Міністерство фінансів <…> щодо реалізації деяких положень Бюджетного кодексу України з питань нарахування та виплати пільг <…> повідомляє.
Відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України (далі — Кодекс) видатки на виконання державних програм соціального захисту, у тому числі на надання пільг окремим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.
У Державному бюджеті України щорічно місцевим бюджетам передбачаються такі субвенції з державного бюджету:
— на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг;
— на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.
Джерелами здійснення видатків, які, зокрема, визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності, статтею 83 Кодексу визначено кошти місцевих бюджетів, у тому числі трансферти з Державного бюджету України.
В умовах реформи міжбюджетних відносин та поглиблення процесу децентралізації влади з 1 січня 2017 року видатки на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до визначених статтею 91 Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.
Пунктом 26 розділу VI Кодексу встановлено, що норми і положення окремих законів України застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Це, зокрема, стосується соціальних норм і нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, розмірів допомог, компенсацій тощо.
Разом з тим такі програми відносяться до державних програм соціального захисту населення і є державною гарантією, отже, одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) у межах установлених норм (розмірів).
Виходячи з цього, згідно з частиною шостою статті 48 Кодексу бюджетні зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
У зв’язку з цим фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям громадян здійснюється у межах встановлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік.
Міністр О. Данилюк
Коментар редакції
Фінансування пільг населенню має проводитися обов’язково!
З 2017 року на місцеві бюджети перекладаються видатки на надання пільг з оплати послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг, що надаються ветеранам війни, ветеранам праці, жертвам нацистських переслідувань, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції тощо (див. статтю «Бюджетні новини-2017» // «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 3, с. 41).
Конкретний перелік пільговиків містить п.п. 204 п. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
Як зазначив Мінфін у листі, що коментується, такі дії пов’язані з реформою міжбюджетних відносин та поглибленням процесу децентралізації влади.
Але, на жаль, не всі місцеві бюджети змогли знайти кошти на фінансування таких пільг.
Водночас люди, які мають право на пільги, від цього не повинні страждати.
У зв’язку з цим у листі, який коментується, зазначено, що такі програми належать до державних програм соціального захисту населення і є державною гарантією, отже, одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має законне право на пільги.
Тож фінансування видатків на надання пільг окремим категоріям громадян здійснюється у межах встановлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік.
Це обумовлено й тим, що відповідно до п. 6 ст. 48 БКУ бюджетні зобов’язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку (в частині абонентської плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Держказначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Тетяна СТАНКУС, заступник головного редактора
