Щодо оплати праці працівників місцевої пожежної охорони

Коментар редакції

Умови оплати праці працівників МПО: роз’яснення від Мінсоцполітики

Зазвичай літо дає нам заряд вітамінів, гарну засмагу та відпочинок. Однак бувають і неприємні «подарунки», як, наприклад, підвищена пожежна небезпека. Причому значна кількість пожеж припадає на сільську місцевість. Ситуація ускладнюється ще й тим, що від підрозділу державної пожежно-рятувальної частини до деяких населених пунктів дорога неблизька. До того ж стан цієї дороги залишає бажати кращого. Тому в селах і селищах, де немає державних або відомчих пожежно-рятувальних підрозділів, сільські та селищні ради за погодженням з Держслужбою України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС) створюють пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони (далі — МПО). Це передбачено ч. 1 ст. 62 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI (далі — КЦЗУ).

Порядок фінансування підрозділів МПО прописаний у ч. 2 та 3 ст. 62 КЦЗУ. Так, фінансування та матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. У разі якщо в населеному пункті, розташованому на відповідній території та з’єднаному з іншими населеними пунктами під’їзними шляхами загального користування, утворено підрозділ МПО, який здатний виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів, де немає таких підрозділів, у відповідних місцевих бюджетах можуть передбачатися видатки на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів.

Зауважимо, що згідно з п.п. 4 ч. 2 ст. 19 КЦЗУ органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) розробляють та забезпечують реалізацію програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки. Тобто міські та районні ради, ради об’єднаної територіально громади також можуть утворювати підрозділи МПО.

Порядок забезпечення місцевої пожежної охорони, права та обов’язки працівників підрозділів визначаються положенням про місцеву пожежну охорону, яке затверджується органом, що її утворив, за погодженням з ДСНС (ч. 4 ст. 62 КЦЗУ). Тобто, ОМС, який утворив підрозділ МПО, має розробити відповідне положення про МПО.

До початку 2016 року діяло Положення про місцеву пожежну охорону, затверджене постановою КМУ від 24.02.2003 р. № 202. На сьогодні приклад такого положення можна взяти безпосередньо у ДСНС, тобто на її офіційному сайті*. Із Методичних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо організації та забезпечення пожежної безпеки на території об’єднаних територіальних громад випливає, що підрозділ МПО може створюватись як у формі комунального підприємства (установи, організації), так і у формі структурного підрозділу ОМС.

* http://www.dsns.gov.ua/ua/DSNS.html.

Слід внести ясність. Згідно з п.п. 3.4.5 наказу Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів» від 28.05.2004 р. № 97 існує поняття «комунальна організація (установа, заклад)», яка утворюється компетентним ОМС в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Також на основі відокремленої частини комунальної власності ОМС може створити комунальне підприємство (ч. 1 ст. 78 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV).

Отже, слід відокремлювати комунальний заклад (установу, організацію) та комунальне підприємство.

Тобто, місцевий підрозділ МПО можна організувати у три варіанти:

• комунальний заклад (установа, організація);

• комунальне підприємство;

• відокремлений підрозділ ОМС.

І якщо з організацією більш-менш зрозуміло, то з оплатою непростої роботи працівників МПО не зовсім. Саме у цьому питанні будемо розбиратися із допомогою Мінсоцполітики, яку вони надали у листі, що коментується.

Річ у тім, що відповідно до ч. 1 ст. 126 КЦЗУ оплата праці працівників, які забезпечують відомчу та місцеву пожежну охорону, здійснюється відповідно до законодавства. Досить складно зрозуміти, що під цим мається на увазі, адже ніякого спеціального нормативного документа щодо встановлення посадових окладів працівникам підрозділів МПО немає.

У свою чергу, наказом МВС від 14.08.2015 р. № 975 затверджені Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі — Умови № 975). При цьому зазначені Умови стосуються працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС. Місцева пожежна охорона, місцеві пожежні команди у складі МПО, пожежно-рятувального підрозділу підпорядковуються місцевим органам виконавчої влади та ОМС, а не ДСНС. Про те, що Умови № 975 поширюються на підрозділи МПО, в документі не сказано ані слова.

Що ж робити? Який нормативний документ використовувати при оплаті праці членів підрозділів МПО? Ось що пропонує Мінсоцполітики.

МПО як комунальний заклад

Підрозділ МПО, утворений у формі комунального закладу (установи, організації), фінансується за рахунок бюджетних коштів. У цьому випадку слід керуватись ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці), відповідно до якої умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким документом є постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (ср. ). При цьому згідно з п. 6 цієї постанови міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мали розробити і затвердити за погодженням з Мінсоцполітики і Мінфіном конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.

Далі у цьому контексті спеціалісти Мінсоцполітики вказують на Умови № 975. Отже, це можна розцінювати як згоду на використання Умов № 975 для оплати праці членів підрозділів МПО, створених у формі комунального закладу.

МПО як комунальне підприємство

На відміну від комунального закладу, видатки, пов’язані із функціонуванням комунального підприємства, повинні здійснюватися за рахунок надходжень від господарської діяльності такого підприємства.

Для комунальних підприємств у місцевих бюджетах можуть передбачатися кошти, зокрема, на поповнення статутного капіталу, тобто на розвиток підприємства (п. 3 ч. 2 ст. 71 БКУ), реалізацію заходів, передбачених програмами, що затверджені місцевими радами (п. 21 ч. 1 ст. 91 БКУ). Але загалом такий підрозділ МПО буде фінансуватись за рахунок власного прибутку, отриманого, переважним чином, від надання платних послуг. Однак пам’ятайте, що виконувати своє головне завдання — захищати, запобігати та ліквідувати надзвичайні ситуації, зокрема пожежі, таке підприємство має безоплатно для населення.

Відповідно до ст. 15 та 16 Закону про оплату праці підприємства самостійно у колективному договорі визначають форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. При цьому підприємства, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, мають діяти в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів.

Отже, на підрозділ МПО, створений у формі комунального підприємства, не поширюються норми Умов № 975. Конкретні умови оплати праці встановлюються у колективному договорі. При цьому не заборонено використовувати норми Умов № 975.

МПО як відокремлений підрозділ ОМС

Стосовно МПО, яка є відокремленим підрозділом ОМС, спеціалісти Мінсоцполітики утримались від коментарів. І зрозуміло чому.

Так, у штатному розписі ОМС зазвичай передбачаються наступні категорії посад: посадові особи, службовці та робітники. Умови оплати праці для таких працівників визначені постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 та наказом Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.

Проте основним завданням працівників МПО є не обслуговування ОМС, а реалізація своїх повноважень стосовно захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникнення. Тому приймати їх на роботу як посадових осіб або службовців є недоцільним. А отже, такий варіант організації МПО, як відокремлений підрозділ ОМС, викликає ще більше питань щодо працевлаштування та оплати праці його працівників.

Тому все ж таки радимо застосовувати один із зазначених вище варіантів організаційної форми МПО, які «визнає» Мінсоцполітики.

Катерина ЖИЛЕНКО, економіст-аналітик