Як було до 01.01.2018 р.
До 1 січня 2018 року рентну плату за спецводокористування сплачували як первинні, так і вторинні водокористувачі. Це визначено в п. 255.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) (мова йде про редакцію зазначеного пункту ПКУ, яка діяла до 01.01.2018 р).
Так, платниками рентної плати за спецводокористування були водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Нагадаємо. Первинні водокористувачі — це суб’єкти господарювання (юрособи, їх відокремлені підрозділи, постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці), які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Вторинні водокористувачі — це суб’єкти господарювання, які використовують воду, отриману від іншого водокористувача. Тобто вторинні водокористувачі самі не добувають воду із водних об’єктів.
При цьому не були віднесені до переліку платників рентної плати за спецводокористування водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.
Для цілей цієї статті під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» розумілось використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Щодо бюджетних установ, то вони сплачували рентну плату за спецводокористування лише у разі, якщо таку воду використовували для господарської діяльності. Такий порядок був визначений в окремому п.п. 255.11.12. ПКУ.
Так, якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислювалась на загальних підставах виходячи з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
При цьому під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 ПКУ).
З огляду на це, бюджетні установи сплачували рентну плату за спецводокористування у таких випадках:
1) якщо орендодавець (бюджетна установа) мав договір на постачання води та не використовував обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а орендар (бюджетна установа) використовував обсяги води для здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах без укладання окремого договору на постачання води. При цьому платником рентної плати була бюджетна установа (орендодавець) за обсяги фактично використаної орендарем води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання;
2) якщо орендодавець (бюджетна установа) мав договір на постачання води та використовував обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а орендар (бюджетна установа) не використовував обсяги води для здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах та не мав окремо укладеного договору на постачання води. При цьому орендодавець (бюджетна установа) був платником рентної плати за весь обсяг фактично використаної води (у тому числі і води, використаної орендарем);
3) використання води орендарем (що не є бюджетною установою), у тому числі на інші, крім виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілі без укладання ним окремого договору на постачання води. У такому разі рентну плату сплачував орендодавець (бюджетна установа) за обсяги води, фактично використані орендарем, навіть якщо такий орендодавець (бюджетна установа) не використовував обсяги води для здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах;
4) якщо бюджетна установа мала договір на постачання води та використовувала обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. У такому разі рентну плату обчислювали на загальних підставах виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
У зв’язку з цим бюджетні установи не сплачували рентну плату за спецводокористування у таких випадках:
1) при наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншій бюджетній установі (орендарю), якщо орендодавець та орендар не використовували обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. У такому разі рентна плата за обсяги фактично використаної води такими установами не справлялась;
2) при наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншому суб’єкту господарювання, що не є бюджетною установою (орендарю), у випадку якщо орендодавець отримував воду відповідно до укладеного договору на постачання води та не використовував обсяги води для здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а орендар використовував воду без укладення окремого договору на постачання води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. За таких умов рентну плату ані орендодавець (бюджетна установа), ані орендар (що не є бюджетною установою) не сплачували;
3) якщо орендар (що не є бюджетною установою) самостійно укладав договір на постачання води, то у разі використання ним води в тому числі на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілей, такий орендар був платником рентної плати за обсяги фактично використаної ним води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання. У разі використання води таким орендарем для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, орендар (що не є бюджетною установою) не був платником рентної плати;
4) у разі якщо бюджетна установа мала договір на постачання води та використовувала обсяги води виключно для власних потреб (у тому числі для приготування їжі у столових для працівників або харчоблоках для хворих), без отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Як стало з 01.01.2018 р.
З 01.01.2018 р. перелік платників рентної плати за спецводокористування суттєво змінився. Такі зміни були внесено до п. 255.1 ПКУ згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.
Суть цих змін зводиться до такого: платниками рентної плати за спецводокористування стали лише первинні водокористувачі, тобто лише ті особи, які фактично забирають воду з водних об’єктів (водоканалів) або видобувають воду із надр землі (мають свердловини).
Вторинні водокористувачі, тобто суб’єкти господарювання, які використовують воду, отриману від іншого водокористувача, з початку 2018 року не є платниками рентної плати за спецводокористування.
Варто знати, що для бюджетних установ не передбачено жодних обмежень, які б не дозволяли користуватися оновленою нормою п. 255.1 ПКУ. Тобто ані факт отримання доходу від господарчої діяльності, ані умови використання води для санітарно-гігієнічних потреб, у 2018 році не є передумовою для сплати рентної плати за спецводокористування.
Що необхідно зробити у цьому році
Крок 1
Варто нагадати, що звільнення вторинних водокористувачів (у тому числі й бюджетних установ) від сплати рентної плати з 01.01.2018 р. не звільняє їх від обов’язку подати останню декларацію з рентної плати за ІV квартал 2017 року. Звичайно, цей обов’язок стосується тих, хто був віднесений до числа платників такої плати, про які було зазначено вище.
Отже, декларацію слід подати не пізніше 09.02.2018 р. Задекларовані в ній зобов’язання необхідно сплатити не пізніше 19.02.2018 р.
Зверніть увагу! Якщо у бюджетної установи — платника рентної плати у деяких звітних періодах протягом року був відсутній об’єкт оподаткування у зв’язку з використанням обсягів води у таких періодах виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, такий суб’єкт господарювання все одно повинен подавати до контролюючого органу податкову звітність до кінця звітного року. Це пов’язано з тим, що податкова звітність з рентної плати подається наростаючим підсумком. На цей момент звертали увагу контролери в листі ДФСУ від 30.01.2017 р. № 2069/7/99-99-12-03-04-17 (ср. ).
Нагадаємо, що за неподання чи несвоєчасне подання такої декларації на платника очікує штраф у розмірі 170 грн. або навіть 1020 грн. (за повторне протягом року таке порушення) (п. 120.1 ПКУ).
Крок 2
Крім того, щоб не подавати звітність з рентної плати за спецводокористування у 2018 році, на наш погляд, бюджетним установам доцільно подати контролерам заяву про те, що вони більше не є платниками рентної плати за спецводокористування. Таку заяву можна скласти у довільній формі. Подати її краще разом із декларацією за останній звітний період 2017 року, але не пізніше граничного строку подання декларації з рентної плати за І квартал 2018 року.
Звичайно, вимога про подання такої заяви не підкріплена жодним нормативно-правовим актом. Але про необхідність подання такої заяви контролери зазначали у згаданому вище листі ДФСУ від 30.01.2017р. № 2069/7/99— 99-12-03-04-17.
Тому якщо ви бажаєте, щоб фіскали вас більше не турбували з приводу неподаної звітності з рентної плати, то краще подати таку заяву. До речі, на підставі такої заяви вони можуть виключити бюджетну установу з числа платників рентної плати за спецводокористування. Тому відкладати на потім подання такої заяви не варто. Раніше подасте заяву — раніше фіскали виключать вас із переліку платників рентної плати за спецводокористування.
