Зокрема, доповнено перелік:
• бюджетних установ, яким затверджені бюджетні призначення і які відповідно до законодавства самостійно затверджують кошториси та інші документи, що застосовуються в процесі виконання бюджету, а після затвердження подають їх Мінфіну;
• учасників бюджетного процесу, які в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують положення цього Порядку;
• послуг, для проведення розрахунків за якими розпорядники повинні обов’язково передбачати обсяг коштів у кошторисах, зокрема, які відповідно до законодавства віднесені до інших енергоносіїв та інших комунальних послуг;
• випадків внесення розпорядниками бюджетних коштів змін до кошторису та інших документів, що застосовуються у процесі виконання бюджету, як за загальним, так і за спеціальним фондом.
Крім того, визначається порядок затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету вищими навчальними закладами I — II рівня акредитації, які є відокремленими структурними підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, вищих навчальних закладів III — IV рівня акредитації.
У 2020 році буде діяти новий Звіт із праці
Держстат наказом від 31.07.2019 р. № 259 затвердив нову форму № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Звіт подають юрособи та їх відокремлені підрозділи до органу держстатистики за місцем здійснення діяльності не пізніше 7-го числа місяця після звітного періоду.
Форма вводиться в дію, починаючи з 1 лютого 2020 року.
Чи необхідно вести Журнал реєстрації листків непрацездатності?
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Обов’язкове ведення страхувальниками такої облікової форми, як «Журнал реєстрації листків непрацездатності», нормативно-правовими актами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачено.
Але відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5, який включає типові документи, що створюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних державними органами та органами місцевого самоврядування, іншими установами, підприємствами та організаціями незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що створюється в результаті виробничої та науково-технічної діяльності організацій, зокрема ст. 739 цього Переліку передбачено такий вид документа, як журнал реєстрації листків непрацездатності, та строк його зберігання три роки.
У свою чергу, ведення такого журналу для страхувальників з великою кількістю працюючих може стати доцільним, оскільки може мінімізувати конфліктні ситуації щодо строку надання листка непрацездатності застрахованою особою до установи (фіксація дати надання застрахованою особою листка непрацездатності), строку передачі листка непрацездатності на розгляд до комісії із соціального страхування установи та нарахування матеріального забезпечення бухгалтерією установи, втрати листка непрацездатності установою тощо.
Саме так на зазначене вище запитання відповів Фонд соцстраху у листі від 11.07.2019 р. № 1419-11-1.
Працівник працює на умовах неповного робочого часу: чи округлювати його посадовий оклад?
На це запитання відповіло Мінсоцполітики у листі від 12.02.2019 р. № 2963/0/2-19/52.
Зокрема, фахівці Міністерства зазначили: якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу (0,1, 0,25, 0,50, 0,99 ставки), то відповідно до ст. 56 КЗпП його робота оплачується виходячи з окладу (тарифної ставки) та фактично відпрацьованого робочого часу. При цьому законодавством не передбачено округлення копійок до гривні при визначенні розміру посадового окладу за роботу на неповну ставку. Нагадаємо, що згідно з абз. 3 примітки 1 в додатку № 1 до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
У разі коли посадовий оклад (тарифну ставку) визначено у гривнях із копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище — округлюються до однієї гривні.
Хвороба під час Чорнобильської відпустки: чи продовжувати її?
Чи продовжується додаткова відпустка, що надається особам, віднесеним до категорій 1 та 2 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, на період тимчасової непрацездатності (переноситься на інший період), якщо працівник установи хворів у період такої відпустки? Відповідь на це запитання надано фахівцями Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (dp.dsp.gov.ua).
Зокрема, згідно з п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорій 1 та 2, державою гарантовано компенсації та пільги, зокрема щодо отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік. Така додаткова відпустка не віднесена цим Законом до щорічної відпустки, а визначена як пільга та компенсація за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зважаючи на те, що зазначена відпустка не належить до виду щорічних відпусток, визначених п. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки», то відповідно на неї не поширюються норми цього Закону, передбачені для щорічних відпусток, зокрема про перенесення щорічної відпустки на інший період або її продовження в разі тимчасової непрацездатності працівника. Отже, якщо працівник захворів, перебуваючи у відпустці, що надається особам, віднесеним до категорій 1 та 2 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, то вона не продовжується на період тимчасової непрацездатності та не переноситься на інший період і відповідно цей листок непрацездатності не підлягає оплаті.