Теми статей
Обрати теми

Повернення викраденого: оформляємо та відображаємо в обліку

Пеклуха Юлія, головний редактор журналу «Бюджетна бухгалтерія»
«…Взяв, взяв у борг без дозволу. Але неодмінно збираюся повернути…» Так говорив відомий кіногерой Капітан Джек Горобець (із циклу пригодницьких фільмів «Пірати Карибського моря»). Без сумніву, ця фраза носить суто іронічний характер. Адже ніхто нічого повертати законному власнику не збирався. У реальному житті злодії теж не надто квапляться повертати викрадене. Однак трапляються випадки, коли зловмисники віддають назад «узяте без дозволу».
Здебільшого їх до цього спонукають правоохоронці та бажання пом’якшити своє покарання. У будь-якому випадку, це справжній клопіт для бухгалтера потерпілої установи. Йому потрібно чітко розуміти, як діяти у такій ситуації. Із цієї статті ви дізнаєтеся не лише як правильно відобразити в бухобліку повернення викрадених цінностей, а й загальні правила оформлення та обліку крадіжок в установі.

Розпочнемо з азів

Передусім з’ясуємо, з чим маємо справу. Так, крадіжка — це таємне викрадення чужого майна (ч. 1 ст. 185 ККУ).

Тоді як відкрите викрадення чужого — це вже грабіж. Тож не плутайте зазначені поняття. Це два різні правопорушення і покарання за них передбачено різне.

У свою чергу, крадіжки теж бувають різні. Визначальну роль тут відіграє вартість поцупленого. Зокрема, крадіжка може бути кваліфікована як:

адміністративне правопорушення (дрібна крадіжка) — викрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян* (ч. 3 ст. 51 КпАП). У 2019 році ця вартісна межа становить 192,10 грн.;

* Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмір останньої становить 50 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня звітного року. У 2019 році — це 960,50 грн. (1921 грн. х 50 %).

кримінальне правопорушення («звичайна» крадіжка) — викрадення майна на суму понад 192,10 грн.

Така класифікація крадіжок має значення не лише для визначення заходу впливу до правопорушників. Вона є визначальною і для порядку дій потерпілого. Зокрема, у випадку дрібної крадіжки не обов’язково навіть звертатися до правоохоронних органів. Протокол про таке правопорушення цілком може скласти керівник установи або уповноважена ним особа. Це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 255 КпАП. А от притягнути злодія до адмінвідповідальності у цьому випадку може лише суд. Тому потрібно надіслати протокол до відповідного районного (районного у місті, міського чи міськрайонного) суду.

При цьому вину правопорушника необхідно ще довести. Для цього стануть у пригоді письмові пояснення МВО та працівників охорони. Не зайвими будуть і записи з камер відеоспостереження (якщо такі є в установі).

До речі, якщо дрібного злодюжку спіймали на гарячому і йому не вдалося довести задумане до кінця, притягнути його до відповідальності не вийде. Адже фактично йдеться не про дрібну крадіжку, а лише про замах на її скоєння. Тоді як КпАП таке поняття не передбачено. Тож суд, швидше за все, закриє провадження у справі через відсутність у діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення.

Якщо ж вартість викраденого майна перевищує 192,10 грн., тоді маємо справу зі справжнім злочином. І у цьому випадку потерпіла особа не повинна збирати докази чи доводити вину зловмисника. Встановлювати в діях тієї або іншої особи елементи злочину — це справа органів дізнання, досудового слідства та суду.

Натомість головне завдання потерпілої установи — вчасно повідомити правоохоронні органи про факт викрадення майна.

Звісно, крадіжка в установі — це справжня НС. Відразу ж виникає низка запитання щодо порядку дій. Не зрозуміло, за що хапатися. Що потрібно зробити насамперед? Головне — без паніки. Розібратися з усім допоможе наш алгоритм.

Загальний алгоритм дій

Відразу ж домовимося: весь порядок дій, пов’язаний з крадіжкою в установі, умовно поділимо на два етапи.

Перший етап назвемо «Виявлення крадіжки». Це переважно дії організаційного характеру щодо оформлення крадіжки. Він охоплює період з моменту виявлення розкрадання майна установи і до визначення винної особи (закриття кримінального провадження).

Другий етап — «Стягнення збитків з винної особи». Він розпочинається саме з моменту встановлення особи злодія. На цьому етапі виконують дії, спрямовані на повернення викраденого майна, визначення розміру збитку та його стягнення з винуватця. Безумовно, якщо зловмисника не знайдено, то претензії висувати нікому. У такому разі весь процес зупиниться на першому етапі. А у випадку закриття кримінального провадження другий етап закінчиться навіть не розпочавшись. Прикро, але й таке буває.

Для наочності покажемо порядок дій потерпілої установи у таблиці.

Алгоритм дій при виявленні крадіжки в установі

Черговість дій

Суть дії

(що потрібно зробити?)

Пояснення щодо виконання

(як потрібно зробити?)

Етап І. Виявлення крадіжки

Крок 1

Повідомлення про крадіжку правоохоронних органів

• виявлення факту крадіжки та виклик поліції

Особа, яка виявила факт крадіжки в установі, має повідомити про це:

• керівника установи (його заступника);

• головного бухгалтера;

• МВО (за необхідності).

Після цього необхідно якнайшвидше викликати поліцію та дочекатися її приїзду

• подання заяви про вчинення кримінального правопорушення

Допускається подання заяви або повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинене кримінальне правопорушення в усній або письмовій формі. Таку можливість передбачено п. 1 розд. ІІ Порядку № 100.

Усні заяви заносяться до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 100). Цей документ обов’язково має підписати заявник та посадова особа, яка прийняла заяву. Пам’ятайте: заявник має повне право вимагати копію такого протоколу. Таке право закріплено у ч. 2 ст. 60 КПК.

У разі подання письмової заяви при особистому зверненні працівник чергової частини оформляє та видає заявникові талон-повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви (додаток 5 до Порядку № 100). Корінці талонів-повідомлень зберігаються в уповноваженої службової особи.

Письмові заяви, що надійшли до центрального органу управління поліцією, головного управління Нацполіції, у яких є відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації службою діловодства працівники підрозділів діловодства невідкладно доповідають керівникові відповідного органу, після чого за його резолюцією невідкладно, але не пізніше 24 годин із часу реєстрації заяви чи повідомлення надсилають до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня, а копії цих матеріалів — до відповідного структурного підрозділу органу поліції за напрямом діяльності. Цього вимагає п. 2 розд. ІІІ Порядку № 100.

Важливо: слідчий (прокурор) невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Крім того, через 24 години з моменту внесення таких відомостей слідчий повинен надати заявнику витяг з реєстру (ч. 1 ст. 214 КПК)

Крок 2

Інвентаризація матеріальних цінностей

• оформлення наказу керівника про інвентаризацію

У разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, проведення інвентаризації активів є обов’язковим. Така вимога продиктована п. 7 розд. І Положення № 879.

Інвентаризацію необхідно провести на день встановлення фактів крадіжок.

З метою проведення інвентаризації за наказом (розпорядженням) керівника установи створюється інвентаризаційна комісія. Водночас керівник установи має визначити обсяги такої інвентаризації — активи (їх групи, види), що підлягають перевірці. Вочевидь, у разі крадіжки немає сенсу проводити суцільну інвентаризацію. А от перевірити наявність однотипних (подібних) активів та інших матеріальних цінностей, які знаходяться у одному приміщенні, дійсно слід

• перевірка фактичної наявності матеріальних цінностей

Увага! Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності МВО. Недотримання хоча б однієї із цих вимог може стати формальною підставою для визнання результатів інвентаризації недійсними.

Під час інвентаризації активів обов’язково перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання активом та оцінку (п. 5 розд. І Положення № 879). За потреби інвентаризаційна комісія також може перевірити відповідність основних засобів технічній документації на них, їх технічний стан та наявність усіх конструктивних елементів

• оформлення матеріалів інвентаризації

Для фіксування наявності, стану та оцінки ОЗ і МНМА призначений Інвентаризаційний опис необоротних активів. Тоді як інформацію про фактичну наявність запасів наводять в Інвентаризаційному описі запасів. Типові форми цих документів затверджено наказом № 572.

У свою чергу, на підставі даних інвентаризаційних описів бухгалтерська служба оформляє звіряльні відомості результатів інвентаризації: окремо для необоротних активів і окремо для запасів. Типові форми цих відомостей також затверджено наказом № 572. У звіряльній відомості зазначають вартість нестач цінностей відповідно до їх оцінки в регістрах бухобліку

• підбиття підсумків та оформлення протоколу інвентаризаційної комісії

Висновки щодо розбіжностей між фактичною наявністю активів та обліковими даними необхідно відобразити у Протоколі інвентаризаційної комісії. Його типова форма затверджена наказом № 572. У протоколі наводять: причини нестач і втрат та пропозиції щодо їх списання із зазначенням вжитих заходів для запобігання таким втратам і нестачам.

Також установи можуть додавати до протоколів іншу інформацію, суттєву для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Після оформлення протокол інвентаризаційної комісії передають на розгляд та затвердження керівнику установи. Для цього у його розпорядженні є 5 робочих днів після завершення інвентаризації

• надання матеріалів інвентаризації правоохоронним органам

У разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, бюджетні установи повинні передати відповідні матеріали правоохоронцям, а на суму виявлених нестач і втрат подати цивільний позов до суду. Для цього законодавством відведено 5-денний строк. При цьому початком відліку є день виявлення таких нестач або втрат (п. 7 розд. ІV Положення № 879)

Крок 3

Списання викрадених матеріальних цінностей

• отримання дозволу на списання (за потреби) від суб’єкта управління майном

Загальний механізм списання об’єктів державної власності, у тому числі ОЗ та інших необоротних матеріальних активів, визначено Порядком № 1314. Натомість у разі списання об’єктів комунальної власності слід керуватися положенням про порядок списання комунального майна відповідної територіальної громади.

Головне правило, яке слід пам’ятати: списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі рішення суб’єкта управління про надання згоди на його списання (п. 5 Порядку № 1314).

Отже, щоб списати необоротні активи з балансу установи необхідний дозвіл відповідного суб’єкта управління. Винятком є повністю амортизовані ОЗ та інші необоротні матеріальні активи вартістю до 20 тис. грн. Для їх списання достатньо рішення керівника установи.

А ось для списання запасів дозвіл не потрібен, незалежно від їх вартості

• оформлення документів на списання матеріальних цінностей

На підставі протоколу інвентаризаційної комісії, затвердженого керівником установи, та дозволу на списання (у разі потреби) комісія складає:

Акт списання ОЗ (часткової ліквідації) за типовою формою, затвердженою наказом № 818, — у разі крадіжки ОЗ;

Акт списання транспортних засобів за типовою формою, затвердженою наказом № 818, — для списання викрадених транспортних засобів;

Акт списання групи ОЗ за типовою формою, затвердженою наказом № 818, — у разі крадіжки МНМА;

Акт списання за типовою формою № З-2 — для списання викрадених запасів

• відображення списання викрадених матеріальних цінностей у регістрах бухобліку

Безпосередньо порядок відображення на рахунках бухобліку операцій зі списання ОЗ визначено пп. 1.27 та 1.28 Типової кореспонденції. Для списання викрадених МНМА слід застосовувати кореспонденцію субрахунків, передбачену п. 1.26 Типової кореспонденції. А при списання поцуплених запасів слід керуватися п. 3.16 Типової кореспонденції.

Підставою для відображення списання викрадених матеріальних цінностей в бухобліку є затверджений керівником установи акт списання. Але не кваптеся показувати списання у регістрах бухобліку до моменту отримання дозволу на списання.

Майте на увазі: до встановлення винних осіб нестачі матеріальних цінностей слід обліковувати на позабалансовому субрахунку 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів».*

Списати нестачу з позабалансового обліку установа має право у двох випадках:

• або якщо винуватців виявлено (із одночасним віднесенням суми збитку на них);

• або у разі закриття кримінального провадження. Документом, який підтверджує завершення кримінального провадження, є постанова прокурора або слідчого про закриття кримінального провадження. Конкретний строк, протягом якого слід обліковувати нестачі на позабалансовому субрахунку, законодавством не визначено

• відображення списання викрадених цінностей у звітності

Інформація про нестачі та втрати грошових коштів і матеріальних цінностей має знайтисвоє відображення у розд. Х Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс). А конкретно, суми нестач і крадіжок на початок і кінець звітного року наводимо за кодами рядків 970 та 1030 відповідно. Водночас вартість основних засобів, які вибули внаслідок крадіжки, нестачі, слід показати у розд. І Приміток (за кодом рядка 184 графи 7). Також у Примітках до річної фінансової звітності присвячено окремий розд. ХІІІ розшифровці позабалансових рахунків. Саме тут необхідно відобразити зміну залишків за субрахунком 073

Етап ІІ. Стягнення збитків з винної особи

Крок 1

Визначення розміру збитків

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей установлено Порядком № 116. Зокрема, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей відповідно до п. 2 цього Порядку визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі ж визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі або територіальній громаді, розмір збитків визначається відповідно до Методики № 1891.

Таким чином, за загальним правилом для визначення суми збитків необхідно звернутися до суб’єктів оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки.

Водночас у випадках, передбачених п. 88 Методики № 1891, допускається проведення стандартизованої оцінки збитків. Таку оцінку здійснює комісія, утворена в установі. Результати оцінки відображають в Акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 12 до Методики № 1891. При цьому такий акт підлягає затвердженню керівником установи лише за наявності позитивного висновку рецензента. Крім того, чинність акта оцінки збитків установлюється суб’єктом управління майном, який затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.

Увага! Оцінка збитків має бути проведена на дату добровільного відшкодування збитків або на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Такою є вимога ч. 3 ст. 225 ГКУ

Крок 2

Подання цивільного позову до суду

З метою стягнення збитку з винуватця необхідно пред’явити цивільний позов до такої особи під час кримінального провадження до початку судового розгляду. Такий порядок передбачено ч. 1 ст. 128 КПК. За результатами розгляду позову в кримінальному провадженні суд приймає рішення про відшкодування збитків. Якщо ж ви не встигли подати цивільний позов у межах кримінального провадження, його можна пред’явити у порядку цивільного судочинства. Це передбачено ч. 7 ст. 128 КПК.

Звісно, у разі добровільного відшкодування збитку винною особою потреба у поданні позову відпадає сама собою

Крок 3

Віднесення заборгованості з відшкодування завданих збитків на винну особу

• відображення заборгованості в регістрах бухобліку

Відповідно до п. 4 розд. ІV Положення № 879 виявлені при інвентаризації нестачі цінностей понад норми природного убутку списують з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. При цьому одночасно відображають визнання доходів на відповідну суму.

Для обліку сум недостач і крадіжок матеріальних цінностей, віднесених на винних осіб, призначено субрахунок 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Зверніть увагу: на цьому субрахунку слід відображати суму збитку, визначену за результатами незалежної (стандартизованої) оцінки.

Доходи, пов’язані з віднесенням збитків на винних осіб, обліковують у складі доходів від продажу на субрахунку 7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)».

Важливо: із сум, стягнутих із винних осіб, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів необхідно перерахувати до державного бюджету. Такою є вимога п. 10 Порядку № 116.

Безпосередньо порядок відображення віднесення завданого збитку на винних осіб прописано у пп. 1.29 та 3.17 Типової кореспонденції

• відображення заборгованості у формах звітності

Дебіторську заборгованість за розрахунками з відшкодування завданих збитків необхідно відобразити у складі загальної суми іншої поточної дебіторської заборгованості у Балансі (форма № 1дс) за кодом рядка 1150. У свою чергу, суми збитків, віднесені на винних осіб, слід показати у складі доходів від продажу активів. Тобто інформацію про такі доходи наводимо у рядку 2030 Звіту про фінансовий результат (форма № 2дс).

Також інформація про нестачі і крадіжки, віднесені на винних осіб, має знайти своє відображення у розд. Х Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс). Зокрема, такі суми, установлені протягом звітного року та на кінець року, зазначаємо за кодами рядків 981 та 1031 відповідно.

Крім того, заборгованість з відшкодування завданих збитків відображають у складі загальної суми дебіторської заборгованості за кодом рядка 010 Звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форми № 7д, № 7м)

* З огляду на вимогу ч. 3 ст. 225 ГКУ, оцінка таких збитків проводиться на день подання позову до суду (добровільного відшкодування). Відповідно, до встановлення винної особи сума завданих збитків фактично є невідомою. Тому на позабалансовий субрахунок доцільно відносити суму нестач і крадіжок матеріальних цінностей за їх первісною (балансовою) вартістю, а не виходячи з оцінки завданих збитків.

Отже, ми з вами пригадали, як діяти у випадку виявлення крадіжки в установі. Як бачимо, така неприємність обернеться чималим клопотом і для керівництва установи, і для бухгалтера. Так, крадіжка — одне слово, а скільки всього потрібно зробити, щоб її «узаконити» та оформити.

Але на цьому страждання бухгалтера не завершуються. Замало віднести суму завданих збитків на винну особу. Належить ще отримати і показати в бухобліку їх відшкодування.

Зауважимо: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати винну особу відшкодувати заподіяну шкоду в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Такими є приписи ст. 1192 ЦКУ.

Однак на практиці не завжди потерпілий диктує правила гри. Іноді винуватець фактично не в змозі покрити збитки відразу в повному розмірі та ще й у грошовому еквіваленті.

Тож якщо винна особа відшкодувала збитки у грошовій формі, то вважайте, вам неабияк пощастило. У такому разі складаємо кореспонденцію субрахунків, передбачену п. 5.19 Типової кореспонденції. Тобто дебетуємо субрахунок обліку грошових коштів (2211, 2313) і кредитуємо субрахунок обліку дебіторської заборгованості (2115). Тут усе доволі просто.

Не найгірший варіант — погашення заборгованості з відшкодування завданих збитків шляхом поступового утримання із зарплати винуватця*. Це стосується випадків, коли злодюжкою виявився працівник вашої рідної установи. На жаль, і таке трапляється. У такому разі доцільно керуватися п. 8.8. Типової кореспонденції. І хоча цією нормою не передбачено кореспонденцію субрахунків конкретно для утримання із заробітної плати сум відшкодування завданих збитків, але вона визначає загальний підхід до відображення таких операцій. Таким чином, зменшуємо суму виплат працівника й одночасно відображаємо погашення заборгованості з відшкодування збитків (Дт 6511 — Кт 2115).

* В окремих, передбачених законодавством, випадках дозволяється утримувати із заробітної плати до 50 % від суми, що належить до виплати працівнику (ст. 128 КЗпП). Зокрема, такими випадками є утримання за виконавчими документами.

Натомість відшкодування збитків у натуральній формі (у тому числі повернення викрадених цінностей) може стати справжнім головним болем для бухгалтера. Як діяти у такій ситуації, з’ясуємо далі. І передусім зосередимо увагу на порядку обліку повернення викраденого майна.

Обліковуємо повернення викраденого

Порядок оформлення і відображення в бухобліку повернення раніше викраденого майна напряму залежить від конкретних обставин. Так, вагоме значення має, коли відбулося таке повернення: до списання відповідних матеріальних цінностей з балансу чи після. Не останню роль відіграє і стан, у якому перебуває майно на момент повернення. Саме ці умови слід враховувати в першу чергу.

Та запам’ятайте головне правило: рішення щодо відображення таких операцій приймає головний бухгалтер індивідуально для кожного випадку.

Давайте поглянемо, які ж можливі варіанти розвитку подій.

img 1Повернення до списання і без пошкоджень

Якщо ви повідомили правоохоронців про крадіжку супершвидко і вони зреагували надоперативно, цілком можливим є виявлення зловмисника за гарячими слідами і повернення поцупленого. А якщо таке сталося ще й до моменту списання викраденого майна з балансу — це справжній фарт.

У такому разі необхідно відразу ж оглянути повернуті матеріальні цінності і перевірити їх на наявність ушкоджень, неполадок тощо. Якщо все в порядку, то оформляємо протокольне рішення комісії установи з обстеженням повернутого об’єкта. В бухобліку нічого не зміниться. Надалі обліковуємо повернутий об’єкт у загальному порядку.

img 2Повернення до списання, але з пошкодженнями

Насправді, попередній варіант настільки неймовірний, що майже фантастичний. А от швидке знаходження і повернення викраденого, але не в ідеальному стані, — вже ближче до реальності.

У такому випадку також насамперед проводимо огляд повернутого об’єкта й оцінюємо його стан. Цим має зайнятися комісія установи.

Результати огляду слід відобразити у протоколі комісії.

Тепер що стосується безпосередньо бухобліку. Так, за наявності суттєвих пошкоджень є підстави говорити про зменшення корисності відповідного об’єкта.

Тобто йдеться про втрату економічної вигоди або потенціалу корисності в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

У свою чергу, сумою очікуваного відшкодування є більша з двох оцінок:

• чиста вартість реалізації активу;

• теперішня вартість потенціалу корисності активу, який не забезпечує надходження грошових коштів.

Нагадаємо: методологічні засади формування в бухобліку інформації про зменшення корисності активів і її розкриття у фінзвітності визначено НП(С)БО 127.

Нормами цього Положення передбачено, що ознаками зменшення корисності активу є:

1) зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалося;

2) відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з використанням активу;

3) суттєві негативні зміни у технологічних, правових і політичних умовах, в яких діє установа, зміна рівня, способу використання активу, що відбулися протягом звітного періоду або очікуються найближчим часом;

4) застаріння, фізичне пошкодження активу;

5) рішення припинити будівництво активу до його завершення або доведення до робочого стану;

6) інше свідчення того, що ефективність активу є або буде значно меншою, ніж очікувалось.

За наявності хоча б однієї з перелічених вище ознак визначається сума очікуваного відшкодування (п. 3 розд. ІІ НП(С)БО 127). Її визначають окремо для кожного активу.

При цьому чисту вартість реалізації встановлюють на підставі цін активного ринку, за вирахуванням очікуваних витрат на реалізацію. Інакше кажучи, необхідно з’ясувати, скільки коштує той чи інший об’єкт на конкретну дату з урахуванням його стану та ступеня зношеності.

Потім від цієї суми слід відняти витрати на його продаж. Якщо ж інформація про ціни активного ринку недоступна, чиста вартість реалізації активу базується на наявній інформації про суму, яку установа може отримати за нього на дату річного балансу в операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами за вирахуванням витрат на його реалізацію.

Таким є загальний порядок визначення суми очікуваного відшкодування, визначений п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 127.

Після того, як суму очікуваного відшкодування встановили, необхідно її порівняти із балансовою вартістю відповідного об’єкта.

Перевищення останньої над сумою відшкодування вважається втратами від зменшення корисності активів і визнається іншими витратами (субрахунок 8411). У подальшому при нарахуванні амортизації на відповідний об’єкт слід відштовхуватися від нового (переглянутого) строку його експлуатації. Такі вимоги прописано у п. 11 розд. ІІ НП(С)БО 127.

Зауважимо: на відміну від проведення переоцінки, для здійснення процедури зміни корисності активів залучати професійних оцінювачів не потрібно. Чинне законодавство таких вимог не містить.

Тому установа цілком може впоратися із цим завданням самостійно, а точніше, силами комісії з числа її працівників.

До речі, бюджетні установи повинні визначати наявність ознаки зменшення корисності активу на дату річної фінансової звітності (п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 127). Тобто робити це потрібно щорічно (на 31 грудня кожного року).

Але повернемося до нашого питання з викраденими цінностями. Після їх повернення комісія має визначити ступінь пошкодження і з’ясувати, на скільки їх балансова вартість відрізняється від чистої вартості реалізації. Результати такої оцінки слід відобразити в акті оцінки довільної форми.

Порядок відображення такої операції на рахунках бухобліку розглянемо на умовному прикладі.

Приклад 1. На початку березня у бюджетній установі було виявлено крадіжку комп’ютерної техніки. Зокрема, з адміністративного приміщення викрадено ноутбук. За даними бухобліку первісна вартість викраденої техніки становить 18000 грн., сума нарахованої амортизації на момент викрадення — 5400 грн.

За фактом крадіжки подано заяву до правоохоронних органів та проведено інвентаризацію. Результати інвентаризації оформлено протоколом інвентаризаційної комісії. Комісія прийняла рішення про списання викраденого ноутбука з балансу установи та зарахування його на позабалансовий облік до моменту встановлення винних осіб.

У результаті розшукових дій у кінці березня було встановлено підозрюваного у скоєнні крадіжки. Зловмисник добровільно повернув викрадений ноутбук. На момент повернення зазначеного об’єкта його списання з балансу установи не проведено.

Інвентаризаційна комісія провела огляд повернутого ноутбука, перевірила його відповідність наявній технічні документації та оцінила його фактичний стан на момент повернення. Комісія встановила, що серійний номер ноутбука повністю відповідає технічний документації. Водночас було зафіксовано відсутність зарядного пристрою до ноутбуку та наявність дрібних механічних пошкоджень (у вигляді подряпин на корпусі). За висновком комісії наявні ознаки зменшення корисності відповідного об’єкта. Комісія визначила суму очікуваного відшкодування на рівні 11000 грн. Відповідно, втрати від зменшення корисності активу становлять 1600 грн. ((18000 грн. - 5400 грн.) - 11000 грн.). Облікові дані свідчать, що переоцінка ноутбука раніше не здійснювалась. За результатами оцінки складено акт оцінки довільної форми.

До облікових регістрів зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Відображено втрати від зменшення корисності об’єкта ОЗ, який раніше не переоцінювався

8411

1411

1600

17

2

Віднесено втрати від зменшення корисності об’єкта ОЗ на фінансовий результат виконання кошторису звітного кварталу

5511

8411

1600

17

І кілька слів щодо відображення такої операції у фінзвітності.

Так, НП(С)БО 127 вимагає розкриття інформації про втрати від зменшення корисності активів у примітках до фінансової звітності. А конкретно, інформація про зменшення корисності ОЗ має знайти своє відображення у графі 11 розд. І Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс). Такі відомості наводять у розрізі груп ОЗ. Водночас загальну суму втрат від зменшення корисності активів установи слід зазначити за кодом рядка 934 розд. ІХ Приміток.

img 3Повернення без ушкоджень, але після списання

Дійсно, викрадений об’єкт втрачає статус активу. Адже передбачається, що установа не зможе отримати від його використання жодних економічних вигід. Водночас результати інвентаризації потрібно показати у бухобліку та фінзвітності того звітного періоду, в якому затверджено протокол інвентаризаційної комісії, але не пізніше грудня звітного року. А от знайти злодюжку швидко не завжди вдається. Тож якщо з моменту крадіжки до моменту повернення викраденого минули три місяці і більше, то, ймовірно, такі цінності вже списані з балансу установи. У свою чергу, це зумовлено необхідністю подання квартальної звітності бюджетними установами.

Отже, уявімо, що установі повернули раніше викрадений об’єкт, але комісія вже встигла оформити всі документи і списати його з балансу. Також припустимо, що комісія не виявила жодних ушкоджень при огляді повернутого майна. Що далі? А далі найбільш логічним є відновлення відповідного об’єкта в бухобліку. Звісно, це стосується лише тих випадків, коли нам повернули той самий, раніше викрадений об’єкт, а не просто подібний, схожий чи рівноцінний. У такому разі необхідно оформити бухгалтерську довідку із зазначенням суті операції та причин відновлення в обліку відповідних об’єктів.

Майте на увазі: списання викрадених цінностей з балансу не є помилкою. Відповідно, операцію з відновлення таких цінностей в бухобліку у зв’язку з їх поверненням не слід вважати виправленням помилки.

Як правильно відобразити таку операцію на рахунках бухобліку, покажемо на умовному прикладі.

Приклад 2. У січні 2019 року у бюджетній установі було виявлено факт крадіжки електроінструмента. Зокрема, з приміщення гаража викрадено електродриль. Первісна вартість викраденого інструмента становить 2800 грн., сума нарахованої амортизації на момент викрадення — 1400 грн.

За фактом крадіжки керівництво установи звернулося до правоохоронних органів. Водночас згідно з наказом керівника установи було оперативно проведено інвентаризацію. За результатами інвентаризації оформлено протокол інвентаризаційної комісії.

За висновком комісії викрадений інструмент підлягає списанню з балансу установи з одночасним зарахуванням його вартості на позабалансовий облік до встановлення винних осіб. Списання викраденого об’єкта було оформлено Актом списання ОЗ (часткової ліквідації) за типовою формою. На підставі акта списання було зроблено відповідні записи до Інвентарної картки обліку об’єкта ОЗ та регістрів бухобліку.

Під час оперативно-розшукових заходів було встановлено особу зловмисника. Підозрюваний добровільно повернув викрадений електродриль у квітні 2019 року.

Комісія установи прийняла та оглянула повернутий інструмент. Електродриль повністю відповідає даним, зазначеним у інвентарній картці відповідного об’єкта. Неполадок та ушкоджень інструмента не виявлено. Комісія прийняла рішення про відновлення відповідного об’єкта в бухобліку на підставі бухгалтерської довідки.

До регістрів бухобліку зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Відображено списання електроінструмента:

• нараховано амортизацію у місяця вибуття (2800 грн. х 50 %)

8014

1412

1400

17

• списано первісну вартість інструмента

1412

1113

2800

9

Одночасно віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість списаного об’єкта

5111

5512

2800

17

2

Зараховано вартість викраденого електроінструмента на позабалансовий облік

073

2800

16

3

Відображено відновлення повернутого об’єкта в бухобліку:

• на суму первісної вартості

1113

5111

2800

17

• на суму нарахованого зносу (до моменту списання)

5512

1412

1400

17

4

Списано вартість викраденого електроінструмента з позабалансового обліку у зв’язку з його поверненням

073

2800

16

Безумовно, оптимістичний настрій — це чудово. Але бухгалтер передусім має бути реалістом. Тож давайте будемо відвертими: на практиці злодіїв за гарячим слідом знаходять вкрай рідко. Повертають вкрадене вони ще рідше. А про ідеальний стан цінностей, які побували у руках злодюжки, годі й мріяти. Тому на десерт ми приберегли доволі песимістичний, але максимально наближений до реальних умов, варіант.

img 4Повернення викраденого після списання з пошкодженнями

Якщо викрадений об’єкт повернуто вже після його списання та ще й із пошкодженнями, просто відновити його в бухобліку не вийде. Адже з огляду на стан такого об’єкта його справедлива вартість значно відрізняється від балансової вартості на момент списання.

При цьому важливе значення має на яких підставах здійснюється таке повернення: добровільно під час досудового розслідування (до моменту направлення обвинувального акта до суду) чи за рішенням суду (на підставі виконавчих листів). І тут вся справа у юридичних тонкощах.

Так, з одного боку, кримінальним законодавством передбачено презумпцію невинуватості (ч. 1 ст. 17 КПК). Тобто особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у судовому порядку. Але з другого боку, цивільне законодавство містить презумпцію вини заподіювача шкоди і покладає на нього обов’язок доведення її відсутності. Зокрема, особа, яка завдала майнову шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Це чітко прописано у ч. 2 ст. 1166 ЦКУ. Водночас ВСУ у постанові від 23.01.2018 р. № 753/7281/15-ц наголосив, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності для цього підстав, як то:

• наявність шкоди;

• протиправна поведінка заподіювача шкоди;

• причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на вищезазначене, відносити заборгованості з відшкодування завданих збитків на певну особу до прийняття рішення суду немає підстав.

Як же бути у випадку, коли справа до суду ще не дійшла, а викрадене нам уже повернули?

До речі, викрадене майно не завжди повертають самі злодюжки, іноді це роблять правоохоронці.

Як правильно відобразити таку операцію в бухобліку? За таких умов найбільш раціональним буде оформити і таке повернення як безоплатне надходження у натуральній формі.

Таким чином, комісія установи має скласти акт оцінки матеріальних цінностей (за довільною формою) та Акт приймання-передачі ОЗ (типова форма, затверджена наказом № 818) або Акт про приймання матеріалів (типова форма № З-1).

Далі на об’єкти необоротних активів відкриваємо нові інвентарні картки та присвоюємо нові інвентарні (номенклатурні) номери.

Нагадаємо: для аналітичного обліку необоротних активів слід застосовувати типові форми інвентарних карток, затверджені наказом № 818 (ср. ).

При оприбуткуванні таких активів одночасно показуємо збільшення доходів від необмінних операцій за субрахунком 7511. І звісно ж, не забуваємо подати до органу Держказначейської служби Довідку про надходження в натуральній формі. Це потрібно зробити не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Якщо повернення викрадених цінностей здійснюється за рішенням суду, тоді цю операцію слід розглядати як погашення заборгованості з відшкодування завданих збитків. Документальне оформлення цієї операції фактично нічим не відрізняється від оформлення безоплатного надходження.

Такі об’єкти також комісія установи має оцінити і прийняти.

Порядок відображення такої операції подібний одночасно і до порядку обліку безоплатних надходжень, і до «класичного» обліку відшкодування завданих збитків.

Розрахунки з винною особою показуємо, як і годиться, на субрахунку 2115. Тобто оприбутковуємо такі активи проводкою: Дт 10, 11, 15, 18 — Кт 2115.

При цьому також відображаємо нарахування доходів. Але у цьому випадку це будуть доходи від продажу (субрахунок 7111). Відповідно, без Довідки про надходження у натуральній формі теж не обійтися.

Готуємо і подаємо її до Казначейства у загальному порядку. І не забуваємо показати касові видатки. От і все. На закріплення розглянемо пару умовних прикладів.

Приклад 3. У бюджетній установі виявлено крадіжку автомобільного акумулятора з приміщення гаража. Згідно з обліковими даними акумулятор використовували як запасний (тимчасово у випадку виходу з ладу основного акумулятора службового автомобіля) і обліковували у складі запасів за вартістю 1500 грн.

За фактом крадіжки установа звернулася до правоохоронних органів. Одночасно було організовано та проведено інвентаризацію матеріальних цінностей у приміщенні гаража. Недостачі інших цінностей не виявлено. Результати інвентаризації відображено у протоколі інвентаризаційної комісії. Комісія прийняла рішення про списання з балансу викраденого акумулятора з одночасним зарахуванням на позабалансовий облік. Списання акумулятора оформлено Актом списання за типовою формою № З-2.

Під час досудового розслідування було встановлено підозрюваного. Останній добровільно повернув викрадений акумулятор. Комісія установи прийняла акумулятор на підставі Акта про приймання матеріалів за типовою формою № З-1. За висновком комісії через механічні пошкодження неможливо ідентифікувати отриманий акумулятор як той, що раніше перебував на балансі установи. Виходячи із поточних ринкових цін на аналогічні товари визначено вартість отриманого акумулятора на рівні 1200 грн. Результати оцінки комісія відобразила в акті оцінки матеріальних цінностей довільної форми.

На рахунках бухобліку зазначені операції відображено таким чином:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Відображено списання викраденого автомобільного акумулятора

8013

1515

1500

13

2

Зараховано вартість викраденого акумулятора на позабалансовий облік

073

1500

16

3

Оприбутковано безоплатно отриманий акумулятор

1515

2115

1200

4

Водночас відображено:

• дохід від безоплатного надходження

2313

7511*

1200

3, 14

• касові видатки

2115

2313

1200

3, 4

4

Списано вартість викраденого акумулятора з позабалансового обліку у зв’язку з його поверненням

073

1500

16

* На суму доходу від отримання акумулятора складено і надано до органу Держказначейської служби Довідку про надходження в натуральній формі.

Приклад 4. У бюджетній установі виявлено факт крадіжки об’єкта основних засобів (генератор). За фактом крадіжки подано заяву до правоохоронних органів. Також за наказом керівника установи було проведено інвентаризацію активів. За результатами інвентаризації оформлено протокол інвентаризаційної комісії та прийнято рішення про списання генератора з балансу і зарахування на позабалансовий облік до встановлення винуватця.

Згідно з обліковими даними первісна вартість генератора становила 7800 грн., сума нарахованого зносу — 1560 грн. Списання генератора оформлено Актом списання ОЗ (часткової ліквідації) типової форми. Згідно з актом списання бухгалтер вніс записи до інвентарної картки відповідного об’єкта ОЗ, а також до регістрів бухобліку.

За результатами оперативно-розшукових заходів було встановлено особу підозрюваного, про що було повідомлено потерпілу сторону в особі представника бюджетної установи. В межах кримінального провадження бюджетна установа підготувала і подала цивільний позов до суду щодо стягнення завданих збитків. Суд зобов’язав обвинуваченого відшкодувати заподіяну майнову шкоду у натурі. На виконання рішення суду винуватець повернув бюджетній установі раніше викрадений електрогенератор. Комісія установи оформила приймання зазначеного обладнання Актом приймання-передачі ОЗ за типовою формою. Згідно з актом оцінки матеріальних цінностей, складеним комісією у довільній формі, вартість одержаного об’єкта становить 6000 грн. Бухгалтерська служба установи присвоїла генератору, отриманому від винної особи в рахунок покриття збитків, новий інвентарний номер та відкрила Інвентарну картку обліку об’єкта ОЗ за типовою формою.

До облікових регістрів зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

1

Відображено списання генератора:

• на суму залишкової вартості (7800 грн. - 1560 грн.)

8411

1014

6240

9

• на суму нарахованого зносу

1411

1014

1560

9

Одночасно віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість списаного генератора

5111

5512

7800

17

2

Зараховано вартість викраденого генератора на позабалансовий облік

073

7800

16

3

Зараховано генератор, повернутий винною особою, на баланс за справедливою вартістю

1014

2115

6000

4

Водночас відображено:

• нарахування доходу

2313

7111*

6000

3, 14

• касові витрати

2115

2313

6000

3, 4

• збільшення внесеного капіталу

7111

5111

6000

17

4

Списано вартість викраденого генератора з позабалансового обліку після встановлення винної особи

073

7800

16

* На суму доходу від отримання генератора складено і надано до органу Держказначейської служби Довідку про надходження в натуральній формі.

Підсумуємо:

1) якщо викрадені цінності повернуто до моменту їх списання:

• цілими та неушкодженими (у стані, в якому вони перебували до викрадення) — в бухобліку ніяких записів не робимо;

• з пошкодженнями (ознаками експлуатації) — відображаємо зменшення корисності активів;

2) якщо викрадені цінності повернуто після списання їх з балансу установи:

• цілими і неушкодженими (у стані, в якому вони перебували до викрадення) — відображаємо відновлення в бухобліку відповідних об’єктів;

• з пошкодженнями (ознаками експлуатації) або в рахунок відшкодування збитків — показуємо як надходження в натуральній формі. При цьому повернення викраденого за рішенням суду вимагає відображення в бухобліку заборгованості з відшкодування завданих збитків та нарахування відповідного виду доходів.

Сподіваємося, нам вдалося прояснити ситуацію щодо відображення в бухобліку повернення раніше викрадених цінностей. Але ліпше, щоб вам не довелося застосовувати ці знання на практиці. Нехай такі прикрі випадки обходять вас і ваші установи стороною.

Водночас слід докласти максимум зусиль для запобігання викраденню і псуванню майна. Одним із варіантів посилення безпеки є встановлення охоронної сигналізації. А з відображенням таких операцій в бухобліку вам допоможе наша стаття «Установлення охоронної сигналізації: як показати в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 36).

Нормативні документи

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КПККримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.

ГКУГосподарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-VI.

ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

Методика № 1891Методика оцінки майна, затверджена постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.

Порядок № 100 — Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом МВС від 08.02.2019 р. № 100.

Положення № 879Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Наказ № 572наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572.

Наказ № 818наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 р. № 818.

Типова кореспонденціяТипова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

НП(С)БО 127Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 127 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі