Питання придбання та обслуговування соціального житла

В обраному У обране
Друк
Станкус Тетяна, заступник головного редактора газети «Бюджетна бухгалтерія», Крот Юлія, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Бюджетна бухгалтерія Лютий, 2018/№ 8
У грудні 2017 року відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 р. № 877 селищною радою за рахунок коштів державного бюджету було придбано соціальне житло для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. Придбані будинки взяті на баланс селищної ради. Це всі операції, які відображені нами в обліку. Ніяких договорів не укладено. У будинках планується поселяти осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, допоки їх не буде забезпечено власним житлом (тобто час їх проживання конкретно не визначено). У зв’язку з цим у нас виникли такі запитання:
1. За яким ТПКВКМБ селищній раді планувати видатки на оплату послуг з переоформлення лічильників обліку газу та електроенергії, оплату комунальних послуг, ремонтних робіт, інших видатків (у разі потреби) в процесі експлуатації будинків?
2. Чи повинна селищна рада укладати договір на надання житлово-комунальних послуг з особою з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з їх подальшим відшкодуванням?
3. Чи має право селищна рада поселяти в будинку осіб (не з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування), які не забезпечені житлом, наприклад: лікарів-інтернів, які проходять інтернатуру в місцевій центральній районній лікарні, працівників муніципальної поліції, вчителів та інших?
4. Як у бухгалтерському обліку відобразити ці операції?

Насамперед звернемося до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» від 12.01.2006 р. № 3334-IV (далі — Закон № 3334).

Соціальне житло — це житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.

До житла з житлового фонду соціального призначення належать:

1) квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;

2) жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 3334 надання громадянам квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення та жилих приміщень у соціальних гуртожитках проводиться за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, який надає соціальне житло, але не менше мінімальної норми, яка встановлюється Кабміном.

На сьогодні мінімальні норми визначені постановою КМУ «Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом» від 19.08.2008 р. № 219.

Так, тимчасові мінімальні норми забезпечення соціальним житлом є такими:

— у соціальних гуртожитках для проживання сімей та одиноких громадян у розмірі 6 кв. метрів житлової площі на одну особу;

— у квартирах, садибних (одноквартирних) будинках із житлового фонду соціального призначення у розмірі 22 кв. метри загальної площі на сім’ю із двох осіб і додатково 9,3 кв. метра загальної площі на кожного наступного члена сім’ї.

Давайте розглянемо роль органів місцевого самоврядування у цьому питанні.

Так, згідно із ст. 9 Закону № 3334 органи місцевого самоврядування:

1) створюють за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансування житловий фонд соціального призначення;

2) здійснюють управління житловим фондом соціального призначення, організовують його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утримання прибудинкових територій;

3) здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначенням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності;

4) встановлюють плату за соціальне житло відповідно до ст. 28 Закону № 3334;

5) приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для проживання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення;

6) забезпечують пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під’їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім’ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди;

7) ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом;

8) ведуть щорічний моніторинг сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло;

9) укладають та розривають договори найму соціального житла;

10) затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми розвитку соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням;

11) здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджено постановою КМУ від 23.07.2008 р. № 682.

Тепер щодо першого запитання, пов’язаного з ТПКВКМБ, за яким селищній раді необхідно планувати видатки на оплату послуг по переоформленню лічильників обліку газу та електроенергії, оплату комунальних послуг, ремонтних робіт, інших видатків (у разі потреби) в процесі експлуатації будинків.

Вважаємо, що відповідно до наказу Мінфіну «Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів» від 20.09.2017 р. № 793 такі видатки слід планувати і проводити за ТПКВКМБ 6011 «Експлуатація та технічне обслуговування житлового фонду».

Щодо другого запитання.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону № 3334 користування соціальним житлом є платним.

Плата за житло у житловому фонді соціального призначення складається з плати за:

1) найм житла;

2) утримання жилих будинків та прибудинкових територій;

3) комунальні послуги.

Орган місцевого самоврядування встановлює розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально.

Порядок розрахунку плати за соціальне житло затверджується Кабміном. На сьогодні це Порядок розрахунку плати за соціальне житло, затверджений постановою КМУ від 07.02.2007 р. № 155 (далі — Порядок № 155).

При встановленні розміру плати за соціальне житло враховуються:

1) середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним, за попередній рік з розрахунку на одну особу, вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї, інші обставини, які безпосередньо впливають на майновий стан громадянина;

2) загальна площа житла;

3) кількість осіб, які в ньому проживають;

4) перелік отриманих житлово-комунальних послуг;

5) місце розташування жилого будинку.

Плата за житло із житлового фонду соціального призначення складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону.

Плата за житло, яка вноситься безпосередньо наймачем соціального житла, не повинна перевищувати 20 % сукупного доходу наймача та членів його сім’ї, які проживають разом із ним.

Зазначимо, що плата за найм соціального житла використовується органами місцевого самоврядування виключно на формування та утримання житлового фонду соціального призначення, а також на його пристосування до потреб інвалідів та дітей-інвалідів.

Як визначено у ст. 20 Закону № 3334, підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла.

Договір найму соціального житла — це угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.

Цей договір укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою.

У такому договорі мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. При цьому такі особи набувають рівних з наймачем прав та обов’язків щодо користування соціальним житлом.

Також зазначимо, що наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом із ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Як ми визначали вище, орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім’ї, які проживають разом із ним, за попередній рік.

Порядок проведення щорічного моніторингу доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей, а також доходів наймачів соціального житла і членів їх сімей, що проживають разом з ними, затверджено постановою КМУ від 23.07.2008 р. № 682.

Важливо! У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення та членів його сім’ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в цьому населеному пункті, та прожитковий мінімум, така зміна є підставою для розірвання договору найму соціального житла.

Порядок визначення величини опосередкованої вартості наймання (оренди) житла в населеному пункті затверджено постановою КМУ від 23.07.2008 р. № 682.

У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім’ї, які проживають разом із ним, зобов’язані протягом трьох місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення.

У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім’ї можуть бути виселені за рішенням суду.

Зазначимо, що існує форма типового договору найму соціального житла і вона є додатком 1 до Порядку надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у власності громадянина, якому надається квартира або садибний (одноквартирний) житловий будинок з житлового фонду соціального призначення, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2008 р. № 682.

При цьому розділ 4 форми типового договору передбачає умови та розміри плати за житло та житлово-комунальні послуги.

Таким чином, умови стягнення плати за житлово-комунальні послуги передбачені договором найму соціального житла, тож укладати окремий договір не потрібно.

Щодо третього запитання.

Згідно із ст. 3 Закону № 3334 соціальне житло використовується лише за призначенням відповідно до правил утримання жилих будинків.

Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі.

Тож здавати соціальне житло іншим особам, ніж певні громадяни України, які потребують соціального захисту, не дозволяється.

Тепер щодо відображення цих операцій у бухгалтерському обліку. Тобто переходимо до розгляду останнього четвертого запитання.

З обліком плати за соціальне житло не повинно виникати ніяких складнощів. Адже порядок відображення операцій з нарахування і отримання такої плати практично нічим не відрізняється від обліку орендної плати. Тому передусім необхідно звернутися до п. 9.10 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219 (ср. 025069200).

Отже, при нарахуванні плати за соцжитло слід застосовувати субрахунок 8411 «Інші витрати за обмінними операціями». А безпосередньо облік розрахунків з громадянами за наймання соціального житла варто вести на субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість». Безумовно, у межах цього субрахунку доцільно відкривати окремі аналітичні рахунки за кожним окремим наймачем.

Водночас у цьому питанні є і свої нюанси. Насамперед це пов’язано з умовами договору найму соціального житла. Так, на відміну від орендарів, наймачі соцжитла не відшкодовують окремо плату за комунальні послуги. Їх вартість включається до загальної суми плати за житло. Тобто показувати нарахування плати за комунальні послуги як відшкодування касових видатків в обліку не потрібно. Таким чином, плата за соціальне житло нараховується однією сумою.

Також цікавий момент щодо розрахунків з наймачами, які користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг. Причому такі випадки далеко не рідкість. Як же діяти у такому разі?

Варто розуміти, що орган місцевого самоврядування за таких умов виступає у ролі посередника. Інакше кажучи, суми субсидії, отримані від управління праці та соціального захисту населення, будуть проходити в обліку ради лише транзитом. Тож при нарахуванні плати за соцжитло (з урахуванням вартості комунальних послуг) спочатку відносимо всю суму на наймача. Потім зменшуємо суму заборгованості наймача на суму субсидії. Розрахунки з органами соціального захисту за субсидіями слід обліковувати на субрахунку 6414 «Розрахунки за спеціальними видами платежів».

Щоб краще розібратися з обліком таких операцій, розглянемо умовний приклад.

Приклад. Селищна рада прийняла рішення про надання соціального житла особам з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, до набуття ними права володіння чи користування іншим житловим приміщенням. Цим особам було надано двокімнатну квартиру загальною площею 42,3 м2 (житлова площа становить 25,3 м2). Окремим рішенням виконкому селищної ради було затверджено розрахунок плати за соціальне житло. Зокрема, відповідно до вимог Порядку № 155 розмір плати за наймання соціального житла розраховано виходячи з балансової вартості житлового будинку та з урахуванням строку його служби за формулою:

Пн = Б : С : 12 міс. : Sзп х S х K1,

де Пн — плата за наймання соціального житла;

Б — балансова вартість квартири (400000 грн.);

С — строк служби житлового будинку. Згідно з наказом Держкомбудархітектури «Про затвердження Єдиного класифікатора житлових будинків залежно від якості житла та наявного інженерного обладнання» від 30.09.98 р. № 215 будинок належить до третього класу будівель, строк служби яких становить 100 років;

Sзп — загальна площа житлового фонду соціального призначення — 42,3 м2;

S — загальна площа приміщення, зайнятого наймачем та членами його сім’ї — 42,3 м2;

K1 — коефіцієнт споживчої якості квартири — 1,5.

Таким чином, плата за наймання соціального житла становить:

Пн = 400000 грн. : 100 років : 12 міс. : 42,3 м2 х 42,3 м2 х 1,5 = 500 грн.

Коефіцієнт споживчої якості соціального житла визначено за формулою:

Кя = 1 + К1 + К2 + К3 + К4,

де К1 — коефіцієнт, що враховує місцезнаходження житлового будинку в населеному пункті (згідно з ескізом об’ємно-просторової композиції центру відповідного населеного пункту, вулиця на якій розміщено соціальне житло, не є центром міста, а його прилеглою територією). Для районів, прилеглих до центральних районів, К1 = 0,0;

К2 — коефіцієнт, що враховує санітарно-гігієнічні показники території розташування будинку (згідно з даними обласного лабораторного центру МОЗ рівень шуму у мікрорайоні (не перевищує 60 децибел), загазованості відповідають нормативним вимогам) — К2 = 0,0;

К3 — коефіцієнт, що враховує матеріал стін будинку та висоту приміщень (будинок цегляний, збудований у 1985 році із цегли з пониженою теплопровідністю. Перекриття із збірних залізобетонних плит. Висота приміщення становить 2,5 м) — К3 = 0,5;

К4 — коефіцієнт, що враховує рівень благоустрою квартир будинків (у будинку наявні усі види благоустрою) — К4 = 0,0.

Коефіцієнт споживчої якості становить 1,5:

Кя = 1 + 0 + 0 + 0,5 + 0 = 1,5.

Окрім плати за наймання, до плати за соціальне житло включено вартість житлово-комунальних послуг відповідно до установлених законодавством цін/тарифів на них. Середня вартість цих послуг за місяць становить 1600 грн. Таким чином, загальна сума плати за соціальне житло з урахуванням плати за комунпослуги становить 2100 грн. за місяць.

Розмір плати, права, обов’язки та відповідальність сторін зафіксовано у договорі найму соціального житла. Квартиру визначеним особам передано на підставі Акта приймання-передачі житлового приміщення.

Водночас наймач соціального житла користується субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. У поточному місяці на рахунок селищної ради надійшли кошти від управління праці та соціального захисту населення у сумі 1350 грн. у рахунок відшкодування комунпослуг за соціальне житло.

У регістрах бухобліку ці операції слід відображати таким чином:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Нараховано плату за соціальне житло

2117

7411

2100

4, 14*

2

Зменшено заборгованість за розрахунками з найму соціального житла на суму субсидії

6414

2117

1350

4, 6

3

Отримано субсидію від управління праці та соціального захисту населення

2313

6414

1350

6, 3

4

Надійшла плата за соціальне житло від наймача на рахунок установи

2313

2117

750

3, 4

5

Нараховано заборгованість за житлово-комунальні послуги соціального житла

8013

6211

1600

6

6

Перераховано кошти в рахунок оплати комунальних послуг

6211

2313

1600

3, 6

* На кожен вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2, 14-3.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити