Термін подання е-декларацій продовжено до 1 травня
Продовжено до 1 травня 2017 року термін подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII подають таку декларацію вперше. Відповідні доповнення до Прикінцевих положень цього Закону вніс Закон України від 23.03.2017 р. № 1975-VIII.
Зараз портал НАЗК для подання електронної декларації не справляється з масою бажаючих подати антикорупційні е-декларації, що в результаті не дає можливості працювати з порталом і виконувати обов’язок по розміщенню е-декларацій до 1 квітня.
Приєднання нових громад до вже створених ОТГ
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» від 09.02.2017 р. № 1851-VIII внесено зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII, якими останній доповнено розділом II-1. У ньому визначено порядок добровільного приєднання територіальних громад до ОТГ, зокрема питання:
— ініціювання добровільного приєднання до ОТГ;
— підготовки проекту рішення про добровільне приєднання до ОТГ;
— припинення повноважень сільської, селищної ради, сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до ОТГ.
Також визначено форми державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад та приєднання до ОТГ і правила фінансової підтримки державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до ОТГ.
Окремо визначено порядок призначення та проведення додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад територіальних громад, що приєдналися до ОТГ.
Закон № 1851 набрав чинності 19.03.2017 р.
Мінсоцполітики про коригування середньої зарплати
Згідно з п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колдоговорами, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів.
Отже, коефіцієнт, на який необхідно зкоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), установленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої зарплати не проводиться.
Враховуючи зазначене, коригування середньої зарплати проводиться у разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника відбулося у розрахунковому періоді.
Про це Мінсоцполітики повідомило у листі від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416.
Підстава для призначення лікарняних працівникам — внутрішнім сумісникам
Згідно з п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої зарплати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії лікарняного, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню зарплату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню зарплату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, в період розрахунку за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Норми зазначеного Порядку не розрізняють окремо внутрішнє та зовнішнє сумісництво.
У разі, якщо застрахована особа на момент настання страхового випадку працює в одній установі за основним місцем роботи та як сумісник, обчислення середньої зарплати здійснюється окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. При цьому чинним законодавством передбачена наявність копії листка непрацездатності та довідки про зарплату за основним місцем роботи незалежно від того, один роботодавець у працівника чи різні. На зворотному боці оригіналу лікарняного вноситься запис про розрахунок матеріального забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотному боці його копії — про розрахунок матеріального забезпечення за місцем роботи за сумісництвом.
Про це повідомив ФСС з ТВП у листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65.
