Прийшов — пішов, а рік не пройшов: відпустка працівнику, який працював менше року

В обраному У обране
Друк
Жиленко Катерина, економіст-аналітик, e.zhylenko @id.factor.ua
Бюджетна бухгалтерія Серпень, 2019/№ 30
Бухгалтер закладу охорони здоров’я прийнятий на роботу 02.01.2019 р. Він планує звільнитись 23.08.2019 р. Перед звільненням працівник хоче використати щорічну основну відпустку. Повна тривалість щорічної відпустки за його посадою складає 24 календарні дні. Якої тривалості буде відпустка, якщо працівник відпрацював 7 місяців? Чи включається січень 2019 року до розрахункового періоду для визначення суми відпускних? Чи може такий працівник отримати допомогу на оздоровлення?

За загальними правилами право працівника на відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі. Це передбачено ч. 5 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. У ситуації, що розглядається, стаж роботи працівника перевищує 7 місяців, тож він мав би право на відпустку повної тривалості, якби не одне «але» — звільнення. У такому випадку кількість днів щорічної основної відпустки слід визначати розрахунковим шляхом. Яким чином? Читайте далі.

Тривалість відпустки

Розрахувати кількість днів відпустки, яку «заробив» працівник, можна у два кроки.

Визначаємо кількість календарних днів у періоді трудових відносин — з 02.01.2019 р. по 23.08.2019 р. У цьому допоможе таблиця, наведена нижче.

Місяць

Кількість календарних днів перебування в трудових відносинах

Кількість святкових та неробочих днів, назва (ст. 73 КЗпП)

Січень

30

1

(7 — Різдво Христове)

Лютий

28

Березень

31

1

(8 — Міжнародний жіночий день)

Квітень

30

1

(28 — Великдень)

Травень

31

2

(1 — День праці,

9 — День перемоги)

Червень

30

2

(16 — Трійця,

28 — День Конституції України)

Липень

31

Серпень

23

Разом

234

7

Отже, на період з 02.01.2019 р. по 23.08.2019 р. припадає 227 к. дн. без урахування святкових і неробочих днів:

234 - 7 = 227 к. дн.

Розрахуємо кількість днів щорічної основної відпустки, що припадають на один день року:

24 : (365 - 11) = 0,0678 к. дн.,

де 24 — тривалість щорічної основної відпустки,

365 — кількість календарних днів в повному робочому році,

11 — кількість святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) у повному робочому році.

Кількість днів щорічної основної відпустки, які належать працівнику за відпрацьований період, складає:

227 х 0,0678 = 15,39 ≈ 15 к. дн.

Отже, працівник «заробив» (а точніше — заробить, допрацювавши до 23 серпня включно) 15 календарних днів щорічної основної відпустки.

Тож у заяві на відпустку слід вказати наступне: «Прошу надати мені щорічну основну відпустку з 09.08.2019 р. на 15 календарних днів».

Відпускні

Тепер перейдемо до розрахунку відпускних.

Для працівника, який пропрацював в установі, організації менше року (наприклад, 7 місяців, як у запитанні), середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100).

У нашому випадку виникає цікава ситуація: працівника було прийнято на роботу у перший робочий, але не перший календарний день місяця. Чи слід включати перший неповний місяць роботи у розрахунковий період?

На допомогу приходить лист Мінсоцполітики від 06.10.2014 р. № 493/18/99-14. У ньому фахівці зазначили таке: якщо перший день роботи працівника був першим робочим днем для всіх, зазначений місяць буде враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати для працівника, який пропрацював на підприємстві (в установі) менше року. Саме так і є: оскільки 1 січня — це державне свято (Новий рік) (ст. 73 КЗпП), то перший робочий день січня для всіх працівників закладу охорони здоров’я — 02.01.2019 р.

Отже, розрахунковим періодом у даному випадку є січень — липень 2019 року.

«Оздоровчі»

Відповідно до абз. 6 п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519, керівники закладів охорони здоров’я мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

При цьому законодавство не встановлює жодних обмежень щодо надання «оздоровчих» працівникам, які не відпрацювали повний робочий рік.

Отже, якщо бухгалтер бажає перед звільненням використати щорічну відпустку, то разом з відпускними він має право на отримання «оздоровчої» допомоги.

У разі, якщо працівник звільняється і бере компенсацію за невикористану відпустку, то підстав для виплати «оздоровчих» немає.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити