Як визначити предмет закупівлі з капітального ремонту
В установі заплановано капітальний ремонт даху на суму 294 тис. грн. Як правильно зазначити код предмета закупівлі? Чи правильно буде зазначити код 99999999-9, який застосовують для предметів закупівлі, які не відображені в інших розділах Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015? Чи може в цьому випадку необхідно зазначити код, який є у додатковому словнику ДК 021:2015 — код IA22-2 «Капітальний ремонт»?
Замовникам, які мають потребу у проведенні капітального ремонту, перш за все необхідно правильно визначити предмет закупівлі. А для цього варто розібратися в деяких особливостях.
Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
При цьому, як передбачено п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Отже, капітальний ремонт даху за предметом закупівлі є роботами.
Разом із тим предмет закупівлі, як передбачено в п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, замовник визначає у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Зауважимо: як для післяпорогових, так і для допорогових закупівель предмет закупівлі визначають за одними й тими ж правилами.
Зокрема, механізм визначення предмета закупівлі робіт визначений у розд. ІІІ Порядку № 454. Так, визначення предмета закупівлі робіт замовник здійснює згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автодоріг від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр ДК 021:2015.
Визначення поняття «об’єкт будівництва» наведено в ДБН А.2.2-3-2014.
Відповідно до п. 3.12 цих ДБН об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
При цьому будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Відокремлена частина будинку, будівлі, споруди — це автономна конструктивна система, відокремлена деформаційно-температурним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною та має автономне інженерне забезпечення (наприклад, блок-секція, дільниця, цех тощо).
Разом з тим відповідно до п. 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 капітальний ремонт — це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
Таким чином, замовник визначає такий предмет закупівлі, як капітальний ремонт даху, з урахуванням зазначених вимог Закону № 922, Порядку № 454, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ДБН А.2.2-3-2014 насамперед за об’єктом будівництва, а потім ще зазначає відповідний код ДК 021:2015.
Важливо знати: відповідно до п. 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 капітальний ремонт — це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
До речі, перелік робіт та послуг, які відносяться до поточного чи капітального ремонту, затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10.08.2004 р. № 150.
Разом з тим при визначенні предмета закупівлі робіт замовник має зазначити в дужках предмет закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015. При цьому спочатку варто зазначити назву предмета закупівлі робіт з капітального ремонту даху за об’єктом будівництва, а потім в дужках вказати цифровий код ДК 021:2015. Слід звернути увагу, що зазначати в предметі закупівлі робіт посилання на ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 законодавець не вимагає, а лише зазначає в Порядку № 454 про те, що предмет закупівлі робіт визначають з урахуванням цього державного стандарту.
Одночасно зауважимо: немає вимог зазначати крім цифрового значення показників другої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015 ще й словесний вираз таких показників. Тобто замовник на свій розсуд може вказати таке словесне розшифрування, а може й не вказувати (наприклад, в паперовому варіанті рiчного плану). При цьому в системі на електронному майданчику при виборі коду в класифікаторі все одно «випаде» рядок з цифровим i словесним визначенням.
Тож далі звернемось до ДК 021:2015 та проаналізуймо, який цифровий код слід вибрати, якщо замовник закуповує роботи з капітального ремонту даху.
Нагадаємо, що нормативне закріплення в ДК 021:2015 такого цифрового коду, як: 99999999-9, який відповідно до його опису означає «не відображене в інших розділах», з’явилося лише в березні цього року. Так, наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження Зміни № 1 до Національного класифікатора ДК 021:2015» від 09.03.2017 р. № 341, який набрав чинності 15.03.2017 р., було внесено відповідні зміни до ДК 021:2015, в тому числі й вищезазначені.
Разом з тим варто зазначити: як до внесення змін, так і на теперішній час ДК 021:2015 містить цифровий код 45000000-7 Будівельні роботи. При цьому цей код містить у собі такі цифрові коди:
| 45261910-6 | Ремонт дахів |
| 45453000-7 | Капітальний ремонт і реставрація |
При цьому, як ми вже відмічали, відповідно до Порядку № 454 замовник має зазначити в дужках предмет закупівлі саме відповідно до показників другої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015. Тобто замовнику надано право вибору показника або за другою, або третьою, або четвертою, або п’ятою цифрою класифікатора.
Отже, в нашій ситуації у разі закупівлі робіт з капітального ремонту даху замовник може зазначити в дужках такий цифровий код ДК 021:2015 відповідно до показника п’ятої цифри 45453000-7.
Також вважаємо, що замовник у нашому випадку може вибрати й такий цифровий код ДК 021:2015 відповідно до показника другої цифри 45000000-7.
Одночасно наголосимо, що в будь-якому випадку при закупівлі робіт предмет закупівлі насамперед визначають за об’єктом будівництва. Тому зазначення замовником такого предмета чи то за показником другої, чи то п’ятої цифри ДК 021:2015 не може призвести до поділу предмета закупівлі. Нагадаємо, що згідно з ч. 7 ст. 2 Закону № 922 забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. При цьому замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Підсумовуючи наше дослідження, наведемо приклади визначення предмета закупівлі в цій ситуації. При цьому замовник у додатку до річного плану може навести такий предмет закупівлі, вибравши як перший варіант, так і другий:
1. «Капітальний ремонт даху будівлі _____________ (код ДК 021:2015 — 45000000-7 Будівельні роботи)».
2. «Капітальний ремонт даху будівлі _____________ (код ДК 021:2015 — 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)».
Щодо необхідності внесення змін у додаток до річного плану
Чи необхідно бюджетній установі-замовнику вносити зміни у додаток до річного плану закупівель після здійснення самої закупівлі (наприклад, змінити суму, примітки, конкретну назву предмета закупівлі чи орієнтовний початок процедури закупівлі)? Як правильно це зробити та які документи оформити у зв’язку з цим особі, відповідальній за допорогові закупівлі?
Спочатку розберемось, які ж публічні закупівлі замовник планує у додатку до річного плану закупівель.
Так, якщо очікувана вартість предмета закупівлі менша вартісних меж застосування Закону № 922, що зазначені в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону, то такі закупівлі мають планувати у додатку до річного плану закупівель.
Тут варто зазначити про такі два важливі моменти.
Перший. Зазначене планування в додатку здійснюється починаючи з копійки, тобто межа 3 тис. грн. — це межа, після якої замовник може проводити допорогові закупівлі в електронній системі закупівель Prozorro. Тобто обмеження в 3 тис. грн. існує виключно для оголошення допорогової закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до наказу ДП Зовнішторгвидав України «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель» від 13.04.2016 р. № 35.
Другий. Як у додатку до річного плану, так і в самому річному плані замовник планує ті закупівлі, які підпадають під дію Закону № 922, тобто закупівлі-винятки, на які відповідно до вимог ст. 2 Закону № 922 він не поширюється, не вносять до зазначених документів.
При цьому відповідно до п. 2 наказу № 490 додаток до річного плану закупівель складають за формою річного плану закупівель, затвердженою цим наказом.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 922 додаток до річного плану та зміни до нього безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 календарних днів з дня їх затвердження.
Тож, приходимо до висновку: насамперед, допорогова закупівля має бути спланована в додатку до річного плану закупівель. Далі замовник має оприлюднити додаток за формою, затвердженою наказом № 490, у Prozorro в строк 5 календарних днів з дня його затвердження.
Оприлюднює додаток особа, призначена замовником відповідальною за допорогові закупівлі. Не забуваймо, що відповідно до наказу № 490 на додаток до річного плану перед його оприлюдненням має бути накладено електронний цифровий підпис посадової особи замовника (далі — ЕЦП), яка призначена відповідальною за проведення допорогових закупівель.
Також зауважимо, що датою та часом оприлюднення інформації в Prozorro є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому оприлюдненням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.
Майте на увазі: відповідно до Закону № 922 оприлюднення інформації має бути на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (www.prozorro.gov.ua), a не на електронному майданчику. Тож завжди після завантаження будь-якого документа на електронний майданчик радимо перевіряти, чи оприлюднено цей документ у Prozorro. Адже бували випадки, коли на майданчику документ є, а у Prozorro — немає. Також може статися, що ЕЦП на майданчику буде видно, а на веб-порталі Prozorro буде «світитись» такий надпис: «Електронний цифровий підпис не накладено». Тож варто бути уважним.
При цьому слід зазначити, що алгоритм дій при складанні цього документа такий саме, як і для оприлюднення змін, що вносять у додаток до річного плану. Тож далі розглянемо, коли саме замовники вносять такі зміни.
Для початку нагадаємо, що замовник має право провести допорогові закупівлі у Prozorro або ж може укласти прямий договір без застосування електронної системи закупівель.
Якщо ви вибираєте другий спосіб закупівель, то не забувайте оприлюднити у Prozorro звіт про укладені договори. Це необхідно зробити в строк 1 календарний день з дня укладання договору, форма якого також затверджена наказом № 490. І тут також пам’ятайте про накладення ЕЦП на цей звіт.
Водночас нагадаємо про дотримання принципів публічних закупівель, передбачених у ст. 3 Закону № 922, при проведенні допорогових закупівель, а особливо у випадку незастосування Prozorro. Адже дотримання таких принципів — це обов’язок замовника згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 922.
Що стосується випадків внесення змін у додаток до річного плану закупівель, то варто зазначити, що їх перелік законодавчо не встановлено. Разом із цим, оскільки додаток до річного плану закупівель — це плановий документ, у ньому замовник планує здійснення саме тих закупівель, в яких має потребу. При цьому в додатку можна спланувати одразу майже всі закупівлі на рік, а можна планувати їх здійснення поступово, шляхом внесення відповідних змін протягом року. Якщо ж замовник вже запланував певну закупівлю в додатку, оприлюднив його, але є потреба змінити якусь оприлюднену інформацію (наприклад, очікувану вартість закупівлі, орієнтовний початок закупівлі), то замовник вносить відповідні зміни у додаток та оприлюднює їх відповідно до Закону № 922.
При цьому слід звернути увагу, що на сьогодні немає встановленого обов’язку для замовника, в тому числі й бюджетної установи-замовника, вносити зміни у додаток до річного плану закупівель за певною закупівлею вже після її здійснення. Також відсутній обов’язок зазначати якусь інформацію у примітках додатка до річного плану по закупівлі після її проведення. Тобто замовник не зобов’язаний коригувати додаток до річного плану після здійснення закупівлі, оскільки додаток — це документ. Тим паче, у такому документі замовник планує вчинити ті чи інші дії (закупівлі) в майбутньому, а не в минулому.
Щодо формування предмета закупівлі
Як правильно зазначити предмет закупівлі у додатку до річного плану?
Наприклад, миючі засоби закуповуються і для дошкільних закладів, і для міської ради (управління), і для комунальних клубів. Аналогічна ситуація з іншими предметами закупівель. Потрібно відокремлювати закупівлі за об’єктами призначень чи предмет закупівлі вважається єдиним на загальну суму? У нашому випадку всі видатки на придбання предметів закупівель здійснюємо з місцевого бюджету.
Як передбачено п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до абз. 2 п. 1 розд. ІІ Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за показником четвертої цифри ДК 021:2015, із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Вiдповiдно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.
Таким чином, при прийнятті рішення щодо необхідності застосовування Закону № 922 для закупівлі миючих засобів кожен замовник має виходити з очікуваної вартості предмета закупівлі такого товару для забезпечення потреби в ньому. У цій ситуації варто нагадати про право замовника дiлити предмет закупівлі на лоти, зокрема, за мiсцем постачання миючих засобів.
Тож якщо дошкільний заклад, міська рада є окремими (різними) замовниками та кожен окремо проводить закупівлі, то рішення про застосування Закону № 922 вони приймають, виходячи з вартості необхідних миючих засобів для себе як замовника. Якщо ж таку закупівлю здійснює, наприклад, централізовано мiська рада як замовник, то потребу в товарі (миючих засобах) узагальнюють.
Щодо оприлюднення звіту про укладені договори по допорогових закупівлях
У травні 2017 року був укладений прямий договір на придбання певних продуктів харчування на суму 24 тис. грн. (звіт у системі не оприлюднювався). У червні отримали додаткове фінансування на придбання цього ж предмета закупівлі та уклали договір на 33 тис. грн. за цим же кодом.
У зв’язку з цим виникли запитання:
1. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори? На яку суму?
2. Щомісяця укладаємо договори на закупівлю продуктів харчування (по мірі надходження додаткового фінансування) за декількома кодами. Якщо скласти суми закупівель за окремими кодами, то за двома-трьома договорами за одним кодом сума перевищить 50 тис. грн. Як тоді оприлюднювати такі договори? Слід чекати, коли сума перевищить 50 тис. грн., та оприлюднювати відразу три договори? Чи це необхідно робити по мірі укладання договору (але як тоді передбачити, за якими кодами буде перевищено ліміт 50 тис. грн.)?
3. У додатку до річного плану заплановано придбання обладнання на суму, що перевищує 50 тис. грн., але фактично його було придбано лише на 30 тис. грн. До кінця 2017 року за рахунок залишку коштів таке обладнання може бути докуплено. Як у такому випадку оприлюднити звіт про укладені договори?
Якщо очікувана вартість предмета закупівлі менша вартісних меж застосування Закону № 922, що зазначені в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону, то такі закупівлі планують у додатку до річного плану закупівель.
При цьому, як передбачено абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 922 строк оприлюднення звіту про укладені договори — протягом одного дня з дня укладення договору.
Таким чином, якщо замовник-бюджетник запланував у додатку до річного плану предмет закупівлі очікуваною вартістю 50 тис. грн. і більше, але менше 200 тис. грн. для товарів, і не здійснює закупівлю за цим предметом закупівлі через електронну систему Prozorro, а натомість укладає прямий договір (договори), то він має оприлюднити у системі Prozorro звіт про укладені договори у вищезазначений строк. Тобто для прийняття рішення про оприлюднення чи неоприлюднення зазначеного звіту визначальною є загальна річна очікувана вартість предмета закупівлі, а не сума договору.
Разом з тим може скластися ситуація, коли замовник об’єктивно не може визначити річну потребу та одразу запланувати таку суму в додатку до річного плану за певним предметом закупівлі. У цьому випадку замовнику виділяють за відповідним предметом закупівлі кожен місяць певну суму бюджетних асигнувань як додаткові кошти, яка разово не перевищує 50 тис. грн. Як наслідок, кожен місяць замовник вносить зміни у додаток до річного плану. Це будуть нові предмети закупівлі, тож загальну суму таких закупівель не сплюсовують, а отже, й звіт не оприлюднюють. У цій ситуації варто дуже ретельно підходити до планування таких закупівель, щоб не уникати застосування Закону № 922 в частині оприлюднення звіту.
Наприклад, у додатку до річного плану закупівель було заплановано придбання обладнання на суму 55 тис. грн., а фактично за нього було сплачено лише 30 тис. грн. При цьому, ймовірно, до кінця року замовник може придбати такого обладнання на залишок коштів — 25 тис. грн.
У такому випадку рекомендуємо оприлюднити звіти про укладені договори. Спочатку слід оприлюднити звіт за першим договором на 30 тис. грн., а потім, після укладення другого договору на 25 тис. грн., оприлюднити ще один звіт. Це пов’язано з тим, що вартість предмета закупівлі, разово спланована (так би мовити одним рядком), у додатку перевищує 50 тис. грн. і замовник для закупівлі не застосовує електронну систему Prozorro. Тому він повинен оприлюднити звіт про укладені договори за Законом № 922.
Секретар тендерного комітету у відпустці. Хто буде виконувати його обов’язки?
Секретар тендерного комітету пішов у відпустку. Чи має право голова тендерного комітету покласти виконання обов’язків секретаря (на час його відпустки) на іншого члена тендерного комітету або на себе? Як це правильно оформити та які документи необхідно скласти для цього?
Щоб вирішити цю ситуацію, нагадаємо спочатку законодавчі вимоги щодо призначення, повноважень та дiяльності тендерного комітету. Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 922 для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому тендерний комітет — це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із зазначеним Законом (п. 31 ч. 1 ст. 1).
Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 р. № 557 затверджено Примірне положення, яке визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність. При цьому замовник при затвердженні власного положення може відступати від Примірного положення.
Разом із тим склад тендерного комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника.
Нагадаємо: згідно із Законом № 922 керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голову тендерного комітету призначає замовник. При цьому голова організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання функцій, покладених на комітет.
Поряд з цим голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря — з числа членів комітету — та визначає функції кожного члена комітету.
Водночас, як передбачено Примірним положенням, рішення голови комітету щодо призначення заступника (заступників) голови та секретаря комітету, визначення функцій кожного члена комітету та вирішення інших питань заносять до протоколу засідання комітету.
Отже, насамперед перед початком організації та проведення процедур закупівель тендерний комітет замовника на першому ж його засіданні призначає свого заступника (або ж кiлькox заступників, за необхідності), a також секретаря тендерного комітету. Водночас голова визначає функції усiх членів тендерного комітету.
При цьому радимо замовникам приймати та оформляти зазначенi рiшення протоколом засідання тендерного комітету, на якому присутні всі призначенi члени комітету. Таке рішення повинно містити підписи цих членів комітету та обов’язково — призначених заступника голови та секретаря комітету. Разом з тим це буде свідчити про те, що такі особи замовника ознайомлені з відповідним призначенням та функціями, які визначені головою комітету.
Візьміть до уваги: у разі відсутності голови тендерного комітету його обов’язки виконує заступник голови комітету. У разі якщо головою комітету призначено декілька його заступників, то він повинен визначити серед них виконуючого обов’язки голови комітету на період своєї відсутності.
Поряд з цим у разі відсутності секретаря комітету його обов’язки виконує інший член комітету, якого визначає голова комітету. Як було зазначено вище, оформляють таке рішення протоколом засідання тендерного комітету. Крім того, не заборонено покласти функції секретаря комітету на голову цього комітету. Водночас варто застерегти замовникiв від можливих помилок.
Так, законодавець передбачив: до складу тендерного комітету мають входити не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника менше п’яти, то до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. При цьому слід зазначити, що формою роботи тендерного комітету є засідання, яке правомочне за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету. Поряд з цим рішення з питань, що розглядаються, на засіданнях комітету, приймають простою більшістю голосів, а в разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним.
З огляду на зазначене, якщо тендерний комітет замовника складається лише з п’яти працівників, то покладання виконання функцій секретаря на iншого члена комітету або голову без призначення нового члена тендерного комітету на період відпустки секретаря може призвести до такого: у разі відсутності на засіданні тендерного комітету ще одного його члена, наприклад у зв’язку з хворобою, не буде необхідного кворуму для прийняття рішень. Тож якщо в замовника в штатній чисельності працівників бiльше, нiж п’ять, радимо замiсть секретаря, який пішов у вiдпустку, призначити нового члена тендерного комітету. При цьому голова комітету зможе покласти функції секретаря або на новопризначеного члена комітету, або ж на когось із членів комітету, що були призначені до цього.
Нормативні документи
Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Порядок № 454 — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.
Примірне положення — Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 р. № 557.
ДК 021:2015 — Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.
ДБН А.2.2-3-2014 — ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджений наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163.
ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.
Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.
