Нагадаємо, що Указ № 436 визначав штрафи за порушення норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, які встановлено НБУ, тобто за порушення Положення № 148.
Пригадаємо, за які порушення та в яких розмірах відповідно до Указу № 436 карали порушників:
1) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;
2) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) в касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
3) за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видачу готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;
4) за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;
5) за використання отриманих в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — штраф у розмірі витраченої готівки.
Все начебто-то й добре — штрафи скасовано, але як завжди є декілька цікавих моментів, на які варто звернути увагу.
По-перше, як бути з порушеннями, вчиненими до 23.06.2019 р.?
Оскільки штрафні санкції скасовано з 23 червня 2019 року, це означає, що вже з цієї дати перевіряючі не мають право застосовувати до суб’єктів господарювання зазначені штрафи.
Наприклад, якщо установа отримала повідомлення-рішення про накладання штрафу згідно з Указом № 436, яке датовано 24.06.2019 р. за порушення, яке відбулося 23.04.2018 р., то штрафу вже не мають право накладати. Якщо ж попри все такий документ установа отримала, радимо рішуче оскаржувати таке рішення відповідно до ст. 56 ПКУ.
По-друге. Указ № 436 скасовано, але адміністративні штрафи згідно КУпАП все ж таки залишились. Тому далі нагадаємо, яка адмінвідповідальність передбачена за порушення операцій з готівковими коштами.
| № з/п | Вид порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою | Штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг* (від 1700 до 3400 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) | ||
| 2 | Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | ||
| 3 | Здавання виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій | Штраф у розмірі від 17 до 88 нмдг (від 289 до 1496 грн.) | |
| Ті ж дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке ж порушення | Штраф у розмірі від 43 до 175 нмдг (від 731 до 2975 грн.) | ||
| * Неоподатковуваний мінімум доходів громадян. | |||
І третій момент, про який варто пам’ятати бюджетним установам при веденні касових операцій.
Річ у тому, що, крім Положення № 148, розпорядники також повинні враховувати вимоги таких документів, як:
• Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407;
• Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.
Які саме вимоги зазначених документів маємо на увазі?
| Вимоги щодо зарахування бюджетних коштів на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів | Яким нормативно-правовим актом передбачено |
| Усі суми коштів, що надходять готівкою у каси установ (у тому числі суми невикористаної готівки), повинні бути зараховані на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів та рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства. На рахунки одержувачів бюджетних коштів можуть бути зараховані тільки кошти, що відносяться на відновлення касових видатків | |
| Суми коштів власних надходжень, що надходять готівкою в каси бюджетних установ, зараховуються на рахунки, призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ. Кошти, сплачені в касу як відновлення касових видатків, проведених у поточному бюджетному періоді, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або на поточні рахунки, відкриті в банках державного сектору |
Це означає, що бюджетні установи при отриманні готівки до каси повинні використовувати її суворо за цільовим призначенням. У разі якщо така готівка не була використана (або повністю, або частково) за призначенням, її слід спочатку зарахувати на рахунок, відкритий в органі Казначейства, а лише після цього використати за відповідним призначенням. При цьому невикористану готівку розпорядники бюджетних коштів повертають на той самий рахунок, з якого вона була отримана, за тими самими КЕКВ.
При заповненні відповідних документів (заявки на внесення готівки) обов’язково зазначаються номер реєстраційного рахунка бюджетної установи, на який необхідно зарахувати (відновити) кошти, найменування розпорядника коштів, зміст операції та КЕКВ, за яким здійснюється повернення (внесення) коштів.
Наприклад, у касу установи була отримана готівка для виплати заробітної плати працівникам за травень. У встановлені терміни заробітна плата була виплачена всім працівникам, крім прибиральниці, яка в цей час була на лікарняному. Виходячи з принципу цільового використання суми невиплаченої заробітної плати повинні бути депоновані і здані в банк для зарахування на рахунок установи. Тому слід пам’ятати, що такі невитрачені кошти установа не може використовувати на інші потреби, наприклад для видачі авансу на відрядження (КЕКВ 2250) чи господарські витрати (КЕКВ 2210).
Також принципу цільового призначення необхідно дотримуватися у разі, коли установа отримала до каси готівку за надані послуги тощо (наприклад, орендна плата або благодійні внески). Тобто при отриманні зазначених коштів бюджетна установа повинна спочатку зарахувати такі суми на рахунок, відкритий в органі Казначейства. І тільки після цього має право витратити з цього рахунку кошти на відповідні потреби, передбачені кошторисом.
Виходить, що, з одного боку, штрафи за порушення касової дисципліни, передбачені Указом № 436, для всіх суб’єктів господарювання скасовано з 23.06.2019 р., тож тепер можна трохи розслабитись.
Але з іншого боку, бюджетні установи, як і раніше, за порушення порядку використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням несуть відповідальність.
Так, посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності на загальних підставах, визначених законодавством, а розпорядникам бюджетних коштів зменшують бюджетні асигнування на суму коштів, використаних не за цільовим призначенням (ст. 117 БКУ).
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Указ № 436 — Указ Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.
Положення № 148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Порядок № 1407 — Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.
Порядок № 938 — Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.
