(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/6
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Серпень , 2018/№ 30

Ремонтні роботи: визначаємо основні вимоги та порядок обліку

http://tinyurl.com/y3j69pd6
Організація, оформлення ремонтних робіт і відображення їх у бухгалтерському обліку та звітності завжди викликають безліч запитань у бухгалтерів бюджетних установ. Адже далеко не в кожній установі є фахівці, які добре розуміються на нюансах будівництва та проведенні ремонтів. У цій статті відповімо на «ремонтні» запитання, які надійшли до редакції газети «Бюджетна бухгалтерія». Сподіваємось, ці відповіді стануть вам у пригоді.

1. Бюджетна установа здійснює капітальний ремонт частини будівлі (гуртожитку). Ревізори вважають, що не можна одночасно робити капітальний ремонт і експлуатувати іншу частину будинку. Чи необхідно обов’язково виводити будівлю або її частину із експлуатації і за яких умов? Чи потрібно після закінчення капітального ремонту її знову вводити в експлуатацію? Які документи повинна отримати бухгалтерська служба?

Відповідь на ці питання можна знайти у відповідних нормах «будівельного» законодавства. Тому спочатку «відкриємо» основи будівельної справи, а потім розглянемо, як вони впливають або ж не впливають на бухгалтерську справу.

Давайте розберемось, чи потрібно застосовувати будівельні норми під час проведення капітального ремонту?

По-перше, слід визначитися, чи варто капітальний ремонт розглядати як будівельні роботи? Після того як знайдемо відповідь на це запитання, буде зрозуміло, які вимоги та/або обмеження поширюються на капітальний ремонт.

З цього питання звернемося до таких документів, як Закон № 3038, Закон № 687 та ДБН А.22-3:2014. Як зазначено у згаданих документах, до будівництва відносять нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва.

Також згідно з п 2 Порядку № 466 до переліку будівельних робіт, зокрема, віднесено капітальний ремонт, а саме:

будівельні роботи — роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Крім того, визначення «будівництво», яке наведено в Національному положенні (стандарті)бухгалтерського обліку в державному секторі 131 «Будівельні контракти», затвердженому наказом Мінфіну від 29.12.2011 р. № 1798, підтверджує це, а саме: будівництво — спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт;

З огляду на зазначені норми та визначення в нормативно-правових актах, вже не викликає сумнівів: вимоги до будівельних робіт стосуються також й капітального ремонту будівлі (або його частини).

При цьому більш детальніше відповідь на питання, що нас цікавить, можна знайти в ДБН А.2.2-3-2014, у яких виокремлено норми про капітальний ремонт.

Так, в абз. 2 п. 3.7 «Капітальний ремонт» цього стандарту встановлено таке: «Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)».

У цьому випадку поділ об’єкта нерухомого майна на автономні (самостійні) частини повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, з урахуванням вимог Інструкції № 55.

Отже, у разі проведення капітального ремонту частини будівлі можливо призупинити її експлуатацію частково, за умови, якщо вона (тобто така виділена частина будівлі) може використовуватися автономно. При цьому ці дії є законними, якщо є підтвердження такої автономності. Інакше установа повинна призупинити експлуатацію всієї будівлі.

По-друге, тепер поговоримо про те, як вплине призупинення експлуатації будинку (або його частини) на дії бухгалтерської служби.

Взагалі для того, щоб бухгалтер мав можливість реалізувати свої бухгалтерські повноваження та покладені завдання, необхідно отримати підстави для відображення господарської операції та/або здійснення контролю тощо.

Нагадаємо, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити. Такі вимоги закріплені в ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Зокрема, у ситуації, пов’язаній з проведенням капітального ремонту будівлі або її частини, призупиненням експлуатації, точкою відліку для діяльності бухгалтерської служби повинні бути лише оформлені відповідним чином конкретні документи, визначені законодавством, та передані їй.

Що це за документи? Це можуть бути як первинні документи, так і інші, за результатами оцінки яких бухгалтер робить висновок щодо необхідних подальших дій. При цьому бухгалтеру при виконанні своїх повноважень слід спиратися насамперед на НП(С)БО, які відповідно до ч. 2 ст. 56 БКУ є обов’язковими для застосування.

Важливо! Бухгалтеру не варто ігнорувати той факт, що висновок щодо підстав для прийняття, введення в експлуатацію будівлі, призупинення експлуатації будівлі повністю або її частини, списання основних засобів тощо повинна робити комісія, створена на підставі розпорядчого документа керівника бюджетної установи. При цьому колегіальний висновок здійснюють безпосередньо на підставі отриманих та/або оформлених відповідним чином документів, а затверджує його керівник бюджетної установи.

Такий підхід до процедури організації та оформлення документів закладено у законодавстві. Але, на жаль, як відомо з практики, найчастіше комісії працюють формально. Фактично функції з підбиття підсумків покладають на бухгалтерську службу. Тому у будь-якому разі бухгалтерія повинна тримати руку на пульсі щодо питання класифікації ремонтів та інших будівельних робіт, а також розуміти наслідки для своєї діяльності, але не перебирати на себе повноваження інших служб та працівників установи.

По-третє, давайте розберемося з нормами і вимогами законодавства з цього питання.

Нині типові форми, які використовують бюджетні установи для оформлення господарських операцій з надходження, руху та вибуття основних засобів затверджено наказом № 818.

Увага! Серед типових форм для обліку основних засобів, затверджених наказом № 818, немає окремої форми для оформлення виведення із експлуатації (або призупинення експлуатації) об’єкта основних засобів.

Тому при здійсненні капітального ремонту слід застосовувати такі форми: Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів; Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів. Ці документи (акти) складаються у 2 примірниках, якщо ремонт здійснює стороння організація. Перший примірник Акта передають до бухгалтерської служби установи, а другий — підприємству (організації) або суб’єкту державного сектору (структурному підрозділу), який виконує такий ремонт.

Нагадаємо, що за загальними правилами Акт затверджує керівник суб’єкта державного сектору. Саме з цього моменту варто зробити певні висновки.

Річ у тому, що в п. 2 розд. VI Методрекомендацій установлено таке: рішення про характер і ознаки здійснюваних суб’єктом державного сектору робіт, тобто чи спрямовані вони на підтримку поточного стану чи підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, приймає керівник суб’єкта державного сектору з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Тому саме керівник бюджетної установи у звичайних умовах діяльності повинен на підставі заздалегідь наданих структурними підрозділами або комісією відповідних матеріалів (актів, протоколів, висновків експертів тощо) приймати рішення про необхідність здійснення ремонту або поліпшення об’єкта основних засобів. У свою чергу, підтвердженням його рішень будуть подальші дії відповідальних осіб структурних підрозділів бюджетної установи щодо виконання кошторису і як наслідок — дані бухгалтерського обліку та звітності за відповідними напрямами видатків бюджетних програм.

Зазначимо, що оцінка ефективності бюджетних програм здійснюють на підставі аналізу результативних показників, які підтверджуються офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку (пп. 5 та 6 ст. 20 БКУ). Крім того, результати оцінки ефективності бюджетних програм підписує керівник бюджетної служби головного розпорядника. Така вимога передбачена п. 3 розд. III Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, затверджених наказом Мінфіну від 17.05.2011 р. № 608.

Отже, оформлений і затверджений відповідним чином Акт разом з технічною документацією, що стосується основного засобу, передають до бухгалтерської служби.

При цьому бухгалтерська служба перевіряє Акт лише за формою та змістом, про що зазначено в пп. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. І вже після цього вирішує, чи слід здійснювати бухгалтерські проведення або на це немає підстав. Залежно від конкретних обставин і документів, що їх підтверджують, бухгалтерська служба у подальшому заповнює відповідні облікові регістри, про що робить відмітку в Акті.

Зверніть увагу, що у формах до наказу № 818 відмітка бухгалтерської служби про відображення у регістрах бухгалтерського обліку конкретної господарської операції (якщо вона мала місце) та підпис головного бухгалтера здійснюють на зворотному боці Акта приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів вже після відповідних висновків.

2. У зв’язку з проведенням капітального ремонту якими повинні бути дії бухгалтера та чи передбачена будь-яка відповідальність за неправильні його дії? Зокрема, як визначити дату початку капітального ремонту? Чи слід нараховувати амортизацію на об’єкт, на якому провадиться капремонт? Якщо на період капремонту призупинена експлуатація основного засобу, чи продовжувати нараховувати амортизацію?

У цій та схожих ситуаціях бухгалтеру необхідно розуміти, що не завжди управлінські рішення щодо майна впливають і можуть бути підставою для здійснення господарської операції.

Важливо! Взаємозв’зок між відображенням капітального ремонту в бухобліку та нарахуванням амортизації на об’єкт, що ремонтують, залежить від характеру робіт: чи призводять здійснені роботи до зростання майбутніх економічних вигід та/або потенціалу корисності об’єкта будівлі, чи лише спрямовані на відновлення придатності такого об’єкта для подальшого використання.

Адже у першому випадку витрати на ремонт об’єкта основних засобів (у нашому випадку — будівлі) формують капітальні інвестиції з подальшим збільшенням вартості такого об’єкта на суму виконаних робіт (оскільки фактично такі роботи є поліпшенням). А ось у другому випадку — це будуть витрати звітного періоду.

Таким чином, бухгалтер має застосовувати два різні підходи при відображенні господарських операцій в обліку та нарахуванні амортизації, що передбачено вимогами законодавства, а саме НП(С)БО 121 та Методрекомендаціями.

Тепер декілька слів щодо дій бухгалтера. Звісно, бухгалтеру бюджетної установи необхідно враховувати особливості виконання свої повноважень та обов’язків, які законодавець закріпив в Типовому положенні № 59, оскільки вони не характерні для бухгалтерів комерційних підприємств.

Адже він при здійсненні бухгалтерських проведень повинен одночасно дотримуватися не лише норм НП(С)БО, а й бюджетного законодавства протягом бюджетного періоду. Так, для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку необхідно отримати не лише законну підставу (тобто первинний документ), а й протягом бюджетного періоду підтвердити її відповідність відображеним господарським операціям у регістрах бухгалтерського обліку, намірам при плануванні (затвердженим бюджетним асигнуванням за КЕКВ та розрахункам до них, бюджетним зобов’язанням), здійсненим платежам, а також й даним фінансової та бюджетної звітності.

Тому коли бухгалтер отримав такий документ, як Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, то в ньому він якраз і знайде всю необхідну інформацію: мету передачі (ремонт, реконструкція чи модернізацію), дату передачі та підставу для такого рішення (дефектний акт).

Таким чином, уже на цьому етапі бухгалтер може встановити відповідність висновку комісії і прийнятого рішення керівника запланованим бюджетним асигнуванням та розрахункам до них, зареєстрованим бюджетним зобов’язанням, а також визначитися з подальшими своїми діями. Отже, пам’ятайте: при здійсненні контрольних заходів щодо виконання кошторису бюджетної установи за відповідним напрямом діяльності ревізори (аудитори) будуть застосовувати саме такі підходи. І тому представникам бухгалтерської служби, зокрема головному бухгалтеру, слід обов’язково звертати увагу саме на ці бухгалтерські моменти, при цьому не занурюючись у будівельні питання та пов’язані з цим документи, які оформлюють інші фахівці та/або відповідна комісія.

Утім, завжди варто пам’ятати про таке: відповідно до п.п. 9 п. 13 Типового положення № 59 головний бухгалтер відмовляє у прийнятті до обліку документів, підготовлених з порушенням встановлених вимог, а також документів щодо господарських операцій, що проводяться з порушенням законодавства, та інформує керівника бюджетної установи про встановлені факти порушення бюджетного законодавства. Як бачите, у цій та схожих ситуаціях мова йде лише про повноваження і відповідальність головного бухгалтера в частині бюджетного законодавства.

Тепер що стосується нарахування амортизації на об’єкти основних засобів, які перебувають на капітальному ремонті.

За загальними правилами, передбаченими НП(С)БО 121 та Методрекомендаціями, амортизацію нараховують протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який установлює установа (у розпорядчому документі про облікову політику) при визнанні цього об’єкта активом (тобто при зарахуванні на баланс) за винятком призупинення експлуатації, яка обумовлена конкретними видами будівельних робіт.

Зазначене правило підтверджується вимогами низки нормативно-правових актів. Зокрема, це випливає із п. 3 розд. IV НП(С)БО 121, а саме: нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

У свою чергу п. 9 розд. V Методрекомендацій деталізує строки припинення і поновлення нарахування амортизації:

«Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації».

Також аналогічні підстави призупинення нарахування амортизації визначено в опису порядку заповнення Акта передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, а саме: перший примірник Акта передають до бухгалтерської служби, та він є підставою для припинення нарахування амортизації у разі реконструкції або модернізації тощо (абз.2 п. 4 розд. 4 наказу 818).

Увага! Серед підстав для припинення нарахування амортизації основних засобів (будівлі або її частини) капітальний ремонт не зазначено.

До речі, такий підхід щодо продовження нарахування амортизації на час проведення капітального ремонту, визначений у НП(С)БО 121, Методрекомендаціях та інших нормативно-правових актах, відповідає нормам Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку у державному секторі 17 «Основні засоби» у частині нарахування амортизації. Так, згідно п. 64 цього стандарту здійснення ремонту або обслуговування активів може вплинути на строк корисної експлуатації активу, проте не звільняє від необхідності нараховувати амортизацію.

Зробимо певні висновки для цієї ситуації:

— призупинення експлуатації будівлі або її частини на період капітального ремонту не призупиняє нарахування амортизації, за умови, якщо здійснені видатки не призвели до зростання майбутніх економічних вигід та/або потенціалу корисності, первісно очікуваних від використання об’єкта;

— початок і закінчення капітального ремонту оформлюють відповідними актами — Актом приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів та Актом передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;

— будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після закінчення капітального ремонту не вносять, якщо вони не призвели до зростання майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Принаймні вимоги щодо реєстрації таких робіт не передбачено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127.

3. В Акті передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, затвердженому наказом № 818, зазначено, що підставою передачі об’єкта основних засобів для проведення ремонту, наприклад будівлі, є дефектний акт. Яким документом затверджена форма такого дефектного акта?

Спочатку зупинимося на законодавчих нормах, які обґрунтовують причини та мету складання дефектного акта, а потім — на питаннях стосовно структури такого документа, змісту, учасників тощо.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII роботодавець повинен забезпечувати належне утримання будівель і споруд, моніторинг за їх технічним станом.

Загальні засади огляду (обстеження) об’єктів будівництва визначено в ст. 392 Закону № 3038, згідно з якою за об’єктами будівництва, прийнятими в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, протягом усього періоду їх існування власник забезпечує поточний огляд і періодичне обстеження, а за порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізацію заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації встановлена відповідальність, передбачена законом. Зазначимо, що на виконання вимог цієї статті Закону № 3038 Кабмін прийняв Порядок № 257.

Варто знати, що об’єкти навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного та оздоровчого призначення, будівлі адміністративного призначення, а також об’єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об’єкти енергетики, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками (III, IV та V категорії складності), підлягають обов’язковому обстеженню (п. 3 Порядку № 257).

Але перед проведенням обстеження здійснюють попереднє обстеження об’єкта (п. 10 Порядку 257). Таке обстеження об’єкта проводять за зовнішніми ознаками з метою визначення необхідності проведення основного (детального) обстеження та уточнення програми робіт шляхом:

— суцільного візуального обстеження;

виявлення дефектів і пошкоджень за зовнішніми ознаками з проведенням необхідних вимірювань, фотофіксацією, складенням схем їх розташування, а також їх прив’язкою в натурі;

— попереднього оцінювання технічного стану об’єкта;

— складення попереднього висновку про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта та рекомендацій. Такий висновок може бути оформлений за формою Акта, який за змістом і призначенням можна назвати дефектним.

До речі, причинами складання дефектного акта можуть бути не лише попереднє обстеження об’єкта, а також й основне обстеження, результати проведення інвентаризації відповідних активів, технічного огляду, експертизи, здійснених державними органами тощо.

Стосовно нормативної бази з цього питання, то, на жаль, здебільшого це листи Мінрегіонбуду, у яких згадується лише про необхідність наявності дефектного акта та наводяться у додатках можливі форми зазначеного акта.

Наприклад, у листі Держбуду від 24.02.2005 р. № 7/8-134, № 4/3-260 зазначено про те, що в обов’язковому порядку розробляються документи, за якими визначаються фізичні обсяги робіт (дефектний акт із зазначенням умов виконання робіт) та кошторисна документація. Також наведено зразок форми дефектного акта.

Крім того, ще одна форма дефектного акта наведена в додатку Р до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Таким чином, дефектний акт — це документ бюджетної установи, який відображає виявлені під час огляду дефекти основного засобу (будівлі) та містить рекомендації щодо їх усунення. При цьому головна мета оформлення дефектного акта — це опис робіт (послуг) та їх обсяги, які необхідно виконати для усунення дефектів.*

* Також зразок дефектного акта наведено в статті «Ремонт не можна закінчити. Його можна лише призупинити…» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 18-19).

4. Хто повинен складати дефектний акт на ремонті роботи і на підставі яких законодавчих актів?

Взагалі у звичайній діяльності матеріально відповідальна особа може виявити факт пошкодження, руйнування тощо об’єкта будівництва і проінформувати про це керівництво. Однак ані керівник, ані сама матеріально відповідальна особа, якщо вони не є фахівцями у цій сфері, а тим паче бухгалтер, не зможуть обстежити об’єкт на предмет наявності дефектів тощо і зробити фахові висновки та рекомендації стосовно визначення виду будівельних робіт, яких потребує відповідний об’єкт будівництва.

Важливо! Проведення обстеження у разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта здійснюють за рішенням його власника (тобто керівника бюджетної установи або органу управління). Це зазначено в п. 6 Порядку № 257.

З огляду на це, складання дефектного акта є результатом технічного обстеження.

Тому для цього створюють комісію, до складу якої необхідно включити відповідних фахівців, які можуть оцінити стан об’єкта та підтвердити необхідність проведення або конкретного ремонту (поточного або капітального) або поліпшення. Перелік видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію, визначено постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 554.

До того же у разі виконання проектної документації на капітальний чи поточний ремонти, що передбачається здійснити за рахунок державних коштів за спрощеною документацією, основними складовими якої є дефектний акт та кошторис, наявність в інженера-кошторисника відповідного кваліфікаційного сертифіката є обов’язковою умовою (лист Мінрегіонрозвитку від 26.06.2012 р. № 7/17-10476).

Дефектний акт (або Відомість дефектів) оформляють члени комісії бюджетної установи або посадові особи, у посадових інструкціях яких визначено таке право і вони мають підтвердження фахового рівня. Якщо бюджетна установа не має власних фахівців, то можна залучати відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, або підприємств, установ чи організацій. Вони можуть діяти як особи, які включено до складу комісії бюджетної установи, так і окремо надати висновок (експертизу) щодо стану об’єкта.

Зазвичай головою комісії є керівник (або заступник керівника із відповідними повноваженнями, закріпленими відповідним чином), який підписує дефектний акт. Також такий акт підписують всі члени комісії, присутні під час обстеження.

Майте на увазі: дефектний акт на проведення робіт складають окремо для кожної будівлі (споруди) з виконанням обмірювань у натурі та з наведенням формул розрахунків щодо кожного виду робіт та із зазначенням приміщення (поверху, прогону, цеху та ін.).

Оформлений таким чином документ (дефектний акт) буде частиною вихідних даних для майбутнього проектування, а також його необхідно використовувати для прийняття подальших управлінських рішень та оформлення необхідних документів, розрахунків тощо, у тому числі пов’язаних із забезпеченням бюджетного процесу (планування видатків за відповідними КЕКВ, виконанням кошторису, укладанням договорів тощо).

Зазначимо, що оплата послуг, зокрема з надання експертних висновків, рекомендацій та інших передпроектних робіт (послуг), у разі залучення відповідальних виконавців на платній основі для обстеження об’єкта, за результатами проведення якого видаються технічний висновок і рекомендації про його стан, установи здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п. 10 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333), якщо такі послуги не включено до проектно-кошторисної документації.

5. Чи необхідно у разі призупинення експлуатації частини будівлі виокремлювати її в обліку?

Взагалі про можливість обліку окремих складових частин, які входять до складу об’єкта основних засобів, можна знайти у п. 1 розд. II НП(С)БО 121, де наведено визначення одиниці обліку основного засобу.

Так, залежно від конкретних обставин одиницею обліку може бути:

— або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— або відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

— або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів,

— або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.

Отже, для відокремленого обліку частин будинку мають бути підстави, які мають бути доведені фахівцями на підставі вимог чинного законодавства, зокрема Інструкції № 55.

Тому відокремлювати в бухобліку частину автономної будівлі доцільно лише при наявності доказової бази для цього: як на момент введення в експлуатацію цілої будівлі, так і після капітального ремонту і поліпшення.

Але ще раз зазначимо: це повинно здійснюватися на підставі оформлених відповідним чином документів, які бухгалтер повинен отримати від працівників інших структурних підрозділів або відповідної комісії. Тому не випадково сьогодні у бюджетному процесі велике значення приділяють питанню розподілу повноважень і відповідальності між структурними підрозділами та посадовими особами бюджетної установи. Зокрема, про це свідчать вимоги ст. 26 БКУ, наказу Мінфіну «Про затвердження Методичних рекомендацій з організації внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах» від 14.09.2012 р. № 995.

Оскільки правильність такого розподілу безпосередньо впливає на відповідальність конкретних посадових осіб, особливо під час проведення ревізій, аудитів при визначенні винних осіб стосовно виявлених порушень. У свою чергу, від своєчасних і фахових пропозицій головного бухгалтера до керівника установи щодо налагодження документообігу в установі залежить законність діяльності бюджетної установи як у загальних, так і окремих питаннях, наприклад у сфері бухгалтерського обліку (абз. 1 та 2 п.п. 7 п. 13 Типового положення № 59).

При цьому в разі прийняття рішення щодо відокремлення в обліку частини будинку, оформленого відповідним чином, бухгалтерській службі доведеться, зокрема:

— додатковими бухгалтерськими записами відкоригувати і вартість одиниць обліку, і суму нарахованого зносу, і нарахувати амортизацію на частину такої будівлі з початку її експлуатації;

— відобразити нову інформацію та підстави для цього в інвентарних картках.

Тому перш ніж зважитися виокремлювати таку частину від суцільного об’єкта основних засобів, варто обміркувати можливі наслідки та зважити всі «за» та «проти» .

Що стосується ситуацій з капітальним ремонтом частини будівлі, то, як було зазначено у відповіді на запитання 2, обов’язковості щодо її виокремлення в бухгалтерському обліку чинними нормативно-правовими актами не передбачено. Тим паче, проведення такого заходу, як капітальний ремонт, не впливає на порядок нарахування амортизації на об’єкт загалом.

6. Останнім часом змінюються вимоги до містобудівного законодавства, відбувається процес дерегуляції будівельної галузі. Здійснення будівельних робіт, зокрема капітального ремонту, здебільшого розтягується на декілька бюджетних періодів. Які діють вимоги щодо здійснення проектних робіт, проведення експертизи, видачі дозвільної документації або їх переоформлення?

Відповімо на ці запитання по порядку: спочатку зосередимося на нових будівельних правилах, які для цієї ситуації є визначальними, а потім — зупинимося на їх застосуванні бюджетними установами.

Звісно, для розуміння сутності будівельних робіт, їх змісту наведемо базове визначення капітального ремонту, яке передбачено у ДБН А.2.2-3-2014.

Так, капітальний ремонтце сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Для того щоб визначити, які роботи відносяться до поточного ремонту, а які — до капітального, необхідно звернутися до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 10.08.2004 р. № 150**, який продовжує бути актуальним для застосування й у 2018 році.

** Цей документ див. в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 16/1.

Перед тим як буде розпочато безпосередньо будівельні роботи, зокрема капітальний ремонт, законодавство вимагає проведення низки заходів.

Розглянемо послідовно, які проектні і підготовчі заходи слід обов’язково здійснити та які документи слід оформити.

1 етап: розробка проектної документації та її експертиза

Виходячи з термінологічних визначень та з урахуванням характеру робіт, що планується виконати згідно з дефектним актом, замовник разом з проектною організацією визначають вид будівництва та перелік будівельних робіт. Після чого бюджетна установа повинна отримати проектну документацію на будівельні роботи, у тому числі і для здійснення капітального ремонту.

Проектно-кошторисна документація — комплекс документів, які розкривають сутність проекту та містять обґрунтування його доцільності і можливості бути реалізованим, відповідності її нормам, стандартам тощо.

Проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт розробляється з урахуванням інформації, викладеної у дефектних актах.

Розробкою проектної документації займаються спеціалізовані організації, що мають ліцензію на право проведення таких робіт. Взаємовідносини бюджетної установи (замовника) та виконавця (проектувальника) оформляються договором (контрактом) на проектні роботи. Проектна документація розробляється під керівництвом або за обов’язковою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, і засвідчує її підписом та особистою печаткою (ст. 7 Закону № 687).

Увага! Проектну документація розробляють відповідно до вимог Порядку № 45. У свою чергу, складають таку документацію з урахуванням вимог ДБН А.2.2-3:2014, а затверджує замовник за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Як зазначено в ст. 7 Закону № 687, проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

До відома! В окремих обґрунтованих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників, введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація (п. 8.4 ДБН А.2.2-3:2014). Про це зазначено у листі Мінрегіону від 15.05.2015 р. № 8/15-232-15.

Механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи врегульовано Порядком № 560.

При цьому під терміном «проект будівництва» у цьому Порядку слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Згідно з п. 4 Порядку № 560 проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), щодо об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн грн. затверджують державні підприємства, установи та організації, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Важливо! Перед затвердженням проектної документації на будівництво, у тому числі з капітального ремонту, здійснюють її експертизу з урахуванням вимог Порядку № 560.

Тож з’ясуємо, з якою метою проводять експертизу такої документації та хто цим питанням може займатися?

Як зазначено в п. 6 Порядку № 560, метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

Цим питанням займаються експертні організації, які відповідають спеціальним критеріям, які встановлено Мінрегіонрозвитку. До речі, критерії для таких організацій затверджено наказом Мінрегіонрозвитку «Деякі питання здійснення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів» від 15.08.2017 р. № 204.

Невже всі проекти будівництва підлягають обов’язковій експертизі? З цього приводу необхідно переглянути перелік проектів будівництва об’єктів, які підлягають обов’язковій експертизі, наведений у ст. 31 Закону № 3038 та п. 10 Порядку № 560.

А саме це об’єкти, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. При цьому якщо до складу будови (комплексу) входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за всіма напрямами;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами — у частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн., — щодо кошторисної частини проектної документації.

Майте на увазі: законодавчо закріплено перехід від категорій складності об’єктів будівництва до класів наслідків (відповідальності).

Клас наслідків визначають для кожного об’єкта будівництва або його частини, цей показник характеризує: рівень потенційної небезпеки для життя або здоров’я людей, які можуть там перебувати (постійно або періодично) або знаходитись зовні такого об’єкта, рівень матеріальних чи соціальних втрат, при припиненні експлуатації об’єкта.

Так, для будівельних об’єктів установлено такі класи наслідків:

СС1 — незначні наслідки — належать об’єкти I та II категорій складності;

СС2 — середні наслідки — належать об’єкти III та IV категорій складності;

СС3 — значні наслідки — належать об’єкти V категорії складності.

Увага! За результатами проведеної експертизи відповідна організація надає письмовий звіт. Перелік основної інформації, яку включають до звіту, зазначено в п. 15 Порядку № 560.

2 етап: отримання дозволу на будівельні роботи, зокрема на капітальний ремонт

І перший документ, який необхідно отримати перед початком будівельних робіт, у тому числі перед виконанням капітального ремонту, — це дозвільний документ (повідомлення або дозвіл) на їх здійснення.

Незважаючи на те, що останнім часом законодавці суттєво спростили процедуру отримання різних дозвільних документів, а також було прийнято багато нормативно-правових актів з дерегуляції будівельної галузі, все ж таки необхідність отримання певних дозволів залишилась. Зокрема, це стосується будівельних робіт. При цьому нагадаємо, що будівельні роботи — це не тільки власне будівництво, але й роботи з реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту.

Так, відповідно до вимог ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю — щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю Дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. № 2059-VIII.

Слід зазначити, що механізм набуття права на виконання будівельних робіт визначений Порядком № 466***.

*** Документ див. «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» цього номера газети.

Взагалі майже з кожного правила є певні винятки. Також є такі винятки й для нашої ситуації. Тому, готуючись до будівельних робіт (зокрема, капітального ремонту), замовнику варто знати, що при будівництві певних об’єктів не потрібно оформляти дозвільні документи.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджено постановою КМУ від 07.06.2017 р. № 406****. Майте на увазі: виконання будівельних робіт, включених до цього Переліку, як і всіх інших робіт та послуг у будівництві, не скасовує дотримання інших вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

**** Документ див. «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» цього номера газети.

Яка передбачена відповідальність за виконання робіт без дозвільних документів?

У загальному порядку, якщо роботи з капітального ремонту були проведені без розробленої та затвердженої проектної документації та дозвільного документа, то це вважається порушенням вимог ст. 7 та 9 Закону № 687, ДБН А.2.2-3:2014, ч. 4 та 5 ст. 26, ст. 34 Закону № 3038. Їх відсутність буде підставою для адміністративної відповідальності, про що також було наголошено Вищим адміністративним судом України у справі К/800/24432/15 від 22.11.2016 р.

Також з цього питання варто ознайомитися з листом Мінрегіонрозвитку від 29.06.2017 р. № 7/15-6916, у якому роз’яснено застосування змін, унесених до Закону № 3038 на перехідний період з урахуванням введенням нових правил щодо затвердженої проектної документації, проведення експертизи, видачі дозвільних документів.

7. Бюджетна установа з метою отримання Дозволу на виконання будівельних робіт (далі — Дозвіл) направила необхідні документи до відповідного органу ДАБК, але не отримала зворотної відповіді. Що робити, як прискорити отримання дозвільного документа?

Інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт, — це реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу ДАБК, який здійснив дії щодо внесення даних до реєстру і здійснює контроль за будівництвом об’єкта.

Дані щодо надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, Держархбудінспекція вносить до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами ДАБК, протягом 1 робочого дня з дня її надходження.

Увага! Для отримання дозвільних документів відповідний ДАБК перевіряє документи, які були надані бюджетною установою. Перелік таких документів визначено у п. 28 Порядку № 466.

Крім того, ДАБК перевіряє відомості про:

— відповідний кваліфікаційний сертифікат відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури;

— ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Варто знати, що підстави для відмови у видачі Дозволу визначено в п. 30 Порядку № 466, а саме:

— неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого Дозволу;

— невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

— виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі Дозволу орган ДАБК надсилає замовнику (його уповноваженій особі) протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви відмову з обґрунтуванням причин за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку № 466.

У разі коли органом ДАБК протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви не видано Дозвіл або відмову у його видачі, замовник звертається до Держархбудінспекції для вжиття протягом 10 робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного Дозволу або відмовою у його видачі.

Якщо протягом зазначеного строку не буде видано Дозвіл або відмову у його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на 10-й робочий день з дня реєстрації письмового звернення, надісланого рекомендованим листом до Держархбудінспекції, а дозвіл вважається виданим. Принаймні така процедура отримання Дозволу передбачена п. 311 Порядку № 466.

До відома! З’явилася можливість отримання Дозволу на будівництво через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур. Дозвіл видають на безоплатній основі відповідний орган ДАБК.

8. Як відобразити в бухгалтерському обліку витрати на виготовлення й експертизу проектно-кошторисної документації? Чи слід накопичувати видатки на капітальний ремонт, які йому передували: а саме виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи тощо?

Що стосується оплати послуг з виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи тощо при здійсненні капітального ремонту будівель, то вона провадиться за рахунок замовника (забудовника) — бюджетної установи, на замовлення якого і здійснюють такі видатки.

Зазначимо, що здійснення будівельних робіт, зокрема за договором будівельного підряду, підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт (послуг), а також кошторисом. Зазначені документи є обов’язковими та є невід’ємною частиною цього договору. Тому при укладанні договору підряду на виконання будівельних робіт необхідно дотримуватися зазначених норм.

Суттєві умови, які повинен містити договір підряду, визначено в Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668. При цьому майте на увазі: вимоги цього документа повною мірою поширюються на укладення договорів підряду щодо виконання капітального ремонту будівель і споруд.

При плануванні майбутніх видатків та здійснення у подальшому видатків на виконання будівельних робіт, зокрема капітального ремонту, бюджетним установам необхідно виходити з економічної сутності платежу. Як завжди, при плануванні і виконанні кошторису слід спиратися на норми Інструкції № 333.

Так, виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості будівельних робіт, здійснюють за:

КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» п. 6 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333);

або КЕКВ 3131 «Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень) пп. 5 п. 3.1.3 Інструкції № 333.

До зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва включають і вартість проектно-вишукувальних робіт, й експертизи проектної документації.

Згідно з п. 10 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333 оплата послуг з розробки проектно-кошторисної документації для поточного ремонту, монтажу обладнання та устаткування; плата за містобудівне обґрунтування та інші передпроектні роботи на виконання капітального ремонту (будівництва, реконструкції), якщо такі роботи не включені до проектно-кошторисної документації, здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

При цьому зверніть увагу на наступне: якщо проведено видатки (виготовлення проектно-кошторисної документації, здійснення її експертизи, техобслуговування, безпосередньо капітальний ремонт), які здійснюються для відновлення або підтримання об’єкта на первісно оціненому рівні продуктивності (фактично капітальний ремонт), то їх визнають витратами звітного періоду, у якому їх було понесено (п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121, п. 4 розд. VI Методрекомендацій).

До того ж ще на початку 2018 року про відображення витрат з капремонту Мінфін відповідав в Методологічних роз’ясненнях проблемних питань складання та подання фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів відповідно до НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» та перспективи подання клієнтами Казначейства звітності в електронному вигляді. Цей документ розміщено на офіційному веб-порталі ДКСУ (www.treasury.gov.ua) в рубриці «Бухгалтерський облік і звітність у державному секторі» від 13.02.2018 р. Тому всі охочі можуть переглянути цей документ самостійно.

При цьому відповідь була така: видатки за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт», які не збільшили корисну вартість необоротного активу, відображають у формі 2-дс як витрати за обмінними операціями.

У цьому випадку фактичні видатки на капітальний ремонт при наданні підрядниками рахунків за виконані будівельні роботи проводять відповідно до затверджених бюджетних асигнувань. При здійсненні розрахунків пам’ятайте: бюджетні установи можуть здійснювати попередню оплату за роботи та послуги на строк не більше трьох місяців за роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла. Такі вимоги передбачено постановою КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 (ср. 025069200).

Також нагадаємо, що згідно з п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12. 2001 р. № 1764, замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного строку невикористані суми авансу повертаються замовнику.

З огляду на вищезазначене, кошти, отримані бюджетною установою для здійснення зазначених витрат, відносять до бюджетних асигнувань, отриманих на виконання повноважень. Такі кошти зараховують на субрахунок 7011 «Бюджетні асигнування». Отже, для обліку таких господарських операцій не застосовують ані рахунок 13 «Капітальні інвестиції», ані рахунок 54 «Цільове фінансування», оскільки зазначені рахунки призначені, зокрема, для обліку витрат на поліпшення об’єктів основних засобів (реконструкція, реставрація, модернізація, добудова, дообладнання), тобто у тих випадках, коли збільшується первісна вартість об’єкта.

Видатки на капітальний ремонт, зокрема виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи тощо, відображають в обліку на підставі первинних документів (актів виконаних робіт (послуг) за дебетом субрахунку 8013.

Принаймні про можливість застосування цього субрахунку для обліку видатків на капітальний ремонт, зокрема на оплату послуг сторонніх організацій, зазначено в Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219, а саме:

«На субрахунках 8013 (8023) «Матеріальні витрати» ведеться облік матеріальних витрат, які здійснюються суб’єктом державного сектору у процесі основної діяльності та на виконання програм, зокрема витрати на придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів та перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування, витрат на оплату послуг, отриманих від сторонніх підприємств тощо».

Деякі бюджетні установи для відображення таких витрат застосовують субрахунок 8411 «Інші витрати за обмінними операціями», за яким ведеться облік витрат за активами й зобов’язаннями суб’єкта державного сектору. Зі свого боку радимо вибір субрахунку для застосування витрат на капітальний ремонт навести в наказі про облікову політику.

У бухгалтерському обліку здійснення видатків на капітальний ремонт, у тому числі виготовлення проектно-кошторисної документації, відображають такими записами:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Отримано бюджетні асигнування для здійснення капітального ремонту, у тому числі розробки проектно-кошторисної документації

2313

7011

2

Перераховано попередню оплату підрядній організації

2117

2313

3

Виконано послуги з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт

8013, 8411

2117

4

Виконано інші роботи (послуги) з капітального ремонту

8013, 8411

2117

5

Здійснено остаточні розрахунки з підрядниками

2117

2313

6

Віднесено на фінансовий результат здійснені видатки

5511

8013, 8411

7

Віднесено на фінансовий результат отримані доходи

7011

2313

Враховуючи можливість затвердження власних форм первинних документів, регістрів аналітичного обліку і галузевих правил відображення господарських операцій, рекомендуємо бюджетним установам затвердити їх розпорядчим документом про організацію бухгалтерського обліку.

Зокрема, доцільно аналітичний облік витрат на ремонти та накопичення їх складових частин здійснювати в окремому регістрі аналітичного обліку. Форму такого регістру можна також затвердити у розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку. Це може бути Журнал (Відомість) обліку щодо накопичення витрат для здійснення ремонту відповідного об’єкта. Такий регістр аналітичного обліку дасть змогу узагальнити інформацію про витрати, які були здійснені для виконання відповідного ремонту окремо за кожним об’єктом (або його частини). Отримана інформація буде базою для здійснення контролю, оцінки тощо не тільки про здійснені видатки, а й для визначення доцільності проведення подальших ремонтів на основі ретроспективного аналізу витрат на попередні ремонти.

До того ж бухгалтеру установи важливо мати інформацію про об’єкти основних засобів, що тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт, реконструкція та інше поліпшення і консервація об’єктів) шляхом виділення їх у бухгалтерському обліку в окремі групи. Зазначений підхід ґрунтується на вимогах п. 3.3. розд. III Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну 02.09.2014 р. № 879, який передбачає таке: на збудовані об’єкти, що фактично введені в дію повністю або частково, але прийняття і введення в дію яких не оформлено належними документами, а також на завершені, але з якихось причин не введені в експлуатацію об’єкти, складається окремий інвентаризаційний опис, у якому додатково зазначаються причини затримки оформлення здачі в експлуатацію зазначених об’єктів, передачі тощо.

9. Чи можна вважати документи, що подають до органу Казначейства щодо здійсненого капітального ремонту, остаточною підставою для відображення таких операцій у бухгалтерському обліку? Чи можливо порушення, встановлені під час ревізії на підставі цих документів, вважати порушеннями з боку органу Казначейства або бюджетної установи?

З цього приводу необхідно уважно переглянути Методрекомендації № 204*. Річ у тому, що у зазначеному документі наведено не лише первинні документи, які є підставою для відображення таких операцій у бухобліку, але й інші документи, які обґрунтовують здійснення відповідних видатків установами та є підставою для реєстрації бюджетних зобов’язань, у тому числі фінансових.

* Документ див. у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 24/1.

Також у Методрекомендаціях № 204 наведено документи, які установи надають органам Казначейства при забезпеченні ними казначейського обслуговування на стадії проведення платежів. При цьому документи згруповано за відповідними КЕКВ.

Наприклад, для КЕКВ 3120, 3130 окремо визначено підстави (перелік документів), які установи надають органам Казначейства для обліку ними бюджетних зобов’язань бюджетних установ(одержувачів) і здійснення платежів. Звісно, що далеко не всі з цих документів є підставою для відображення господарських операцій у бухобліку.

Взагалі, що стосується первинних документів, то відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше 3 років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво установою, відповідно до законодавства та установчих документів. Про це зазначено в ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Тобто у разі встановлення правопорушень при здійсненні будівельних робіт та їх оформленні, веденні бухгалтерського обліку, складенні фінансової і бюджетної звітності у будь-якому разі будуть нести відповідальність посадові особи бюджетної установи відповідно до покладених на них повноважень і відповідальності. Що стосується порушень бюджетного законодавства, у тому числі бухгалтерського обліку, та їх наслідків, посадовим особам слід мати на увазі, що ст. 116 БКУ встановлено перелік можливих порушень учасниками бюджетного процесу. У свою чергу, заходи впливу на ці порушення бюджетного законодавства і порядок їх застосування визначено у ст. 117 БКУ. Отже, така взаємозалежність (порушення-відповідальність) повинна бути відома як посадовим особам бюджетної установи, так і контролюючим органам.

Нормативні документи та скорочення

БКУ Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 3038 — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

Закон № 687 — Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV.

Порядок № 466 — Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466.

Положення № 1482Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затверджене постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482.

Типове положення № 59 — Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.

Порядок № 257Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою КМУ від 12.04.2017 р. № 257.

Порядок № 560Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.

НП(С)БО 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

МетодрекомендаціїМетодичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Типова кореспонденціяТипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Наказ № 818 — наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

Інструкція № 333Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Методрекомендації № 204 — Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів, затверджені наказом Державної казначейської служби від 14.06.2018 р. № 204.

ДБН А.2.2-3:2014 — ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджені наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 04.06.2014 р. № 163.

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 — Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, прийняті наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.

Інструкція № 55 — Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань ЖКГ від 18.06.2007 р. № 55.

Порядок № 45Порядок розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затверджений наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 16.05.2011 р. № 45.

НП(С)БО — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку.

ДАБКдержавний архітектурно-будівельний контроль.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
ремонтні роботи, основні вимоги, відображення в обліку, проектна документація, отримання дозволу, кошторисний розрахунок додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті