Блискавкозахист для будівлі: плануємо та обліковуємо витрати

Установлення блискавкозахисту на будівлю — не зовсім типова операція. Тож давайте спочатку з’ясуємо, з чим маємо справу та які особливості цього процесу.

Так, блискавкозахистом вважається сукупність заходів і технічних засобів для захисту будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки.

Порядок улаштування блискавкозахисту будівель та споруд в Україні регламентовано ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Причому вимоги цього документа поширюються на проектування, будівництво та експлуатацію блискавкозахисту всіх без винятку будівель, споруд і промислових комунікацій незалежно від відомчої належності та форми власності.

Система блискавкозахисту будівель або споруд включає зовнішню та внутрішню блискавкозахисні системи (далі — БЗС). При цьому зовнішня БЗС захищає об’єкт від прямих ударів блискавки. Тоді як внутрішня БЗС захищає чутливе електрообладнання об’єкта від вторинних проявів блискавки.

Зовнішня БЗС складається з блискавкоприймачів, струмовідводів та заземлювачів. Вона може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо, — стрижневі або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою безпосередньо на об’єкті, що захищається.

Внутрішня БЗС здійснюється шляхом встановлення спеціальних пристроїв захисту від імпульсних перенапруг, а також шляхом екранування чутливого електрообладнання.

Подекуди блискавкозахист може містити тільки зовнішню або тільки внутрішню систему заходів. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Розміщення пристроїв блискавкозахисту рекомендовано здійснювати на стадії проектування нового об’єкта (п. 1.5 ДСТУ Б В.2.5-38:2008). Це полегшить розроблення і виконання пристроїв блискавкозахисту, сполучених з самою будівлею, дозволить поліпшити її естетичний вигляд, підвищити ефективність блискавкозахисту, мінімізувати його вартість і трудовитрати.

Але, як то кажуть, доки грім не гряне… Тому на практиці системи блискавкозахисту здебільшого встановлюють постфактум, після завершення будівництва будівель та споруд.

В існуючих будівлях необхідні заходи щодо блискавкозахисту вибирають з урахуванням її конструктивних елементів, існуючого силового й інформаційного устаткування (п.п. 8.6.1 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Майте на увазі: відповідно до п.п. 9.2.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкозахисні пристрої на діючих об’єктах після їх монтажу приймає робоча комісія. Склад такої комісії визначає замовник. Зокрема, до її складу, як правило, залучають:

• осіб, відповідальних за електрогосподарство у відповідній установі;

• представника підрядної організації;

• представника органу державного пожежного нагляду.

Робоча комісія проводить повну перевірку і огляд виконаних будівельно-монтажних робіт із монтажу блискавкозахисних пристроїв. Введення останніх в експлуатацію оформлюється актами-допусками відповідних органів державного контролю і нагляду (п.п. 9.2.6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).

Крім того, для забезпечення надійності роботи пристроїв блискавкозахисту слід щорічно перед початком грозового сезону провадити їх перевірку та огляд. Цього вимагає п.п. 9.3.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Також щоразу після стихійного лиха (ураганний вітер, повінь, землетрус, пожежа) та гроз надзвичайної інтенсивності необхідно здійснювати позачергові огляди пристроїв блискавкозахисту.

До речі, найбільше потерпають від гроз та блискавок Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області. Про це свідчать дані, наведені у додатку Б до ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Тож для захисту від ударів блискавки та мінімізації їх наслідків слід подбати про облаштування будівель блискавкозахистом насамперед установам зазначених регіонів.

Якщо рішення про встановлення блискавкозахисту прийнято, саме час подумати про фінансовий бік питання. Тобто слід запланувати такі видатки у кошторисі вашої установи. За яким же КЕКВ планувати і проводити оплату установлення блискавкозахисту на будівлю? Відповідь на це запитання криється у суті операції та порядку її відображення в бухобліку.

Щоб розібратися у цій ситуації, підемо від зворотного. Давайте поглянемо, як не слід обліковувати встановлення блискавкозахисту і чому. Для цього пригадаємо вимоги НП(С)БО 121. Так, одиницею обліку основних засобів відповідно до п. 1 розд. ІІ цього нормативного документа можна вважати:

• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

• відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення із загальними пристосуванням, приладдям для їх обслуговування, керування ними та єдиним фундаментом. При цьому кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

 інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.

Разом з тим складові частини одного об’єкта ОЗ з різним строком експлуатації для цілей бухобліку можуть визнаватися окремими об’єктами ОЗ.

Проте чи може бути система блискавкозахисту будівлі відокремленою від неї? Чи можна пристрої такої системи перемістити і встановити на інший об’єкт? Відповідь очевидна — ні. Така система після монтажу фактично стає частиною будівлі невіддільною від неї. Виняток становлять хіба що БЗС, початково установлені відокремлено (ізольовано) від об’єкта захисту. Хоча й у цьому випадку їх відокремленість під питанням. Адже зовнішня БЗС все рівно з’єднується із заземлювальною системою (шинами).

Отже, БЗС не варто обліковувати як окремий об’єкт ОЗ.

Установлення такої системи на будівлю слід розглядати як її поліпшення (модернізацію).

Беззаперечно, такі роботи сприяють підвищенню надійності та безпечності відповідної будівлі. Тобто фактично йдеться про збільшення потенціалу корисності цього об’єкта. У свою чергу, це є передумовою для збільшення первісної вартості будівлі на відповідну суму витрат. На це чітко вказує п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

Водночас пам’ятайте: остаточне рішення за керівником установи. Саме він визначає характер виконуваних робіт. Про це свідчить п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 11. Причому рішення керівника доцільно оформити окремим наказом (розпорядженні) по установі.

Також не секрет, що роботи з поліпшення об’єктів ОЗ проводяться за рахунок капітальних витрат, передбачених у кошторисах на виконання таких робіт (п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 11).

З огляду на це, стає цілком зрозуміло, як правильно планувати видатки на встановлення блискавкозахисту на будівлю. Такі витрати слід проводити за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Саме такий порядок для здійснення видатків на модернізацію і поліпшення ОЗ передбачено п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333 (ср. ). Причому за цим КЕКВ слід проводити видатки і на виготовлення проектно-кошторисної документації, і на придбання обладнання, і на оплату монтажних робіт.

Натомість застосовувати КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» для оплати таких робіт точно не слід. За цим кодом можна здійснювати лише поточні видатки. Не радимо у такий ситуації прислухатися до досить лояльної позиції Держказначейської служби з приводу неправильного застосовування КЕКВ (лист Держказаначейської служби «Щодо використання КЕКВ» від 26.03.2015 р. № 14-04/26-5630). Фахівці Держаудитслужби навряд чи будуть дотримуватися такої ж точки зору під час здійснення контрольних заходів. Тож до цього питання слід поставитися відповідально, інакше вам загрожує звинувачення у нецільовому використанні бюджетних коштів.

Нагадаємо: при здійсненні попередньої оплати за капітальними видатками (у тому числі на поліпшення ОЗ) слід дотримуватися вимог постанови № 117. Цим документом чітко визначено, за яких умов, на який строк та у якому обсязі можна проводити передоплату. Докладніше про порядок авансування саме капітальних видатків читайте у консультації «Авансуємо капітальні видатки по-новому: Казначейство пояснило, що й до чого» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 7).

Що стосується відображення на рахунках бухобліку, то усі витрати на улаштування блискавкозахисту відносимо на капітальні інвестиції (відображаємо за дебетом субрахунку 1311). Після завершення монтажних робіт та прийняття БЗС в експлуатацію на суму витрат необхідно збільшити первісну вартість будівлі (за дебетом субрахунку 1013).

Як саме виглядатиме відображення цієї операції на рахунках бухгалтерського обліку, покажемо на умовному прикладі.

Для відображення цієї операції на рахунках бухобліку слід зробити такі записи:

І наостанок декілька слів про відображення факту поліпшення будівлі у фінзвітності установи.

Так, інформація про збільшення первісної вартості ОЗ протягом звітного року має знайти своє відображення у розд. І «Основні засоби» Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

А конкретно, суму, на яку зросла первісна вартість будівлі внаслідок її поліпшення (модернізації, добудови), слід зазначити у рядку 187 графи 9.