Звіт неприбуткової організації: 10 топ-запитань

Так про що ж запитують? Переважно бухгалтерів цікавить запитання: чи є якісь нові вимоги до порядку заповнення та подання Звіту за 2018 рік?

Відразу ж заспокоїмо вас: жодних змін до форми Звіту протягом 2018 року Мінфін не вносив.

А чи означає це, що вимоги до порядку заповнення залишились ті ж самі, що й у минулому році? Взагалі — практично ті ж самі, оскільки форма Звіту не зазнала жодних змін, але є певні уточнення (свого роду «родзинки» від фіскалів) щодо заповнення та подання Звіту. Тож далі приділимо їм увагу.

Насамперед нагадаємо, що Звіт за структурою виглядає таким чином:

Бюджетні установи, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ та внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр), подають Звіт у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ та внесені до Реєстру, встановлено річний податковий (звітний) період. Про це чітко визначено в п.п. 133.4.7 ПКУ.

Тому бюджетні установи, що відповідають вимогам, установленим у п.п. 133.4.1 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру, Звіт подають за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тобто подати Звіт за 2018 рік необхідно не пізніше 1 березня 2019 року (останній день подання).

До речі, є деякі винятки з цього правила. Але вони стосуються лише випадків, передбачених п.п. 133.4.3 ПКУ. Так, маємо на увазі випадки, коли неприбуткова організація у разі порушення вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, зобов’язана подати Звіт у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (тобто протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).

Якщо протягом 2018 року бюджетна установа отримувала кошти, які не належать до жодної з підгруп власних надходжень, зазначених у ч. 4 ст. 13 БКУ, то їх у Звіті не показують.

Наприклад, це стосується:

• коштів від продажу будівель і споруд. Такі суми установи повністю перераховують до доходу того бюджету, за рахунок якого утримуються;

• коштів для виплати лікарняних. Це пов’язано з тим, що видатки на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності не передбачаються в кошторисі бюджетної установи (ані за загальним, ані за спеціальним фондами). Такі кошти не відображаються у Звіті про надходження і використання коштів загального фонду (форми № 2д, № 2м) та звітах за формою № 4 про надходження і використання коштів спеціального фонду;

• штрафних санкцій, отриманих бюджетною установою за договорами тощо.

З огляду на це, бюджетна установа немає підстав для відображення зазначених сум у Звіті.

Зазначимо, що інформацію про суми отриманих та використаних субвенцій з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів розпорядник коштів державного бюджету зазначає у Звіті про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма № 4-4д).

Оскільки такі надходження є складовою частиною спеціального фонду бюджету, їх доцільно відображати у рядку 1.3 Звіту.

Детально про механізм передачі та облік міжбюджетних трансфертів, зокрема й про субвенцію з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів, ми розповідали в матеріалі «Міжбюджетні трансферти: нюанси обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 37, с. 23).

Здається, це запитання — одне з головних, яке хвилює бухгалтерів. Але чому воно постійно виникає?

Річ у тому, що податківці у своїх роз’ясненнях висловлюються за прив’язку показників Звіту до доходів та витрат, які формуються за правилами бухгалтерського обліку.

Так, наприклад, у листі ДФСУ від 20.02.2018 р. № 691/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, а також в консультаціях, розміщених у ЗІР в категорії 102.04, зазначено таке:

«У рядках 1.1 — 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 — 2.6 Звіту — суми видатків (витрат).

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення не залежить від дати надходження або сплати коштів».

Зважаючи на це, податківці бажають бачити у Звіті доходи і витрати, сформовані за правилами бухгалтерського обліку, тобто за принципом нарахування у момент їх виникнення незалежно від надходження або сплати коштів. Для цього вони намагаються звіряти показники доходів та витрат, що наведені у Звіті з даними, зазначеними у формах річної фінансової звітності, яка є невід’ємним додатком до Звіту. Адже недарма таку звітність неприбуткові організації подають разом зі Звітом.

Цікаво те, що роз’яснення фіскалів доповнено такою фразою:

«Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів».

Тобто вони припускають, що такий варіант відображення доходів та видатків не єдиний, а тому залежно від особливостей діяльності неприбуткової організації порядок відображення доходів і витрат у Звіті може не збігатися із загальною позицією фіскалів. Разом з тим для остаточного вирішення цього питання вони радять звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації. До речі, це цілком законний варіант вирішення цього питання, яким не варто нехтувати.

Але зазначимо, що все ж таки, на нашу думку, у рядках 2.1 та 2.2 Звіту, як і раніше, слід зазначати касові видатки, проведені установою у 2018 році, тобто кошти, фактично використані за загальним і спеціальним фондами та перераховані з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків бюджетної установи.

З огляду на це, підставою для заповнення рядків 2.1 та 2.2 Звіту є зокрема показники, наведені у Звіті про надходження і використання коштів загального фонду (форми № 2д, № 2м), та у звітах за формою № 4 про надходження і використання коштів спеціального фонду у графах «Касові за звітний період (рік)».

Нагадаємо, що всі види благодійних внесків, грантів та дарунків бюджетні установи відносять до власних надходжень.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 13 БКУ у складі другої групи власних надходжень (інші джерела власних надходжень бюджетних установ) виділяють декілька підгруп, зокрема підгрупу 1 — благодійні внески, гранти та дарунки.

Зважаючи на це, благодійні внески у вигляді коштів та майна є власними надходженнями бюджетних установ та включаються до спеціального фонду кошторису. Тому такі надходження установи можуть зазначити у рядку 1.3 Звіту.

Майте на увазі! Установа може показати такі надходження в рядку 1.6.1 Звіту. Більш того, вважаємо, що такий варіант відображення благодійної допомоги є більш логічним, оскільки у Звіті для таких доходів передбачено окремий рядок — 1.6.1.

З огляду на це, бюджетна установа повинна вирішить, у якому з рядків — 1.3 чи 1.6.1 — Звіту показати благодійну допомогу, отриману протягом 2018 року. Головне — не занести такі благодійні находження одночасно як до рядка 1.3, так і до рядка 1.6.1 Звіту.

Звіт є податковою декларацією в розумінні п. 46.1 ПКУ, тому:

• за його неподання/несвоєчасне подання застосовують штраф за п. 120.1 ПКУ у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання (а за повторне порушення протягом року — штраф у розмірі 1020 грн.).

До речі, така ж відповідальність загрожує і за подання Звіту без фінзвітності. Оскільки тоді фіскали не визнають його податковою декларацією, про що свідчать роз’яснення в ЗІР за категорією 102.25;

• за порушення порядку заповнення Звіту посадовим особам — адмінштраф за ст. 163¹ КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн.

Варто знати: у такому разі також доведеться сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2019 році це: 1921 грн. х 0,2 = 384,20 грн.) відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI. Зазначимо, що такий адмінштраф суд накладає на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених податковими органами (ст. 221 та 255 КУпАП).

Згідно з п. 46.2 ПКУ неприбуткові установи та організації разом зі Звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність. Така звітність є додатком та невід’ємною частиною Звіту.

Як ми вже зазначали, інформація про додатки, що додаються до Звіту, є обов’язковим реквізитом форми Звіту відповідно до п. 48.3 ПКУ.

Саме про такі вимоги щодо подання фінансової звітності разом зі Звітом розповідала ДФСУ у роз’ясненнях, що наведено в ЗІР (категорія 102.23.02).

Таким чином, для бюджетних установ чинною редакцією п. 46.2 ПКУ не передбачено жодних винятків, а тому у цьому році разом зі Звітом також слід подати й річну фінансову звітності за 2018 рік, яка є невід’ємною частиною такого Звіту.

Не забудьте у формі Звіту інформацію про фінансову звітність відобразити у блоці «Наявність додатків⁴», тобто поставити позначку «х» у полі «ФЗ⁶», та позначити, які форми фінансової звітності установа подає разом зі Звітом.

Які ж саме форми фінансової звітності слід подавати разом зі Звітом?

Як стверджують фіскали в роз’ясненні, що наведено в ЗІР (категорія 102.23.02), бюджетні установи разом зі Звітом подають такі форми річної фінансової звітності:

• Баланс (форма № 1-дс);

• Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс);

• Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);

• Звіт про власний капітал (форма № 4-дс);

• Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

Але відомо, що на місцях органи ДФСУ по-різному тлумачать вимоги п. 46.2 ПКУ щодо подання фінансової звітності неприбутковими організаціями, а саме щодо її складу. Так, одні наполягають на тому, що подавати слід весь комплекс річної фінансової звітності (форми № 1-дс, № 2-дс, 3-дс, № 4-дс та № 5-дс). Інші — лише форми № 1-дс та № 2-дс, а деякі — лише форму № 2-дс.

Як всім догодити та не потрапити під штрафні санкції? Радимо подавати або всі 5 форм річної фінансової звітності (тим установам, хто не знає, які форми вимагають фіскали на місцях) або тільки ті форми, на яких чітко та впевнено наполягає ДФСУ.

У який спосіб подавати річну фінансову звітність: електронну або паперову форму? На перший погляд не зовсім коректне запитання. Звісно ж, електронну форму!

Але відомо, що подати фінансову звітність в електронній формі як додаток до Звіту виходить далеко не у всіх установ з різних причин.

З огляду на це, як варіант, органи ДФСУ на місцях пропонують бюджетним установами з метою виконання вимог чинної редакції п. 46.2 ПКУ подавати Звіт в електронній формі засобами електронного зв’язку, а фінансову звітність (усі або лише деякі форми)— у паперовому вигляді з супровідним листом.

Наразі ми відповіли на ті запитання, які отримали від наших читачів. Але якщо у вас й досі є запитання, на які ви не знайшли відповіді, не гайте часу та надсилайте їх на електронну адресу журналу «Бюджетна бухгалтерія» (bb@id.factor.ua) — і ви оперативно отримаєте відповідь. Адже час ще є, оскільки подати Звіт за 2018 рік необхідно не пізніше 1 березня 2019 року (останній день подання).