки про використані розрахункові книжки до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. Форму Довідки про використані розрахункові книжки наведено у додатку до Порядку № 13.

Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Довідку про використані розрахункові книжки у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії

Таким чином, Довідку про використані розрахункові книжки у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії установи подають не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця

13

Запитання: Яким чином здійснюється перереєстрація КОРО у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у КОРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці КОРО?

Відповідно до п. 1 гл. 2 розд. II Порядку реєстрації КОРО реєстрація РРО у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у КОРО (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, де використовується РРО, сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці КОРО суб’єкт господарювання здійснює перереєстрацію КОРО.

Для цього не пізніше 5 робочих днів із дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та КОРО, яка підлягає перереєстрації.

Після отримання документів посадова особа контролюючого органу не пізніше 2 робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію КОРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та здійснення відповідних записів на титульній сторінці КОРО.

Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці КОРО засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу.

Згідно з п. 3 гл. 2 розд. II Порядку реєстрації КОРО у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом 2 робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку автоматично засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація КОРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

КОРО, видана суб’єкту господарювання згідно з Порядком реєстрації КОРО контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинною до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються на титульній сторінці КОРО.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації КОРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків

У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання необхідно здійснити перереєстрацію РРО. Детально про таку ситуацію ми розповідали в матеріалі «Нові порядки реєстрації РРО та КОРО: що змінилось?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 32). Крім того, у такому разі суб’єкт господарювання здійснює перереєстрацію КОРО.

Про основні моменти перереєстрації КОРО якраз і розповідають фіскали у цій консультації

14

Запитання: Які документи повинен зберігати суб’єкт господарювання, який застосовує РРО в господарській одиниці?

Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації РРО суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:

— зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну РК, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

— у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

— забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

— друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

— зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії

Зазначимо, що на місці здійснення розрахунків також повинна знаходитися зареєстрована КОРО. Такі вимоги передбачені пп. 5 та 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО

15

Запитання: Чи необхідно проводити через новий фіскальний блок РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, якщо під час ремонту РРО був замінений фіскальний блок?

Згідно зі ст. 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

ЦСО зобов’язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів. У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше 7-го робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО ( ст. 14 Закону № 265).

Порядком реєстрації РРО встановлено, що фіскальний блок — невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечуються реєстрація обороту, визначення розміру податків та зборів, установлених чинним законодавством, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.

Постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601, розробленою на виконання вимог ст. 12 Закону № 265, затверджено Порядок № 601, що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів господарювання та особливості ремонту фіскального блока.

Пунктом 33 цього Порядку визначено, що несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація, надана у щомісячних звітах РРО за останні три роки.

Несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту ЦСО (п. 34 Порядку № 601).

Тобто оскільки фіскальний блок РРО — це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації РРО, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Таким чином, у разі виходу з ладу фіскального блока РРО, що не підлягає ремонту, суб’єкт господарювання повинен провести через новий фіскальний блок РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО та РК, а також слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків

З огляду на це, якщо вийшов з ладу фіскальний блок РРО, що не підлягає ремонту, суб’єкт господарювання повинен провести через новий фіскальний блок РРО суми розрахунків, які були здійснені за час роботи з використанням КОРО та РК. Також не забудьте виконати Z-звіт

16

Запитання: Яким чином суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої КОРО, зареєстрованої на такий РРО, дати її реєстрації; дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано; дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО?

Відповідно до п. 19 гл. 2 розд. II Порядку реєстрації РРО для інформування суб’єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

— дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої КОРО, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;

— дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

На офіційному веб-порталі ДФС є гіперпосилання на закладки «Інформація про РРО» (http://sfs.gov.ua/rro) та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (http://sfs.gov.ua/koro)

Фіскали вже довгий час обіцяли оприлюднювати таку інформацію на своєму сайті. Але тільки зараз у суб’єктів господарювання з’явилась можливість ознайомитися із такими даними