Будівельна огорожа: чи варто оприбутковувати на баланс

Напевне, ви помічали, що будівництво будь-якого об’єкта починають із спорудження допоміжних будівель та споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва. Їх використовують під час будівництва основного об’єкта, тобто зводять на певний період часу, тому їх так й називають — тимчасові споруди. Що відносять до таких споруд?

До тимчасових будівель та споруд відносять виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні будівлі та споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва, які спеціально будуються або пристосовуються на період будівництва.

Додамо, що роботи із влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, відносять до підготовчих робіт. Такі роботи підрядні організації виконують на об’єкті будівництва з урахуванням вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466. З огляду на це, встановлення тимчасової огорожі будівельного майданчика є частиною підготовчих робіт.

Як планують та розраховують кошти на облаштування та утримання тимчасових споруд?

Витрати на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд, необхідних для проведення будівельно-монтажних робіт, а також для обслуговування робітників будівництва в межах будівельного майданчика, з урахуванням можливості пристосування й використання для потреб будівництва існуючих та новозбудованих будівель і споруд сталого типу враховують у вартості будівництва.

Зазначимо, що основним документом щодо визначення вартості будівництва є ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Цей документ установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.

Для визначення вартості об’єкта будівництва складають інвесторську кошторисну документацію, види та склад якої визначено п. 5.2 та 5.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 поділяє тимчасові будівлі та споруди на дві групи: титульні та нетитульні.

Титульні будівлі та споруди — це тимчасові будівлі і споруди, будівництво яких відбувається відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (глава «Тимчасові будівлі і споруди»).

Наведемо деякі приклади таких споруд:

• переміщення конструкцій і деталей виробничих, складських, допоміжних, контейнерних і збірно-розбірних мобільних (інвентарних) будівель і споруд на будівельний майданчик, улаштування основ і фундаментів, монтаж з необхідним опорядженням, монтаж устаткування, введення інженерних мереж, створення і благоустрій вахтових селищ, розбирання і демонтаж, відновлення майданчика, переміщення конструкцій і деталей на склад;

• улаштування та утримання тимчасових залізниць, автомобільних і землевозних доріг, у тому числі з’єднувальних ділянок між притрасовою дорогою та лінійною спорудою («вуса»), що будується, і проїздів на будівельному майданчику, зі штучними спорудами, естакадами і переїздами;

• улаштування і розбирання мереж зв’язку і тимчасових комунікацій для забезпечення електроенергією, водою, теплом тощо на будівельному майданчику від розподільних пристроїв до окремих об’єктів;

• улаштування тимчасових підвісних доріг і кабель-кранів для переміщення матеріалів і деталей та розбирання їх;

• тимчасові матеріально-технічні склади та навіси на будівельному майданчику для матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування, що необхідні для даного об’єкта будівництва.

У свою чергу нетитульні тимчасові будівлі і споруди відрізняються від титульних тим, що їхнє спорудження, складання, розбирання, амортизація, поточний ремонт і переміщення відбувається за рахунок загальновиробничих витрат підрядника.

До тимчасових нетитульних споруд, зокрема, відносять:

• приоб’єктні приміщення та комори виконробів і майстрів;

• санітарно-побутові приміщення;

• складські приміщення та навіси на об’єкті будівництва;

• помости, драбини, перехідні містки, ходові дошки, обгороджування під час розпланування будівлі;

• пристосування для охорони труда;

• інвентарні уніфіковані засоби підмощування типу люльок, інвентарних площадок тощо;

• паркани й огорожі, необхідні для проведення робіт (крім спеціальних та архітектурно оформлених), захисні козирки, сховища під час проведення вибухових робіт;

• тимчасові розведення від магістральних і розвідних мереж електроенергії, води, пару, газу та повітря в межах робочої зони.

Як планують витрати на облаштування тимчасових споруд?

Згідно з п.п. 5.8.11 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 кошти на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, необхідних для забезпечення виробничих потреб комплексів (будов), а також для розміщення та обслуговування працівників будівництва, включають до гл. 8 «Тимчасові будівлі та споруди» зведеного кошторисного розрахунку (графи 4 та 7).

Перелік титульних тимчасових будівель і споруд та правила визначення розміру коштів наведено у ДСТУ-Н Б Д.1.1-5. Натомість перелік нетитульних тимчасових будівель і споруд наведено в іншому документі — ДСТУ-Н Б Д.1.1-3. Витрати зі спорудження, розбирання, амортизації, поточного ремонту і переміщення нетитульних тимчасових будівель і споруд враховують у загальновиробничих витратах.

Тепер декілька слів щодо розрахунку коштів на облаштування тимчасових споруд.

Кошти на зведення (придбання, пристосування) титульних тимчасових будівель та споруд включають до гл. 8 «Тимчасові будівлі та споруди» зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (додаток И ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Порядок визначення розміру таких коштів при складання інвесторської кошторисної документації урегульовано в п. 4.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5.

При цьому розмір зазначених коштів визначають одним із двох способів:

1) калькуляційним методом за даними проекту організації будівництва;

2) за усередненими відсотковими показниками, які наведено в додатках Б та В до ДСТУ-Н Б Д.1.1-5.

Майте на увазі: у договорі підряду має бути зазначено, який спосіб обчислення даних витрат застосовано сторонами (підрядником і замовником). До речі, розмір коштів на зведення та розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, який визначено в інвесторській кошторисній документації, є лімітом на відшкодування цих витрат підряднику. Про це чітко зазначено в п.п. 4.2.8 ДСТУ-Н Б Д.1.1-5.

І що ж робити з таким тимчасовими спорудами (титульними або не титульними) установі? Як правильно класифікувати та взяти на облік? Будь ласка, не ускладнюйте собі життя! Вас не повинні бентежити ці питання. Адже вищерозглянута класифікація тимчасових будівель та споруд важлива саме для підрядної організації. Натомість вона жодним чином не впливає на порядок бухгалтерського обліку замовника — бюджетної установи.

Адже саме підрядна організація витрати на спорудження та розбирання тимчасових (титульних і нетитульних) будівель і споруд повинна правильно розрахувати та включити до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт (за умови включення таких витрат у кошторис на будівництво об’єкта). Саме підрядна організація обліковує такі витрати згідно з порядком бухгалтерського обліку виконаних будівельно-монтажних робіт та включає їх до виробничої собівартості робіт за відповідними статтями калькулювання й елементами витрат.

З огляду на це, тимчасові споруди (наприклад, такі як огорожа основного об’єкта будівництва, складські приміщення, навіси, комори тощо) обліковують лише на балансі будівельної організації. А тому бюджетній установі — замовнику немає чого хвилюватися — адже вона ніяк не обліковує такі тимчасові споруди (як титульні, так і нетитульні) у себе на балансі.