Розпочнемо з того, що правові та організаційні засади державного фінансового контролю у нашій державі визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ. Відповідно до його норм Держаудитслужба має право перевіряти документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей. Також ревізор може досліджувати на предмет достовірності документи щодо проведення держзакупівель. Окрім того, органу державного фінконтролю надано право вимагати від керівника підконтрольної установи проведення інвентаризації розрахунків. І це ще не все... Для з’ясування реальності та повноти відображення в обліку операцій підконтрольних установ органи фінконтролю можуть проводити зустрічні перевірки. Для реалізації цього права вони можуть одержувати від інших підприємств довідки і копії документів про операції та розрахунки з підконтрольними установами. При цьому зазначене стосується і суб’єктів господарювання недержавної форми власності за умови, що вони мали правовідносини із об’єктом перевірки. Тож держаудитор цілком правомірно може поцікавитися документами, які посвідчують такі відносини. Тоді як собівартість, рентабельність та ціна ТМЦ і послуг, поставлених підконтрольній установі, — усе це виходить за межі повноважень державних аудиторів.
З огляду на це, встановити факт завищення вартості робіт, послуг або цін на товари можливо лише, якщо підрядник (постачальник) добровільно надасть відповідну інформацію органам фінконтролю. Та навіть після виявлення таких фактів не кожен контрагент поквапиться повертати гроші. Тому варто бути готовим відстояти свої інтереси у суді.
Пам’ятайте: Держаудитслужба у межах покладених на неї повноважень вимагає від керівників підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства.
До того ж Держаудитслужба контролює виконання таких вимог. А в разі незабезпечення виконання її приписів звертається до суду в інтересах держави. Вказівку на це містить п.п. 9 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43. Але до цього доводити справу точно не слід.
В описаній же вище ситуації підрядник добровільно повернув кошти на рахунок бюджетної установи. І це чудово. Одним клопотом уже менше. Та залишається відкритим питання стосовно подальшої долі таких коштів.
І нам є чим вас порадувати: ці кошти бюджетна установа залишає у своєму розпорядженні. Тобто перераховувати їх до бюджету не потрібно. На користь цього свідчить передусім норма ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ). Зокрема, вона чітко вказує на збереження залишків коштів на рахунках спецфонду.
Окрім того, цю точку зору підтвердила і Держказначейська служба у листі від 17.07.2015 р. № 14-09/562-19082 (див. с. 14 цього номера газети).
Увага! Якщо видатки були здійснені за рахунок коштів загального фонду, то суми відшкодування (повернення) підлягають зараховуванню на рахунки загального фонду. Водночас ці суми слід віднести на зменшення видатків загального фонду.
У разі ж проведення видатків за рахунок коштів спецфонду суми відшкодування (повернення) повинні бути зараховані на рахунки спеціального фонду. При цьому також показуємо зменшення видатків спеціального фонду.
У разі погашення (відшкодування витрат, повернення надміру перерахованих коштів) у поточному році дебіторської заборгованості, яка виникла у минулих роках, необхідно обов’язково відкоригувати результат виконання кошторису. Саме на цьому моменті акцентувало увагу і Казначейство у вищезгаданому листі.
Разом з тим у випадку повернення надміру перерахованих коштів про збільшення доходів не йдеться. Адже у цій ситуації фактично має місце відновлення видатків установи.
Майте на увазі: такі неочікувані надходження у першу чергу спрямовують на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, за спожиті комунальні послуги та енергоносіїв ( ч. 9 ст. 51 БКУ).
Тепер про порядок відображення операцій з повернення коштів на рахунках бухобліку.
З огляду на необхідність коригування розрахунків з підрядником за 2015 рік, доведеться торкнутися фінрезультату виконання кошторису минулих років.
Нагадаємо, що для обліку фінансових результатів виконання кошторису за попередні звітні періоди призначено субрахунок 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису». І якщо коротко, то за кредитом цього субрахунку показуємо збільшення фінрезультату. Тут же мають знайти своє відображення і суми доходів державного (місцевого) бюджету, які надійшли в поточному році, та суми проведених коригувань. А от за дебетом слід відображати суми, які зменшують фінансовий результат.
Щоб остаточно розібратися з порядком обліку таких операцій, ми розглянемо весь ланцюжок подій від отримання фінансування (надходження коштів) для оплати робіт до повернення надміру (помилково) перерахованих коштів.
Приклад. На початку 2015 року навчальний заклад отримав 15000 грн. за оренду приміщення. Керівництво установи прийняло рішення про спрямування указаних коштів на ремонт приміщення. Для виконання робіт з поточного ремонту навчальний заклад уклав договір з підрядною організацією. Фактична вартість робіт становила 9000 грн. Водночас на підставі акта виконаних робіт підрядник виставив рахунок на суму 10500 грн. Оплата робіт проведена згідно з наданими підрядником документами за рахунок коштів спеціального фонду (плата за оренду майна).
У 2017 році за результатами перевірки Держаудитслужби у навчальному закладі виявлено факт завищення вартості ремонтних робіт і, як наслідок, переплату у сумі 1500 грн. Копію акта з висновками Держаудитслужби та лист з проханням повернути надміру перераховані кошти бюджетна установа надіслала підрядній організації. Остання перерахувала кошти у сумі 1500 грн. на спеціальний реєстраційний рахунок навчального закладу.
Для відображення цих операцій у облікових регістрах зроблено такі записи:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 2015 рік | ||||
| 1 | Нараховано орендну плату | 364 | 711 | 15000 |
| 2 | Отримано грошові кошти від орендаря | 323 | 364 | 15000 |
| 3 | Виконано роботи з поточного ремонту приміщення (згідно з актом виконаних робіт) | 811 | 675 | 10500 |
| 4 | Перераховано кошти підряднику в рахунок оплати виконаних робіт | 675 | 323 | 10500 |
| 5 | Наприкінці року віднесено доходи, отримані як орендна плата, на результат виконання кошторису | 711 | 432 | 15000 |
| 6 | Віднесено на результат виконання кошторису видатки звітного року, проведені за рахунок доходів спеціального фонду | 432 | 811 | 10500 |
| 2017 рік | ||||
| 1 | Перенесено накопичені результати виконання кошторису на 01.01.2017 р. | 432 | 5512 | 4500 |
| 2 | Проведено коригування розрахунків з підрядною організацією на суму переплати минулих років | 2117 | 5512* | 1500 |
| 3 | Повернуто кошти підрядною організацією у зв’язку з переплатою минулих років | 2313 | 2117 | 1500 |
| * У цьому випадку доходи не виникають, оскільки відбувається відновлення видатків установи за попередні бюджетні періоди. | ||||
І на завершення кілька слів про відображення цієї операції у звітності. Так, у Пояснювальній записці до бюджетної звітності обов’язково наводять пояснення причин відхилення низки важливих показників. Така вимога передбачена п. 2 розд. IV Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44.
З огляду на це, факт зміни фінансового результату виконання кошторису минулих років слід обґрунтувати у Пояснювальній записці до квартального звіту (додаток 10 до зазначеного Порядку).
Упевнені, тепер порядок обліку повернення коштів від контрагентів став для вас зрозумілішим. Та нехай ваші відносини з постачальниками і підрядниками будуть чітко врегульовані умовами договорів і не завдають вам зайвого клопоту.
