(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/8
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Липень , 2017/№ 26

Публічні закупівлі: запитували — відповідаємо

Щодо зазначення інформації у додатку до річного плану

Дошкільному навчальному закладу рішенням сесії виділено планові призначення в сумі 230 тис. грн. на виконання робіт з реконструкції системи теплопостачання. Роботи будуть виконувати різні виконавці. Як правильно зазначити таку інформацію в додатку до річного плану закупівель (допорогова закупівля): одним рядком «Реконструкція системи» на суму 230 тис. грн. чи необхідно розписати за кожним потенційним договором:

— роботи з реконструкції — 150 тис. грн.;

— технагляд за об’єктом — 5 тис. грн.;

— інше по об’єкту — 75 тис. грн.

Як визначено у п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

З аналізу складових, які включено законодавцем до визначення терміна «роботи», вбачається, що роботами у розумінні Закону № 922 є як безпосередньо проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація об’єктів і споруд, технічне переоснащення підприємств, так і послуги, які супроводжують таки роботи, наприклад, технагляд за об’єктом будівництва. При цьому зазначені послуги включаються до кошторисної вартості робіт, якщо їх вартість не перевищує вартості цих робіт.

Зазначені роботи будуть окремими предметами закупівель.

Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Вiдповiдно до розд. III Порядку № 454 визначення предмета закупівлі робіт замовник здійснює згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр ДК 021:2015.

Нагадаємо, що Закон № 922 застосовується при закупівлі робіт, якщо їх очікувана вартість дорівнює або перевищує 1, 5 млн грн.

Отже, при визначенні предмета закупівлі робіт необхідно виходити з поняття «об’єкт будівництва» з урахуванням очікуваної вартості для всього обсягу робіт за кожним окремим видом робіт, перелік яких зазначено в визначенні терміна «роботи» в п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922.

При цьому супровідні роботам послуги, якщо їх вартість не перевищує вартості робіт, теж вважаються роботами, а отже, для них застосовується вартісна межа в 1,5 млн грн.

Як зазначено в запитанні, загальна вартість робіт на такому об’єкті складає 230 тис. грн., а саме:

— роботи з реконструкції — 150 тис. грн.;

— технагляд за об’єктом — 5 тис. грн.;

— інше по об’єкту — 75 тис. грн.

Зверніть увагу: роботи з реконструкції, технагляд за об’єктом — це різні за своєю суттю роботи на об’єкті. Вони виконуються в різних часових діапазонах та різній послідовності. Тому немає нічого дивного, що їх виконують різні установи (організації). Замовник для виконання таких робіт укладає різні договори з різними контрагентами.

Більше інформації щодо включення таких робіт до кошторисної вартості такого об’єкта наведено в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 р. № 3302-01/38216-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 47).

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, вказані роботи необхідно розуміти як різні предмети закупівель робіт. У додатку до річного плану закупівель планувати їх слід окремо.

Чи може філія брати участь у процесі закупівлі

Ми здійснюємо закупівлі від імені замовника — бюджетної установи як його філія. При цьому за результатами закупівель укладаємо самостійно господарські договори від імені юридичної особи — замовника.

Для здійснення електронних закупівель при реєстрації на електронному майданчику необхідно зазначити назву філії, а також повну назву юридичної особи. Що це означає та чи треба нам при реєстрації на електронному майданчику зазначати назву філії?

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з передбачених у цьому пункті ознак.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 ЦКУ).

Таким чином, філії без статусу юридичної особи не можуть бути замовником. Отже, в цьому випадку замовником є юридична особа, фiлiя ж дiє від iменi замовника — юридичної особи у разі надання їй відповідних повноважень.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 922 для організації та проведення процедур закупівель замовник створює тендерний комітет (комітети) або призначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи):

— планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель;

— здійснює вибір процедури закупівлі;

— проводить процедури закупівель;

— забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця;

— забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом;

— забезпечує оприлюднення інформації та звіту про публічні закупівлі відповідно до Закону;

— здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Отже, замовник — юридична особа може створити як у себе безпосередньо тендерний комітет або призначити уповноважену особу чи осіб для організації і проведення процедур публічних закупівель, так і в філії.

При цьому на електронному майданчику необхідно зареєструватися саме замовнику, тобто юридичнiй особi. Водночас, ураховуючи те, що від імені такого замовника закупівлі буде проводити філія, назву замовника при реєстрації зазначають разом із назвою філії.

Разом з тим у формах документів, які оприлюднюють по таких закупівлях, зазначають назву замовника в особі фiлiї.

При цьому ЦКУ передбачено iнститут представництва при здійсненні правочинів.

Тож договори від iменi юридичної особи може укладати фiлiя, вказуючи про представництво в преамбулі договору.

Слiд зазначити, що Уповноважений орган з питань закупівель — Мінекономрозвитку на окремі питання закупівель філіями надав відповідi в листi «Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель» від 30.09.2016 р. № 3302-06/31458-07.

Чи можливо змінювати ціни кожен місяць на 10 %

Лікарня в сiчнi 2017 року провела через електронну систему допорогову закупівлю продуктів харчування по 29 позиціях. За результатами закупівлі укладено договір з переможцем торгів, в якому зазначено, що найменування, одиниці виміру, кількість товару, ціна за одиницю товару, вартість товару визначається специфікацією товару, що є додатком до цього договору.

У лютому внесено такі зміни до договору: «Ціни на товар, який є предметом договору закупівлі, не можуть бути безпідставно змінені протягом строку дії договору. Ціна за одиницю товару може бути збільшена не більш ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому постачальником надаються відповідні висновки аналізу ринку цін в регіоні на продукти харчування, надані компетентними державними органами (а саме: довідки Управління статистики або Торгово-промислової палати щодо рівня цін на цей товар)».

Постачальником при проведенні тендеру було занижено ціни майже за всіма найменуваннями товарів. Зараз постачальник — переможець просить підняти ціни на деякі продукти харчування або ж достроково розірвати договір.

Як правильно вчинити в такій ситуації? Чи буде правомірним підвищувати ціни на окремі види товарів кожного місяця на 10 %? Яким законодавчим актом керуватися у такому випадку?

При проведенні допорогових закупівель замовники-бюджетники керуються Законом № 922. При цьому до публічних закупівель відносять як пiсляпороговi публічні закупівлі, так і допорогові.

Разом із тим норми ст. 36 Закону № 922 щодо внесення змін до істотних умов договору поширюються виключно на післяпорогові публічні закупівлі. Тобто обмеження щодо збільшення цiни за одиницю товару в межах 10 % стосується договорiв, укладених за результатами проведення процедур закупівель.

Водночас зауважимо: згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом.

Вартісні пороги для замовника-бюджетника в Законі № 922 встановлено такi: для товару (товарів), послуги (послуг) — 200 тис. грн., робіт — 1,5 млн грн.

Принципи здійснення закупівель встановлено ч. 1 ст. 3 Закону № 922. Зокрема, одним з них є максимальна економія та ефективність.

Тож до укладеного договору та додаткових угод щодо внесення змін до такого договору застосовують Закон № 922 в частині дотримання замовником принципів публічних закупівель.

При цьому якщо постачальник інформує замовника про підвищення ціни на деякі продукти харчування, то сторони договору (замовник та постачальник) керуються умовами укладеного договору, а також положеннями ЦКУ та ГКУ в частині внесення змін до договору. Тому якщо для замовника потреба в продуктах харчування актуальна, не потрібно достроково розривати договір, а натомість необхідно дiяти в межах прописаних у ньому умов.

Таким чином, сторони можуть підвищувати ціни на окремі види товарів кожного місяця на 10 %, але таке пiдвищення має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Також зауважимо: постачальник має пiдтвердити коливання ціни на ринку продуктів харчування. Але при цьому не забувайте про принцип економії при здійсненні закупівель.

Щодо проведення додаткової закупівлі

На початку року бюджетна установа провела процедуру закупівлі (відкриті торги) за предметом закупівлі — бензин. На початку лютого на закупівлю було виділено 20 тис. грн., а зараз додатково виділяють ще 30 тис. грн. Як у Prozorro внести зміни у додаток до річного плану закупівель? Необхідно додати ці суми та показати підсумкову потребу в бензині за рік чи це оформляти як новий предмет закупівлі й не додавати такі суми?

Насамперед варто звернути увагу замовникiв, що запорукою ефективності закупівель товарів, робіт чи послуг є ефективне планування таких закупівель.

Як саме потрібно планувати публічні закупівлі (тобто певний механізм/алгоритм), у законодавстві з питань публічних закупівель не прописано. Але законодавець визначив вартісні межі предмета закупівлі для замовників-бюджетникiв: товари/послуги — 200 тис. грн., роботи — 1,5 млн грн., пiсля досягнення яких замовник має застосувати Закон № 922 та проводити вiдповiднi процедури електронних публічних закупівель.

У разі якщо вартість предмета закупівлі менша вищезазначених меж, то замовник може або укласти прямий договір поза межами Prozorro, або провести допорогову електронну закупівлю через Prozorro.

Так, абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

При цьому перед тим, як проводити ту чи iншу закупівлю (або укладати прямий договір по «допорогах»), замовник має запланувати таку закупівлю в річному плані закупівель або ж додатку до річного плану закупівель. Це залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі: у річному плані — післяпорогові закупівлі, а в додатку — допорогові.

Нагадаємо, що форму річного плану закупівель затверджено наказом № 490. При цьому додаток заповнюють на електронному майданчику в електронній системі закупівель за тією ж самою формою, що й річний план закупівель та оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (www.prozorro.gov.ua) в тому ж самому порядку, що й річний план закупівель.

Одночасно не забувайте: дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, як пiсляпорогових, так і допорогових, які законодавець передбачив у ст. 3 Закону № 922, замовник має постiйно протягом усієї закупівлі, а отже, й при плануванні публічних закупівель, з урахуванням специфіки кожної закупівельної стадії.

Таким чином, якщо замовник на початку року не мiг об’єктивно передбачити потребу в закупівлі бензину на рік (20 тис. грн. + 30 тис. грн.), керуючись при цьому нормами БКУ, які забороняють розпорядникам бюджетних коштів брати бюджетні зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань, то такий замовник мiг провести процедуру закупівлі (наприклад, як у нашій ситуації, при закупівлі бензину) на наявні кошти, попередньо запланувавши таку закупівлю в річному плані закупівель.

Потім якщо замовнику необхідно закупити бензин та йому в лютому виділяють 20 тис. грн., а потім виділяють ще 30 тис. грн., то знову треба виходити з того, чи мiг замовник передбачити потребу в закупівлі бензину на суму 50 тис. грн. на момент видiлення 20 тис. грн. Припустимо, що замовник мав можливість це зробити. Тоді варто планувати в додатку до річного плану закупівель одразу очікувану вартість 50 тис. грн. Якщо ж такої можливості не було, то спочатку вносять зміни у додаток до річного плану закупівель на суму 20 тис. грн., а потім ще на 30 тис. грн.

Зауважте, що правильне планування — це важливий аспект у закупівлі, в тому числі й допороговій. Адже згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону № 922 у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

Як діяти замовнику, якщо постачальник збільшує ціну більш ніж на 10 %

Між нашою організацією та газопостачальником за результатами процедури відкритих торгів було укладено договір на постачання природного газу. Відомо, що цiни на ринку природного газу не стоять на мiсцi, тож ми хочемо попередити ризики щодо можливих порушень при внесенні змін до закупівельного договору протягом його дії.

Наприклад, якщо ціни на природний газ зростуть за один раз бiльше нiж на 10 % (припустимо, на 15 %), то чи правомірно буде внести в цьому випадку зміни до договору про підвищення ціни двома додатковими угодами по 10 % кожного разу?

Як передбачено ч. 4 ст. 36 Закону № 922, iстотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім виключних випадків, що зазначені в цій нормi Закону. Розглянемо окремі з них.

Так, одним з таких випадків є п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Вiдповiдно до цієї норми Закону сторони можуть змінити істотні умови договору про закупівлю у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Але зауважимо: відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. № 329-VIII ринок природного газу став конкурентним ще з минулого року. Отже, цiни на природний газ вільнi, а формування таких цiн залежить від ринку.

З огляду на зазначене, на сьогодні замовник не може в нашій ситуації скористатися п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 для збільшення цiни природного газу.

Разом з тим одним із виключних випадків внесення змін до істотних умов договору є зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922).

Як бачимо, законодавець надає замовнику право пiдвищити цiну за одиницю товару одноразово не бiльш ніж на 10 %, якщо вартість такого товару на ринку змінилася. Тобто на кожний випадок зміни цiни товару в замовника має бути документальне підтвердження, що на момент внесення таких змін цiнa на ринку змінилася.

Якщо ж цiна товару на ринку зазнала одноразово змін бiльше нiж на 10 % (наприклад, на 15 %), то замовник може таке коливання використати як доказ одноразово та змінити ціну за одиницю товару в межах 10 %. Отже, правомірним буде внести зміни до договору на підвищення ціни однiєю додатковою угодою в межах 10 % один раз. Вдруге один i той же факт коливання ціни товару на ринку для нової зміни договору замовник не може застосовувати. Для нових змін договору має відбутися нове коливання ціни за одиницю товару.

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Порядок № 454 — Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.

ДК 021:2015 — Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.

ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.

публічні закупівлі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті