Розпочнемо з визначення законодавчого підґрунтя для здійснення таких виплат.
Насамперед виплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій передбачено ч. 5 ст. 12 Закону № 3551.
За загальним правилом така допомога виплачується щорічно до 5 травня у розмірі, визначеному Кабміном. Власне, на виконання норм цього Закону і було прийнято постанову № 237.
Водночас слід зауважити: право на пільги у вигляді разової грошової допомоги мають не тільки учасники бойових дій.
Також законодавством закріплено таке право за інвалідами війни, учасниками війни, жертвами нацистських переслідувань та іншими особами.
Перелік цих осіб та розмір допомоги на 2019 рік прописано у п.п. 1 п. 1 постанови № 237.
Для наочності у таблиці нижче покажемо, кому конкретно та в якій сумі виплачується разова грошова допомога у поточному році.
Перелік осіб, які мають право на отримання щорічної разової грошової допомоги, згідно з постановою № 237
| Пільгова категорія громадян | Розмір допомоги, грн. |
| Особи з інвалідністю внаслідок війни (ч. 5 ст. 13 Закону № 3551) та колишні малолітні (на момент ув’язнення молодші 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю (ч. 3 ст. 62 Закону № 1584): | |
| • I групи | 3850 |
| • IІ групи | 3400 |
| • ІІI групи | 2950 |
| Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності (ч. 5 ст. 12, ч. 3 ст. 161 Закону № 3551) та колишні неповнолітні (на момент ув’язнення молодші 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків (ч. 3 ст. 61 Закону № 1584) | 1295 |
| Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону № 3551) | 3850 |
| Члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни (ч. 5 ст. 15 Закону № 3551) та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю, які не одружилися вдруге (ч. 3 ст. 64 Закону № 1584) | 840 |
| Учасники війни (ч. 5 ст. 14 Закону № 3551) та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістичним режимом у тилу ворога (ч. 3 ст. 63 Закону № 1584) | 530 |
Майте на увазі: громадяни, які належать одночасно до кількох пільгових категорій, отримують тільки одну допомогу — у більшому розмірі. На це вказує ч. 5 ст. 171 Закону № 3551.
Далі поговоримо про механізм виплати такої допомоги.
Так, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня здійснює Мінсоцполітики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі відповідним структурним підрозділам. Спочатку кошти надходять на рахунки регіональних органів соцзахисту (Департаменти соціального захисту населення облдержадміністрацій). У свою чергу, останні розподіляють ці кошти між районними підрозділами (управління соціального захисту населення райдержадміністрацій).
Саме районні управління соцзахисту перераховують допомогу громадянам на їх особові рахунки за місцем отримання пенсії, грошового утримання. Також виплата допомоги може здійснюватися через відділення зв’язку за місцем проживання відповідних осіб (ч. 1 ст. 171 Закону № 3551).
Разом з тим передбачено особливий порядок виплати допомоги військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та Державної кримінально-виконавчої служби України (крім пенсіонерів). Відповідно до ч. 2 ст. 171 Закону № 3551 вони отримують таку допомогу за місцем своєї служби. Тобто управління соцзахисту перераховує кошти на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій. Після цього відповідні бюджетні установи виплачують грошову допомогу працівникам, котрі мають на це право та були включені до переліку таких осіб. Тож бюджетні установи фактично виконують роль посередника між органами соцзахисту та отримувачами допомоги.
Аналогічний порядок виплати згаданої допомоги діє і щодо осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів). Вони отримують допомогу саме через такі установи. При цьому управління соцзахисту спочатку перераховує кошти для виплати допомоги на рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
До речі, саме бюджетні установи мають заздалегідь поінформувати органи соцзахисту про наявність серед їх працівників осіб, які мають право на отримання грошової допомоги. Для цього кадрова служба установи (працівник, який виконує такі функції) готує та подає до відповідного районного управління соцзахисту перелік таких осіб. Підставою для включення до цього переліку є запис у особовій картці працівника та копія документа, що підтверджує його пільговий статус. Зокрема, для учасників бойових дій це буде копія посвідчення учасника бойових дій.
Важливо!
Ті, хто не отримав допомогу до 5 травня, мають право звернутися за нею до управління соцзахисту за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня відповідного року. На це вказують ч. 4 ст. 171 Закону № 3551 та п.п. 4 п. 1 постанови № 237.
Натомість, якщо громадянин набуває пільгового статусу після 5 травня, то грошова допомога такій особі у відповідному році не виплачується. Так, наприклад, особа, яка набула статусу учасника бойових дій після 5 травня 2019 року, може претендувати на отримання щорічної грошової допомоги тільки в наступному 2020 році.
Також не виплачується допомога у разі смерті отримувача до 5 травня. Такий порядок продиктовано ч. 5 ст. 171 Закону № 3551. А от якщо особа, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, померла після 5 травня і не встигла отримати допомогу, її зможуть одержати родичі, що проживали разом з такою особою. Однак сума допомоги не включається до складу спадщини (ч. 6 ст. 171 Закону № 3551).
Отже, з порядком виплати грошової допомоги розібралися. Тепер не зайвим буде пригадати і вимоги до оподаткування таких виплат.
Відразу зазначимо: така разова грошова допомога не оподатковується ані ПДФО, ані ВЗ. Адже сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається відповідно до Закону № 3551, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Про це чітко сказано у п. «з» п.п. 165.1.1 ПКУ. Також не є об’єктом оподаткування ПДФО і сума допомоги жертвам нацистських переслідувань, яка виплачується (надається) з бюджетів або інших джерел (п. «г» п.п. 165.1.1 ПКУ).
Що стосується ВЗ, то доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, звільнені від оподаткування цим збором. Вказівку на це містить п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Тож проводити утримання із суми щорічної грошової допомоги точно не потрібно. Але показати ці доходи у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ все ж таки треба. Чому? Тому що у податковому розрахунку мають знайти своє відображення всі доходи, нараховані на користь фізособи, незалежно від способу та порядку їх оподаткування. На цьому наполягають і фахівці ДФСУ в ІПК від 19.07.2018 р. № 3185/5/99-99-13-01-01-16/ІПК.
Нагадаємо: вимоги щодо складання та подання цього розрахунку визначено Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (ср. ). Згідно з Довідником ознак доходів (додаток до згаданого Порядку) щорічну грошову допомогу визначеним категоріям осіб слід відображати під ознакою доходу «128».
Варто сказати ще декілька слів про нарахування на такі виплати. Зокрема, давайте з’ясуємо, чи нараховується на суму разової грошової допомоги єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Для цього звернемося до Закону № 2464.
Так, платниками ЄСВ є роботодавці (ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). Тобто це всі підприємства, установи, організації, які використовують найману працю фізичних осіб. У свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 базою оподаткування ЄВС є сума заробітної плати, нарахованої кожній застрахованій особі. Сюди входять: основна та додаткова зарплата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), а також винагорода за цивільно-правовими договорами.
Проте щорічна грошова допомога пільговим категоріям громадян не належить до фонду оплати праці (фонду основної, додаткової заробітної плати чи інших заохочувальних та компенсаційних виплат). Ба більше, такий вид виплат взагалі навіть не згадується в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. До того ж зазначена допомога виплачується з бюджету, а не за рахунок коштів роботодавця.
З огляду на це, щорічна разова грошова допомога не включається до бази оподаткування ЄСВ. Відповідно, немає жодних підстав для нарахування ЄСВ на таку допомогу.
І нарешті про бухоблік. Як же правильно показати такі виплати на рахунках бухгалтерського обліку? Як завжди, відповідь на це запитання криється у суті господарської операції.
Тож, оскільки ми маємо справу із соціальними виплатами, облік розрахунків за ними слід вести на субрахунку 6414 «Розрахунки за спеціальними видами платежів». Адже саме цей субрахунок призначений Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219, для обліку розрахунків за надходженнями на виплату допомоги і компенсацій громадянам.
А ось інформацію про виплату допомоги працівникам вважаємо за доцільне відображати за субрахунком 6512 «Розрахунки з виплати стипендій, пенсій, допомоги та інших трансфертів населенню». А чому не на субрахунку 6511 «Розрахунки із заробітної плати»? — запитаєте ви. Так, дійсно, за загальним правилом для обліку виплат працівникам застосовують саме субрахунок 6511. Однак, як ми вже з’ясували, разова грошова допомога не має жодного відношення до оплати праці відповідних осіб та не пов’язана з діяльністю установи. Тому здійснення таких соціальних виплат варто відокремити в бухобліку установи від решти видів виплат працівникам.
Майте на увазі: надходження грошових коштів для виплати такої допомоги пільговикам необхідно відображати за субрахунком 2314 «Інші рахунки в Казначействі». Цим сам ми відокремимо в бухобліку ці кошти від наших асигнувань та надходжень спецфонду, які обліковуються на субрахунку 2313.
Загалом порядок обліку виплати такої допомоги досить подібний до обліку «чорнобильських» виплат. Тобто тут можна орієнтуватися на п.п. 8.14 — 8.17 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
Увага!
Бюджетні установи не планують у своїх кошторисах видатки на виплату щорічної разової грошової допомоги пільговим категоріям осіб. Ці кошти проходять через рахунки бюджетної установи «транзитом».
Отже, при нарахуванні такої допомоги витрати в бухобліку відображати не потрібно. Закономірно, при надходженні коштів для їх виплати доходи не виникають.
І ще один нюанс. З урахуванням специфічності таких виплат, радимо відображати надходження коштів від органу соцзахисту, нарахування такої допомоги та безпосередньо її виплату (перерахування) в окремому обліковому регістрі. Найбільш прийнятним є фіксування зазначених операцій у меморіальному ордері № 17.
Щоб краще розібратися з порядком обліку щорічної грошової допомоги, передбаченої законами № 3551 та № 1584, розглянемо умовний приклад.
Приклад. У бюджетній установи працюють дві особи, які мають статус учасника бойових дій, а також одна особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи. Пільговий статус працівників підтверджено записом у особових картках цих працівників та копіями посвідчень учасника бойових дій. Також зв’язок інвалідності одного із працівників з отриманим пораненням засвідчено висновком медико-соціальної експертизи.
На виконання вимог постанови № 237 у березні 2019 року кадрова служба бюджетної установи підготувала і надала перелік осіб, які мають право на отримання щорічної разової грошової допомоги, до районного управління соціального захисту населення.
На початку травня 2019 року на спеціально відкритий небюджетний рахунок установи надійшли кошти від органу соціального захисту у сумі 5540 грн., у тому числі:
• для виплати допомоги учасникам бойових дій — 2590 грн. (1295 грн. х 2 особи);
• для виплати допомоги особі з інвалідністю внаслідок війни — 2950 грн.
Наступного дня після надходження грошей було виплачено допомогу відповідним працівникам шляхом перерахування коштів на їх карткові рахунки в банку. Нарахування разової грошової допомоги працівникам, які мають пільговий статус, було проведено також у травні 2019 року.
Бухгалтерська служба установи відобразила суми нарахованої і виплаченої разової грошової допомоги на користь відповідних працівників у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ІІ квартал.
У бухобліку зазначені операції відображено так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Надійшли кошти для виплати щорічної разової грошової допомоги пільговим категоріям громадян згідно з постановою № 237 | 2314 | 6414 | 5540 | 17 |
| 2 | Нараховано допомогу працівникам, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня | 6414 | 6512 | 5540 | 17 |
| 3 | Перераховано разову грошову допомогу на карткові рахунки працівників, які належать до пільгової категорії громадян | 6512 | 2314 | 5540 | 17 |
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Закон № 1584 — Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ВЗ — військовий збір.
ЄСВ — єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
