(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 41
  • № 40/1
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/14
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Листопад , 2017/№ 42

Чи нараховувати ЄСВ на суму лікарняних, виплачених працівнику після його звільнення

Чи є базою нарахування ЄСВ сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахована роботодавцем та виплачена працівнику після його звільнення, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, якщо страховий випадок розпочався в день звільнення?

Відповідно до ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII, із змінами та доповненнями (далі — КЗпП), не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення згідно з п. 5 ст. 40 КЗпП).

Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після висунення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 19 розд. IV Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII) (далі — Закон № 1105) встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 2.27 розд. II Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, зі змінами та доповненнями, днем звільнення вважається останній день роботи.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 31 розд. IV Закону № 1105).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 22 розд. IV Закону № 1105).

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) регулюється виключно Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄСВ є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених в абз. 7 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 страхувальники — роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ.

Застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому Законом № 2464 порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків.

Отже, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані та виплачені особам після їх звільнення, не є базою нарахування ЄСВ.

За матеріалами, розміщеними на Загальндотупному інформаційно-довідковому ресурсі Державної фіскальної служби України (zir.minrd.gov.ua)

допомога з тимчасової непрацездатності, база нарахування ЄСВ, звільнення працівника додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті