Протягом кількох останніх років Казначейська служба здійснює заходи щодо підключення розпорядників бюджетних коштів до СДО «Клієнт Казначейства — Казначейство». За допомогою цієї системи розпорядники здійснюють передачу інформації через мережу Інтернет, яка відразу потрапляє до інформаційних ресурсів Казначейства.
Чи дійсно СДО «Клієнт Казначейства — Казначейство» нескладна у використанні та користуватися нею досить вигідно розпорядникам? Будь ласка, поясніть, які переваги має ця система обслуговування?
Н. С. Так, СДО проста у використання та не потребує якоїсь особливої підготовки. Тому й працювати з нею зможе кожен.
Дійсно, ця система обслуговування має багато переваг для клієнтів. До основних з них можна віднести такі як:
— обмін документами між клієнтами та Казначейством здійснюється електронними засобами (тобто відсутні витрати часу та на транспорт для клієнтів, а також зменшується паперовий документообіг);
— послуги з генерації ключів електронного цифрового підпису Казначейство надає безкоштовно;
— за користування СДО Казначейство не справляє абонплату;
— підключення клієнтів до СДО є безкоштовним;
— на всіх етапах використання системи Казначейство надає клієнтам безкоштовну підтримку;
— вся інформація, якою обмінюються клієнт та Казначейство, надійно захищена системою та недоступна для сторонніх осіб.
Додам, що фактично СДО побудована за принципом інтернет-банкінгу, тобто вона надає можливість нашим клієнтам володіти інформацією про стан рахунків у Казначействі в режимі реального часу та здійснювати операції, знаходячись у власному кабінеті.
Єдине, на що необхідно буде витратитися бюджетним установам — це придбати носії ключової інформації (далі — НКІ).
Чи всі розпорядники бюджетних коштів у цьому році повинні перейти на СДО?
Н. С. Формально це так.
Справа у тому, що наприкінці минулого року Кабмін видав розпорядження «Деякі питання дистанційного обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів» від 15.11.2017 р. № 816-р, у якому визначив пріоритетним казначейське обслуговування через СДО «Клієнт казначейства — Казначейство» для розпорядників (одержувачів) коштів державного бюджету. При цьому здійснити організаційно-технічні заходи щодо підключення до даної системи необхідно вже з 1 січня 2018 року.
Щодо розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів, то їм Кабмін рекомендував визначити пріоритетним казначейське обслуговування через СДО «Клієнт казначейства — Казначейство». Їм необхідно здійснити організаційно-технічні заходи щодо підключення до зазначеної системи:
з 1 квітня 2018 року — розпорядників (одержувачів) коштів обласних, районних бюджетів, міст (у тому числі районів у містах), бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
з 1 липня 2018 року — розпорядників (одержувачів) коштів бюджетів територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ.
Отже, якщо Уряд на цей рік визначив пріоритетним казначейське обслуговування через СДО «Клієнт казначейства — Казначейство», самі розумієте, що зворотного шляху у цьому питанні бути не може. Тому всім учасникам цього процесу доведеться активно запроваджувати цю систему.
Яким чином бюджетним установам підготуватися до застосування СДО?
Н. С. Зазначу, що від бюджетних установ не вимагається особливої підготовки до застосування СДО.
Для цього установі достатньо прийняти рішення про підключення до СДО та перевірити наявність мінімальних вимог:
— підключення до мережі Internet;
— придбання НКІ;
— наявність на робочих місцях програмного забезпечення антивірусного захисту інформації, що входять до Переліку засобів загального призначення, які дозволені для забезпечення технічного захисту інформації, необхідність охорони якої визначено законодавством України.
Також на цьому етапі наказом керівника призначають осіб, відповідальних за роботу клієнтської частини СДО, та працівників, яким надають право накладання електронного підпису та ЕЦП в СДО.
Чи є якийсь алгоритм дій клієнтів для підключення до СДО?
Н. С. Так, Казначейство вже давно розробило для своїх клієнтів порядок дій для підключення до СДО. Такий алгоритм дій оформлено у вигляді Дорожньої карти підключення до СДО. Її також розміщено на сайті Держказначейства в рубриці «Електронні сервіси».
Далі розглянемо детальніше процес підключення клієнтів до СДО.
| Крок 1. Заповнити Анкету для підключення до системи дистанційного обслуговування та надіслати її до Казначейства | Форма Анкети розміщена на сайті Держказначейства в рубриці «Електронні сервіси» |
| Крок 2. Придбання надійних носіїв криптографічного захисту інформації | Перелік захищених носіїв ключової інформації, які можуть бути використані для роботи в програмно-технічному комплексі «Клієнт Казначейства — Казначейство» наведено на сайті Держказначейства в рубриці «Електронні сервіси» |
| Крок 3. Укласти договір на дистанційне обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт Казначейства — Казначейство» | Типова форма договору розміщена на сайті Держказначейства в рубриці «Електронні сервіси» |
| Крок 4. Підготовка та передача пакету документів до АЦСК ДКСУ та генерація електронних цифрових підписів | Умови надання та правила користування послугами акредитованого центру сертифікації ключів Держказначейства (далі — АЦСК ДКСУ) визначено в розд. 10 Регламенту роботи акредитованого центру сертифікації ключів Державної казначейської служби України (далі — Регламент роботи АЦСК ДКСУ). Для проведення процедури реєстрації клієнт подає такі документи: 1) супровідний лист, в якому заявник (довірена особа) зазначає комплект поданих документів для проведення процедури реєстрації заявника та формування посиленого сертифікату ключа підписувача; 2) заповнену заяву про реєстрацію в АЦСК ДКСУ (додаток 2), підписану заявником; 3) заповнену заяву про формування посиленого сертифікату відкритого ключа (додаток 1); 4) заяву-приєднання до договору, підписану заявником; 5) копію виписки (витягу, довідки) з ЄДРПОУ, засвідчену в установленому порядку. За наявності технічної можливості, додаткову ідентифікацію заявника проводять з використанням відомостей у ЄДРПОУ або інших державних інформаційних системах (реєстрах) в електронному вигляді; 6) оригінал або засвідчену копію установчих документів бюджетної установи (надають винятково для ознайомлення); 7) копію документа, що підтверджує повноваження (займану посаду) підписувача (копія наказу, витяг із наказу про призначення на посаду тощо), засвідчену в установленому порядку; 8) копію документа, що підтверджує повноваження керівника (копія наказу, витяг із наказу про призначення керівника тощо), який підписав заяву про реєстрацію, засвідчену в установленому порядку; 9) копії 1 — 2 сторінок (3 — 6 у разі наявності відміток) паспорта підписувача, засвідчені підписом власника. Якщо підписувач має паспорт, виготовлений у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, надає копію даного документа, засвідчену підписом власника; 10) копію облікової картки платника податків підписувача, засвідчену підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подає копію сторінки паспорта з відміткою про таку відмову, засвідчену підписом власника; 11) копію рішення установи (її керівника), яким визначено працівника, що забезпечує застосування електронного цифрового підпису в цій установі (для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності). Якщо установчими документами не визначено скороченої назви організації (установи), додатково подає лист, що дозволить використовувати визначену скорочену назву організації (установи) в сертифікатах відкритих ключів. З метою запобігання доступу сторонніх осіб до ключових даних підписувачів уповноважена особа разом з комплектом поданих документів надає конверти з розрахунку один конверт — для одного носія ключової інформації. Порядок генерації ключів описано в розд. 11 Регламенту. З повним текстом Регламенту роботи АЦСК ДКСУ можна ознайомитися на сайті АЦСК ДКСУ за посиланням http://acsk.treasury.gov.ua/reglament_robot/. Форми документів наведено за посиланням: http://acsk.treasury.gov.ua/formi_documentiv/) |
| Крок 5. Отримати програмне забезпечення та ключі для шифрування | Для надійного захисту каналу передачі інформації між бюджетною установою і Казначейством бюджетній установі надають в опечатаному конверті на CD-диску програмне забезпечення, яке потрібно встановити на кожному ПК для надійної роботи СДО «Клієнт Казначейства — Казначейство». Для підключення Клієнта до СДО необхідно: — згенерувати ключі для відповідальних осіб клієнта в АЦСК ДКСУ відповідно до Регламенту роботи АЦСК ДКСУ; — отримати в Казначействі ключі клієнтської частини та сертифікати відкритих ключів програмного комплексу криптографічного захисту інформації клієнтської та серверної частини |
| Крок 6. Встановити програмне забезпечення та перевірити доступ | Для цього необхідно розгорнути та налаштувати програмне забезпечення, отримане в органі Казначейства: — інсталятор програмного забезпечення клієнтського робочого місця; — інсталятор клієнтської частини програмного комплексу криптографічного захисту інформації. Після цього перевірити підключення до СДО відповідно до інструкції адміністратора клієнтських робочих місць |
| Крок 7. Оформлення та передача Заявки на доступ до СДО | Оформити та подати Заявку про надання доступу до СДО. Форма заявки розміщена на сайті Держказначейства в рубриці «Електронні сервіси». Також одночасно подають Акт про підключення до СДО |
| Крок 8. Отримання повідомлення про термін початку роботи в СДО | Клієнт отримує повідомлення про термін початку роботи в СДО |
Як бачите, кожен крок потребує кропіткої роботи та уваги, але все відшкодує робота з ПТК «Клієнт — Казначейства — Казначейство».
Де можна придбати НКІ та які саме?
Н. С. Клієнти, які вирішили придбати НКІ, повинні орієнтуватися на перелік захищених НКІ, які можуть бути використані для роботи в програмно-технічному комплексі «Клієнт Казначейства — Казначейство». Такий перелік наведено на сайті Державної казначейської служби України в рубриці «Електронні сервіси».
Вибравши той чи інший НКІ, клієнти можуть звернутися до виробників таких засобів захисту.
Що потрібно для придбання НКІ?
Н. С. Як правило, для придбання носіїв НКІ достатньо зайти на сайт виробника та уважно почитати інформацію з цього питання.
На сайтах розміщують перелік документів, які необхідно заповнити та надіслати на електронну адресу. Частіше за все це такі документи:
— заява;
— договір;
— гарантійний лист про оплату;
— доручення.
Скільки НКІ варто придбати установі?
Н. С. На одну особу — один НКІ.
Для формування та отримання електронних виписок по рахунках через СДО клієнтам достатньо мати один ЕЦП.
Для формування та передачі платіжних доручень з використання ЕЦП по рахунках через СДО необхідно мати мінімум три НКІ (для підпису бухгалтера, керівника та електронної печатки).
Якщо у вас додатково є ще особи з правом підпису, то для кожного підпису потрібен окремий носій НКІ. Отже, тоді необхідно придбати потрібну кількість носіїв НКІ, тобто це вже буде більше трьох.
Придбання НКІ здійснюють один раз. При звільненні працівника, який має ЕЦП, ключ блокують та після надання документів на нового працівника проводять генерацію іншого ключа на цей самий НКІ.
Що робити клієнтам, якщо носій не працює або вийшов з ладу?
Н. С. Варто знати, що гарантійну та сервісну відповідальність несе виробник носіїв.
Отже, що робити, якщо носій вийшов з ладу та припинив працювати?
Перш за все необхідно уточнити дату придбання носія. Гарантійний термін на обладнання — 3 роки згідно з договором. Якщо 3 роки з дати придбання ще не минуло, потрібно звернутися до виробника.
Частіше за все виробник рекомендує надіслати такий носій з офіційним листом від клієнта. Відразу після цього клієнту надсилають ідентичний носій на заміну того, що вийшов з ладу.
Якщо гарантійний термін минув, то потрібно звернутися до сервісного центру носія та надіслати несправний носій. Після діагностики вам буде надана інформація щодо можливості ремонту.
За яким КЕКВ придбавати флешки з ключами? Як правильно взяти їх на облік?
Н. С. Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, видатки на придбання НКІ бюджетні установи здійснюють за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
В бухгалтерському обліку такі носії бюджетні установи зараховують на субрахунок 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
