(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48/1
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44/1
  • № 44
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Січень , 2017/№ 1-2

Нова добре забута стара доплата до МЗП

З 1 січня 2017 року відбулися великі зміни у трудовому законодавстві в частині визначення мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної зарплати «відв’язали» від розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу. Останній (1600 грн.) удвічі менший від МЗП (3200 грн.). Рівень мінімальної зарплати тепер забезпечується не лише за рахунок посадового окладу, а й за рахунок різних доплат, надбавок і премій. При цьому державою гарантовано: розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче розміру мінімальної зарплати. Як потрібно виконувати цю державну гарантію на практиці, ми розглянемо сьогодні.

Отже, наша метаз’ясувати правила визначення доплати до МЗП, яку потрібно нараховувати працівникам у певних випадках.

Для цього нам не обійтися без положень Закону про оплату праці, що встановлюють зобов’язання в нарахуванні доплати до МЗП. Наведемо їх.

Так, у ст. 3 Закону про оплату праці (у редакції Закону № 1774) сказано:

«Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці».

Крім того, ст. 31 Закону про оплату праці говорить:

«Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної зарплати, проводиться доплата до її рівня.

У разі укладення трудового договору на роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці».

З 01.01.2017 р. МЗП отримала не лише новий зміст, а й новий розмір. Так, розмір місячної МЗП дорівнює 3200 грн., годинної — 19,34 грн. ( ст. 8 Закону про Держбюджет-2017).

Які ж головні тези випливають із положень ст. 3 і 31 Закону про оплату праці? Ось вони:

Усе це означає, що з 01.01.2017 р. щодо зарплати певних працівників виникає необхідність у нарахуванні доплати до МЗП. Чому саме певних працівників? Та тому, що далеко не щодо всіх працівників ми зобов’язані нараховувати доплату до МЗП. Тому важливо визначити працівників, які потенційно можуть потрапити до кола працівників, яким потрібно нараховувати доплату до МЗП.

«Просіюємо» працівників

Спочатку наведемо категорії осіб, на яких вимога щодо нарахування доплати до МЗП не поширюється.

Увага! До кола осіб, щодо яких не потрібно виконувати вимогу про нарахування доплати до МЗП, жодні пільгові категорії працівників (такі як інваліди, пенсіонери та ін.) не входять.

А це означає: щодо зарплати таких працівників, як і щодо зарплати будь-яких інших працівників у разі, якщо вона менше МЗП (3200 грн.), потрібно нараховувати доплату до МЗП.

Отже, потенційно до кола працівників, щодо яких потрібно виконувати вимогу про нарахування доплати до МЗП, входять ті працівники, посадовий оклад яких менше 3200 грн. Чому вони входять до цього кола потенційно? Якщо таким працівникам будуть нараховані ще й доплати, надбавки та премії, що включаються в поняття МЗП, і загальна сума зарплати дорівнюватиме або перевищить 3200 грн., то доплату до МЗП нараховувати не потрібно.

Обов’язково варто згадати про працівників-сумісників (як внутрішніх, так і зовнішніх). Щодо них також може виникнути необхідність у нарахуванні доплати до МЗП. Вони працюють на умовах неповного робочого часу, а отже, рівень МЗП, нижче якого у таких працівників не може бути зарплата за сумісництвом, потрібно визначати пропорційно до відпрацьованого часу.

Тобто необхідність у нарахуванні доплати до МЗП потрібно визначати окремо за основним місцем роботи і окремо — за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім).

Наведемо далі на схемі категорії працівників, на яких поширюється правило нарахування доплати до МЗП.

Коло осіб, які потенційно підпадають під правило нарахування доплати до МЗП, визначили. Тепер потрібно знати, як розрахувати доплату до МЗП. А для цього в першу чергу потрібно визначити, що включається до суми зарплати для порівняння з МЗП.

Що включати до суми зарплати для розрахунку доплати до МЗП

Наведемо нижче перелік виплат, які не включають до суми зарплати для її порівняння з МЗП.

Що не включати до суми зарплати для розрахунку доплати до МЗП

А зараз про виплати, які не включають до суми зарплати для порівняння її з МЗП.

* Зверніть увагу! Не враховуються в загальній сукупній зарплаті працівника саме доплата за роботу в шкідливих і важких умовах праці за результатами атестації робочих місць та доплата працівникам, які використовують у роботі дезінфікуючі засоби, зайняті прибиранням туалетів. Сума підвищення посадового окладу за роботу в шкідливих і важких умовах праці та сума підвищення посадових окладів працівників, які працюють у гірських районах (постанова КМУ від 11.08.95 р. № 648), на думку фахівця Мінсоцполітики, враховуються у складі зарплати при зіставленні з МЗП. Детальніше — на с. 23 цього номера.

** Див. також консультацію фахівця Мінсоцполітики на с. 22 цього номера.

Таким чином, виплати, перелічені вище, не потрібно враховувати у складі загальної суми заробітної плати при порівнянні її з рівнем МЗП. Їх необхідно нарахувати «зверху» мінімального розміру місячної зарплати (3200 грн.) або розміру МЗП, визначеного пропорційно до виконаної норми праці.

Окремо зупинимося на оплаті періоду відрядження та її включенні до суми зарплати для розрахунку доплати до МЗП. Для цього згадаємо норму трудового законодавства про оплату службового відрядження.

Так, згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку. Тобто, щоб виконати цю вимогу, потрібно розрахувати і порівняти середньоденний та денний заробітки і оплатити період відрядження за найбільшим показником. При цьому зауважимо: при розрахунку як денного заробітку, так і середньоденного згідно з Порядком № 100 включається також і доплата до МЗП.

Якщо денний заробіток виявився вище середньоденного, то оплачувати період відрядження ми повинні як за звичайні робочі дні. А це означає: якщо працівникові належить доплата до МЗП за цей місяць, він її отримає в загальній сумі зарплати за місяць.

Якщо середньоденна зарплата за період відрядження виявилася більше денного заробітку (при розрахунку якого, до речі, включена вже доплата до МЗП за місяць відрядження), то середню зарплату за період відрядження не потрібно включати до загальної суми зарплати за місяць для порівняння її з МЗП. У цьому випадку рівень МЗП визначають пропорційно до відпрацьованих днів. І з цією сумою порівнюють зарплату за місяць, за винятком середнього заробітку за період відрядження.

Зверніть увагу: для держслужбовців за період відрядження завжди зберігають зарплату як за звичайний робочий день, тобто зарплату, передбачену умовами трудового договору (див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1584/13/84-16 // «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 45), за середнім заробітком період відрядження не оплачують. Тому оплата праці за дні перебування працівника у відрядженні бере участь у зіставленні загальної суми зарплати з рівнем МЗП.

Важливо! Виплати, обчислені за середнім заробітком, до суми зарплати для визначення доплати до МЗП не включаються.

Не можемо пройти повз таку досить типову ситуацію для бюджетних установ, як сторнування зарплати попереднього місяця у зв’язку з уточненням відпрацьованого часу (через хворобу).

Як у цьому випадку розрахувати доплату до МЗП? Чи потрібно зменшувати зарплату поточного місяця (наприклад, за січень 2017 року) на суму відсторнованої зарплати за минулий місяць (за грудень 2016 року) для порівняння її з МЗП?

На нашу думку, сума відсторнованої в січні 2017 року грудневої зарплати не повинна впливати на розмір зарплати за січень для цілей визначення суми доплати до МЗП. Адже вона не стосується зарплати за виконану норму праці поточного місяця — січень 2017 року. До речі, такої ж думки дотримуються і фахівці Мінсоцполітики (див також консультацію на с. 22 цього номера).

З виплатами, що включаються до суми зарплати для визначення доплати до МЗП, розібралися. Перейдемо до самого розрахунку доплати до МЗП.

Розраховуємо суму доплати до МЗП

Далі на схемі наведемо порядок визначення суми доплати до МЗП.

Увага! Доплата до МЗП нараховуватиметься у кінці місяця, коли буде відома сума зарплати за відпрацьований час. Виплачувати її слід разом із зарплатою за другу половину місяця.

Тобто при нарахуванні та виплаті зарплати за першу половину місяця (аванс) розраховувати і виплачувати доплату до МЗП не потрібно.

Тепер розглянемо умовні приклади розрахунку доплати до МЗП.

Приклад 1. Посадовий оклад працівника дорівнює 1888 грн. (повна зайнятість). Доплат, надбавок та премій немає. У січні 2017 року такий працівник відпрацював усі дні, передбачені графіком роботи.

За січень працівнику нарахують оклад у повному розмірі — 1888 грн. Але оскільки з 01.01.2017 р. МЗП становить 3200 грн., а нарахована зарплата за повністю виконану місячну норму (повністю відпрацьований місяць) не може бути нижче МЗП, то працівнику нараховують доплату до МЗП.

Розрахуємо розмір такої доплати:

3200 - 1888 = 1312 (грн.).

Отже, за січень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:

1888оклад + 1312доплата до МЗП = 3200 (грн.).

Приклад 2. З 3 по 6 січня 2017 року працівник був у відпустці без збереження зарплати згідно зі ст. 26 Закону про відпустки. Його посадовий оклад — 2320 грн. Крім цього, йому нарахували щомісячну премію в розмірі 500 грн.

Спершу визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за січень 2017 року. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то суму МЗП ми визначаємо пропорційно до відпрацьованого часу:

3200 грн. : 20 роб. дн. х 16 роб. дн. = 2560 грн.,

де 3200 — МЗП, встановлена з 01.01.2017 р.;

20 — число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;

16 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 3 по 6 січня — відпустка «за свій рахунок»).

Далі розрахуємо зарплату, яку отримає працівник за відпрацьовані в січні дні:

1856оклад + 500премія = 2356 (грн.),

де 1856 — оплата за окладом за відпрацьовані в січні дні (2320 грн. : 20 роб. дн. х 16 роб. дн.);

500 — щомісячна премія.

Зверніть увагу: щомісячна премія, нарахована в січні (500 грн.), також бере участь у порівнянні з МЗП. Тому з МЗП слід порівняти всю суму зарплати за відпрацьований час, нараховану працівнику за січень 2017 року (2356 грн.).

Розмір доплати до МЗП за січень 2017 року складе:

2560 - 2356 = 204 (грн.).

Отже, загальна сума зарплати працівника у січні 2017 року становитиме:

1856оклад + 500премія + 204доплата до МЗП = 2560 (грн.).

Приклад 3. Посадовий оклад працівника дорівнює 2320 грн. (повна зайнятість). Доплат, надбавок та премій немає. З 16 по 20 січня 2017 року він хворів. Сума лікарняних становить 377 грн.

Спершу визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за січень 2017 року. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то суму МЗП треба визначати пропорційно до відпрацьованого часу:

3200 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. = 2400 грн.,

де 3200 — МЗП, встановлена з 01.01.2017 р.;

20 — число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;

15 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 16 по 20 січня — лікарняний).

Далі визначимо суму доплати до МЗП.

Врахуйте: порівняно з визначеною сумою МЗП братиме участь тільки зарплата за відпрацьований час, суму лікарняних у розрахунок не включаємо.

Розрахуємо доплату до МЗП:

2400 - 1740 = 660 (грн.),

де 1740 — сума зарплати за відпрацьований час у січні 2017 року (2320 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн.).

Загальна сума нарахованого доходу працівника у січні 2017 року становитиме:

1740оклад + 377лікарняні + 660доплата до МЗП = 2777 (грн.).

Приклад 4. В установі працює працівник-інвалід на 0,25 ставки (зовнішній сумісник). Його посадовий оклад з урахуванням зайнятості — 400 грн. (1600 грн. х 0,25 ставки). Доплат, надбавок і премій немає.

Якщо з фізичною особою було укладено трудовий договір, то у разі, якщо її зарплата за виконану місячну норму праці менша мінімальної, роботодавець зобов’язаний виконувати вимогу щодо зарплати не нижче МЗП. Тобто жодних винятків для пільгових категорій працівників немає. У наведеному прикладі працівник є інвалідом, до того ж зовнішнім сумісником. При цьому його зарплата менше МЗП. Тому щодо його зарплати потрібно буде виконувати вимогу про доплату до МЗП.

Визначимо рівень МЗП з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн. х 0,25 = 800 грн.

Сума доплати до МЗП становитиме:

800 - 400 = 400 (грн.),

де 400 — зарплата за повністю відпрацьований місяць з урахуванням зайнятості працівника.

Загальна сума зарплати працівника-інваліда (зовнішнього сумісника) у січні 2017 року становитиме:

400оклад + 400доплата до МЗП = 800 (грн.).

Приклад 5. Працівник працює на 0,75 ставки гардеробником (основне місце роботи) і на 0,25 ставки прибиральником службових приміщень (внутрішній сумісник). Посадовий оклад за основною посадою з урахуванням зайнятості — 1200 грн. (1600 грн. х 0,75 ставки), на посаді за сумісництвом — 400 грн. (1600 грн. х 0,25 ставки). Також за основним місцем роботи в січні 2017 року працівнику нарахували премію до ювілею у розмірі 500 грн., а на роботі за сумісництвом — доплату за використання деззасобів у розмірі 10 % від посадового окладу (40 грн.). У січні працівник відпрацював усі дні.

Вимогу щодо доплати до МЗП слід виконувати окремо за основним місцем роботи та окремо — на роботі за сумісництвом. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім, не потрібно. При цьому за кожним місцем роботи зарплату за місяць потрібно буде порівнювати з МЗП, визначеною пропорційно до виконаної норми праці, тобто з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно до відпрацьованого робочого часу).

Розрахуємо доплату до МЗП за кожним місцем роботи окремо.

За основним місцем роботи

1. Визначимо МЗП з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн. х 0,75 = 2400 грн.

2. Визначимо суму виплат, які враховують у порівнянні з МЗП. У січні 2017 року працівнику було нараховано посадовий оклад у сумі 1200 грн. та премію до ювілейної дати у розмірі 500 грн. Разову премію (до ювілейної дати) не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з МЗП, її нараховуємо «зверху» МЗП. Таким чином, у порівнянні бере участь тільки оплата за окладом за відпрацьований час — 1200 грн.

3. Визначимо суму доплати до МЗП:

2400 - 1200 = 1200 (грн.).

4. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року, дорівнює:

1200оклад + 1200доплата до МЗП + 500разова премія = 2900 (грн.).

За внутрішнім сумісництвом

1. Визначимо МЗП з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн. х 0,25 = 800 грн.

2. Визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з МЗП.

У січні 2017 року працівнику було нараховано посадовий оклад у сумі 400 грн. та доплату за використання деззасобів у розмірі 40 грн. (400 грн. х 10 %). Доплату за використання деззасобів не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з МЗП, її нараховуємо «зверху» МЗП. Таким чином, у порівнянні бере участь тільки оплата за окладом за відпрацьований час — 400 грн.

3. Визначимо суму доплати до МЗП:

800 - 400 = 400 (грн.).

4. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року, дорівнює:

400оклад + 400доплата до МЗП + 40доплата за деззасоби = 840 (грн.).

Приклад 6. Сторож (місячний оклад — 1600 грн.) у січні 2017 року відпрацював 192 години, у тому числі в нічний час — 64 години і у святковий день — 6 годин. Для такого працівника встановлено підсумований облік робочого часу, обліковий період — квартал. Місячна норма робочого часу в січні 2017 року для нього дорівнює 192 години. У колективному договорі передбачена доплата за роботу в нічний час у розмірі 40 % посадового окладу (годинної ставки).

Спершу визначимо суму заробітної плати, нарахованої за відпрацьований час за умовами трудового договору. Сторож відпрацював усі години, передбачені його графіком роботи, тому розмір посадового окладу за відпрацьований час становитиме 1600 грн.

Крім того, у січні він відпрацював 64 години в нічний час та 6 годин у святковий день (планувалося графіком роботи). Визначимо розмір доплати за таку роботу.

Сума доплати працівнику за роботу в нічний час у січні 2017 року становитиме:

8,33 грн. х 64 год х 40 % = 213,25 грн.,

де 8,33 — годинна тарифна ставка працівника в січні 2017 року (1600 грн. : 192 год).

Оскільки робота у святковий день проводилася в межах місячної норми робочого часу, оплата за роботу у святковий день здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки вище окладу. Сума доплати за роботу у святковий день становитиме 49,98 грн. (8,33 грн. х 1 х 6 год).

Таким чином, зарплата за відпрацьований час у січні 2017 року дорівнюватиме 1863,23 грн. (1600 + 213,25 + 49,98).

Водночас порівнювати з МЗП слід не всю січневу зарплату за відпрацьований час, а тільки зарплату в розмірі 1649,98 грн. (1600оклад + 49,98доплата за роботу у святковий день). Доплата за роботу в нічний час (213,25 грн.) у порівнянні участі не братиме, її нараховують «зверху» МЗП.

Оскільки працівник виконав місячну норму праці (відпрацював усі дні, передбачені графіком його роботи), то порівнюємо з МЗП, що дорівнює 3200 грн.

Визначимо суму доплати до МЗП:

3200 - 1649,98 = 1550,02 (грн.).

Загальна сума зарплати за січень 2017 року становитиме:

1600оклад + 213,25доплата за роботу в нічний час + 49,98доплата за роботу у святковий день + 1550,02доплата до МЗП = 3413,25 (грн.).

Доплата до МЗП: включаємо, оподатковуємо, відображаємо

Далі розповімо, як доплату до МЗП враховувати при розрахунку середньої зарплати, денного заробітку, чи підлягає він індексації, яким чином вона оподатковується та відображається у звітності. Інформацію щодо цього наведемо у таблиці.

Доплата до МЗП та її вплив на

Пояснення

включення до розрахунку

середньої зарплати за Порядком № 100

Згідно з п. 3 Порядку № 100 при розрахунку середньої зарплати в усіх випадках її збереження враховуються: основна зарплата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; за суміщення професій та посад; за розширення зони обслуговування; за високі досягнення в праці; за умови та інтенсивність праці; за вислугу років) та інші доплати. До інших доплат належить і доплата до МЗП. Тому при обчисленні середньої зарплати для виплати відпускних, середнього заробітку за час відрядження, оплати за час виконання державних і громадських обов’язків, вихідної допомоги тощо доплату до МЗП необхідно включати до розрахунку

середньої зарплати за Порядком № 1266

До розрахунку середньої зарплати для обчислення сум лікарняних та декретних включаються виплати, які входять до ФОП та бази справляння ЄСВ ( п. 7 Порядку № 1266). Отже, оскільки доплата до МЗП згідно з Інструкцією № 5 належить до ФОП та з її суми сплачується ЄСВ, вона враховується при обчисленні розміру страхових виплат, що розраховуються згідно з Порядком № 1266 (у тому числі при нарахуванні лікарняних та декретних)

денного заробітку

Це стосується передусім розрахунку денного заробітку для оплати періоду відрядження. При розрахунку денного заробітку включаються всі елементи зарплати, які працівник отримає відповідно до умов трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, що мають постійний характер, тобто нараховані елементи зарплати за відпрацьовані ним дні. МЗП — це гарантована виплата працівнику, нижче за яку не може бути зарплата за виконану норму праці. Тому доплату до МЗП включають у розрахунок денного заробітку

індексації зарплати

Доплата до МЗП включається до ФОП у складі додаткової заробітної плати. Отже, вона включається в суму зарплати для її індексації у разі, якщо у працівника настало право на індексацію. При цьому нарахована зарплата індексується в межах ПМПО, тобто в межах 1600 грн. Це означає, що сума індексації нараховується «зверху» МЗП

оподаткування

ПДФО (18 %)

Доплата до МЗП — зарплатна виплата. Згідно з п.п. 2.2.1 Інструкції № 5 вона включається до складу додаткової зарплати ФОП. Тому така доплата у складі заробітної плати обкладається ЄСВ, ПДФО та ВЗ у загальному порядку

ВЗ (1,5 %)

ЄСВ (22 %)

ПСП

Доплата до МЗП враховується при визначенні права працівника на ПСП, тобто включається до суми зарплати з метою зіставлення із 2240 грн., а для ПСП «на дітей» для одного з батьків — при зіставленні зарплати із сумою 2240 грн., помноженою на кількість дітей

Сплата ЄСВ з МЗП

Доплата до МЗП у складі загальної суми зарплати + лікарняні + декретні + винагороди за ЦПД враховуються при порівнянні бази оподаткування ЄСВ з МЗП (3200 грн.) та виконанні вимоги законодавства щодо сплати ЄСВ з МЗП. Пам’ятайте: сплата ЄСВ з МЗП обов’язкова за базою оподаткування ЄСВ основних працівників — неінвалідів

відображення у звітності

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ

Доплату до МЗП відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ однією сумою разом із зарплатою за відпрацьований час з ознакою доходу «101»

Звіт за формою № Д4

У таблиці 6 Звіту за формою № Д4 таку доплату також слід відобразити в одному рядку із заробітною платою

Отже, ми розглянули основні правила розрахунку, нарахування, оподаткування доплати до МЗП. Але це лише перше знайомство. На сторінках нашого видання ми ще не раз повернемося до цієї теми. Отже, пишіть нам — будемо раді допомогти у вирішенні ваших питань!

Нормативні документи та скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про Держбюджет-2017 Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII.

Закон № 1774 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Постанова № 1145 постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1266 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція про порядок суміщення професій Інструкція щодо використання постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 р. № 1145, затверджена постановою Держкомпраці, Мінфіну СРСР та ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ВЗ — військовий збір.

ЄТС — єдина тарифна сітка.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЦПД — цивільно-правовий договір.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ФОП — фонд оплати праці.

доплата до МЗП, мінімальна зарплата, посадовий оклад, доплати, надбавки, премії додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті