* На момент підготовки цього номера не опублікований.
Система ФПО передбачає здобуття кваліфікацій, що відповідають п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій. Підготовка проводиться за освітньо-кваліфікаційним рівнем фахового молодшого бакалавра.
Закладами ФПО є фаховий коледж (крім ФПО, також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування, професійної (професійно-технічної) та/або початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти, та/або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти), військовий коледж та фаховий коледж із специфічними умовами навчання (проводить підготовку фахівців для потреб МВС, Нацполіції, інших центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони державного кордону, цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи).
У Законі № 2745 прописані особливості роботи керівника, науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників закладів ФПО, у тому числі й державні гарантії, зокрема, виплата винагороди за сумлінну працю, допомоги на оздоровлення, надбавки за вислугу років.
Важливими є Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2745. Тут, зокрема, зазначено таке:
• освітня діяльність з підготовки за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра започатковується у 2020 році;
• виші I — II рівня акредитації, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і які до 2020 року не отримають статусу коледжу відповідно до Закону України «Про вищу освіту», набувають статусу закладу ФПО;
• ліцензії на підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста є чинними і діють до завершення навчання осіб, які вступили до відповідних закладів освіти до 31 грудня 2019 року.
Засновникам вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, які набувають статусу закладів ФПО, до 1 червня 2021 року слід привести організаційно-правовий статус та установчі документи закладів у відповідність із Законом № 2745.
Із 1 липня із зарплати працівників слід утримувати більшу суму аліментів
Із 1 липня 2019 року збільшився розмір прожиткового мінімуму. У зв’язку з цим зросли й суми аліментів, розмір яких прив’язаний до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Таким чином, із 1 липня аліменти складають:
1) мінімальний розмір аліментів (50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) для дітей віком:
до 6 років — 849,50 грн;
від 6 до 18 років — 1059 грн;
2) мінімальний рекомендований розмір аліментів (прожитковий мінімум на дитину відповідного віку) для дітей віком:
до 6 років — 1699 грн;
від 6 до 18 років — 2118 грн;
3) максимальний розмір аліментів (10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку) для дітей віком:
до 6 років — 16990 грн;
від 6 до 18 років — 21180 грн.
Ці показники слід урахувати, зокрема, якщо із зарплати працівників потрібно утримувати аліменти не у твердій грошовій сумі, а в прив’язці до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Нагадаємо: максимальна сума допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, з 1 липня 2019 року становить для дітей:
віком до 6 років — 849,50 грн;
віком від 6 до 18 років — 1059 грн.
Чи буде відповідальність за порушення строку сплати ВЗ, якщо ДКСУ затримала відкриття рахунків для його сплати?
ДФСУ у своєму інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» відповіла на запитання: чи будуть притягуватись до відповідальності податкові агенти за порушення строку сплати військового збору, з урахуванням затримки відкриття відповідних рахунків для сплати військового збору органами ДКСУ?
Так, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Згідно з п. 163.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Ставка військового збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Згідно з абз. 3 п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 р. № 215, ДКСУ відповідно до покладених завдань здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків.
Враховуючи викладене, у разі затримки з відкриттям рахунків для сплати військового збору ДФСУ рекомендує податковим агентам акумулювати суми коштів, призначені для сплати військового збору, з метою їх подальшого перерахування на відповідні рахунки.
У разі виконання зазначених дій податкові агенти не будуть притягуватись до відповідальності за порушення строку сплати військового збору.
