Теми статей
Обрати теми

Національний перелік основних лікарських засобів: тонкощі застосування

Бондаренко Людмила, консультант
Як правильно тлумачити п. 11 постанови КМУ «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 25.03.2009 р. № 333 і наслідувати його?

На жаль, особливості українського законодавства такі, що не завжди нормативні акти дають чіткі відповіді на поставлені запитання. Тому тільки уважне їх прочитання і правильне трактування є запорукою хорошої роботи без штрафів і покарань.

На початку 2018 року таким запитанням стало питання закупівлі за бюджетні кошти лікарських препаратів з Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 25.03.2009 р. № 333 (далі — постанова № 333, Національний перелік).

Про нього ми дізналися не учора. Вже із середини 2017 року Національний перелік набув чинності, а 27.09.2017 р. його дія була призупинена постановою КМУ «Деякі питання закупівлі лікарських засобів» від 27.09.2017 р. № 718 до 31.12.2017 р.

І ось уже зараз, коли він знову в дії, ми пильніше учитуємося у його п. 11: «З 1 січня 2018 р. за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, зареєстрованих в Україні в установленому законом порядку та включених до Національного переліку, затвердженого цією постановою, замовники можуть закуповувати лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому перевага надається лікарським засобам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я».

Загалом усе зрозуміло: бюджетні організації зобов’язані закуповувати лікарські засоби, включені до зазначеного переліку. Проте є обмовка: за умови задоволення потреби в лікарських засобах з Національного переліку в повному обсязі можна закуповувати й інші лікарські засоби, не включені до Національного переліку.

І ось тут є ключові слова: «за умови задоволення в повному обсязі». Що це означає? Давайте розберемося.

При плануванні потреби в лікарських засобах на 2018 рік установи охорони здоров’я користуються наказом МОЗ «Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів» від 11.07.2017 р. № 782 (ср. ). При цьому в першу чергу необхідно враховувати ті лікарські засоби, які включені до Національного переліку і зазначені в протоколах лікування (галузевих стандартах у сфері охорони здоров’я).

І ось тоді, коли на усі заплановані до придбання лікарські засоби, включені до Національного переліку, виділені асигнування в повному обсязі, але все ще залишається потреба в тих лікарських засобах, які не включені до Національного переліку, то тільки в цих виняткових випадках установи мають право придбавати медпрепарати не з Переліку. Проте, не забуваючи віддавати переваги тим з них, які включені до галузевих стандартів.

Інакше кажучи, щоб було зрозуміліше: умовно медустанові потрібні 150 видів медпрепаратів, з них 125 передбачені в Національному переліку. У першу чергу необхідно покрити повну потребу в цих 125 видах препаратів у повному обсязі, в якому їх потрібно медустанові. Після повного покриття такої потреби інші 25 видів препаратів можна вибрати не з Національного переліку, віддаючи перевагу тим з них, які включені до галузевих стандартів.

Тепер давайте розглянемо питання забезпечення населення безкоштовними або пільговими лікарськими засобами за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

У цій темі основним документом, що регламентує роботу лікарів і бухгалтерії, є постанова КМУ «Про впорядкування безоплатного і пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17.08.98 р. № 1303 (далі — постанова № 1303), в яку так само на початку цього року були внесені деякі зміни. А саме: постановою КМУ «Про внесення зміни в пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303» від 13.12.2017 р. № 1009 вона доповнена найважливішим, на наш погляд, абзацом: «Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку і включені до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я».

Що це означає? А означає це те, що лікарі, виписуючи пільговий рецепт, зобов’язані керуватися не лише своїм досвідом та отриманими знаннями, але і в обов’язковому порядку галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я. Далі, враховуючи прив’язку цієї постанови до постанови № 333, лікарські засоби, що виписуються на пільговій основі, мають бути включені до Національного переліку.

А ось для бухгалтера, який здійснюватиме відшкодування оплати за пільговим рецептом, існує ще один не менш важливий норматив. Це постанова КМУ «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби» від 02.07.2014 р. № 240. Зверніть увагу на п.п. 2 п. 1 цього документа: «заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, закуповують лікарські засоби за цінами, які не перевищують рівня задекларованих змін оптово-відпускних цін з урахуванням податків та зборів, а також граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

Це означає, що бухгалтер, отримуючи до оплати пільговий рецепт, зобов’язаний звіряти ціну лікарського препарату з реєстром оптово-роздрібних цін. І тільки після цього, переконавшись, що ціна не перевищена, проводити відшкодування аптечному пункту. Якщо ж бухгалтер проведе відшкодування рецепта за ціною вище, ніж зазначено в реєстрі, то суму перевищення за цим рецептом доведеться відшкодувати з «кишені» бухгалтера. Саме таке рішення в цьому випадку приймуть контролюючі органи. У зв’язку з цим рекомендуємо при встановленні факту завищення ціни порівняно з ціною в реєстрі, повернути такий рецепт в аптеку для приведення ціни у відповідність.

І знову давайте повернемося до початку розмови, але в контексті пільгового забезпечення населення лікарськими засобами за рецептами лікарів. Згідно з п. 1¹ постанови № 333 забезпечення пільговими рецептами може бути не лише лікарськими засобами з Національного переліку, але і не включеними до нього лікарськими засобами.

Проте не слід і цього разу забувати про нашу ключову фразу: «за умови задоволення в повному обсязі». Пам’ятаєте? Ми вже обговорили цей приклад у разі закупівлі лікарських засобів установами охорони здоров’я.

У разі ж виписки пільгових рецептів «повним обсягом» можна вважати повне задоволення усіх пільгових категорій населення лікарськими засобами, включеними як до галузевих стандартів, так і до Національного переліку. Перелік пільгових груп населення наведений у додатку 1 до постанови № 1303. Тому перш ніж виписувати лікарський засіб, не включений до Національного переліку, необхідно переконатися, що всі пільгові категорії населення, що перебувають на обліку у вашій лікувальній установі, у повному обсязі забезпечені тими лікарськими засобами, які є в Національному переліку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі