| Документ, до кого унесено зміни | Суть зміни |
| У формах документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, а саме: кошторису, зведеного кошторису, зведення показників спеціального фонду кошторису, плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, плану використання бюджетних коштів, зведеного плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведеного плану надання кредитів із загального фонду бюджету, зведеного плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячного плану використання бюджетних коштів, зведеного помісячного плану використання бюджетних коштів, зведеного плану використання бюджетних коштів, лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування виключено слова «/ Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу» | |
| Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженої наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57 | У додатках 1 — 3, 6, 9 – 15 до зазначеної Інструкції виключено слова «/ Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу» |
| Відкориговано порядок оприлюднення паспортів бюджетних програм (зміни до паспортів бюджетних програм) на поточний бюджетний період та звітів про їх виконання | |
| Правила складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджені наказом Мінфіну від 26.08.2014 р. № 836 | Внесено зміни до Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання. Також викладено в новій редакції: • паспорт бюджетної програми; • звіт про виконання паспорта бюджетної програми місцевого бюджету |
Наказ № 1209 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Але зверніть увагу: п.10 цього наказу та п. 3 Змін до Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених цим наказом, набирають чинності з 01.01.2020 р.
«Чорнобильська» відпустка розраховується виходячи з виплат за останні 12 місяців
Підпунктом 9 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936, передбачена оплата додаткової відпустки громадянам, яка надається відповідно до п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII, тривалістю 16 календарних днів.
Оскільки додаткова відпустка особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до 1 та 2 категорії, надається в календарних днях, то й обчислення середньої зарплати проводиться згідно з абз. 1 та 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Якщо працівник установи відпрацював менше року, то середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований період з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
Нарахування виплат за час зазначеної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.
Таке роз’яснення надало Мінсоцполітики у листі від 16.07.2012 р. № 3480/1/1-12.
Дитині працівника протягом року виповнилося 18 років: що з ПСП
Платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу (ПСП) у розмірі 100 % її суми, визначеної п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2019 році — 960,50 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 ПКУ).
Право на 150 % суми ПСП, визначеної п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2019 році — 1440,75 грн), має право платник ПДФО, який:
є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп. «а» та «б» п.п. 169.1.3 ПК).
Платник ПДФО може скористатися ПСП лише до кінця року, в якому дитині виповнилося 18 років, а у разі її смерті до досягнення цього віку — до кінця року, на який припадає смерть (п.п. 169.3.3 ПКУ).
Таке роз’яснення надало ГУ ДФС у Дніпропетровській області на своєму офіційному сайті (http://dp.sfs.gov.ua).
