ВСУ повідомлятиме суб’єктів владних повноважень про свої правові позиції
Верховний Суд України повідомлятиме суб’єктів владних повноважень про свої правові позиції, викладені у рішеннях, надсилаючи їм листи з відповідною інформацією. Листи будуть розміщуватися на офіційному сайті суду.
Нагадаємо: згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах ВСУ, є обов’язковими для усіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Перший такий лист вже розміщено на сайті ВСУ. Суд сформував правовий висновок щодо застосування п. 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Цей лист ДФСУ і Фонду соцстрахування стосується правового висновку у справі № 382/603/17 про нарахування допомоги по вагітності та пологах при реорганізації підприємства. У цій справі суд дійшов висновку: допомогу по вагітності слід обчислювати з урахуванням зарплати, отриманої до переведення при реорганізації.
Для запобігання порушенням прав людини ВСУ просить забезпечити обов’язкове врахування цього правового висновку під час застосування зазначеного Порядку. Про вжиті заходи Касаційний адмінсуд у складі ВСУ просить повідомити суб’єктів владних повноважень до 06.03.2018 р.
Передбачається, що такі заходи повинні пришвидшити виконання судових рішень та не допустити помилкового застосування законодавчих норм суб’єктами владних повноважень у подальшому.
Індексація в доплаті до мінзарплати: новий лист Мінсоцполітики
Дива не сталося, і Мінсоцполітики у листі від 07.02.2018 р. № 5/0/66-18 повторило свою попередню позицію щодо врахування сум індексації до розміру мінзарплати.
На думку міністерства, всі інші складові зарплати, які не перелічені в ч. 2 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, у тому числі сума індексації, мають враховуватись до розміру мінімальної зарплати.
Мінфін: додаткових коштів на виплату індексації не буде
У листі від 26.12.2017 р. № 08040-11-10/36576 Мінфін нагадав положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76: індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Також згадав ст. 51 БКУ, якою визначено, що керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на зарплату в межах фонду зарплати, затвердженого у кошторисах.
Отже, висновок Мінфіну такий: виплата індексації зарплати має здійснюватися в межах видатків, затверджених у кошторисах відповідних бюджетних організацій.
За яких умов у разі звільнення необов’язково відпрацьовувати два тижні
У ряді випадків законодавство зобов’язує роботодавців звільняти працівників у строк, про який вони просять. Ідеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.
Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у ст. 38 КЗпП:
переїзд на нове місце проживання;
переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість;
неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею 14 років чи дитиною-інвалідом;
догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини.
Усі вони мають спільну ознаку — неможливість працівника далі продовжувати роботу.
За відсутності причин, що унеможливлюють продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. Якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.
Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах указаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.
У разі коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).
Таке роз’яснення розміщено на сайті ГУ Держпраці в Дніпропетровській області (http://dp.dsp.gov.ua).
