Працівників викликають до суду не так часто. Тому необізнаність у цьому питанні зрозуміла. Тож давайте заповнимо пробіл.
Головне — пам’ятайте: правила оформлення та збереження заробітку залежать від ролі працівника в судовому засіданні (свідок, потерпілий, представник, експерт, перекладач або особа, яка притягується до відповідальності) та категорії справи (цивільна, господарська, адміністративна, кримінальна, про адміністративні правопорушення).
Отже, почнемо з правил документального оформлення.
Оформлюємо
Документальне оформлення відсутності працівника на робочому місці через участь у судовому засіданні зводиться до двох основних моментів:
• підтвердження про необхідність з’явитися до суду (зазвичай повістка);
• відображення у документації установи: заяві, наказі, табелі обліку використання робочого часу (далі — табель). Про табелювання поговоримо окремо.
Почнемо з повістки. Саме нею в загальному випадку оформлюється виклик до суду. Законодавчо затверджені форми повістки в кримінальному провадженні та адміністративній справі.
У нашому випадку мова йде про адміністративне правопорушення — порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, далі — КУпАП).
УВАГА!
Адміністративна справа та справа про адміністративне правопорушення — це різні речі.
У справі про адміністративне правопорушення особу притягують до відповідальності за порушення, передбачені КУпАП. Адміністративна ж справа стосується вирішення публічно-правового спору, де зазвичай однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються в порядку, установленому КУпАП, а адміністративні справи — за правилами Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.
Зі ст. 2772 КУпАП випливає, що повістки учасникам судового засідання вручаються не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, і в них зазначаються дата і місце розгляду справи. Детального опису документа та способу передачі учасникам засідання суду повістки КУпАП не містить. Тому зазвичай кожна установа суду керується внутрішніми документами, якими затверджені форма, порядок надсилання повісток учасникам судового процесу та наслідки нез’явлення до суду.
На основі повістки доцільно отримати від працівника заяву про увільнення від роботи, де він власноруч визначить час, на який потребує увільнення. В свою чергу, на підставі заяви працівника та повістки видається наказ керівника про увільнення від роботи у зв’язку із викликом до суду.
Пам’ятайте, що неявка працівника до суду як свідка може мати наслідки. Зокрема, у разі неодноразового нез’явлення до суду свідка можуть притягнути до адміністративної відповідальності за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки до суду — штраф від 850 до 2550 грн. (ст. 1853 КУоАП).
Оплачуємо
Як зазначено в запитанні, працівник установи бере участь у судовому засіданні як свідок у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 275 КУпАП за особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Отже в описаному в запитанні випадку за працівником необхідно зберегти середній заробіток за час його відсутності на робочому місці у зв’язку з участю у судовому засіданні. При цьому розраховувати середній заробіток слід згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. А саме, відповідно до абз. 3 п. 2 цього Порядку — виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
ВАЖЛИВО!
Середній заробіток зберігається за працівником лише в тому випадку, коли він бере участь у судовому засіданні щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення в якості свідка, потерпілого, перекладача або експерта.
За особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, середній заробіток не зберігається.
Табелюємо
Нагадаємо, що форма табеля затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 (типова форма № 5-П). При цьому є два варіанти позначення відсутності працівника у випадку його участі у судовому засіданні:
• «ІН» (або цифрами — 22; інший невідпрацьований час, передбачений законодавством) — якщо за працівником зберігається середній заробіток;
• «І» (або цифрами — 30; інші причини неявок) — якщо за працівником не зберігається середній заробіток.
Отже, для того, щоб обрати вірний варіант запису в табелі, слід визначитись, чи зберігається за працівником середній заробіток.
Резюмуємо: у випадку, коли працівник бере участь в судовому засіданні як свідок у справі про адміністративне правопорушення, за ним зберігається середній заробіток виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. У табелі час відсутності позначається кодом «ІН» або цифрами 22.
