Електропостачальник підвищив ціну на електроенергію: як діяти замовнику

Насамперед зауважимо, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електроенергії та відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електроенергії, визначено та врегульовано Законом № 2019.

Тож спочатку розберемось із нормативними положеннями у сфері електроенергетики, яких мають дотримуватись електропостачальники та споживачі. Так, постачання електроенергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електроенергії споживачу.

Разом з тим відповідно до Закону № 2019 постачання електроенергії споживачам здійснюють за вільними цінами.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 57 Закону № 2019 електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів:

• про вартість та умови надання послуг;

• про методи оплати, які не повинні допускати дискримінації між споживачами, системи попередньої оплати мають бути справедливими та адекватно відображати прогнозне споживання;

• про зміну будь-яких умов договору постачання електроенергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов’язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

При цьому згідно з п. 9.2.2 гл. 9.2 розд. IX Правил № 312 електропостачальник зобов’язаний повідомляти споживача на власному веб-сайті, письмово, у місцях оплати за електроенергію (за наявності укладених договорів про розрахунково-касове обслуговування з банківськими установами, поштовими відділеннями тощо), у центрах обслуговування споживачів або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 20 днів до введення їх у дію.

Зазначимо, що за результатами торгів замовник укладає договір про закупівлю в письмовій формі відповідно до положень ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених Законом № 922.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону № 2019 умови постачання електроенергії, права та обов’язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електроенергії споживачу. У договорі постачання електроенергії споживачу визначають:

1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;

2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;

3) ціну електроенергії та послуг, що надаються;

4) показники якості електропостачання, зокрема якості електроенергії;

5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонує електропостачальник;

6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка;

7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обсл уговування, очікуваних змін цін та умов постачання електроенергії;

8) порядок організації комерційного обліку електроенергії та надання даних комерційного обліку електроенергії;

9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів;

10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;

11) зобов’язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);

12) права та обов’язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов’язань та у разі тимчасового зупинення постачання;

13) інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надає електропостачальник.

Знайте: законодавець передбачив, що загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. При цьому, як зазначено в ч. 10 ст. 56 Закону № 2019, жодне положення договору постачання електроенергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Зазвичай замовники при проведенні відкритих торгів на закупівлю електроенергії проект договору в тендерній документації наводять у формі Примірного договору. При цьому зауважимо, що сторони мають право відступати від Примірного договору.

Так, у розд. 5 Примірного договору передбачено: споживач розраховується з постачальником за електроенергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електроенергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. При цьому спосіб визначення ціни (тарифу) електроенергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Водночас Примірний договір передбачає, що інформація про чинну ціну електроенергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електроенергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електроенергії за договором, у тому числі у разі її зміни.

Разом з тим відповідно до Примірного договору постачальник зобов’язується, зокрема:

• нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електроенергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами № 312 та Примірним договором;

• публікувати на офіційному веб-сайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електроенергії за 20 днів до введення її у дію.

Водночас розд. 13 Примірного договору передбачає, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов’язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Разом з тим істотні умови договору про закупівлю, зокрема й договору по електроенергії, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 36 Закону № 922.

При цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Зазначимо, що серед інших є такі два випадки, як:

• зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922);

• зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922).

Тож у разі виявлення електропостачальником ініціативи змінити ціну електроенергії у зв’язку з коливанням ціни на ринку сторони можуть внести відповідні зміни до договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922.

При цьому зауважимо: закупівельним законодавством не передбачено перелік органів, підприємств, організацій, які надають документи, що підтверджують коливання цін на ринку. До того ж й не визначено, що це має бути за документ та яку саме інформацію він має містити.

Вважаємо, що таким органом, підприємством чи організацією може бути та юридична особа, в установчих документах якої або в нормативних документах, що регулюють її діяльність, передбачено повноваження щодо здійснення моніторингу цін на товари, зокрема електроенергію. Наприклад, це може бути територіальна Торгово-промислова палата або ж відповідна експертна організація.

Що ж стосується змісту підтверджуючого документу, то вважаємо: він має містити інформацію про те, що ціна на електроенергію змінилася (проколивалася) в порівнянні з відповідною ціною на певну дату.

І хоча п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 не містить прямого обов’язку для сторони-ініціатора зміни до договору письмово підтверджувати для іншої сторони коливання ціни товару на ринку, все ж таки вважаємо, що зміна ціни — це право, а не обов’язок сторін, а одними з принципів публічних закупівель є економія та ефективність. Тому замовникам варто б мати документальне підтвердження наявності підстав для зміни ціни електроенергії згідно із законом. Також зазначимо, що положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 щодо зміни ціни предмета закупівлі, на відміну від п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону № 922, застосовуються як до товарів, так і до послуг та робіт. Водночас зазначена норма не містить обмежень для її застосування щодо зміни складових ціни, зокрема товару (електроенергії).

Тому за наявності підстав сторони можуть застосувати для зміни ціни електроенергії і п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922, зокрема у випадку, якщо електропостачальник купує електроенергію за кордоном (шляхом імпорту, як передбачено ч. 5 ст. 56 Закону № 2019) і її ціна залежить від курсу коливання іноземної валюти. Але не забуваймо, що у випадку внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону № 922 у договорі має бути передбачений відповідний механізм перерахунку, адже законодавець прописав у цій нормі загальну умову для усіх перелічених у ній підстав для змін — «у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни».

Відповідно до ст. 653 ЦКУ у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. При цьому в разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, як передбачено ч. 1 ст. 58 Закону № 2019, споживач має право:

• змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом, та правилами роздрібного ринку;

• на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електроенергії;

• подавати відповідному електропостачальнику звернення, скарги та претензії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги;

• подавати Регулятору скарги відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів;

• отримувати від відповідного електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору постачання електроенергії споживачу;

• отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електроенергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 58 Закону № 2019 споживач зобов’язаний сплачувати за електроенергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

При цьому п. 6.1.1 гл. 6.1 розд. VI Правил № 312 передбачає, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електроенергії споживачу (постачання електроенергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Тож у разі незгоди замовника як споживача з підвищенням ціни на електроенергію, передбачену в договорі, він має право її не змінювати й вибрати нового електропостачальника.

При цьому шлях такого вибору залежить від того, яка очікувана вартість предмета закупівлі електроенергії, тобто від того, який обсяг електроенергії до кінця року потрібен замовнику (у зв’язку з розірванням чинного договору) та яка очікувана вартість цього обсягу. Якщо вартість електроенергії такому випадку буде менша 200 тис. грн., то замовник може укласти «прямий» договір з іншим електропостачальником, а якщо ж вартість буде дорівнювати або перевищуватиме 200 тис. грн., то доведеться проводити відкриті торги, аби закупити без порушень вимог Закону № 922 (ср. ).

Нагадаємо, що ч. 7 ст. 2 Закону № 922 заборонено придбавати товари, роботи і послуги до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладати договори, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

На що звернути увагу замовнику при зміні електропостачальника? Зазначимо, що зміну електропостачальника споживач здійснює у порядку, визначеному Правилами № 312. При цьому зміна електропостачальника з ініціативи споживача має бути завершена у строк не більше 3 тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Водночас спори між споживачем та електропостачальником під час зміни електропостачальника розглядаються відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, затвердженого Регулятором. Наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електроенергії споживачу новим електропостачальником.

Також знайте: електропостачальник, неспроможний постачати електроенергію, має повідомити про дату припинення постачання електроенергії ПОН, споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Як передбачено в ч. 1 ст. 64 Закону № 2019, ПОН надає послуги з постачання електроенергії споживачам, у тому числі й у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником.

При цьому відповідно до положень Закону № 2019 та Правил № 312 ПОН здійснює постачання з моменту припинення постачання електроенергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електроенергії між ПОН і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електроенергії такому споживачу.

У такому разі адміністратор розрахунків повідомляє про дату переведення споживача (споживачів) на постачання електроенергії ПОН постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку (п. 6.2.4 гл. 6.2 розд. VI Правил № 312).

Знайте: ПОН повинен протягом 5 робочих днів повідомити споживача про початок постачання ним електроенергії та забезпечити укладення договору згідно з порядком, визначеним в розд. ІІІ Правил № 312. Якщо в цьому випадку споживач не укладе договір з ПОН, то електроживлення його об’єкта (об’єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням ПОН (п. 6.2.6 гл. 6.2 розд. VI Правил № 312). Разом з тим не забуваймо, що ПОН постачає електроенергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку ПОН припиняє електропостачання споживачу.

При цьому якщо споживач обирає нового електропостачальника до закінчення строку постачання йому електроенергії ПОН, суб’єкти ринку та учасники роздрібного ринку застосовують порядок зміни електропостачальника, передбачений гл. 6.1 розд. VI Правил № 312.

Зауважте, як передбачено гл. 7.1 розд. VII Правил № 312, електроенергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов’язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. При цьому однією з підстав припинення повністю або частково постачання електроенергії споживачу є заборгованість з оплати за спожиту електроенергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Разом з тим на виконання норми гл. 7.5 розд. VII Правил № 312 таке припинення може бути здійснено електропостачальником виключно за умови попередження ним споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.

Датою отримання таких попереджень вважається дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

При цьому попередження про припинення постачання електроенергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником.

Варто пам’ятати: учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електроенергії, несуть відповідальність згідно із законом. Про це зазначено в ч. 1 ст. 77 Закону № 2019. Водночас згідно з ч. 2 ст. 77 Закону № 2019 серед правопорушень на ринку електроенергії, зокрема, є: припинення постачання електроенергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов’язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником.

З огляду на це, варто знати, що порядок оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електроенергії урегульовано положеннями гл. 8.2 розд. VIIІ Правил № 312.

Разом з тим замовник як споживач може оскаржити дії чи бездіяльність електропостачальника, зокрема невиконання ним умов договору про закупівлю, до суду, а також за наявності в діях електропостачальника ознак кримінально караного діяння звернутись із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Так, наприклад, Дніпровський апеляційний суд подав заяву до правоохоронних органів через незаконне відключення будівлі суду від електромережі, що призвело, на думку суду, до порушення прав громадян на доступ до правосуддя. При цьому на наступний день після оприлюднення прес-центром суду інформації про зазначене, електропостачання було відновлено. Про це прес-центр повідомив на офіційному сайті суду в рубриці «Новини» за посиланням:

dpa.court.gov.ua/sud4803/pres-centr/news/ 759241/