Бюджетні новини — 2019

Запровадження середньострокового бюджетного планування

Ключовою новацією змін, унесених Законом № 2646 до БКУ, є запровадження моделі середньострокового бюджетного планування (далі — СБП). Розглянемо, у чому полягає суть цієї моделі та чим вона відрізняється від раніше діючого механізму планування бюджету.

Насамперед запровадження на законодавчому рівні середньострокового бюджетного планування створює фінансові рамки для стратегічних ініціатив, що суттєво вплине на посилення дисципліни учасників бюджетного процесу, змусить їх чітко визначати пріоритети при реалізації реформ в межах фінансових можливостей бюджету. Запровадження СБП означає розширення горизонту бюджетного планування з одного до трьох років. Ключовим елементом системи середньострокового бюджетного планування є Бюджетна декларація на середньостроковий період. При цьому Закон «Про Державний бюджет України» залишається однорічним.

Які ж нововведення передбачає таке планування?

1. Запровадження Бюджетної декларації.

Відтепер замість Основних напрямів бюджетної політики на плановий рік введено:

• для держбюджету — середньострокова Бюджетна декларація як документ стратегічного планування, що визначає основні засади бюджетної політики на наступні три роки.

Процедурні питання складання та схвалення Бюджетної декларації визначено в ст. 33 БКУ.

Окрім положень, які щорічно визначалися в Основних напрямах бюджетної політики (дефіцит або профіцит держбюджету, обсяги державного та гарантованого боргу, розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, основні завдання податкової політики тощо), Бюджетна декларація буде також містити деякі нові показники:

• загальні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

• граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету головним розпорядникам коштів державного бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також

• цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показники їх досягнення за результатами попереднього бюджетного періоду, очікуваних у поточному бюджетному періоді та прогнозних на середньостроковий період у межах визначених граничних показників;

• загальну оцінку фіскальних ризиків та їх впливу на показники державного бюджету.

Таким чином, Бюджетна декларація визначатиме оптимальний розподіл між галузями доступного у середньостроковій перспективі бюджетного ресурсу;

• для місцевих бюджетів — прогнози місцевих бюджетів.

Організаційні засади складання, схвалення прогнозів місцевих бюджетів та проектів місцевих бюджетів передбачено ст. 75 та 75¹ БКУ.

2. Узгодження стратегічного та бюджетного планування.

Завдяки такому підходу такі документи стратегічного планування як Бюджетна декларація та плани головних розпорядників коштів будуть узгоджуватись з основним документом бюджетного планування — Законом про держбюджет.

3. Оновлення бюджетного календаря, а саме встановлення нових строків підготовки та схвалення Бюджетної декларації та інформації, необхідної для її складання.

4. Передбачено розширення бюджетних правил, зокрема:

• державний борг та гарантований державою борг не може перевищувати 60 % ВВП;

• показник дефіциту державного бюджету на кожен рік середньострокового періоду не може перевищувати 3 % ВВП на відповідний рік;

• державні гарантії не перевищуватимуть 3 % доходів загального фонду держбюджету;

• граничний обсяг дефіциту державного бюджету в Законі про держбюджет не може бути більшим за обсяг дефіциту в бюджетній декларації.

Змінами до ст. 28 БКУ доповнено положеннями щодо підвищення рівня доступності інформації про бюджет. У свою чергу, інформувати про певні показники результатів діяльності зобов’язані будуть головні розпорядники. Більш детальніше про такі обов’язки розпорядників див. у таблиці в статті «Бюджетні новини — 2019».

Чого варто очікувати від запровадження середньострокового бюджетного планування?

1. Послідовна та передбачувана бюджетна політика.

Розробка середньострокових бюджетних планів дозволить контролювати та ефективно управляти державним боргом, забезпечити фінансову стабільність у середньостроковій перспективі, тобто врахувати ефекти від прийнятих рішень, завчасно виявити та вжити заходів для уникнення негативних явищ або тенденцій.

2. Посилення бюджетної дисципліни.

Встановлення чітких правил гри та дотримання їх усіма учасниками бюджетного процесу. Посилення підзвітності та відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів.

3. Оцінка впливу реформ та врахування їх наслідків у середньостроковому періоді.

Підвищення обґрунтованості стратегічних рішень. Жодні ініціативи не можуть бути підтримані, якщо не розрахована вартість їх реалізації та вплив на бюджетні показники, а також якщо обсяг їх фінансування виходить за рамки ресурсних можливостей бюджету.

4. Підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків.

Нова система бюджетного планування спрямована на досягнення стратегічних цілей. При цьому пріоритетом стає підвищення якості державних послуг, що надаються суспільству за рахунок бюджетних коштів.

5. Гендерно орієнтовне планування.

Це сприятиме розподілу коштів бюджету з урахуванням різних потреб гендерних, вікових та інших соціальних груп. Завдяки цьому буде підвищено прозорість коштів державного і місцевих бюджетів.

Наразі Мінфін наказом від 02.01.2019 р. № 1 затвердив Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі. Цей документ буде корисний для головних розпорядників бюджетних коштів та інших учасників бюджетного процесу для врахування гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм.

Посилення відповідальності та підзвітності щодо розподілу та використання бюджетних коштів

* Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів можуть оприлюднювати таку інформацію в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

Зміни щодо доходів держбюджету

Такі зміни пов’язані з прийняттям Закону № 2621, яким, зокрема, внесено зміни до ст. 29 БКУ. Серед основних змін виділимо такі:

1) змінено нормативи зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування.

У 2019 році рентна плата за лісові ресурси буде зараховуватися у розмірі 37 % до загального фонду держбюджету та 37 % до загального фонду бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів ОТГ, бюджетів міст Києва та Севастополя, а решту — 26 % від загальної суми рентної плати буде зараховуватися до спеціального фонду держбюджету. У зв’язку з цим внесено зміни до ст. 29, 30, 64 та 66 БКУ. Тоді як у минулому році така рентна плата у розмірі 50 % спрямувалась до загального фонду держбюджету та 50 % до загального фонду обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя;

2) норматив відрахування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) зменшено з 75 до 70 % (ст. 29 БКУ).

Відповідно, у 2019 році ці 5 % рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), будуть зараховуватися до місцевих бюджетів за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів (ст. 64 та 69 БКУ). А ось до обласних бюджетів, як і в минулому році, буде зараховуватися 25 % такої плати;

3) до загального фонду держбюджету у 2019 році в повному обсязі зараховують екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення.

Також у 2019 році очікують збільшення надходжень від цього податку за рахунок того, що з 01.01.2019 р. ставка екоподатку на викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення згідно п. 243.4 ПКУ складає 10,00 грн./т (раніше — 0,41 грн./т), тобто збільшено майже у 25 разів.

При формуванні дохідної частини загального фонду держбюджету враховуються умови, визначені ст. 10 Закону про держбюджет-2019. Так, у загальному фонді держбюджету на 2019 рік:

1) до доходів належать надходження, визначені ч. 2 ст. 29 БКУ (крім надходжень, визначених ст. 11 Закону про держбюджет-2019), з урахуванням особливостей, визначених пп. 17, 17¹, 17² та 43¹ розд.VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ, а також:

• податок на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять господарську діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі;

• надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших держорганів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти держбюджету;

2) джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені ч. 1 ст. 15 БКУ, щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених ст. 12 Закону про держбюджет-2019), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших держорганів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти держбюджету;

3) джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені ч. 2 ст. 30 БКУ (крім надходжень, визначених ст. 13 Закону про держбюджет-2019).

Тепер щодо формування спецфонду держбюджету на 2019 рік.

Так, згідно зі ст. 11 Закону про держбюджет-2019 джерелами його формування у частині доходів є надходження, зазначені ч. 3 ст. 29 БКУ, з урахуванням особливостей, визначених п. 17 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ.

Зазначимо, що у 2019 році ч. 3 ст. 29 БКУ доповнено такими новими доходами (пп. 13⁴ та 13⁵), а саме:

• 26 % рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

• 50 % надходжень від адмінштрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Також джерелами формування спецфонду держбюджету у 2019 році є такі надходження, як:

1) кошти від сплати особами з інвалідністю часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих особами з інвалідністю;

2) надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком надходжень, отриманих в рамках програми допомоги Європейського Союзу з підтримки комплексного реформування державного управління;

3) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Закону № 5492 і Закону № 3353;

4) 50 % коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спецтехніки, нерухомого військового майна ЗСУ та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування ЗСУ;

5) 30 % вартості адмінпослуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону № 5492;

6) внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 р. № 1540-VIII;

7) митні платежі (податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізне мито), отримані при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 р. № 2611-VIII;

8) до 10 % суми перевиконання загального обсягу митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), визначеного помісячним розписом доходів загального фонду держбюджету, — за рішенням КМУ;

9) надходження від іноземних суб’єктів господарювання та організацій за окремими договорами (такі надходження зараховуються за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»).

У 2019 році Кабмін планує продовжить масштабний ремонт і будівництво доріг, а отже, розвиток дорожньої інфраструктури залишається серед пріоритетів бюджетного фінансування. Тому, як і у 2018 році, у 2019 році у складі спеціального фонду держбюджету створюється державний дорожній фонд. Джерела формування та напрями використання цього фонду визначено у ст. 24² БКУ.

Зверніть увагу: на 2019 рік змінено механізм розподілу коштів державного дорожнього фонду, що передбачено змінами, внесеними Законом № 2621 до ч. 3 та 4 ст. 24² БКУ. Але при застосуванні цієї статті БКУ необхідно враховувати певні винятки, які встановлено, зокрема, ст. 24 Закону про держбюджет-2019, де передбачено напрями спрямування коштів державного дорожнього фонду на зазначені потреби та суми витрат.

Також Законом № 2621 дещо відкореговано умови розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, які визначено ст. 103¹ БКУ.

Втім, у 2019 році, як виняток з положень ч. 3 ст. 103¹ БКУ, перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок визначеної цією статтею Кодексу субвенції) затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською держадміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України та з подальшим погодженням з Комітетом ВР з питань бюджету. Такий виняток закріплено в ст. 25 Закону про держбюджет-2019.

Зміни для місцевих бюджетів

Законом № 2621 та Законом № 2628 внесено цілу низку важливих змін до БКУ та ПКУ, які стосуються місцевих бюджетів, а саме:

1) дозволено обласним радам здійснювати зовнішні запозичення (ст. 16 БКУ). Раніше зовнішні запозичення могли здійснювати лише Київська міська рада та міські ради міст обласного значення.

У зв’язку з цим ч. 1 ст. 74 БКУ, у якій визначено особливості здійснення місцевих запозичень, викладено у новій редакції.

Так, місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку:

• міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, що забезпечують виконання завдань міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення територіальних громад міст;

• обласних бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, що забезпечують виконання завдань обласних рад, спрямованих на задоволення спільних інтересів територіальних громад області, відновлення та реконструкцію об’єктів спільної власності територіальних громад або державної власності, що перебувають в управлінні обласних рад, обласних держадміністрацій, а також будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення;

2) надано право обласним радам надавати місцеві гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України, що належать до комунального сектору економіки, розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних проектів. Як зазначено в ч. 2 ст. 17 БКУ, метою таких проектів є розвиток комунальної інфраструктури, відновлення та реконструкція об’єктів спільної власності територіальних громад або державної власності, що перебувають в управлінні обласних рад, обласних держадміністрацій, або впровадження ресурсозберігаючих технологій, а також реалізацію проектів будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення;

3) упорядковано ст. 10 та 28 БКУ щодо застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів;

4) передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуватимуть (перераховуватимуть) до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Такі зміни внесено до ст. 64 БКУ та п.п. 168.4.4 ПКУ;

5) ОМС мають право отримувати інформацію про доходи від контролюючих органів.

Так, змінами, внесеними до ст. 12 ПКУ, передбачено надання контролюючими органами звітності ОМС у розрізі джерел доходів:

• про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях — щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

• про суми списаного податкового боргу; розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов’язань платників податків; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання — щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Зазначену звітність щодо платників контролюючий орган має надавати за запитом ОМС;

6) додано вимоги щодо деталізації показників видатків у рішеннях про місцеві бюджети, які визначено в новій ч. 4 ст. 76 БКУ.

Так, у рішенні про місцевий бюджет видатки та кредитування за головними розпорядниками коштів місцевого бюджету повинні бути деталізовані за програмною класифікацією видатків та кредитування місцевого бюджету, за групами функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету та окремими категоріями економічної класифікації видатків бюджету і класифікації кредитування бюджету;

7) змінено порядок зарахування до місцевих бюджетів надходжень від застосування адміністративних санкцій.

Так, згідно п. 38 ч. 1 ст. 64 БКУ до складу доходів загального фонду місцевих бюджетів зараховують адміністративні штрафи та інші штрафні санкції, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями. Раніше до зазначених надходжень належали лише адмінштрафи, які накладали ці органи та комісії;

8) змінено норматив зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. У зв’язку з цим внесено зміни до ст. 29, 30, 64 та 66 БКУ.

Так, у 2019 році рентна плата за лісові ресурси буде зараховуватися у розмірі 37 % до загального фонду бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів ОТГ, бюджетів міст Києва та Севастополя. Водночас, як у минулому році цей норматив складав 50 %;

9) у 2019 році до місцевих бюджетів за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів буде зараховуватися 5 % рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату). Тоді як до обласних бюджетів, як і в минулому році, буде зараховуватися 25 % такої плати;

10) запровадження ставки податку для лісових земель у розмірі не більше 0,1 % від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ПКУ);

11) скасовано плату за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, яка справлялась у розмірі 25 % земельного податку (п. 284.4 ПКУ);

12) до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (ст. 91 БКУ), додано видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення;

13) суттєво змінено підхід щодо справляння та сплати туристичного збору (ст. 268 ПКУ). Детальніше про зміни щодо цього збору дізнаєтесь зі статті «Податкові новини — 2019» (див. статтю «Податкові новини — 2019» цього номера журналу).

Зазначимо один важливий момент. Завдяки змінам, унесених Законом № 2628 до п. 52 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» ПКУ, по 31.12.2019 р. до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 ст. 4, п.п. 12.3.3, 12.3.4, п.п. 12.4.3 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160 (новий п. 52 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). З огляду на це, місцеві ради отримали привілей у вигляді звільнення від дотримання вимог пп. 4.1.9, 12.3.3 — 12.3.4, 12.4.3 і п. 12.5 ПКУ, а також Закону № 1160.

Нагадаємо, зазначеними документами передбачений, зокрема, обов’язок місцевої ради приймати/змінювати рішення про встановлення місцевих податків і зборів не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування встановлюваних місцевих податків і зборів (чи змін).

Таким чином, рішення про встановлення на 2019 рік зазначеного збору місцеві ради можуть прийняти у цьому ж році, не застосовуючи строки прийняття та оприлюднення відповідного рішення та процедури прийняття регуляторного акту. А отже, будемо чекати прийняття рішень місцевими радами. А доки таке рішення прийнято не буде, стягування турзбору на відповідній території з 01.01.2019 р. буде протизаконним.

Крім того, до обов’язків сільської, селищної, міської ради або ради ОТГ також відноситься розміщення та оприлюднення переліку податкових агентів з туристичного збору та інформації про них на своєму офіційному веб-сайті;

14) починаючи з 01.01.2019 р. органи місцевого самоврядування не зобов’язані встановлювати ставки земельного податку за лісові землі.

Так, відповідно до оновленого п. 10.2¹ ПКУ місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (у частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі);

15) відповідно до оновленої редакції п. 277.1 ПКУ ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються для лісових земель — не більше 0,1 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі;

16) доповнено перелік видатків бюджету, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів ОТГ на соціальний захист та соціальне забезпечення, видатками на малі групові будинки (пп. «а» та «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 БКУ);

17) виключення видатків бюджету на дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї та сім’ї патронатних вихователів із переліку видатків на освіту та включення видатків на дитячі будинки сімейного типу і прийомні сім’ї до переліку видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (п.п. «в» п. 2 і п.п. «а» п. 4 ст. 89, п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 90, п. 5 ч. 1 ст. 103² БКУ);

18) доповнено перелік категорій населення, яким надаються пільги і субсидії за рахунок субвенції з держбюджету місцевим бюджетам, новою категорією — постраждалі учасники Революції Гідності (п.п. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89, п. 20⁴ ч. 1 ст. 91, ч. 3, 4 ст. 102 БКУ);

19) Мінфін для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету ВР з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 % складу такої комісії). Мінфін на підставі рішення цієї комісії подає КМУ для затвердження пропозиції щодо розподілу субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально- економічного розвитку окремих територій. Слід зазначити, що ч. 2 ст. 32 Закону про держбюджет-2019 визначено, що у 2019 році субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій надається без обов’язкового співфінансування здійснення відповідних заходів з місцевих бюджетів;

20) Законом № 2621 продовжено до 2027 року дію експерименту щодо здійснення патронату над дитиною за рахунок і в межах коштів субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною»;

21) протягом 2019 року Кабмін планує затвердити нормативно-правові акти у сфері державних соціальних стандартів.

З цією метою оновлено п. 10 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ та відповідно до зазначених змін до 1 березня 2020 року КМУ доручено здійснити такі заходи:

Зміни до порядку розподілу додаткової дотації, передбаченої ст. 1036 БКУ

Нагадаємо, що в ст. 103⁶ БКУ встановлено умови та напрями спрямування додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я.

Раніше розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами здійснювався у порядку, визначеному обласними державними адміністраціями, та затверджувався рішенням про обласний бюджет. Відтепер розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області, здійснений обласними держадміністраціями, повинен бути погоджений із Кабміном і після цього затверджений обласними радами (ч. 5 ст. 103⁶ БКУ).

Сфера медицини

У 2019 році МОЗ продовжить масштабну реформу охорони здоров’я: для первинної медичної допомоги буде продовжено ті масштабні зміни, які розпочались у 2018 році, а також у 2019 році вони охоплять вже спеціалізовану та екстрену медичну допомогу.

Серед пріоритетних напрямів роботи у 2019 році варто зазначити такі:

1) продовження трансформації закладів первинної допомоги.

У 2019 році продовжиться реформа закладів первинної допомоги. Усі заклади, що надають первинну медичну допомогу, будуть отримувати оплату за надання медичних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». У 2019 році бюджет на оплату послуг первинної медичної допомоги за програмою медичних гарантій Національної служби здоров’я складає 15,3 млрд грн.

Починаючи з 2019 року лікарі закладів первинної допомоги зможуть набирати більшу кількість пацієнтів, при цьому для них спеціально затверджено нові тарифи, з коригувальними коефіцієнтами за понаднормові декларації. Ці питання Кабмін прописав у Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2019 рік, затвердженому постановою КМУ від 18.12.2018 р. № 1117;

2) запрацює програма «Безкоштовна діагностика».

Програма «Безкоштовна діагностика» — це забезпечення 80 % потреб пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, найбільш необхідні безоплатні дослідження (наприклад, рентген, УЗД, ехокардіографія серця), аналізи та консультації вузькопрофільних спеціалістів. Ці послуги пацієнти зможуть отримати безоплатно тільки за направленням свого сімейного лікаря.

Передбачається, що з липня 2019 року Національна служба здоров’я буде оплачувати 54 діагностичні та лікувальні послуги за направленням сімейного лікаря, терапевта або педіатра.

Пацієнт сам обиратиме, в якому саме медзакладі проходити діагностику, здавати аналізи чи проходити консультацію. Головна умова — заклад має брати участь у програмі «Безкоштовна діагностика».

Національна служба здоров’я розпочне оплачувати діагностичні послуги за направленням сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» на рівні амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги.

Зазначимо, що програма розпочне діяти з липня 2019 року. Які послуги увійдуть до програми «Безкоштовна діагностика»?

З детальним переліком медичних послуг у програмі «Безкоштовна діагностика» можна ознайомитися у проекті постанови КМУ «Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги»;

3) розпочнеться пілотний проект змін екстреної медичної допомоги у деяких областях.

На цю мету в Законі про держбюджет-2019 передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві.

У рамках реформи екстреної медичної допомоги МОЗ розробив комплексну програму з розвитку системи екстреної медичної допомоги, яка передбачає:

• закупівлю 70 % потреби спеціалізованого санітарного транспорту для розвитку служби екстреної медичної допомоги;

• проведення програми підготовки інструкторів для підвищення кваліфікації, відповідно до світових стандартів, осіб, задіяних у роботі системи екстреної медичної допомоги;

• цільові видатки на підвищення рівня оплати праці працівників, які пройдуть підвищення кваліфікації;

• закупівлю спеціального навчального обладнання та манекенів для навчально-тренувальних симуляційних центрів;

• створення єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб;

• впровадження уніфікованих сучасних галузевих стандартів диспетчеризації.

Реалізація цього проекту в пілотних регіонах дозволить врахувати усі потреби регіонів України та зменшити вартість повномасштабного розсортування реформи екстреної медичної допомоги по всій Україні. Також у МОЗ розраховують в рамках реформи в пілотних регіонах налагодити процес навчання та підвищення кваліфікації працівників;

4) розпочнеться пілотний проект змін вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

Як передбачено ст. 23 Закону про держбюджет-2019, з 01.04.2019 р. через Національну службу здоров’я розпочне діяти пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

З цією метою додано новий п.п. 6 п. 1¹ п. 10 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ, згідно з яким урегульовано питання здійснення з 01.04.2019 р. до 01.01.2020 р., як виняток з положень БКУ, пілотних проектів з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для певних видів медичних послуг та окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів в рамках реалізації реформи фінансового забезпечення системи охорони здоров’я;

5) розвиток програми «Доступні ліки».

Програма перейде до Національної служби здоров’я, тобто контрактувати аптечні заклади та відшкодовувати вартість відпущених лікарських засобів будуть не заклади охорони здоров’я чи муніципалітети, а безпосередньо один головний оператор бюджетних коштів — НСЗУ;

6) розширення мережі кардіологічних центрів.

Втім, аби тримати руку на пульсі реформи у сфері медицини та освіти, Кабміну доручено за підсумками 1 півріччя 2019 року за результатами виконання місцевих бюджетів подати пропозиції щодо внесення змін до Держбюджету на 2019 рік у частині збільшення освітньої і медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Про це зазначено в п. 17 Прикінцевих положеннях Закону про держбюджет-2019.

Видатки на медреформу тепер захищені

У 2019 році видатки на медреформу стали захищеними статтями видатків у частині державних гарантій медичного обслуговування.

З цією метою ст. 55 БКУ, у якій наведено перелік захищених видатків бюджету, доповнена видатками на програму державних гарантій медичного обслуговування населення. І хоча така норма була закріплена в ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. № 2168-VIII, до БКУ вона потрапила завдяки Закону № 2621.

Переважно такі зміни внесено з метою реалізації такої програми та уникнення ситуацій щодо призупинення її дії (зокрема, призупинення здійснення оплати за надання медичних послуг населенню) у разі порушення бюджетного законодавства та застосування заходів за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу (ст. 116 та 117 БКУ) та наявності судових рішень про стягнення коштів державного бюджету.

Сфера освіти

У 2019 році освіта залишається серед пріоритетних напрямів соціальних видатків. На які зміни варто очікувати у цьому році в цій сфері?

1. Формула розподілу коштів освітньої субвенції та обсяг коштів такої субвенції буде змінена.

Так, якщо у 2018 році формула враховувала такі показники, як щільність учнів, наповнюваність класів, кількість педагогічних ставок тощо, то на 2019 рік ця формула буде вдосконалена. Зокрема, буде враховано такі показники, як:

• поділ класів на групи при вивченні окремих предметів;

• збільшення ставок асистентів учителів в інклюзивних класах з 0,5 до 1;

• змінено розрахункову наповнюваність класів для міст, які мають заклади освіти, розташовані в сільській місцевості.

Як підтверджує МОН, саме ці норми враховані під час розрахунку обсягів освітньої субвенції на 2019 рік. Отже, наразі очікуємо затвердження формули розподілу коштів освітньої субвенції;

2. При визначенні обсягу освітньої субвенції враховані видатки на оплату праці педпрацівників у вищих навчальних закладах I — II рівнів акредитації в частині надання повної загальної середньої освіти (п. 1 ч. 3 ст. 103² БКУ);

3. З січня 2019 року розпочнуть працювати територіальні органи якості освіти.

Нагадаємо, що Державна служба якості освіти була утворена відповідно до постанови КМУ від 06.12.2017 р. № 947, а її територіальні органи — постанови КМУ від 07.11.2018 р. № 935.

Заплановано, що до кінця січня 2019 року Держслужба якості освіти проведе конкурси на заміщення вакантних посад керівників та заступників керівників цих органів. Очікується, що протягом 2019 року такі структурні підрозділи Державної служби якості освіти запрацюють в усіх областях України.

4. Статтею ст. 51 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII передбачено сертифікацію педагогічних працівників, яка відбувається на добровільних засадах виключно за їх ініціативою.

На виконання ч. 6 ст. 51 Закону МОН розробило Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затверджене постановою КМУ від 27.12.2018 р. № 1190 (ср. ).

Сертифікація — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника, що відбувається у кілька етапів. Цей механізм допоможе кожному талановитому вчителю — чи з сільської місцевості, чи з міста, чи з містечка — проявити себе та отримати більші можливості для розвитку і самореалізації.

Кожен учасник зможе пройти незалежне оцінювання — його успішне завершення підтверджуватиме сертифікат. Він засвідчуватиме найвищий професійний рівень педагога, а також дасть можливість зарахувати сертифікацію замість атестації з підвищенням на 1 кваліфікаційну категорію та протягом 3 років отримувати щомісячну доплату в розмірі 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження.

2019 року проходить пілотний проект сертифікації, у якому зможуть взяти участь до 1000 вчителів початкових класів. Щоб охопити всі регіони України, МОН визначило максимальний, однак не обов’язковий, обсяг заяв, що можуть бути подані від кожної з областей на пропорційних засадах (залежно від наявної кількості вчителів початкової школи).

Етапи сертифікації:

1) експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи;

2) самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності (е-портфоліо);

3) оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.

Основні засади сертифікації:

• добровільність;

• роботу вчителів оцінюють освітяни, а не чиновники;

• непроходження сертифікації не несе жодних наслідків.

Основні строки сертифікації (2019 рік):

• реєстрація — з 15 січня до 1 лютого включно;

• вивчення практичного досвіду роботи педагога — лютий-травень, вересень-жовтень;

• завантаження е-портфоліо — до 1 липня;

• незалежне тестування — жовтень-листопад;

• визначення результатів — листопад-грудень.

Про подробиці сертифікації педагогічних працівників можна дізнатися на сайті МОН (https://mon.gov.ua).

5. З 2019 року запрацює механізм першочергового зарахування тих вступників у медичні та педагогічні виші, що готові після закінчення навчання працювати в сільській місцевості.

Зазначимо, що це питання визначено Порядком реалізації права на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, затвердженим постановою КМУ від 30.05.2018 р. № 417.

6. Доповнено перелік пільгових категорій здобувачів вищої освіти та професійно-технічної освіти.

Так, з 01.01.2019 р. до такого переліку включено:

• постраждалих учасників Революції Гідності;

• учасників бойових дій;

• осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону № 3551 та їхніх дітей до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років.

У 2018 році така гарантія поширювалась на осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, та їхніх дітей.

Такі зміни внесено Законом № 2300 та Законом № 2443.

7. Серед інших цікавих змін, які очікують у 2019 сферу освіти, варто врахувати, що певні завдання поставлено Законом про держбюджет-2019 (п. 14 Прикінцевих положень) перед Кабміном та Міносвіти, МОЗ, Мінкультури.

Як бачимо, у цьому році вищу освіти очікує багато новацій.

Відносини між держбюджетом та бюджетами новоутворених ОТГ

Як визначено в абз. 1 ч. 4 ст. 67 БКУ, доходи бюджетів ОТГ, місцеві ради яких набули повноважень за результатами перших виборів до 15 жовтня року, що передує плановому, визначаються відповідно до ст. 64 та 69¹ БКУ. Як виняток, згідно із ст. 26 Закону про держбюджет-2019 у 2019 році встановлюються відносини між державним бюджетом та бюджетами тих ОТГ, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів, що відбулися у 2018 році.

Зазначимо, що у цьому році перелік таких ОТГ в Законі про держбюджет-2019 не визначено. Але ті місцеві ради, які набули повноважень за результатами перших виборів 23.12.2018 р., керуються зазначеної нормою в загальному порядку.

Видатки на пільги та субсидії

Однією з головних новацій Закону про держбюджет-2019 стало те, що 20,0 млрд грн. за рахунок коштів субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передано Мінсоцполітики під окрему бюджетну програму «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у готівковій формі». Це пов’язано із запровадженням у 2019 році механізму надання у грошовій формі передбачених законодавством пільг та субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно з оновленою редакцією ч. 3 ст. 102 БКУ розширено перелік послуг, на які надаються пільги та житлові субсидії населенню за рахунок субвенції з держбюджету місцевим бюджетам, та категорії населення, яким надаються такі пільги і субсидії (зміни до п.п. «б» п. 4 ст. 89, п. 20⁴ ч. 1 ст. 91 та ч. 4 ст. 102 БКУ).

У зв’язку з цим Мінфіну знову надано право на верифікацію отримувачів пенсій, субсидій та пільг у 2019 році.

Зазначимо, що наприкінці минулого року КСУ у своєму рішенні від 11.10.2018 р. № 7-р/2018 визнав неконституційними деякі положення БКУ, які дають Мінфіну право отримувати інформацію, що містить персональні дані. Тобто мається на увазі саме п. 40 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ.

Але згідно з Законом № 2621 Мінфін має право на безоплатне отримання інформації, що містить банківську таємницю, персональні дані, та на доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Такий доступ до інформації необхідний під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, з метою забезпечення адресності та недопущення призначення, нарахування та/або здійснення неправомірних соціальних виплат.

Як і раніше, для отримання та обробки таких персональних даних Мінфін не потребує отримання на це згоди фізичних осіб. Уточнено лише, що порядок здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат повинен визначити Кабмін.

Видатки на клубні та дошкільні навчальні заклади

На 2019 рік продовжено дію п. 20 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ. Тож, як і раніше, у 2019 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки на утримання дошкільних навчальних закладів та закладів культури.

Субвенція особам з особливими освітніми потребами

У 2019 році перелік субвенцій, які надаються з держбюджету місцевим бюджетам (ст. 97 БКУ), доповнено новою субвенцією. Це субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Спрямовують таку субвенцію на надання держпідтримки для здобуття освіти у закладах та установах освіти сліпими дітьми та із зниженим зором, глухими та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектра).

Напрями спрямування коштів за цією субвенцією встановлено в ст. 103³ БКУ.

Розширено повноваження Рахункової палати

Законом № 2621 доповнено повноваження Рахункової палати.

По-перше, ст. 110 БКУ, у якій визначено повноваження Рахункової палати щодо контролю за дотримання бюджетного законодавства, доповнено новими повноваженнями.

Так, згідно з цими змінами Рахункова палата, крім раніше наданих повноважень, з 01.01.2019 р. також здійснює контроль за надходженнями, закріпленими за місцевими бюджетами, загальнодержавними податками і зборами або їх часткою та використанням коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання місцевому самоврядуванню. Аналогічні зміни внесено до ст. 7 Закону України «Про Рахункову палату» від 02.07.2015 р. № 576-VIII.

Відтак контрольні повноваження Рахункової палати поширюються не лише на надходження до держбюджету, але й на надходження до місцевих бюджетів, закріплених за ними загальнодержавних податків і зборів та використання відповідних коштів місцевих бюджетів.

По-друге, у зв’язку з цим викладено у новій редакції ст. 15 зазначеного Закону, у якій визначено, які заходи має здійснювати Рахункова палата та яку інформацію, документацію має запитувати та одержувати у держорганів та ОМС.