Така благородна справа, як донорство, повинна заохочуватися роботодавцем. Пільги і гарантії для працівника-донора, прописані в ст. 124 КЗпП і ст. 9 Закону про донорство:
— звільнення від роботи зі збереженням середнього заробітку в «донорські» дні;
— надання додаткового оплачуваного дня відпочинку;
— додаткові пільги за систематичну і безкоштовну здачу крові;
— преференції для почесних донорів.
Перш ніж детально розглянути самі гарантії, розповімо, кому з числа ваших працівників вони належать, тобто хто може бути донором.
Who is донор?
Згідно зі ст. 2 Закону про донорство донором може бути будь-який дієздатний громадянин України старше 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань. На сьогодні показники «підходящого» донора і протипоказання до цієї процедури визначено МОЗ у Порядку № 385. Зокрема, потенційний донор повинен мати такі показники (п. 3.1 Порядку № 385):
— температура тіла 36,6 ± 0,3 °C;
— пульс ритмічний, 60 — 90 ударів на хвилину;
— показники артеріального тиску: систолічний (верхній) — 90 — 170 мм ртутного стовпчика, діастолічний (нижній) — 60 — 100 мм;
— маса тіла 50 кг і більше. Особи з меншою масою тіла можуть стати донорами у виняткових випадках і зі зменшеною дозою забору крові — 300 мл (для довідки: стандартна доза — 450 мл).
Перед початком забору крові потенційний донор заповнює анкету з інформацією про перенесені захворювання і процедури, що вплинули на кровообіг (додаток 2 до Порядку № 385).
Як показує практика, люди здають кров один або кілька разів за життя. Хоча є і «щедрі душі», які діляться своєю кров’ю систематично (наприклад, люди з рідкісною групою крові). У такому разі потрібно пам’ятати, що кількість регулярних донацій на рік для чоловіків складає не більше 5, для жінок — не більше 4, після чого інтервал до наступної кроводачі складає 3 місяці (п. 3.1 Порядку № 385). При цьому під регулярними донаціями розуміють здачу крові з інтервалом у 60 днів (додаток 4 до Порядку № 385). З боку роботодавця для таких працівників передбачені, окрім загальних «донорських» гарантій, ще і додаткові «бонуси» (див. розділ «Пільги за систематичну і безкоштовну здачу крові» цієї статті).
Отже, ми впритул підійшли до основної теми нашого матеріалу — трудових пільг і гарантій донорам крові. Розпочнемо з «паперової» частини процедури донорства.
Документальне оформлення
Документи супроводжують донора до, під час і після здачі крові.
«До» здачі крові працівник повинен письмово повідомити адміністрацію установи про своє бажання стати донором. У загальному випадку, він подає заяву не пізніше ніж за 3 дні до медобстеження (ст. 14 Закону про донорство). У такій заяві він указує дату медобстеження і здачі крові, а також додатковий день відпочинку. Причому в згаданій нормі не сказано, в яких днях обчислювати строк подання заяви: календарних чи робочих. Ми схиляємося до календарних днів. Наприклад, якщо працівник планує пройти обстеження і здати кров 08.12.2017 р. (п’ятниця), то останнім днем подання заяви буде 04.12.2017 р. (понеділок). А якщо поділитися кров’ю він побажав після вихідних 11.12.2017 р. (понеділок), то граничним строком подання заяви буде 07.12.2017 р. (четвер).
Як завжди, у правила є винятки. Так ось, зазначена заява не подається у таких випадках:
— потенційний донор перебуває у відпустці або відрядженні;
— кров терміново потрібна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;
— у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях. Формально, сюди потрапляють і військові дії в зоні проведення АТО.
Наступний крок — за роботодавцем. Видайте наказ про надання пільг. У такому документі потрібно зазначити:
— звільнення від роботи в день (дні) проходження медобстеження і здачі крові;
— надання додаткового дня відпочинку за донорство;
— оплату цих днів з розрахунку «середньої».
У загальному випадку роботодавці повинні всіляко заохочувати донорство, відпускати співробітника з роботи для здачі крові. Але є випадки, коли керівник має право сказати «ні» (ст. 6 Закону про донорство). Це можливо, якщо відсутність донора на робочому місці в ці дні може призвести до:
— загрози життю або здоров’ю людей;
— невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави і громадського порядку;
— істотного матеріального збитку або інших тяжких наслідків.
Щоб відмова не була голослівною, оформіть її у вигляді наказу із зазначенням причини, з якої працівник не може покинути робоче місце для проходження медобстеження і здачі крові, і посилання на законодавчу норму. При цьому не забудьте з наказом ознайомити працівника під підпис.
Документація, яка заповнюється «під час» здачі крові залишається в медустанові і стосується стану здоров’я донора. Для роботодавця вона значення не має.
«Після» здачі крові або її компонентів донорові видається довідка про надання пільг (ф. № 435/о). Якщо після медичного обстеження або з технічних причин забір крові не відбувся, видається довідка про обстеження донора (ф. № 436/о). Видача такої довідки означає, що працівник пройшов медичне обстеження, а ось крові так і не здав. Отже, він не має права на додатковий день відпочинку. У такому разі рекомендуємо відкоригувати раніше виданий наказ про донорські пільги такого працівника — скасувати пункт про надання додаткового дня відпочинку такому працівникові.
Табелювання. У табелі обліку використання робочого часу (далі — табель) «донорські» дні потрібно відображати за допомогою буквеного коду «ІН» або цифрового — «22». Згідно з наказом № 489 саме так позначається інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул тощо).
Зверніть увагу! Якщо працівник здає кров під час щорічної відпустки, тобто така відпустка подовжується на 2 дні (детальніше про це — далі в таблиці), то в заповненні табеля є особливість. Так, день проходження медобстеження і здавання крові, а також день (додатковий день відпочинку за донорство), наступний за ним, у табелі потрібно позначити буквеним кодом «ІН» або цифровим — «22». Дні щорічної відпустки (основні і продовжені завдяки донорству) слід позначити буквеним кодом «В» або цифровим — «08».
Трудові гарантії
Частіше за все установи стикаються з разовою здачею крові. Для таких працівників передбачені звільнення від роботи зі збереженням середнього заробітку в «донорські» дні і додатковий оплачуваний день відпочинку за донорство.
Під «донорськими» днями розуміють день медичного обстеження і безпосередньо день кроводачі. Але, як показує практика, медобстеження і здача крові проходять в один день (за винятком складних процедур). Тому співробітника звільняють від роботи і зберігають середній заробіток на 1 день. Простіше кажучи, донор має право на два дні оплачуваного відпочинку: день здачі крові і «бонусний» день за донорство. При цьому існують специфічні ситуації, в яких такого відпочинку можуть і позбавити.
Особливі «донорські» ситуації ми зібрали в таблицю.
| День медобстеження, здавання крові | Звільнення від роботи | Додатковий день відпочинку |
| Робочий день — працівник пройшов медобстеження, але кров не здавав | Звільнення від роботи належить у день проходження медичного обстеження | Оскільки фактично донорства не було, то і додатковий день відпочинку не надається |
| Робочий день — працівник не виконував роботу | Працівник звільняється від роботи в день медичного обстеження і в день здачі крові (це може бути 2 дні). Проте, зазвичай, медичне обстеження і здача крові відбуваються в один і той же день. Якщо це так, то працівник не здійснює трудову діяльність 1 день | Працівникові належить один додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку. Його працівник обирає самостійно. Цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня здачі крові |
| Робочий день — працівник виконував роботу за погодженням з керівництвом | Оскільки в донорський день працівник працював, то як компенсацію надайте йому інший 1 день відпочинку (листи № 76 і 90) | |
| Робочий день — працівник не писав заяви про намір здати кров | Звільнення від роботи не надається (листи № 76 і 90) | |
| Вихідний (святковий або неробочий) день | Цей день працівникові не оплачується і звільнення від роботи не переноситься на інший день (листи 76, 90 і 303) | |
| День навчальної відпустки, відпустки без збереження зарплати, соціальної відпустки, лікарняного | Звільнення від роботи не переноситься на інший день | |
| День щорічної відпустки (основної, додаткової) | Відпустка подовжується на 2 дні: 1 день за медичне обстеження і здачу крові + 1 день як додатковий день для відпочинку за донорство (листи № 76 і 303). Пам’ятайте, що в цьому випадку заяву про намір здати кров працівник може не подавати | |
Підкреслимо, усі означені гарантії поширюються не лише на основних працівників, але і на сумісників (як внутрішніх, так і зовнішніх). А ось особам, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовим договором, «донорські» гарантії не належні.
Також пам’ятаєте, що день відпочинку за донорство не можна «обміняти» на грошову компенсацію.
Позмінна робота
Якщо працівник працює в позмінному режимі, то тут є особливості надання «донорських» гарантій. Свою позицію із цього питання Мінпраці висловило все в тих же листах № 76 і 90.
Наприклад, зміна працівника починається:
— о 8:00, а кров він здає о 10:00 цього ж дня. За таких обставин працівник має бути звільнений від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку;
— о 20:00, а кров він здав до початку зміни о 10:00 цього ж дня. У цьому випадку працівник також має бути звільнений від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку.
А якщо зміна працівника закінчилася о 8:00, а кров він здає о 10:00 цього ж дня, тобто вже після закінчення робочої зміни? За таких умов, на думку Мінпраці, день здачі крові для працівника є вихідним, тому не оплачується.
Така неоднозначна позиція Мінпраці зі звільненням від роботи залежно від того, до чи після зміни працівник здавав кров, є достатньо спірною. Адже час з моменту закінчення праці (зміни) до початку наступного робочого дня (зміни) може бути для працівника щоденним (міжзмінним) відпочинком, а не вихідним днем.
У такому разі, на наш погляд, логічніше було б цю ситуацію зі здачею крові в день міжзмінного відпочинку розглядати як залучення працівника-донора до роботи в день здачі крові за узгодженням з роботодавцем.
Здача крові кілька разів на рік
Оплачуване звільнення від роботи надається, якщо працівник виконав загальні умови: здав кров у робочий день, у період щорічної відпустки, працював у день здачі крові за погодженням з роботодавцем, документально оформив донорство «до» і «після» (див. таблицю вище). Право на додатковий оплачуваний день відпочинку працівник має за кожен день здачі крові. Ніяких урізувань цих днів або інтервалів між ними не встановлено. Єдина умова їх надання — наявність довідки за формою № 435/о, виданої медустановою працівникові після кожної здачі крові. При цьому використати такі дні донор може як «оптом», так і кожен окремо в будь-який час, але тільки протягом року після здачі крові.
Пільги за систематичну і безкоштовну здачу крові
Працівникам-донорам також належать і інші пільги. Ось тільки щоб їх отримати, потрібно виконати одну вимогу: донор протягом року безкоштовно (!) здає кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (ст. 10 Закону про донорство).
Для довідки: максимально допустима доза, визначена п.п. 3.1 Порядку № 385, дорівнює для крові — 450 мл, без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл), для плазми — 600 мл, без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл).
Так ось, працівники-донори, що виконали вказану умову, мають право на:
— допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Цю пільгу надають протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у вказаній кількості;
— першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи і першочергове лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності. Строк користування пільгою такий, як і при оплаті лікарняного.
Є і такі герої, яких нагородили посвідченням і нагрудним знаком «Почесний донор України» (видають згідно з постановою КМУ від 10.05.99 р. № 796). Почесними донорами вважають тих, хто безкоштовно здав кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз незалежно від часу їх здачі.
Згідно зі ст. 13 Закону про донорство почесні донори за місцем роботи мають право на:
— першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування і першочергове лікування в закладах охорони здоров’я державної і комунальної власності;
— використання чергової щорічної оплачуваної відпустки в зручний для них час. Так, Закон про відпустки не містить прямої вказівки на таку пільгу. Проте п. 10 ч. 13 ст. 10 цього Закону говорить про те, що щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються в «інших випадках, передбачених законодавством». Під цю норму і підпадає «відпускна» пільга, про яку йдеться.
Зверніть увагу: застосування цих пільг для почесних донорів не обмежене в часі.
Розрахунок «донорського» середнього заробітку
Як ми вже сказали раніше, середній заробіток зберігається за:
— день (дні) звільнення від роботи внаслідок проходження медобстеження і здачі крові;
— додатковий день відпочинку за донорство.
Для розрахунку середньої зарплати беремо виплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Такою подією виступає день проходження медобстеження і здачі крові, додатковий день відпочинку за донорство (абз. 3 п. 2 Порядку № 100). Це підтверджує і Мінпраці в листі № 76. Пам’ятайте: з виплат за 2 місяці «викидаються» виплати, розраховані за середнім заробітком (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
Розглянемо розрахунок оплати за «донорські» дні на прикладах.
Приклад 1. Працівник установи подав 04.12.2017 р. заяву про свій намір пройти медобстеження і здати кров 08.12.2017 р. У день здачі крові цей співробітник був звільнений від роботи. Зарплата за жовтень-листопад 2017 року складає 7256 грн. на місяць. Ці місяці відпрацьовані повністю.
І варіант: Згідно із заявою додатковий день відпочинку наданий працівникові 11.12.2017 р.
Кількість робочих днів у розрахунковому періоді: 21 жовтень + 22 листопад = 43.
Середньоденна зарплата за розрахунковий період: 7256 грн. : 43 роб. дн. = 168,74 грн.
Сума оплати дня здачі крові (8 грудня) і додаткового дня відпочинку (11 грудня): 168,74 грн. х 2 дн. = 337,48 грн.
ІІ варіант: Згідно із заявою додатковий день відпочинку приєднаний до щорічної відпустки, яка надається з 09.01.2018 р. по 22.01.2018 р., додатковий день відпочинку — 23.01.2018 р.
Розрахунковий період для обчислення оплати за додатковий день відпочинку за донорство: листопад — грудень 2017 року. У розрахунковому періоді працівникові буде нарахована зарплата 7259,83 грн., у тому числі сума оплати за день здачі крові — 168,74 грн. (08.12.2017 р. — див. І варіант). Оплата «донорського» дня і сам цей день виключаються з розрахунку. Також виключаємо 25 грудня 2017 року — Католицьке Різдво*.
* З урахуванням свіжих законодавчих змін щодо святкових та неробочих днів (див. Інформаційну сторінку цього номера).
Таким чином, кількість робочих днів у розрахунковому періоді складе: 22 листопад + (21 - 2) грудень = 41.
Середньоденна зарплата за розрахунковий період: (7259,83 - 168,74) : 41 = 172,95 грн.
Відповідно і сума оплати додаткового дня відпочинку за донорство дорівнює 172,95 грн.
Приклад 2. Працівник перебуває у відпустці з 09.01.2018 р. по 22.01.2018 р. Під час такої відпустки він здав кров 15.01.2018 р., що підтверджує довідка про надання пільг (ф. № 435/о).
Щорічну відпустку слід продовжити на два дні — 23 і 24 січня 2018 року. При цьому перераховувати відпускні не потрібно. Друга частина відпустки, «відірвана» від першої «донорськими» днями, просто зміщується на 2 дні: замість з 15 по 22 січня ця частина триватиме з 17 по 24 січня 2018 року. Відпустка одна і та ж, розрахунковий період для відпускних теж. Тобто 23 і 24 січня 2018 року (дні продовження відпустки) потрібно оплатити за тим же середнім заробітком.
А ось оплату «донорських» днів (15 січня — день здачі крові і 16 січня — додатковий день відпочинку), потрібно розрахувати окремо — за виплатами за останні 2 місяці (окрім виплат, розрахованих за середньою зарплатою), що передують дню медобстеження і здачі крові, додатковому дню відпочинку. Оскільки такі «донорські» дні припали на січень, то розрахунковим періодом є листопад — грудень 2017 року. Припустимо, зарплата за ці два місяці сумарно склала 7450,86 грн.
Кількість робочих днів у розрахунковому періоді: 22 листопад + 20* грудень = 42.
Середньоденна зарплата за розрахунковий період: 7450,86 грн. : 42 роб. дн. = 177,40 грн.
Сума оплати дня здачі крові і додаткового дня відпочинку: 177,40 грн. х 2 дн. = 354,80 грн.
Також слід пам’ятати, що згідно з абз. 1 п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Інакше кажучи, середню зарплату, що виплачується за дні здачі крові та надані у зв’язку із цим дні відпочинку, необхідно коригувати на коефіцієнт підвищення посадових окладів, якщо таке підвищення було.
Ну ось, тепер вам відомі таємниці співпраці з працівником-донором. І хоча він не вимагатиме особистої вдячності, але заохотити за благородну справу і при цьому виконати букву закону все-таки слід.
Нормативні документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про донорство — Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 385 — Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затверджений наказом МОЗ від 01.08.2005 р. № 385.
Наказ № 489 — наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики зарплати» від 05.12.2008 р. № 489.
Лист № 76 — лист Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11.
Лист № 90 — лист Мінпраці від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10.
Лист № 303 — лист Мінпраці від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07.
