(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 17-18
  • № 16/1
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/13
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Травень , 2017/№ 19

Установа має лічильник: як взяти на облік, здійснити повірку та списати

Кожна бюджетна установа є споживачем різних комунальних послуг (холодної та гарячої води, тепла) та енергоносіїв (газ, електроенергія). Тому з метою забезпечення належного обліку та контролю за обсягом спожитих послуг використовують засоби вимірювальної техніки — лічильники. За чий рахунок встановлюють такі засоби обліку? Хто несе відповідальність за їх технічний стан та експлуатацію? Як часто необхідно здійснювати повірку засобів обліку та чи необхідно додатково оплачувати такі послуги? Які підстави для списання таких засобів та чи може установа самостійно прийняти рішення щодо їх списання? Якщо ні, то хто уповноважений приймати таке рішення та якими документами оформити ці операції? Ось такі запитання надходять до нашої редакції. Відповіді на них ви знайдете у цьому матеріалі.

Відносини між бюджетними установами (споживачами комунальних послуг) та підприємствами-постачальниками комунальних послуг (холодної та гарячої води, газо- та електропостачання, централізованого опалення) урегульовано низкою законодавчих та нормативно-правових актів. Основними документами з цих питань, зокрема, є:

Закон № 1875;

Правила № 630;

Правила № 190;

Правила № 28;

Правила № 1198;

Кодекс ГС.

Для обліку наданих послуг з централізованого постачання опалення, холодної та гарячої води, газо- та електропостачання застосовують засоби вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки або пройшли державну метрологічну атестацію. Механізм формування та ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки визначено в Порядку ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, затвердженому наказом Мінекономрозвитку від 13.07.2016 р. № 1161 (ср. 025069200). Такий Реєстр є електронною базою даних, що містить відомості про затверджені типи засобів вимірювальної техніки. Формує та веде його науковий метрологічний центр — державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»). З цим Реєстром можна ознайомитися на сайті ДП «Укрметртестстандарт» (www.ukrcsm.kiev.ua).

Оновлено вимоги до лічильників

Зазначимо, що нині основним документом, який встановлює вимоги до засобів вимірювальної техніки, є Технічний регламент, який набрав чинності 15.09.2016 р. Головна цінність цього документа полягає у тому, що в ньому встановлено суттєві вимоги до засобів вимірювальної техніки (додаток 1) та процедури оцінки відповідності таких засобів (додаток 2).

Варто знати, що дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, зазначені у додатках 3 — 12, а саме на:

лічильники води — засоби вимірювальної техніки, призначені для вимірювання, запам’ятовування і відображення за відповідних умов вимірювання об’єму води, що проходить через вимірювальний перетворювач;

лічильники газу та пристрої перетворення об’єму — засоби вимірювальної техніки, призначені для вимірювання, запам’ятовування та відображення кількості газу (в одиницях об’єму або маси), що проходить через них;

лічильники активної електричної енергії — пристрої, які вимірюють активну електричну енергію, споживану в колі;

теплолічильники — засоби вимірювальної техніки, призначені для вимірювання кількості теплоти, яка в теплообмінних контурах виділяється рідиною, що називається теплоносієм,

а також на вимірювальні системи для безперервного і динамічного вимірювання кількості рідин, крім води, автоматичні зважувальні прилади, таксометри, матеріальні міри, прилади для вимірювання розмірів та аналізатори вихлопних газів.

З огляду на це встановлення та експлуатація засобів вимірювальної техніки — справа досить не проста та відповідальна. Тому й займаються такою діяльністю спеціалізовані організації або безпосередньо підприємства — постачальники комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону № 1314 повіркою законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, займаються:

— наукові метрологічні центри, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;

— наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії, уповноважені на проведення повірки відповідних засобів.

Як правило, для встановлення лічильника бюджетна установа діє таким чином:

1) звертається з відповідною заявою до підприємства — постачальника комунальних послуг для обстеження та отримання технічних умов (ТУ) на облаштування вузла або засобу вимірювальної техніки;

2) на підставі отриманих технічних умов організація, яка має відповідну ліцензію на виконання проектних робіт, розробляє проектно-кошторисну документацію та погоджує його із підприємством — постачальником комунальних послуг;

3) після погодження проектно-кошторисної документації спеціалізована монтажна організація проводить встановлення вузла обліку відповідно до проектних рішень;

4) після проведення проектних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт у присутності представників споживача та територіального органу центрального органу виконавчої влади у сфері метрології) вузол або засіб вимірювальної техніки вводять в експлуатацію, на підтвердження чого складають відповідний акт;

5) приймання в експлуатацію вузла обліку та реєстрацію засобів обліку здійснюють за участю представника підприємства — постачальника комунальних послуг;

6) засоби вимірювальної техніки повинні бути опломбовані представником підприємства — постачальника комунальних послуг та захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманих комунальних послуг. Майте на увазі: неопломбовані засоби вимірювальної техніки до експлуатації не допускаються.

Начебто процедура досить не складна, але порядок встановлення та обслуговування лічильників для кожного виду комунальних послуг має певні нюанси.

Особливості встановлення та обслуговування лічильників на різні види комунальних послуг та енергоносіїв визначені цілою низкою нормативно-правових актів.

Для наочності наведемо корисну інформацію з цього питання далі в таблиці.

Етапи роботи з лічильником

Джерела фінансування

Примітки

Засоби обліку води

Обладнання вузла

Здійснюється за рахунок споживачів. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу

Правила № 190 (п. 5.3)

Проводиться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача

постанова № 630 (п. 9)

Прилади комерційного обліку теплової енергії

Придбання, встановлення

В діючій системі теплопостачання прилади, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. Якщо використовуються інші джерела фінансування придбання та встановлення приладів комерційного обліку, то відносини між теплопостачальною організацією та споживачем визначаються окремою угодою відповідно до законодавства

Правила № 1198 (п. 18)

Засіб обліку електричної енергії

Установлення, налаштування, заміна, модернізація та виведення з експлуатації розрахункових засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних

Виконуються за рахунок власника відповідного обладнання (якщо такі дії планові або вимагаються нормативно-правовими актами) або за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється установлення (заміна) розрахункових засобів обліку

Правила № 28 (п. 3.8)

Установлення (заміна) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку

Здійснюється за рахунок споживача електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за погодженням з електропередавальною організацією. Робочий проект на встановлення (заміну) засобів розрахункового обліку із зміною електричної схеми обліку та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується проектною організацією за договором, укладеним із організацією, на балансі якої перебувають розрахункові засоби обліку

Газ

Оснащення вузлами обліку природного газу

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів юридичних осіб, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання

Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011 р. № 3533-VI (ст. 3)

Планування витрат на придбання та встановлення лічильників та відображення таких операцій у бухобліку

На практиці придбання лічильників та роботи з їх встановлення здійснюють шляхом укладання одного або різних договорів зі спеціалізованими організаціями, а саме:

1) або укладають договір зі спеціалізованою організацією на установку лічильника, до вартості якого включено вартість лічильника та роботи зі встановлення, монтажу, опломбування такого засобу вимірювальної техніки;

2) або установи самостійно придбавають лічильники та укладають окремий договір на їх встановлення (монтаж) зі спеціалізованою організацією.

Залежно від умов таких договорів порядок планування та здійснення таких витрат буде різним, зокрема:

1) якщо у договорі на встановлення (монтаж) зазначено, що до його вартості включено витрати на придбання лічильника та його монтаж (встановлення), але в такому договорі не виділено окремими сумами кожну з цих складових, то видатки на оплату таких послуг здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

2) якщо лічильник придбано окремо, без установки, то:

— якщо вартість лічильника не перевищує 6000 грн. включно (без ПДВ), то видатки на його придбання слід здійснювати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», а витрати на монтаж — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних);

— якщо вартість обладнання перевищує 6000 грн. (без ПДВ), то придбання потрібно проводити за КЕКВ 3110, а оплату послуг із монтажу — за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Порядок відображення в бухгалтерському обліку витрат на придбання та встановлення лічильників залежить від вартості засобу вимірювальної техніки.

Нагадаємо, які витрати установи включають до первісної вартості необоротних активів. Так, відповідно до п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного за плату, складається з таких витрат:

— суми, які сплачують постачальникам активів та підрядникам (без непрямих податків);

— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються);

— витрати зі страхування ризиків доставки;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Отже, до первісної вартості лічильника буде входити як вартість його придбання (сума коштів, сплачена постачальнику), так і вартість послуг з його монтажу та встановлення.

На якому субрахунку слід обліковувати лічильник? Предмети вартістю до 6000 грн. включно (без ПДВ), строк використання яких перевищує один рік, відносять до малоцінних необоротних матеріальних активів та обліковують на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Що стосується матеріальних активів, вартість яких (без ПДВ) перевищує 6000 грн., а строк використання більше року, то такі об’єкти належать до основних засобів. Лічильники, які відповідають цим критеріям, обліковують на субрахунку 1014 «Машини та обладнання».

Приклад 1. Бюджетна установа уклала з Київенерго договір на надання комплексної послуги*, до складу якої включені:

* Більш детально з інформацією щодо надання такої послуги можна ознайомитися на сайті Київенерго за адресою: http://kyivenergo.ua.

— придбання нового лічильника;

— параметризація (тільки для багатарифного електролічильника);

— доставка лічильника за адресою установи;

— розпломбування та демонтаж старого лічильника;

— встановлення нового лічильника, його опломбування кваліфікованими працівниками Київенерго;

— надання повністю оформленої супровідної документації.

Вартість договору на надання комплексної послуги — 3456,84 грн. (у тому числі ПДВ — 576,14 грн.).

У свою чергу, замовник зобов’язаний оплатити вартість комплексної послуги, до складу якої включено не тільки вартість послуг щодо встановлення лічильника, але й вартість самого лічильника. Факт надання таких послуг підтверджено актом виконаних робіт, наданих послуг.

Оскільки послугу щодо встановлення лічильника оформлено одним договором про надання послуг, то бюджетна установа має підстави віднести вартість таких послуг (тобто загальну вартість за договором) на фактичні витрати звітного періоду. Оплата за такі послуги здійснена за КЕКВ 2240.

З огляду на це, установа не буде оприбутковувати встановлений лічильник як окремий об’єкт бухгалтерського обліку.

На рахунках бухгалтерського обліку такі операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Отримано асигнування на виконання повноважень

2313 «Реєстраційні рахунки»

7011 «Бюджетні асигнування»

3456,84

2

Відображено витрати, пов’язані зі встановленням лічильника (на підставі акта виконаних робіт, наданих послуг)

8013 «Матеріальні витрати» (8113 «Матеріальні витрати»)

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

3456,84

3

Перераховано оплату за виконані роботи (надані послуги) Київенерго

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

2313 «Реєстраційні рахунки»

3456,84

Приклад 2. Бюджетна установа придбала за рахунок загального фонду лічильник тепла вартістю 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.).

Оскільки вартість лічильника перевищує 6000 грн., було прийнято рішення про зарахування його до складу основних засобів (на субрахунок 1014). Оплата за лічильник здійснена за КЕКВ 3110.

Також установою укладено окремий договір з підрядною організацією на виконання робіт зі встановлення лічильника тепла, вартість яких склала 15000 грн. (у тому числі ПДВ — 2500 грн.). Оплата проведена за КЕКВ 2240.

Вартість робіт зі встановлення лічильника включена до первісної вартості об’єкта основних засобів (лічильника) відповідно до вимог НП(С)БО 121.

Оскільки роботи зі встановлення лічильника установа оплатила за рахунок поточних витрат, їх необхідно вилучити з доходів звітного періоду (субрахунок 7011) та віднести на збільшення фінансування заходів цільового призначення (субрахунок 5411).

На рахунках бухгалтерського обліку зазначені операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Отримано цільове фінансування для придбання основних засобів

2313 «Реєстраційні рахунки»

5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів»

24000

2

Отримано асигнування на виконання повноважень

2313 «Реєстраційні рахунки»

7011 «Бюджетні асигнування»

15000

3

Придбано лічильник у постачальника (сума з ПДВ)

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби»

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

24000

4

Перераховано постачальнику оплату за лічильник

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

2313 «Реєстраційні рахунки»

24000

5

Виконано роботи зі встановлення лічильника (сума з ПДВ)

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби»

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

15000

6

Перераховано підрядній організації кошти на підставі акта виконаних робіт зі встановлення лічильника

6211 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

2313 «Реєстраційні рахунки»

15000

7

Вилучено з доходу звітного періоду асигнування у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів

7011 «Бюджетні асигнування»

5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів»

15000

8

Введено лічильник в експлуатацію

(24000 грн. + 15000 грн.)

1014 «Машини та обладнання»

1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби»

39000

Водночас відображено зміни в капіталі

5411 «Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів»

5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів»

39000

У деяких ситуаціях засоби вимірювальної техніки перебувають у власності постачальників комунальних послуг (наприклад, постачальника електроенергії). У такому випадку бюджетна установа відповідає за технічний стан та/або збереження засобу обліку та, відповідно, лічильник перебуває на відповідальному зберіганні бюджетної установи (про що має бути зазначено в договорі) та обліковується в неї на позабалансовому субрахунку 021 «Активи на відповідальному зберіганні розпорядників бюджетних коштів».

Повірка лічильників: як часто проводити та за чий рахунок

Усі засоби вимірювальної техніки (тобто лічильники води, газу, тепла, електроенергії), що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці, а також повірці після ремонту.

Повірка засобів вимірювальної техніки — це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, наведено в додатку до постанови № 374.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 17 Закону № 1314 суб’єкти господарювання зобов’язані своєчасно з дотриманням установлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями встановлено наказом № 1747 та є такими:

№ з/п

Найменування категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці

Міжповірочний інтервал, років

1

Лічильники води

4

2

Лічильники активної (класи точності 0,01 — 2,0) та реактивної (класи точності 0,01 — 3,0) електроенергії6

8 (16)3; 6 (16)3; 4 (10)3; 6 (10)3; 1

3

Лічильники газу та пристрої перетворення об’єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ)7

2; 8

3 Міжповірочний інтервал для засобів вимірювальної техніки, які за результатами досліджень показників стабільності та метрологічної надійності відповідають вимогам національного стандарту, гармонізованого з EN 62059-32-1:2012.

6 Для лічильників активної електроенергії електромеханічних однофазних (класи точності 0,5 — 2,0 і A, B) установлено міжповірочний інтервал 8 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних однофазних (класи точності 0,2S — 3,0 і A, B, C) — 6 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії електромеханічних трифазних (класи точності 0,5 — 3,0 і A, B) — 4 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних трифазних (класи точності 0,2S — 3,0 і A, B, C) — 6 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії (класи точності 0,01 — 0,1) — 1 рік.

7 Для лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 — 8 років.

Розрізняють періодичну та позачергову повірку засобів вимірювальної техніки.

Так, періодична повірка засобів вимірювальної техніки — це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Що стосується позачергової повірки, то як передбачено в п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1314, її проводять у таких випадках:

— за потреби заявника пересвідчитися у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування;

— у разі пошкодження відбитка повірочного тавра, а якщо таке тавро не передбачено — у разі втрати свідоцтва про повірку;

— під час введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, що пройшли первинну повірку, у випадках, передбачених технічними регламентами.

Як оформлюють результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту?

Це питання урегульовано у розд. IV Порядку № 193. Оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином:

— позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту засобів вимірювальної техніки засвідчують відбитком повірочного тавра на засоби вимірювальної техніки чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку засобів вимірювальної техніки. Свідоцтво складають за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 193;

— на вимогу заявника можливе поєднання зазначених видів засвідчення результатів повірки;

— форма і розміри повірочних тавр наведені в додатку 3 до Порядку № 193.

Одне з найболючіших запитань, яке хвилює споживачів комунальних послуг: за чий рахунок необхідно здійснювати повірку засобів вимірювальної техніки? Відповідь на це запитання є в ч. 4 ст. 17 Закону № 1314:

«Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.»

Як бачимо, повірка засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Також саме виконавці послуг електро-, тепло-, газо- і водопостачання несуть відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки. Але все це стосується засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб.

Що ж стосується споживачів — юридичних осіб, то для них у вищезазначеній статті Закону № 1314 чітко не визначено джерел покриття таких витрат. Єдине, що може їх стосуватися, — це останнє речення, а саме: «періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання». Тому й не дивно, що суб’єкти господарювання, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, по-різному тлумачать вимоги ст. 17 Закону № 1314 стосовно оплати за повірку лічильників юридичними особами.

Пропонуємо ознайомитися з інформацією з цього питання, що зазначена в Правилах № 190, Правилах № 28 та Кодексі ГС (див. таблицю нижче).

Разом з тим для виконання зазначених робіт з повірки лічильників, які є власністю юридичних осіб — споживачів, підприємства (виконавці послуг з централізованого постачання теплової енергії, гарячої води) повинні мати джерело відшкодування таких витрат. Джерелом покриття є відповідні тарифи на ці послуги.

З метою нормативно-правового врегулювання питання встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води постановою НКРЕКП від 24.03.2016 р. № 377 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Етапи роботи з лічильником

Джерела фінансування

Примітки

Водопостачання

Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних засобів обліку)

Виконуються за рахунок споживачів

Правила № 190 (п. 5.15)

Позачергова повірка

У разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з’єднувальних частинах, накладених представником виробника, виявлення фактів штучного впливу на роботу засобів обліку виробник має право вимагати від споживача проведення позачергової їх повірки до закінчення встановленого для них міжповірочного інтервалу з метою контролю правильності їх показів.

Виконується за рахунок споживача

Правила № 190 (п. 5.17)

Централізоване опалення, теплова енергія

Повірка (у тому числі демонтаж, транспортування, повірка, монтаж, опломбування, обслуговування та ремонт)

Будинковий лічильник є власністю виконавця послуг (теплопостачальна організація) — за рахунок виконавця.

Будинковий лічильник є власністю споживача (або балансоутримувача будинку) — за рахунок споживача/балансоутримувача

Інформація з цього питання розміщена на сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua/?id=15241

Непланова повірка

Виконується за рахунок ініціатора такої повірки

Правила № 1198 (п. 21)

Електроенергія

Планова повірка, ремонт

За рахунок власників засобів обліку електричної енергії.

Ремонт розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється організаціями, які мають право на виконання цих робіт, за рахунок їх власників

Правила № 28 (п. 3.24)

Позачергова повірка

Споживач або постачальник електричної енергії має право звернутись до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи.

Вартість позачергової повірки засобів обліку оплачується стороною, за ініціативою якої здійснюється позачергова повірка засобів обліку.

У разі проведення позачергової технічної перевірки, перевірки програмування, перевірки правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи засобу обліку вартість робіт оплачується:

1) суб’єктом господарювання, за ініціативою якого проводилась позачергова технічна перевірка, перевірка програмування, перевірка схем підключення засобу обліку та/або правильності його роботи, ремонт, заміна або експертиза, — у разі, якщо порушень у роботі розрахункових засобів обліку та схем їх підключення за результатами перевірки не виявлено;

2) власником засобу обліку чи суб’єктом господарської діяльності, який відповідає за технічний стан та/або збереження засобу обліку, — у разі, якщо виявлено порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів обліку електричної енергії з вини власника засобу обліку чи суб’єкта господарської діяльності, який відповідає за технічний стан та/або збереження засобу обліку;

3) електропередавальною організацією — у разі, якщо виявлено порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, пошкодження розрахункових засобів обліку електричної енергії або їх невідповідності нормативно-технічній документації з вини електропередавальної організації

Правила № 28 (п. 3.28)

Газ

Технічне обслуговування, зокрема, повірка та ремонт

Проводить власник комерційного вузла обліку природного газу або суб’єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Здійснення періодичної повірки ЗВТ* забезпечує власник ЗВТ за свій рахунок.

У разі якщо за результатами повірки ЗВТ останній буде потребувати ремонту або буде визнаний непридатним, власник такого ЗВТ за власний рахунок повинен забезпечити його ремонт або придбати новий ЗВТ

Кодекс ГС

(п. 1 гл. 6 розд. X,

п. 1 гл. 7 розд. X)

* ЗВТзасіб вимірювальної техніки.

Відповідно до цього Порядку до складу витрат включаються:

— витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) засобів обліку теплової енергії, які є власністю ліцензіата та/або перебувають в його користуванні (п. 3.2);

— витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж після повірки, опломбування та розпломбування) засобів обліку теплової енергії, які є власністю ліцензіата та/або перебувають в його користуванні (п. 5.8);

— витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування) будинкових приладів обліку гарячої води, якщо зазначені прилади є власністю виконавця послуг та/або перебувають в його користуванні (п. 13.2).

Таким чином, до складу тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води враховані витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт лічильників, якщо зазначені прилади є власністю виконавця послуг та/або перебувають в його користуванні.

Разом з тим варто знати про те, що такі витрати не враховані у складі тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Про це свідчить постанова НКРЕКП від 10.03.2016 р. № 303, якою затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Так, відповідно до п. 3.4 зазначеного Порядку до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення включаються витрати, безпосередньо пов’язані зі збутом послуг споживачам, а саме, зокрема: витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку холодної води для мешканців багатоквартирного житлового фонду, у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, а також витрати на формування обмінного фонду засобів обліку холодної води. Отже, до складу тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення не враховані витрати на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку холодної води, які є у власності споживачів — юридичних осіб.

Тому аби у цьому питанні не було суперечностей між бюджетною установою та підприємством — постачальником комунальних послуг, в будь-якому разі в договорі на постачання певних комунальних послуг слід чітко визначити, за чий рахунок проводитиметься повірка лічильників.

З огляду на вищезазначене, бюджетні установи — споживачі комунальних послуг повинні передбачати в кошторисі кошти на проведення робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку таких послуг, які є у їх власності. Такі видатки слід здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Загальна процедура проведення повірки засобів вимірювальної техніки визначена в Порядку № 193 та Порядку № 474 та виглядає так.

Відповідно до п. 7 Порядку № 474 виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача (тобто бюджетну установу). Для цього надсилають повідомлення за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 474 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

У свою чергу споживач відповідно до положень п. 8 Порядку № 474 у зазначений у повідомленні строк забезпечує доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки.

До початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця виконує такі дії:

— здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу;

— перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з’єднань, наявність відбитків повірочного тавра.

У присутності споживача представник виконавця проводить демонтаж засобу вимірювальної техніки, що оформляє Актом про демонтаж засобу вимірювальної техніки, який складають за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 474.

На час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки.

Після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в Акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу. Споживач забезпечує у строк, зазначений в Акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, доступ представника виконавця до місця монтажу засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 17 Порядку № 474 представник виконавця у день монтажу засобу вимірювальної техніки здійснює його опломбування, про що зазначає в Акті про монтаж засобу вимірювальної техніки (додаток 3 до цього Порядку).

Заміна та списання лічильників

Не виключено, що після чергової повірки лічильника буде визнано, що такий засіб вимірювальної техніки є непридатним до подальшого застосування.

У таких випадках для засобів вимірювальної техніки, які визнані за результатами повірки такими, що не відповідають установленим вимогам, видають Довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки. Такий документ складає організація, яка виконувала роботи з повірки засобу вимірювальної техніки за формою, згідно з додатком 4 до Порядку № 193.

У результаті, маючи на руках такий документ, бюджетна установа має підстави для списання непридатного лічильника з балансу. Всі інші документи постійно діюча комісія установи оформлює у загальному порядку, встановленому щодо списання основних засобів, а також складає Акт списання основних засобів (часткової ліквідації), форма якого затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

У такому разі бюджетній установі фактично необхідно списати старий засіб вимірювальної техніки та замість нього придбати новий. До речі, ми вже згадували про те, що заміна засобів вимірювальної техніки може бути планова та позапланова. Взагалі така процедура включає в себе демонтаж, придбання, установку та опломбування лічильника.

Начебто нічого складного — установі знову необхідно здійснити ті ж самі дії, про які ми розповідали при розгляді питань щодо планування витрат на придбання та встановлення лічильників.

Але майте на увазі: у будь-якому випадку заміну лічильника споживач — бюджетна установа здійснити самостійно (без повідомлення про це постачальника комунальних послуг) не може. Нижче в таблиці наведемо, які вимоги відносно здійснення таких дій передбачено законодавством.

Вимоги щодо дій споживачів

Підстави

Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником у місцях з’єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника

Правила № 190 (п. 5.18)

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії

Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (п. 20)

Будь-які роботи, пов’язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються

Правила № 28 (п. 3.34)

Таким чином, щоб замінити старий (відпрацьований) лічильник на новий, необхідно погодити здійснення цих робіт з постачальником комунальних послуг, а безпосередньо проведення робіт по заміні засобу вимірювальної техніки має бути обов’язково підтверджене актом, підписаним представниками обох сторін.

Слід також мати на увазі, що після закінчення робіт зі встановлення нового засобу обліку, його опломбовують за загальним порядком. При опломбуванні оформляють Акт про опломбування, де вказують місце установки кожної пломби, сторону, яка її встановила, сторону, відповідальну за збереження і цілісність засобу вимірювальної техніки та пломб на нього.

Порядок відображення операції зі списання непридатного лічильника розглянемо на прикладі.

Приклад 3. Комісією зі списання у травні 2017 року було прийнято рішення про списання з обліку лічильника тепла, який за результатами чергової повірки визнано непридатним для подальшої експлуатації. Непридатність такого засобу вимірювальної техніки підтверджена Довідкою про непридатність засобу вимірювальної техніки, яка складена повірочною лабораторією, та Актом списання основних засобів (часткової ліквідації).

Лічильник був установлений 01.02.2014 р., тому, виходячи з вартісного критерію на цю дату (1000 грн.), він був зарахований до складу основних засобів на субрахунок 104 «Машини та обладнання».

Дані про такий об’єкт станом на 01.01.2017 р. було перенесено на нові субрахунки.

Первісна вартість лічильника — 2800 грн., сума нарахованого зносу — 1680 грн.

Непридатний лічильник оприбутковано як брухт чорних металів у кількості 3 кг. Комісія зі списання провела оцінку металобрухту, виходячи з закупівельних цін у регіоні на момент оприбуткування. Згідно з Актом оцінки вартість металобрухту становила 9 грн. (3 кг х 3 грн.). З огляду на недостатню кількість металобрухту для здавання спеціалізованому підприємству (мінімально допустима кількість брухту чорних металів, які приймає спеціалізоване підприємство, — 500 кг), комісія прийняла рішення про зарахування металобрухту на позабалансовий субрахунок 041 «Непередбачені активи розпорядників бюджетних коштів».

На рахунках бухгалтерського обліку такі операції відображають так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

Залишки на 01.04.2017 р.

Первісна вартість

1014 «Машини та обладнання»

2800

Сума зносу

1411 «Знос основних засобів»

1680

Залишкова вартість

5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів»

1120

1

Списано об’єкт основних засобів:

— сума нарахованого зносу

1411 «Знос основних засобів»

1014 «Машини та обладнання»

1680

— залишкова вартість

8411 «Інші витрати за обмінними операціями»

1014 «Машини та обладнання»

1120

2

Зараховано брухт чорних металів на позабалансовий рахунок

041 «Непередбачені активи розпорядників бюджетних коштів»

9

3

Віднесено до накопичених фінансових результатів вартість об’єкта основних засобів

5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів»

5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису»

1120

4

Віднесено на фінансовий результат звітного періоду суму витрат

5511 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»

8411 «Інші витрати за обмінними операціями»

1120

Нормативні документи

Кодекс ГС — Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494.

Закон № 1875 — Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV.

Закон № 1314 — Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314-VII.

Технічний регламент — Технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 163.

Порядок № 474 — Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджений постановою КМУ від 08.07.2015 р. № 474.

Постанова № 374 — постанова КМУ «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці» від 04.06.2015 р. № 374.

Правила № 630, постанова № 630 — Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630.

Правила № 1198 — Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1198.

Правила № 28 — Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.06.96 р. № 28.

Порядок № 193 — Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 08.02.2016 р. № 193.

Наказ № 1747 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 р. № 1747.

Правила № 190 — Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань ЖКГ від 27.06.2008 р. № 190.

НП(С)БО 121 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

бюджетна установа, комунальні послуги, засоби вимірювальної техніки, лічильник, встановлення, повірка, списання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті