Перш ніж відповісти на поставлене запитання, коротко нагадаємо особливості визначення розрахункового періоду для оплати часу тимчасової непрацездатності.
У цьому питанні слід керуватися нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
У загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
Якщо ж працівник відпрацював менше 12 місяців, то тут діють інші правила.
Які саме?
Відповідь — у таблиці нижче.
| Стаж роботи в установі | Правила визначення розрахункового періоду |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266) |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26 Порядку № 1266) |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266) |
При цьому з розрахункового періоду виключають спочатку місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, а потім у місяцях, що залишилися, — календарні дні, на які припала дія таких причин.
Перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. До них належать:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до 3-річного (6-річного за медичним висновком) віку;
• відпустка без збереження зарплати.
Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів розрахункового періоду.
Варто також зазначити, що при розрахунку лікарняних/декретних місяць, в якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, не включається до розрахункового періоду. Це прямо виходить з положень п. 25 Порядку № 1266. Тобто до розрахункового періоду потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.16 р. № 5.2-32-880).
При розрахунку лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) також слід враховувати підстави, при яких період тимчасової непрацездатності не підлягає оплаті. Вони наведені у ст. 23 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV».
Так, допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають:
• у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою через алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння або дії, викликані таким сп’янінням;
• за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій навчальній відпустці;
• у разі порушення застрахованою особою режиму лікування в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності (з дня допущення порушення на строк, що встановлюється комісією із соціального страхування, що діє в установі).
Тепер перейдемо до відповіді на запитання, що розглядається.
Неоплачена хвороба. Як ми вже зазначили, період тимчасової непрацездатності, віднесений п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин, який має бути виключений із розрахункового періоду. Уточнень щодо того, оплачуваним він при цьому має бути чи ні, Порядком № 1266 не прописано.
Тому факт оплати або неоплати такого періоду значення не має. Головне, щоб період тимчасової непрацездатності був підтверджений документально — належно оформленим лікарняним листом або довідкою встановленої форми, і виписка їх була законною.
У розрахунковому періоді працівнику був виписаний лікарняний лист із позначкою про алкогольне сп’яніння, яке стало причиною отриманої травми. При цьому лікарняний лист належно оформлений.
Такий лікарняний відповідно до ст. 23 Закону № 1105 не оплачується, але при цьому підтверджує тимчасову непрацездатність. Дні, зазначені в ньому, мають бути виключені з розрахункового періоду як поважна причина.
Лікарняний лист неналежно оформлений у зв’язку з тим, що працівник відмовився звертатися до медустанови для виправлення помилки, якої припустилися в ньому.
Такий лікарняний лист не підтверджує тимчасову непрацездатність працівника, не є поважною причиною для цілей розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 1266, тобто дні, позначені в ньому, не виключаються з розрахункового періоду.
Прогул. Прогул не є поважною причиною для цілей Порядку № 1266. Тому дні прогулу із загальної кількості календарних днів, які братимуть участь у розрахунку лікарняних, виключати не можна (див. лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812).
