Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист <…> та повідомляє.
Із прийняттям Закону України «Про державну службу» відбулось скасування статусу посадових осіб органу місцевого самоврядування для працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі — центри).
Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) у разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
У такому випадку до трудових книжок працівників уносять лише запис щодо реорганізації підприємства, установи, організації (пункт 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58).
Оскільки відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП у разі реорганізації дія трудового договору продовжується, то обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток у цьому випадку проводиться з урахуванням пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок), а саме виходячи із нарахованої працівникам заробітної плати за 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, у якому надається відпустка.
Що стосується застосування абзаців сьомого та восьмого пункту 2 Порядку, то зазначеними абзацами чітко визначено, що вони застосовуються у випадках зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства.
Щодо застосування пункту 10 Порядку, то ним визначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, уключаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Основними умовами для проведення коригування в установах, організаціях бюджетної сфери та органах виконавчої влади та місцевого самоврядування є підвищення окладів відповідно до актів законодавства.
Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), установленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
У разі зміни посадового окладу (тарифної ставки) працівникові у зв’язку з переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої заробітної плати не провадиться.
Ураховуючи зазначене, коригування середньої заробітної плати проводиться у зв’язку з підвищенням окладів відповідно до актів законодавства і за умови, що працівник займає одну і ту ж посаду до підвищення окладів та після їх підвищення.
Крім того, слід ураховувати, що положення зазначеного пункту спрямовані на недопущення зниження середнього заробітку порівняно з нарахованою за новими умовами оплати праці заробітною платою працівників, а не на необґрунтоване завищення середньої заробітної плати.
Ураховуючи, що у працівників центрів нові умови оплати праці введенні у зв’язку зі зміною статусу працівників (скасування статусу посадових осіб органу місцевого самоврядування), зміною структури заробітної плати, вважаємо, що коригування у зазначених працівників не проводиться.
Коментар редакції
Працівники центрів СССДМ, що втратили статус держслужбовців: що з коригуванням середнього заробітку?
Чи потрібно коригувати середню зарплату екс-держслужбовцям центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі — ЦСССДМ) у зв’язку з переходом на нові умови оплати праці? Це запитання стало одним з «гарячих» на початку поточного року і терміново вимагало вирішення.
В усних роз’ясненнях фахівці Мінсоцполітики обіцяли подумати, і «думи» ці вже зовсім затягнулися…
У березні цього року наша редакція звернулася з письмовим запитом у головне працеоплатне відомство прояснити ситуацію з обчисленням відпускних працівникам таких центрів після переходу їх на оплату праці за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС).
Минуло три місяці… І ось ми отримали відповідь у листі, що коментується. Чи стала вона цього разу вичерпною? Ви можете судити самі.
Ми ж зі свого боку наведемо свої пояснення і бачення ситуації згідно з чинними нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Проте спочатку наведемо сам запит. Ось він:
«Керівні працівники ЦСССДМ з 1 травня 2016 року втратили статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.
Відповідно до постанови КМУ від 22.07.2016 р. № 462 (чинна з 29.07.2016 р.) посадові оклади і умови оплати праці таких працівників визначаються за Єдиною тарифною сіткою.
На виконання п. 3 цієї постанови нові умови оплати праці працівників ЦСССДМ (республіканського, обласного, мм. Києва і Севастополя, районних, міських, районних в містах), у тому числі колишніх держслужбовців, визначені у додатку 3 до наказу Мінсоцполітики від 18.05.2015 р. № 526 (набули чинності з 27.09.2016 р. відповідно до наказу Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 883).
На нові умови оплати праці (за ЄТС) працівники (колишні держслужбовці) обласного ЦСССДМ переведені з 1 грудня 2016 року.
Посадовий оклад начальника відділу обласного ЦСССДМ становив:
— квітень — листопад 2016 року — 1723 грн. (на період попередження про зміну істотних умов праці згідно із ст. 32 КЗпП за працівником зберігались колишні умови оплати праці як держслужбовця, розмір окладу відповідно до наказу Мінпраці від 05.04.2006 р. № 104*);
* Наказ Мінсоцполітики від 05.04.2006 р. № 104, яким визначалися старі умови оплати праці працівників ЦСССДМ втратив чинність 14.04.2017 р. (згідно з наказом Мінсоцполітики від 15.02.2017 р. № 236).
— з 1 грудня 2016 року — 3444 грн. (15-й тарифний розряд за ЄТС, відбувся фактичний перехід на нові умови оплати праці і одночасно перше підвищення окладу за ЄТС відповідно до постанови КМУ від 23.11.2016 р. № 840);
— з 1 січня 2017 року — 4128 грн. (наступне підвищення посадового окладу за 15-м тарифним розрядом ЄТС відповідно до постанови КМУ від 28.12.2016 р. № 1037).
Цей працівник у квітні 2017 року йде у щорічну відпустку.
Чи застосовуються у цьому випадку норми абз. 7 — 8 п. 2 Порядку № 100 (період до зміни структури зарплати з одночасним підвищенням окладів виключається із розрахункового періоду)?
Чи коригується його заробіток за квітень — листопад 2016 року для розрахунку відпускних?
Як визначити коефіцієнт підвищення посадового окладу для коригування відпускних у цій ситуації?»
Тепер коротко нагадаємо хронологію подій, пов’язаних з появою працеоплатних норм для працівників ЦСССДМ, які в травні 2016 року втратили статус держслужбовців (посадових осіб ОМС):
— 29 липня 2016 року набула чинності постанова КМУ від 22.07.2016 р. № 462, якою встановлені нові умови оплати праці керівних працівників: директорів центрів і начальників відділів (установлені діапазони тарифних розрядів за ЄТС);
— 5 серпня 2016 року набув чинності наказ Мінсоцполітики від 29.06.2016 р. № 709, яким затверджені нові типові штати і структура ЦСССДМ;
— 27 вересня 2016 року набув чинності наказ Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 883, згідно з яким нові умови оплати праці всіх працівників ЦСССДМ визначають за наказом Мінсоцполітики від 18.05.2015 р. № 526 (зокрема, новим додатком 3 до цього наказу встановлені конкретні тарифні розряди для всіх посад);
— 8 грудня 2016 року згідно з постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 889 втратило чинність розпорядження КМУ від 18.01.2003 р. № 9-р, яке встановлювало віднесення до певних категорій посад держслужби і посад в ОМС.
Як бачимо, процес переходу на «ЄТС-оплатні» рейки у 2016 році розтягнувся в часі, особливо внаслідок юридичного нестикування норм для посад в ОМС. Адже на посадових осіб ОМС новий Закон про держслужбу не поширюється, проте і розпорядження КМУ № 9-р залишалося для них чинним (до 08.12.2016 р.).
Місцеві ради самостійно приймали рішення про дату набуття чинності оновленими штатними розписами і відповідно попереджали працівників у двомісячний строк до цієї дати про зміну істотних умов праці. Тому і самі дати переходу на нові умови праці в оновлених ще і за структурою, і за штатною чисельністю ЦСССДМ — відрізняються в кожному з таких центрів (обласні, міські, районні, районні в містах).
Крім того, здебільшого упровадження нових умов оплати праці (без статусу держслужби, без надбавок за ранг) і перехід на оклади за ЄТС відбувалося одночасно з переведенням працівників на нові посади згідно зі структурно-оновленими штатними розписами. Наприклад, працівників ЦСССДМ перевели: з посади головного спеціаліста — бухгалтера на посаду провідного бухгалтера (чи бухгалтера), з посади головного спеціаліста — на посаду психолога тощо.
При цьому є посади, найменування яких не мінялося у зв’язку з новими умовами, наприклад, директор центру або начальник відділу (як у нашій ситуації). Ось тут якраз і полягає заковика з коригуванням зарплати для відпускних. Чому?
Уся справа в нормах Порядку № 100, яким такі ситуації не врегульовані. Дивіться самі. Спочатку розберемося з розрахунковим періодом.
Розрахунковий період
Для розрахунку відпускних розрахунковий період у загальному випадку — це 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки.
Застосувати спеціальні норми — абзаци 7 — 8 п. 2 Порядку № 100 — у нашій ситуації не вийде. Для того щоб виключити з розрахункового періоду період до зміни умов оплати праці, повинні одночасно виконуватися 3 умови:
— перша — відбувається зміна структури зарплати;
— друга — підвищуються посадові оклади;
— третя — усе це (зміна структури зарплати з одночасним зростанням окладів) стосується працівників органів державної влади й органів місцевого самоврядування.
З першою і другою умовою проблем немає. Дійсно, у колишніх держслужбовців ЦСССДМ у зв’язку з переходом на нові умови оплати праці міняється структура зарплати: їм більше не виплачують, наприклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років як держслужбовцям (посадовим особам ОМС). При цьому для екс-держслужбовців нові оклади (за ЄТС) значно більше, ніж старі держслужбові (встановлені до 1 травня 2016 року). Тобто оклади підвищуються.
Проте третя умова не виконується. ЦСССДМ не є ні органом держвлади, ні ОМС. Тому «відсікати» з 12 місяців період до зміни умов оплати праці не потрібно. Підтверджують це і фахівці Мінсоцполітики в листі, що коментується (висновок читаємо «між рядків»):
«Що стосується застосування абзаців сьомого та восьмого пункту 2 Порядку, то зазначеними абзацами чітко визначено, що вони застосовуються у випадках зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства».
Отже, незалежно від того, що працівники ЦСССМД перейшли на нові умови оплати праці, розраховувати відпускні слід у загальному порядку. Наприклад, якщо працівник ЦСССДМ бере відпустку з 10.07.2017 р., то розрахунковим періодом буде липень 2016 року — червень 2017 року.
При цьому слід дотримувати правил, установлених п. 10 Порядку № 100. І ось тут найцікавіше.
Коригування зарплати
Якщо в розрахунковому періоді були законодавчі підвищення посадових окладів, то зарплату до підвищення потрібно коригувати на коефіцієнт підвищення окладів. Цього вимагають норми абз. 1 — 2 п. 10 Порядку № 100. І Мінсоцполітики в листі, що коментується, звертає на це увагу:
«Основними умовами для проведення коригування в установах, організаціях бюджетної сфери та органах виконавчої влади та місцевого самоврядування є підвищення окладів відповідно до актів законодавства».
Водночас є норма, що звільняє від коригування, — абз. 3 п. 10 Порядку № 100 — і стосується вона працівників, які переведені на інші посади. Так, якщо оклад працівника збільшується у зв’язку з переведенням на іншу роботу (посаду), то коригування середнього заробітку не проводять.
Тому зверніть увагу та такий важливий момент: якщо дата переведення на іншу посаду (вище- або нижчеоплачувану) збігається з датою законодавчого підвищення окладів, зарплату в періоді до переведення на іншу посаду не коригують (це період між законодавчими підвищеннями окладів). Саме так застосування норм абз. 1 — 3 п. 10 Порядку № 100 для цієї ситуації фахівці Мінсоцполітики роз’яснили в листі від 20.04.2017 р. № 1227/0/101-17/282 (див. газету «Оплата праці», 2017, № 11, с. 4).
Як аргумент чиновники наводять той факт, що тоді виходить, що в працівника за новою посадою є новий оклад, а старого окладу за цією новою посадою немає, тому і не коригуємо зарплату до переведення. Детальніше про це див. коментар фахівця Мінсоцполітики «Переведення на нижчеоплачувану посаду і законодавче підвищення окладів в одному місяці»: враховуємо особливості коригування «середнього» (газета «Оплата праці», 2017, № 11, с. 6).
Підтверджує це і лист, що коментується:
«Коригування середньої заробітної плати проводиться у зв’язку з підвищенням окладів згідно з актами законодавства і за умови, що працівник обіймає одну і ту ж посаду до підвищення окладів і після їх підвищення».
Отже, ситуації, коли законодавчо оклади підвищуються і посада в працівника не міняється, норма абз. 3 п. 10 Порядку № 100 не стосується. Тобто потрібно визначити відповідний коефіцієнт коригування зарплати. Жодних інших винятків Порядок № 100 не містить.
Чинні норми Порядку № 100 не встановлюють причин, за якими підвищуються оклади згідно з актами законодавства. Немає інших уточнень і в абз. 3 п. 10 Порядку № 100, наприклад, для випадку, коли в працівника міняється статус посади, при цьому найменування самої посади залишається таким же.
До речі, відзначимо: Мінсоцполітики в листі від 12.12.2016 р. № 489/0/22-16/13 (див. «Оплата праці», 2017, № 2/1, с. 12) роз’яснило, що процедура зміни статусу держслужбовця Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII не передбачена. При цьому зміна статусу посади не може вважатися зміною істотних умов праці, оскільки це не передбачено законодавством. Але якщо в результаті зміни статусу держслужбовця міняються, зокрема, система і розміри оплати праці, пільги, режим роботи, то працівнику потрібно повідомити про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за 2 місяці до введення цих змін (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо працівник не згоден з новими умовами праці, то трудовий договір припиняють за п. 6 ст. 36 КЗпП.
Також у цьому листі Мінсоцполітики вказало, що зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією або посадою не вимагає переведення працівника. Процедура переведення вводиться, якщо працівникові пропонується інша робота (посада).
Проте в листі, що коментується, Мінсоцполітики для такої ситуації «вигадує» нові правила. І до того ж пропонує «включити логіку» для застосування п. 10 Порядку № 100. Процитуємо:
«Крім того, слід враховувати, що положення зазначеного пункту спрямовані на недопущення зниження середнього заробітку у порівнянні із нарахованою за новими умовами оплати праці заробітною платою працівників, а не на необґрунтоване завищення середньої заробітної плати».
Якраз із цим ніхто і не сперечається: зі «спрямованістю» норм Порядку № 100, з недопущенням зниження середнього заробітку і підтягуванням його під нову зарплату при виході працівника у відпустку. Дійсно, суми відпускних з урахуванням застосування коефіцієнта коригування для «доперехідної» зарплати виходять істотні.
Проте «норма» для того й існує, щоб строго дотримувати її вимог, а не підходити з точки зору «обґрунтовано/необґрунтовано» і філософствувати на цю тему. І для того щоб застосувати конкретну норму — потрібно спочатку прописати її в Порядку № 100. Проте на сьогодні цей документ вимагає уточнення з багатьох питань.
Отже, що резюмує Мінсоцполітики в листі, що коментується:
«Враховуючи, що в працівників центрів нові умови оплати праці введені у зв’язку із зміною статусу працівників (скасування статусу посадових осіб органу місцевого самоврядування), зміною структури заробітної плати, вважаємо, що коригування у зазначених працівників не проводиться».
Додамо, що текст листа, що коментується, був продубльований фахівцями Мінсоцполітики потім і в листі від 18.05.2017 р. № 1454/0/101-17/28. Це була відповідь на запит одного з міських ЦСССДМ, який перейшов на нові умови праці також з 1 грудня 2016 року.
На додаток до вищевикладеного озвучимо підсумки від редакції за листом, що коментується.
Зрозуміло, що не зовсім коректно сформульований такий висновок фахівцями Мінсоцполітики в листі, що коментується. Адже наш запит був за конкретною ситуацією з переходом обласного ЦСССДМ на нові умови за ЄТС з 1 грудня 2016 року, а не з 1 січня 2017 року (коли було останнє підвищення окладів за ЄТС). Тобто гарантовано за нормами Порядку № 100 для коригування є вже один місяць — грудень 2016 року, зарплату за який потрібно «підтягнути» на коефіцієнт підвищення окладів за ЄТС з 1 січня 2017 року.
Крім того, вважаємо, що стосовно працівників, у яких залишилися ті ж найменування посади (без переведення на інші посади), висновки з листа, що коментується, у частині некоригування «доперехідної» зарплати не підкріплений нормами Порядку № 100. Свої аргументи із цього приводу ми обґрунтували вище, спираючись на норми Порядку № 100.
І вам приймати остаточне рішення: чи дотримувати рекомендацій з листа, що коментується, або діяти за нормами Порядку № 100. Тому можливі 2 варіанти підходу до розрахунку середнього заробітку за цією ситуацією. «Відцифруємо» їх за умовами нашого прикладу.
Нагадаємо: начальникові відділу ЦСССДМ відпустку надали у квітні 2017 року. Отже, розрахунковим періодом для обчислення відпускних буде квітень 2016 року — березень 2017 року.
Варіант 1 — за листом, що коментується, — не коригувати зарплату до зміни умов.
Підкреслимо: цей варіант буде правильним (з точки зору норм Порядку № 100) для працівників, які переведені на інші посади одночасно з переходом на нові умови праці.
Тоді в розрахунковому періоді (квітень 2016 року — березень 2017 року):
— зарплату за квітень — листопад 2016 року — не коригують (враховують у фактично нарахованому розмірі). Це буде зарплата, нарахована за «держслужбовими» правилами;
— зарплату за грудень 2016 року — коригують на коефіцієнт 1,1986 (4128 : 3444), тобто на січневий коефіцієнт підвищення окладів за 15-м тарифним розрядом ЄТС;
— зарплату за січень — березень 2017 року — не коригують (ураховують у фактично нарахованому розмірі), оскільки після січня 2017 року законодавчого підвищення окладів не було.
Варіант 2 — за нормами Порядку № 100 — коригувати зарплату до зміни умов.
Якщо дотримувати норми Порядку № 100 для працівників, у яких найменування посади не помінялося при переході на нові умови оплати праці, тоді в розрахунковому періоді (квітень 2016 року — березень 2017 року):
— зарплату за квітень — листопад 2016 року — коригують на коефіцієнт підвищення окладів у грудні-2016 і январе— 2017. Загальний коефіцієнт коригування для зарплати цього періоду дорівнюватиме 2,3958 (4128 : 1723);
— зарплату за грудень 2016 року — коригують на коефіцієнт 1,1986 (4128 : 3444), тобто на січневий коефіцієнт підвищення окладів за 15-м тарифним розрядом ЄТС;
— зарплату за січень — березень 2017 року — не коригувати (ураховувати у фактично нарахованому розмірі), адже підвищення окладів за ЄТС після січня 2017 року не було (зазначимо: законодавчо не підвищуватимуться оклади за ЄТС і до кінця 2017 року).
Також не забувайте, що коригуванню підлягають усі виплати, що включаються в розрахунок відпускних, у тому числі суми індексації, середньої зарплати, що зберігається за час відпусток, періоду тимчасової непрацездатності тощо. (див. лист Мінсоцполітики від 04.05.2017 р. № 1344/0/101-17/282 // «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 22, с. 7).
