(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Серпень , 2017/№ 31

Бюджет участі

У сучасному громадянському суспільстві зросла соціальна активність людей та з’явились активісти, які мають бажання долучитись до вирішення проблем суспільства. У жителів виникають ідеї щодо того, як покращити благоустрій територій міста, провести соціальні, культурно-мистецькі, спортивні заходи тощо. Соціальна активність суспільства вимагає створення дієвих інструментів співпраці та залучення громадськості до вирішення питань життєдіяльності міста. Вдалим світовим досвідом у технології залучення громадян до процесу підготовки та прийняття рішень є партиципаторне бюджетування. У цій статті розглянемо визначення бюджету участі, історію його виникнення, основні етапи впровадження у громаді, вигоди від реалізації та інші питання.

Засади партиципаторного бюджетування

Бюджет участі не має єдиних правил і вимог. Існує багато моделей, і кожна громада запроваджує його по своєму. Разом з тим майже всі набивають одні й ті самі ґулі, наступаючи на ті ж самі граблі. Пропонуємо разом звернути увагу на основні моменти, які треба врахувати при запровадженні бюджету участі, загально описати різні моделі та визначити ризики, які виникають у цьому процесі.

Почнемо з визначення понять партиципаторне бюджетування та партиципаторний бюджет.

Партиципаторне бюджетування — це інноваційний демократичний інструмент участі громадян. Це процес прийняття рішень, мета якого полягає у залученні громадськості до спільного управління громадою та до розподілу коштів виділеної частини міського бюджету.

Він може бути реалізований на різних адміністративних рівнях: регіону, муніципалітету, міста, району, мікрорайону. Повинен приводити не тільки до визначення, як витрачати бюджетні кошти, але в першу чергу до активації територіальної громади, формування громадянського суспільства, взаємного розуміння потреб та планів мешканців і влади, створення соціального капіталу, вибору громадських лідерів, а також просвіти жителів щодо процедур управління.

Партиципаторний бюджет (громадський бюджет або бюджет участі) — демократичний процес дискусії та прийняття рішень, в якому кожен мешканець населеного пункту вирішує, в який спосіб витрачати частину муніципального бюджету.

Партиципаторний бюджет, громадський бюджет або бюджет участі. Ці словосполучення з’явились у термінології українського місцевого самоврядування приблизно три роки тому разом з проектом польсько-української фундації ПАУСІ «Партиципаторний бюджет — можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади». У результаті проекту в трьох містах України — Черкасах, Чернігові і Полтаві був упроваджений бюджет участі.

Позитивний досвід перших міст викликав неабияку цікавість до цього інструменту прямої демократії. На сьогодні вже понад півсотні громад в Україні запроваджують партиципаторне бюджетування. І їх кількість постійно збільшується. Популярність бюджету участі зростає з шаленою швидкістю. На цьому фоні виникає загроза вихолощування основних ідей і принципів учасницького бюджетування, формальний підхід до його впровадження заради піару, відповідно «моді». Поширюється навіть думка деяких керівників органів місцевого самоврядування, що бюджет участі не варто запроваджувати, що це зайвий клопіт для посадовців і марна трата бюджетних коштів, які краще витратити на один масштабний проект у громаді. Крім того, немає спільного інформаційного простору, де можна було б ділитись досвідом і мати можливість знайти відповіді на запитання, які неодмінно виникають у процесі впровадження бюджету участі.

Історія виникнення партиципаторного бюджету

Щоб краще зрозуміти, що ж таке партиципаторний бюджет, повернемося до історії.

Вперше бюджет участі з’явився в бразильському місті Порту-Алегрі наприкінці 80-х років минулого століття. На той час у цьому місті процвітали корупція, низький рівень податкових надходжень до бюджету, соціальні проблеми: безробіття, житлові проблеми, відсутність необхідної комунальної інфраструктури. В 1985 році, одночасно з приходом до влади представників лівої Робітничої Партії, вперше у світі була представлена ідея партиципаторного бюджету. Повний процес створення бюджету участі відбувся у 1989 році. Були сформовані міські асамблеї, що вирішували проблеми, пов’язані з освітою та охороною здоров’я. Адміністрація надавала жителям міста можливість вирішувати, як розподілити частину коштів міського бюджету. Нині, після тридцяти років успішної практики, мешканці Порту-Алегрі розподіляють до 20 % від міського бюджету.

Впровадження практики «Бюджет участі» в Порту-Алегрі, крім вдосконалення інфраструктури:

— зменшило політичну напруженість у громаді;

— покращило сплату податків жителями міста;

— підвищило поінформованість громадян з питань використання бюджетних коштів;

— привело до появи практики добровільної участі громадян у реалізації проектів за рахунок власних внесків;

— зменшило адміністративні видатки;

— зменшило корупцію за рахунок більшої активності громади;

— створило нову громадянську культуру;

— забезпечило участь жінок у суспільному житті громади. Сьогодні жінки становлять до 51 % від кількості учасників суспільних заходів, тоді як раніше вони були практично виключені зі світу політики і громадського життя.

Практика виявилась настільки ефективною, що почала поширюватись в інші міста Бразилії, а згодом і в інші країни.

У Європі подібні проекти з’явилися у 90-х роках минулого століття. На початок ХХІ століття ця практика набула поширення в кількох європейських країнах. Найбільш активно проекти запроваджували Німеччина та Іспанія. Різноманіття форм спільного бюджетування досить значне. Воно застосовується як у великих містах типу Севільї з населенням понад 700 тисяч осіб, так і в невеликих, де мешкає не більше 30 тисяч жителів. Нині такі форми участі мешканців в управлінні містом використовуються і в США.

У цілому в Латинській Америці, Європі, США та Китаї така практика охоплює понад 250 міст. З муніципального бюджету може виділятись від 1 до 30 % на реалізацію проектів, запропонованих громадянами.

Хоча сама назва «партиципаторний бюджет» в Україні досить нова, різні елементи партиципаторного бюджетування застосовуються в практиці місцевого самоврядування вже не перший рік. Гарний приклад — фонд села, створений в с. Андріївка Донецької області. Джерелами наповнення фонду стали добровільні внески всіх мешканців села і благодійні кошти підприємців. Сума внеску на одного жителя визначалась на загальних зборах. Кошти витрачались також відповідно до пріоритетів, визначених всіма членами громади. Бюджетні слухання, які прописані в бюджетному регламенті майже в усіх громадах, — це теж елемент партиципаторного бюджетування. На жаль, часто-густо вони проводяться формально, для «галочки» і мешканці не виявляють бажання брати активну участь у подібних заходах.

Переваги бюджету участі

Безумовно, впровадження учасницького бюджетування в Україні має значні переваги, зокрема, воно сприяє прозорості бюджетного процесу в цілому, і, як наслідок, зменшенню корупційної складової у витрачанні бюджетних коштів, підвищенню активності мешканців, зростанню обізнаності в питаннях місцевого самоврядування, збільшує довіру між владою і громадою, що дає можливість успішної реалізації спільних програм і проектів розвитку громади. На мою думку, впровадження партиципаторного бюджетування в новостворених об’єднаних громадах може стати дієвим інструментом по вирішенню завдання, яке виникає в кожній другій громаді — реальне, а не формальне об’єднання громади, створення конструктивного діалогу між всіма мешканцями, напрацювання вміння знаходити компроміс у спірних питаннях і формування у кожного члена громади відчуття спільноти і відповідальності за те, що відбувається в громаді.

Загалом партиципаторне бюджетування має здатність піднести демократичне врядування в Україні на якісно новий рівень.

Разом з тим існують і певні ризики цього процесу. У першу чергу, це непрозоре впровадження і низька мотивація влади. Без наявності політичної волі, особливо на початку, процес запровадження бюджету участі приречений на провал. Влада на місцях досить часто не бажає створювати собі зайвий клопіт, вважаючи, що вона краще знає, що потрібно робити і як витрачати бюджетні кошти.

Але преференції, які надає партиципаторне бюджетування за правильної реалізації, а саме: підтримка дій влади, зростання рівня задоволення діями органів місцевого самоврядування в результаті того, що громадяни краще поінформовані і відчувають себе партнерами, зростання рівня довіри мешканців до органів влади, уникнення соціальних конфліктів, можливість швидко отримувати інформацію щодо проблем, які з’являються, та їх конструктивно вирішувати, безперечно, варте того, щоб звернути увагу на цей інструмент прямої демократії. При недотриманні принципу прозорості ідея бюджету участі повністю нівелюється. Укріплюється недовіра до влади, а сам бюджет участі сприймається як чергова гра в демократію.

Ще один ризик — це копіювання досвіду інших громад без врахування місцевих особливостей. Як зазначалось вище, бюджет участі не має чітких правил. Існують різні моделі. Наприклад, в Порту-Алегрі бюджет участі базується на декількох ключових принципах: мешканці беруть участь у створенні бюджету шляхом вибору проектів на сусідських і тематичних зустрічах; рішення мешканців з юридичної точки зору не є обов’язковими, перш ніж створений мешканцями проект бюджету участі буде прийнятий.

Він повинен бути представлений на розгляд голови і затверджений місцевою радою. Процес введення партиципаторного бюджету складався з таких етапів: просвітницько-інформаційний, обговорення мешканцями нагальних проблем і створення інвестиційних пропозицій, розробка проекту бюджету.

В Україні переважно запроваджується польська модель, яка передбачає, що проекти, подані громадянами, перевіряють працівники міської ради, які відповідальні за цей напрямок.

Проекти повинні відповідати наступним критеріям: входити до компетенції міста, а також відповідати місцевім стратегіям і програмам, мати загальнодоступний характер, бути реалізованими протягом року, відповідати бюджету в межах заявленої суми, бути реалізовані на ділянці, що є власністю міста. Якщо це приватна територія, то має бути дозвіл від приватної особи. Проект, що не відповідає вимогам, відхиляється. Відхилення проекту можна оскаржити, а ще його можна доопрацювати відповідно до зауважень працівників міськради.

Бюджет участі не регламентований нормативно-правовою базою, принаймні на законодавчому рівні. На місцевому рівні лише Положення про бюджет участі затверджуються рішеннями ради. Кожна громада запроваджує його самостійно, розробляючи власні правила і документальні форми.

До речі, це має як плюси, так і мінуси. З одного боку, є можливість створити свій унікальний інструмент, в якому будуть максимально враховані всі місцеві особливості і який буде відповідати пріоритетам і сприяти вирішенню завдань саме вашої громади. З іншого боку, за відсутності досвіду, не маючи чітких інструкцій, можна легко наробити помилок.

На підставі досвіду, вже напрацьованого в Україні, розроблені загальні рекомендації, яких бажано дотримуватись при запровадженні партиципаторного бюджету. Наведемо їх.

1. Бюджет участі — не одна з програм міської ради, а ключовий циклічний процес органу місцевого самоврядування громади. Саме циклічний і повторюваний характер — одна з головних умов партиципаторного бюджетування.

2. Обов’язково повинна бути визначена чітка сума або відсоток бюджету громади, який буде спрямований на фінансування обраних проектів. Зазвичай це складає від 0,1 % до 1 % загального фонду бюджету громади (міста). У майбутньому цей відсоток може бути збільшений.

3. Повинна бути проста і зрозуміла редакція правил, за якими здійснюється весь процес, щоб люди розуміли, що і як відбувається. Разом з тим правила не повинні бути незмінними, має бути передбачена можливість вносити зміни і корективи, якщо в ході виконання якийсь з інструментів виявився недосконалим. Єдина вимога — правила можуть коригуватись лише до початку нового циклу, а протягом всього циклу повинні залишатись незмінними.

4. На першому етапі дуже важливо забезпечити широку інформаційну кампанію з залученням інтернет-ресурсів і місцевих ЗМІ. Принцип партиципації повинен бути реалізований на кожному кроці процесу, в тому числі при створенні робочої групи. Тут доречним буде проведення відкритого конкурсу.

5. Обов’язково має бути людина або підрозділ у місцевій раді, які будуть забезпечувати комунікацію з усіма, хто цікавиться процесом і хоче отримати інформацію. Потрібно одразу призначити відповідальних за впровадження бюджету участі, визначити, яким документом буде регламентуватись процес (положенням чи програмою), обрати модель бюджету участі і чітко прописати всі правила гри: які проекти будуть допускатись до конкурсу, чи вимагати обов’язкового співфінансування проекту, якщо так, то якої частки, як проходитиме голосування (в електронному вигляді чи шляхом заповнення паперових бюлетенів), хто може брати в ньому участь і як ідентифікуватиметься особа, тощо.

Положення про бюджет участі

Однією з проблем при запровадженні бюджету участі є те, що мешканці часто, не уявляючи вартості робіт, складають неадекватні бюджети проектів, що стає причиною їх відхилення та, відповідно, розчарування активістів, які ініціювали проект. Щоб цього уникнути, практики бюджету участі радять робити інформаційні листки з розрахунками (скільки коштує асфальтування метра дороги, встановлення лавочки, посадка дерева тощо).

Ще раз наголошую, що в кожній громаді бюджет участі повинен бути унікальний і поганою ідеєю є просте копіювання досвіду інших без врахування місцевих особливостей. Для прикладу наведу зразок досить вдало розробленого Положення про бюджет участі одного з міст України.

Положення про бюджет участі (громадський бюджет)

1. Визначення понять

1.1. Бюджет участі (громадський бюджет) (далі — бюджет участі) — частина бюджету міста, з якої здійснюються видатки, визначені безпосередньо членами територіальної громади міста, відповідно до цього Положення та за процедурою, визначеною відповідною Програмою.

1.2. Територіальна громада міста — мешканці, які постійно проживають на території міста.

1.3. Проектна пропозиція — це пропозиція, що подана автором та має підтримку не менше 10 осіб (окрім самого автора), що не суперечить чинному законодавству, реалізація якої належить до компетенції міської ради, не перевищує термін одного бюджетного року, обсяг виділеного фінансування та оформлена згідно з вимогами цього Положення.

1.4. Конкурс — це процес визначення найкращих проектних пропозицій згідно з вимогами цього Положення.

1.5. Координаційна рада — постійно діючий робочий орган, утворений розпорядженням міського голови, що організовує та координує впровадження та реалізацію бюджету участі.

1.6. Автор — особа, яка підготувала і подала на конкурс проектну пропозицію у порядку, визначеному цим Положенням.

1.7. Голосування — процес визначення переможців серед поданих проектних пропозицій членами територіальної громади міста шляхом заповнення бланку для голосування в паперовому чи електронному вигляді на офіційному сайті міської ради.

2. Загальні положення

2.1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає територіальним громадам право брати участь у процесі розробки проектів рішень щодо питань місцевого значення, зокрема Закон запроваджує такий механізм, як місцеві ініціативи.

2.2. Фінансування проектних пропозицій бюджету участі (громадського бюджету) здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.

2.3. Загальний обсяг бюджету участі (громадського бюджету) на наступний бюджетний рік складає 1 відсоток затвердженого обсягу власних і закріплених доходів загального фонду міського бюджету на поточний бюджетний період, але не менше 5,0 млн грн. Абсолютний обсяг фінансування бюджету участі визначається на дату установчого засідання Координаційної ради щодо старту прийому проектних пропозицій.

2.4. За рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) у місті можуть бути профінансовані проектні пропозиції, які підтримані шляхом голосування членами територіальної громади міста.

2.5. Термін реалізації проектних пропозицій не повинен перевищувати одного бюджетного року.

2.6. У випадку, коли реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, остання повинна належати до власності територіальної громади міста.

2.7. Вартість проектної пропозиції, що буде профінансована за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) не повинна перевищувати 1 млн грн.

2.8. У разі невідповідності вимогам цього Положення проектні пропозиції мають бути відкориговані. Корективи та необхідні зміни до проектних пропозицій повинні бути внесені автором протягом 7 календарних днів від дати отримання відповідної інформації (електронною поштою та телефоном). В іншому випадку проектна пропозиція буде відхилена.

3. Порядок утворення та функції координаційної ради

3.1. Координаційна рада — постійно діючий робочий орган, утворений розпорядженням міського голови, що організовує та координує впровадження та реалізацію бюджету участі в місті. До складу Координаційної ради входить не більше 18 осіб, що обираються з числа представників територіальної громади міста.

3.2. Персональний склад Координаційної ради затверджується розпорядженням міського голови на основі пропозицій від представників територіальної громади міста.

3.3. Координаційна рада обирає зі свого складу голову та секретаря під час засідання. Рішення (висновки, рекомендації) та протоколи Координаційної ради після їх підписання головою та секретарем одразу оприлюднюються на офіційному веб-сайті міської ради.

3.4. Функції Координаційної ради:

— приймати рішення про відповідність проектної пропозиції вимогам цього Положення;

— проводити попередній розгляд проектних пропозицій, при необхідності надавати авторам рекомендації щодо їх доопрацювання;

— подавати висновки та рекомендації щодо проектних пропозицій, поданих для фінансування за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету);

— приймати рішення щодо включення проектних пропозицій в перелік для голосування;

— визначати абсолютний обсяг фінансування бюджету участі на наступний рік відповідно до пункту 2.3 цього Положення;

— отримувати інформацію про хід реалізації проектних пропозицій, що фінансуються за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету);

— визначати уповноважених представників для доповідей і співдоповідей з питань бюджету участі (громадського бюджету) на засіданнях виконавчого комітету, постійних депутатських комісій та пленарних засіданнях міської ради;

— контролювати хід реалізації проектних пропозицій, що фінансуються за рахунок бюджету участі (громадського бюджету), у тому числі заслуховувати звіти керівників структурних підрозділів, посадових осіб комунальних підприємств, установ та організацій з питань реалізації проектних пропозицій;

— проводити свої засідання гласно та відкрито, публікувати протоколи засідань, завчасно повідомляти через офіційний веб-сайт міської ради про час та місце проведення засідання.

3.5. Координаційна рада працює у формі засідань, всі рішення на засіданні ухвалюються простою більшістю голосів з числа присутніх. Засідання вважається легітимним, якщо на ньому присутні понад 50 % загального складу Координаційної ради. У разі рівного розподілу голосів, рішення головуючого Координаційної ради має вирішальне значення.

3.6. Координаційна рада затверджується на термін два роки з моменту підписання розпорядження міським головою.

3.7. Припинення членства в Координаційній раді здійснюється за власним бажанням або колегіальним рішенням з можливою рекомендацією нового члена.

3.8. Координаційна рада діє на підставі Положення про бюджет участі (громадський бюджет).

4. Порядок подання проектних пропозицій

4.1. Вимоги до проектних пропозицій:

4.1.1. Назва проектної пропозиції повинна бути викладена лаконічно, в межах одного речення, і не повинна суперечити меті проектної пропозиції, що подається.

4.1.2. Проектні пропозиції мають відповідати наступним критеріям:

— одна заявка — один об’єкт;

— об’єкт загального користування;

— актуальність для членів територіальної громади міста;

— узгодженість мети та результату;

— можливість реалізації протягом бюджетного року.

4.1.3. Реалізація проектної пропозиції знаходиться в межах компетенції виконавчих органів міської ради.

4.1.4. У випадку, якщо реалізація проектної пропозиції передбачає використання земельної ділянки, остання повинна належати до власності територіальної громади міста і відповідати затвердженій містобудівній документації.

4.2. Проектні пропозиції, які подаються на конкурс, будуть профінансовані за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) та оформлені згідно з вимогами, мають формуватись з наступного пакета документів: бланк-заявка, список з підписами щонайменше 10 членів територіальної громади міста (окрім автора проектної пропозиції), які її підтримують.

4.3. Проектні пропозиції подаються в паперовому або електронному вигляді на адресу ради. Інформація щодо конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті міської ради у розділі «Бюджет участі (громадський бюджет)».

4.4. До проектної пропозиції автором обов’язково додається розрахунок витрат.

4.5. Заповнені бланки-заявки проектних пропозицій, що надійшли на конкурс, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) міста, за винятком сторінок, що містять персональні дані авторів і на розповсюдження яких останні не дали своєї згоди, будуть розміщенні на офіційному веб-сайті міської ради у розділі «Бюджет участі (громадський бюджет)».

4.6. Автор проектної пропозиції може у будь-який момент зняти свою проектну пропозицію з розгляду, але зробити це повинен не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку голосування.

4.7. Об’єднання проектних пропозицій можливе лише за взаємною згодою авторів проектних пропозицій, що засвідчується заявами авторів.

4.8. Внесення змін щодо суті проектної пропозиції можливе лише за згодою авторів у результаті додаткових консультацій.

4.9. Автор проектної пропозиції або уповноважена ним особа може представити проектну пропозицію в ході публічного обговорення. Метою такого обговорення є детальний розгляд представлених проектних пропозицій. Внесення можливих змін до проектних пропозицій можливе не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку голосування.

5. Порядок розгляду проектних прoпозицій

5.1. Управління по зв’язках з громадськістю міської ради (далі — уповноважений робочий орган) разом з представником Координаційної ради веде реєстр отриманих проектних пропозицій, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) міста.

5.2. Уповноважений робочий орган перевіряє повноту і правильність заповнення бланку-заявки проектної пропозиції. Передає копії заповнених бланків-заявок проектних пропозицій до відповідних структурних підрозділів міської ради з метою здійснення більш детальної перевірки, оцінки, надання рекомендацій та зауважень до кожної з проектних пропозицій (з використанням уніфікованого бланку розгляду проектних пропозицій).

5.3. У рамках бюджету участі (громадського бюджету) не можуть прийматися до розгляду проектні пропозиції, що:

5.3.1. розраховані тільки на розробку проектно-кошторисної документації;

5.3.2. не є цілісними, а мають фрагментарний характер;

5.3.3. суперечать затвердженим програмам міста, або дублюють заходи, які передбачені цими програмами;

5.3.4. суперечать чинному законодавству України;

5.3.5. мають обмежений доступ для мешканців міста;

5.3.6. передбачають реалізацію проектних пропозицій приватного комерційного характеру.

5.4. Уповноважений робочий орган міської ради оприлюднює подані проектні пропозиції на офіційному веб-сайті міської ради у розділі «Бюджет участі (громадський бюджет)» та передає в електронному або паперовому вигляді до Координаційної ради.

5.5. За результатами розгляду проектних пропозицій Координаційна рада формує перелік тих, що відповідають вимогам цього Положення та будуть представлені для голосування. Уповноважений робочий орган міської ради оприлюднює перелік на офіційному веб-сайті міської ради та в місцях, що будуть визначені для голосування.

5.6. Пропозиції, що містять ненормативну лексику, наклепи, образи, заклики до насильства, повалення влади, зміну конституційного ладу країни тощо, оприлюдненню не підлягають.

6. Організація голосування за проектні пропозиції та підрахунок результатів

6.1. Відбір проектних пропозицій, що отримали позитивну оцінку та були виставлені на голосування, здійснюють члени територіальної громади міста, які мають реєстрацію місця проживання або перебування в офіційних документах через офіційний веб-сайт міської ради, після авторизації через систему BankID, шляхом заповнення електронної форми для голосування, або особисто бюлетенями в офіційних пунктах для голосування за наявності паспорта та ідентифікаційного коду (або надання довідки про його відсутність з релігійних або інших переконань).

6.2. Координаційна рада визначає перелік офіційних пунктів голосування, форму бюлетеня та процедуру підрахунку. Уповноважений робочий орган міської ради оприлюднює вищезазначену інформацію не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня початку голосування на офіційному веб-сайті міської ради.

6.3. Бланки для голосування можна буде отримати в офіційних пунктах для голосування в період їх роботи. Також у цих пунктах можна буде ознайомитися з переліком проектних пропозицій, що беруть участь у голосуванні.

6.4. Голосування відбувається шляхом:

6.4.1. онлайн-голосування на офіційному веб-сайті міської ради, розділ «Бюджет участі (громадський бюджет)», шляхом заповнення відповідної електронної форми для голосування; авторизація — через систему BankID;

6.4.2. особистого голосування в офіційних пунктах для голосування.

6.5. Голосування за проектні пропозиції триває протягом періоду, визначеного Координаційною радою, після їх оприлюднення на офіційному веб-сайті міської ради.

6.6. На бланках для голосування або в електронній формі для голосування громадяни можуть вибрати із запропонованих до 5 проектних пропозицій.

7. Встановлення підсумків голосування бюджету участі (громадського бюджету)

7.1. Встановлення підсумків голосування передбачає підрахунок голосів, відданих за проектну пропозицію, фінансування якої здійснюватиметься за рахунок бюджету участі міста, та оприлюднення результатів на офіційному сайті міської ради.

7.2. Підрахунок голосів:

— голоси, віддані під час онлайн-голосування на офіційному веб-сайті міської ради, за допомогою системи BankID підраховуються автоматично;

— голоси, віддані особисто шляхом заповнення бюлетеня в офіційному пункті голосування, підраховують члени Координаційної ради й особи, відповідальні за проведення особистого голосування під час засідання, про дату і місце якого буде повідомлено через офіційний веб-сайт міської ради;

— відповідна інформація та сформований рейтинговий список проектних пропозицій буде представлено в офіційних пунктах голосування та на офіційному веб-сайті міської ради.

7.3. Результати голосування засвідчуються протоколом Координаційної ради.

7.4. У разі, якщо однакову кількість голосів наберуть дві або більше проектних пропозицій, то переможцем визначають ту, яка має меншу вартість.

7.5. Рекомендованими до реалізації вважатимуться ті проектні пропозиції, що набрали найбільшу кількість голосів, до вичерпання обсягу коштів бюджету участі міста, виділених на їх реалізацію на наступний рік.

7.6. У разі обмеження фінансових ресурсів бюджету участі на реалізацію проектної пропозиції з рейтингового списку береться до уваги перша з них за умови, що її вартість не призведе до перевищення сум, виділених для реалізації.

8. Реалізація проектних пропозицій та оприлюднення інформації

8.1. Проектні пропозиції, що перемогли шляхом голосування, підлягають включенню до проекту Програми соціально-економічного розвитку та проекту міського бюджету на наступний рік.

8.2. Уповноважений робочий орган оприлюднює інформацію головних розпорядників бюджетних коштів про реалізацію проектних пропозицій та використання коштів, пов’язаних з фінансуванням з бюджету участі, зокрема, на офіційному веб-сайті міської ради.

І на завершення хочу підкреслити: бюджет участі — це не про гроші, не про те, як витратити частину муніципального бюджету. У першу чергу — це створення платформи для спілкування мешканців з владою і між собою, яка дасть можливість говорити більше про розвиток своєї вулиці, мікрорайону, міста, громади, знаходити порозуміння, брати відповідальність за якість свого життя.

партиципаторне бюджетування, бюджет участі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті