Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Придбання валюти: все, що потрібно знати бюджетним установам (частина 2)

Матвєєва Вікторія, експерт з фінансових питань
Бюджетна бухгалтерія Серпень, 2018/№ 32
Друк
Кожна бюджетна установа, що має справу з іноземною валютою, стикається з її придбанням або продажем. Які основні правила придбання та продажу валюти? Які документи слід оформити для цього установі? У цьому матеріалі розглянемо основні правила, які варто взяти до уваги бюджетним установам при здійсненні таких операцій. Також з’ясуємо, як такі операції відображати в бухобліку.

Основні правила придбання іноземної валюти

Всі юридичні особи придбавають іноземну валюту через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ на торгівлю іноземною валютою, виключно на МВРУ. При цьому для бюджетних установ немає жодних винятків у цьому питанні. Тобто придбати іноземну валюту в обмінному пункті установа, як і інша юридична особа, не має права. До того ж, установи при здійсненні операцій з валютою повинні враховувати вимоги Декрету № 15-93, Інструкції № 492, Положення № 281, а також Порядку № 1407.

Насамперед з’ясуємо, для яких операцій дозволено придбавати іноземну валюту? Такі «валютні потреби» досить суворі та визначені в пп. 10 — 12 розд. I Положення № 281. Для наочності наведемо їх у таблиці.

Операції, для яких дозволено придбавати іноземну валюту

Поточні торговельні операції

Поточні неторговельні операції

Валютні операції, пов’язані з рухом капіталу

— розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків

— перекази з оплати праці, виплати стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров’я, що пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними

— надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик

— розрахунки на території України між резидентами — суб’єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку

— виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів

— операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, поруками та заставою

— оплата витрат, пов’язаних із смертю громадян (транспортні витрати і витрати на поховання)

— операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом

— оплата витрат іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів та інших обов’язкових платежів), витрат іноземних адвокатів

— операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за факторингом

— оплата зборів (мита) за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, уключаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном

— здійснення іноземних інвестицій в Україну

— оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих

— здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України

— оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на навчання і стажування в навчальних закладах іншої держави, витрат на проведення тестів, іспитів тощо

— здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України

— оплата фізичними особами участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, конгресах, виставках, ярмарках, культурних і спортивних заходах, а також інших міжнародних зустрічах, що відбуваються на територіях іноземних країн

— виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від інвестиційної діяльності в Україні

— оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном

— операції з цінними паперами, розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках

— оплата витрат, пов’язаних з відрядженням за кордон

— операції, пов’язані з експортом та імпортом товарів, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають надання та отримання відстрочення платежу або кредитування (аванс, попередня оплата) на строк, який перевищує встановлений законодавством України

— платежі у зв’язку з прийняттям спадщини

— міжнародні перекази за угодами, пов’язаними з накопиченням пенсійних активів

— перерахування на утримання дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном та іноземних держав в Україні, представництв міжнародних та іноземних організацій, представництв іноземних банків та представництв юридичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю

— інші валютні операції, які не є поточними

— перекази з оплати авторських гонорарів, премій, призів та інших виплат за використання об’єктів права інтелектуальної власності фізичних осіб

— оплата фізичними особами послуг за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, укладеними з нерезидентами, за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку

— оплата фізичними особами продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання

— перерахування фізичними особами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання

— виконання зобов’язань за укладеними договорами з юридичними особами — нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб — резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов’язаних з виконанням ними професійних обов’язків

— оплата вступних, членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб — нерезидентів

Як ми зазначали, бюджетні установи придбавають безготівкову іноземну валюту через уповноважені банки, але документи для здійснення таких операцій вони все одно подають до органу Казначейства.

Основні вимоги до правил подання таких документів, а також їх перелік визначено в розд. XIII Порядку № 1407 (для установ, які фінансуються з державного бюджету) та в розд. 11 Порядку № 938 (для установ, які фінансуються з місцевого бюджету). Далі розглянемо, які саме документи слід подавати до Казначейства.

Які документи подають до Казначейства

Відповідно до Порядку № 1407, правила придбання валюти розпорядниками залежать від того, чи є у наявності на валютному рахунку Казначейства необхідна сума коштів в іноземній валюті.

Ситуація 1. У разі наявності необхідної суми коштів в іноземній валюти та залишків відкритих асигнувань розпорядник подає до Казначейства такі документи:

1) заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті за формою згідно з додатком 38 до Порядку № 1407, у якій зазначають:

— найменування розпорядника бюджетних коштів;

— номер реєстраційного/спеціального реєстраційного рахунку;

— суму та назву іноземної валюти;

— мету використання валюти;

— номер валютного рахунку установи, на який необхідно перерахувати валюту.

Підписують заявку керівник та головний бухгалтер установи;

2) підтвердні документи. Перелік таких документів залежить від операцій, для яких придбавають іноземну валюту. Це можуть бути договори, укладені з нерезидентами, акти приймання-передачі, запрошення, розрахунок витрат на відрядження тощо;

3) реєстри бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;

4) платіжне доручення на перерахування з реєстраційного рахунку гривневого еквівалента перерахованих коштів в іноземній валюті;

5) розрахунок придбання іноземної валюти. До речі, про такий документ в розд. XIII Порядку № 1407 немає жодної згадки. Разом з тим про необхідність подання такого розрахунку згадується в Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби від 14.06.2018 р. № 204.

Отримавши від установи зазначені документи, у свою чергу Казначейство, виходячи з наявних коштів на його валютному рахунку, приймає рішення про перерахування коштів з валютного рахунку на рахунок установи, відкритий в установі банку.

Після чого Казначейство готує платіжний документ на перерахування коштів в іноземній валюті з рахунку Казначейства на валютний рахунок бюджетної установи, зазначений в заявці-дорученні. При цьому гривневий еквівалент перерахованої валюти того ж дня на підставі наданих реєстрів бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань та платіжного доручення перераховують (списують) з реєстраційного рахунку бюджетної установи.

Ситуація 2. Така ситуація виникає у разі, коли коштів в іноземній валюті недостатньо на валютному рахунку Казначейства. Тоді останнє придбаває необхідну суми валюти безпосередньо для бюджетної установи.

У такому випадку розпорядник подає до Казначейства такі документи:

1) заявку-доручення на забезпечення іноземною валютою за формою згідно з додатком 24 до Порядку № 1407, у якій зазначають:

— найменування розпорядника бюджетних коштів;

— номер поточного рахунку, відкритого в установі банку;

— суму та назву іноземної валюти;

— мету використання валюти;

— номер валютного рахунку установи, на який необхідно перерахувати валюту;

— строк використання валюти за призначенням (у банківських днях);

— гривневий еквівалент, який перераховано на рахунок Казначейства (сума та номер рахунку);

— суму коштів, перерахованих на рахунок Казначейства (сума та номер рахунку) для сплати установі банку за придбання валюти.

Підписують заявку керівник та головний бухгалтер установи;

2) підтвердні документи. Перелік таких документів залежить від операцій, для яких придбавають іноземну валюту. Це можуть бути договори, укладені з нерезидентами, акти приймання-передачі, запрошення, розрахунок витрат на відрядження тощо;

3) реєстри бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;

4) платіжне доручення на перерахування коштів з відповідних рахунків у національній валюті для закупівлі іноземної валюти на МВРУ;

5) розрахунок придбання іноземної валюти. Для цієї ситуації до розрахунку слід включити не тільки кількість національної валюти, необхідної для купівлі іноземної валюти, але й валюти для сплати комісійної винагороди установі банку за придбання валюти.

Звичайно, другий варіант дещо складніший, оскільки займає більше часу та вимагає додаткових витрат на сплату комісійної винагороди банку за надані послуги з купівлі іноземної валюти.

Майте на увазі: такий механізм придбання валюти стосується розпорядників державного бюджету, тобто тих установ, на яких поширюється дія Порядку № 1407.

Розпорядники місцевого бюджету подають до органів Казначейства платіжні доручення на перерахування бюджетних коштів у національній валюті з відповідних рахунків на рахунки, відкриті на ім’я розпорядників бюджетних коштів в установах банків, для купівлі іноземної валюти на МВРУ. Нагадаємо, що ці вимоги визначено в розд. 11 Порядку № 938.

Далі детально розглянемо, як відбувається процес придбання іноземної валюти (див. рисунок), та одночасно з’ясуємо порядок відображення таких операцій в бухгалтерському обліку.

img 1

Придбання іноземної валюти

Придбання іноземної валюти: основні кроки

Крок 1. Формування та подання до Казначейства документів для купівлі іноземної валюти.

Загальні вимоги до переліку документів, які необхідно подати установі до Казначейства для придбання іноземної валюти, визначено в розд. XIII Порядку № 1407, розд. 11 Порядку № 938 та розглянуто вище.

Зазначимо, що саме на цьому етапі бухгалтеру необхідно визначити суму коштів у національній валюті, яка необхідна для купівлі іноземної валюти. Як розрахувати суму гривень, необхідну для купівлі валюти?

Для цього бухгалтеру достатньо лише знати:

— точну кількість іноземної валюти, яку необхідно купити;

— орієнтовний максимальний курс гривні до іноземної валюти, а також

— суму комісійної винагороди банку.

Наприклад, для такого розрахунку можна застосовувати таку формулу:

Σгрн. = Σінв. х Кmax х (100 % + Скб): 100 %,

де Σгрн. — загальна сума гривень, необхідна для придбання іноземної валюти;

Σінв. — кількість іноземної валюти, що передбачається придбати;

Кmax — орієнтовний максимальний курс купівлі іноземної валюти;

Скб — ставка комісії банку в процентах.

Розглянемо приклад.

Приклад. Бюджетній установі для розрахунків з нерезидентом за поставлений товар необхідно придбати 5000 $. Максимальний курс, за яким планується придбати інвалюту, — 28 грн./$.

Припустимо, що комісія банку становить 0,5 % суми покупки.

Таким чином, загальна сума гривень, яку слід перерахувати для придбання 5000 $, дорівнює:

5000 $ х 28 грн./$ х (100 % + 0,5 %) : 100 % = 140700 грн.

Крок 2. Перерахування коштів для придбання іноземної валюти з реєстраційного рахунку установи.

На цьому етапі Казначейство здійснює перерахування коштів в національній валюті установі банку з реєстраційного рахунку, відкритого на ім’я установи в Казначействі, для придбання іноземної валюти та сплати комісійної винагороди.

У свою чергу, вимоги до зарахування та використання таких коштів банками врегульовані постановою № 410.

Так, кошти з реєстраційного рахунку установи, відкритого в Казначействі, банк зараховує на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку» (далі — рахунок 2900). Але майте на увазі: перерахування коштів для купівлі іноземної валюти з цього рахунку банк здійснює не раніше наступного операційного дня з дня зарахування гривень на цей рахунок.

Зазначимо, що банк перераховує на рахунок 2900 такий обсяг коштів у гривнях, який достатній для здійснення операцій з купівлі обсягу іноземної валюти, зазначеного в заяві, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900. Але для такого розрахунку банк застосовує курс, який не нижче ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений НБУ на цей день. До речі, такі правила визначено в п.п. 11 п. 6 постанови № 410.

Звичайно, курс іноземної валюти в день здійснення операції з її купівлі може змінитися. У такому разі уповноваженому банку дозволено додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, якої не вистачає для виконання заяви клієнта про купівлю іноземної валюти. Якщо клієнт не має можливості перерахувати додаткову суму гривень на купівлю іноземної валюти та згоден на придбання меншої суми іноземної валюти, то банк здійснює купівлю іноземної валюти на суму, меншу, ніж зазначена в заяві про купівлю іноземної валюти.

Крок 3. Зарахування іноземної валюти на поточний валютний рахунок, відкритий в установі банку.

Для правильного обліку іноземної валюти, яка зарахована на валютний рахунок, установа повинна враховувати не тільки вимоги вже згаданих нормативно-правових актів, але й норми НП(С)БО 130. Також вимоги цього стандарту поширюються й на подальші операції з іноземною валютою.

Так, придбану іноземну валюту банк зараховує на валютний рахунок установи. При цьому вартість валюти установи відображають у національній валюті шляхом перерахунку суми іноземної валюти із застосуванням валютного курсу, що діяв на початок дня дати такого зарахування (п. 1 розд. II НП(С)БО 130). До речі, під валютним курсом у стандарті розуміється офіційний курс НБУ гривні до іноземної валюти. Основні правила встановлення та використання такого курсу нині визначено Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів і розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США, затвердженим постановою Правління НБУ від 19.07.2018 р. № 80 (ср. 035027200).

Таким чином, вартість придбаної іноземної валюти установи зараховують на баланс за курсом НБУ, який діяв на дату такого зарахування.

Важливо! Установа зобов’язана використати іноземну валюту протягом 10 робочих днів після дня її зарахування на валютний рахунок.

Установа отримала довгоочікувану іноземну валюту на рахунок. Але не поспішайте розслаблятися! Оскільки НБУ на підставі ст. 3 Закону № 185 встановлює:

— строк, протягом якого куплена на МВРУ іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана установою за призначенням;

— порядок її продажу в разі недотримання цього строку.

При цьому згідно з п. 3 розд. III Положення № 281 клієнт-резидент зобов’язаний використати придбану через уповноважений банк іноземну валюту:

— протягом 10 робочих днів після дня її зарахування на його валютний рахунок;

— і, звичайно, на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

Якщо вищезазначений термін використання іноземної валюти буде порушено, то придбану інвалюту уповноважений банк продає протягом 5 робочих днів на МВРУ. До речі, термін використання іноземної валюти установи зазначають в заявці-дорученні на забезпечення іноземною валютою за формою згідно з додатком 24 до Порядку № 1407.

Після того як іноземна валюта зарахована на валютний рахунок, установа має інформацію про вартість зарахованої іноземної валюти в гривнях та суму комісійної винагороди.

Як відобразити в обліку комісійну винагороду банку за купівлі валюти?

Згідно з Типовою кореспонденцію (п. 5.16) вартість послуг з придбання іноземної валюти установи списують на видатки:

Дт 8013 — Кт 2117 — якщо іноземну валюту придбавають для здійснення розпорядником бюджетних коштів видатків на забезпечення функціонування установи;

Дт 8113 — Кт 2117 — якщо іноземну валюту придбавають для витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, виготовленням продукції, виконанням робіт;

Дт 8411 — Кт 2117 — якщо іноземну валюту придбавають для інших витрат за обмінними операціями (наприклад, для відрядження).

До речі, якщо іноземна валюта придбана для оплати постачальнику за отримані матеріальні активи, які будуть взяті на облік як основні засоби чи інші необоротні матеріальні активи, вартість таких послуг необхідно включити по первісної вартості таких об’єктів. Тому у цьому випадку витрати, пов’язані з оплатою комісійної винагороди, відображають в обліку так: Дт 1311, 1312 — Кт 2117. Підстава — п. 5 розд. II НП(С)БО 121 «Основні засоби».

Крок 4. Залишок коштів в національній валюті повертають на реєстраційний рахунок.

Частіше за все курс НБУ до іноземної валюти, за яким вона була зарахована на валютний рахунок установи, відрізняється від курсу розрахункового, який вона використовувала для обчислення потреби національної валюти для купівлі іноземної валюти.

У такому випадку залишок коштів в національній валюті банк повертає установі з подальшим зарахуванням на реєстраційний рахунок, відкритий в органі Казначейства.

Крок 5. Визначення курсової різниці на кінець звітного періоду.

Не виключаємо, що на кінець звітного періоду на валютному рахунку установа може мати залишок невикористаної іноземної валюти. У цьому випадку такі кошти вважають монетарною статтею. Визначення цього поняття наведено в п. 4 розд. I НП(С)БО 130:

«монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів».

З огляду на це на залишок коштів в іноземній валюті бухгалтеру необхідно нарахувати курсову різницю.

Для визначення курсових різниць на дату балансу (звітну дату) застосовують валютний курс на кінець дня звітної дати (п. 4 розд. II НП(С)БО 130).

Як обліковувати таку курсову різницю? В залежності від збільшення або зменшення валютних курсів вона може бути позитивною або від’ємною. Отже, установа відображає обчислену курсову різницю як:

— інші доходи за обмінними операціями: Дт 2311 — Кт 7411;

— або ж як інші витрати за обмінними операціями: Дт 8411 — Кт 2311.

Звичайно, питання обліку операцій з валютою краще розглядати на числових прикладах. Тому далі розглянемо на умовному прикладі порядок відображення в обліку операцій з купівлі іноземної валюти.

Приклад. Бюджетною установою укладено договір з нерезидентом на постачання обладнання, оплата за яке буде здійснена в іноземній валюті. У зв’язку з цим установі необхідно придбати іноземну валюту для розрахунку з постачальником.

Для цього розрахунок для купівлі іноземної валюти та необхідний пакет документів надано до Казначейства. На дату складання розрахунку (23.07.2018 р.) взято курс — 28 грн./$. Припустимо, що комісія банку становить 0,5 % суми покупки.

Таким чином, загальна сума гривень, яку перераховано для придбання 5000 $, дорівнює 140700 грн. (розрахунок цієї суми див. вище цього номера).

Курс НБУ на дату зарахування іноземної валюти на валютний рахунок установи (25.07.2018 р.) — 26,583191 грн./$.

Курс на дату балансу (31.07.2018 р.) — 26,755214 грн./$.

Курсова різниця в іноземній валюті на дату балансу: 5000$ х (26,755214 грн./$. - 26,583191 грн./$. = 860,12 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

№ з/п

Дата господарської операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

18.07.2018

Отримано бюджетні асигнування для придбання обладнання

2313

5411

141000

2 або 3

2

23.07.2018

Перераховано кошти установі банку з реєстраційного рахунку, відкритого в Казначействі для придбання іноземної валюти та сплати комісійної винагороди (за курсом на дату подання розрахунку)

2117

2313

140700

2, 4 або 3, 4

3

25.07.2018

Зараховано іноземну валюту на валютний рахунок, відкритий в установі банку (за курсом НБУ на дату зарахування валюти на валютний рахунок)

2311

2117

132915,96

2, 4 або 3, 4

4

25.07.2018

Списано на витрати вартість послуг за придбання валюти*

1311

2117

664,58

4

5

25.07.2018

Залишок коштів в національній валюті повернено на реєстраційний рахунок установи

2313

2117

7119,46

2, 4 або 3, 4

6

31.07.2018

Нарахована курсова різниця на іноземну валюту, яка знаходиться на валютному рахунку

2311

7411

860,12

2 або 3

* Якщо придбане обладнання буде обліковуватися у складі основних засобів, то витрати, пов’язані з оплатою послуг банку за придбання валюти, необхідно включити до первісної вартості такого обладнання.

Нормативні документи та скорочення

Декрет № 15-93Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

Закон № 185Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Інструкція № 492Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Порядок № 1407 Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.

Порядок № 938Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.

План рахунків № 89План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою Правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89.

Порядок № 542Порядок використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затверджений постановою КМУ від 22.03.2000 р. № 542.

Положення № 281Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281.

Постанова № 410постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 р. № 410.

НП(С)БО 130Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 11.08.2011 р. № 1022.

Типова кореспонденціяТипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

НБУ — Національний банк України.

МВРУ — Міжбанківський валютний ринок України.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі