Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року згідно із постановою КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» від 06.02.2019 р. № 102 (далі — постанова № 102) у держслужбовців були підвищені посадові оклади*. А підвищення посадових окладів працівників на законодавчому рівні впливає на проведення коригування їх зарплати при розрахунку середнього заробітку відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
* Про розміри окладів держслужбовців, що діють з 01.01.2019 р., ви можете дізнатися у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 9, с. 18. — Прим. ред.
Так, згідно з абз. 1 п. 10 цього Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
ВАЖЛИВО!
Коефіцієнт коригування визначають шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення посадових окладів, на оклад, який був у такого працівника до підвищення.
Виходячи з відкоригованої таким чином зарплати у розрахунковому періоді, визначається середньоденний (годинний) заробіток.
У випадках коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої зарплати з дня підвищення тарифних ставок (окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100). Тобто коригуванню підлягає тільки середній заробіток у частині днів після підвищення посадового окладу.
Зауважимо, що коригуванню підлягають усі виплати, розраховані виходячи із середнього заробітку згідно з Порядком № 100: відпускні, сума компенсації за невикористану відпустку, оплата періоду перебування працівника у відрядженні виходячи з розміру «середньої», матдопомога в розмірі середнього заробітку, оплата періоду служби на особливий період (строкової та контрактної служби) тощо.
Як ми вже зазначили, основна умова проведення коригування середньої зарплати — підвищення окладів повинне відбутися або в розрахунковому періоді, та/або в періоді, протягом якого за працівником зберігається заробіток.
Тобто якщо працівникові підвищували тарифну ставку (оклад):
• у розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати, то на коефіцієнт підвищення коригуємо заробіток за період до підвищення;
• у періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, то на коефіцієнт підвищення коригуємо середній заробіток за період з дня підвищення окладу (тарифної ставки).
Проте зауважте, що компенсація за невикористану відпустку не є збереженням середнього заробітку. Отже, підстава для коригування «середньої», що використовується при обчисленні відпускної компенсації, тільки одна — підвищення окладів у розрахунковому періоді. А тому, наприклад, якщо б відпускна компенсація нараховувалась держслужбовцю в січні 2019 року (у місяці підвищення окладів), то при її розрахунку коефіцієнт підвищення не застосовувався б, оскільки в розрахунковому періоді підвищення окладів не було.
У ситуації, що розглядається, держслужбовець звільняється 18.03.2019 р., при цьому з 01 січня 2019 р. його оклад було підвищено відповідно до постанови № 102 (ср. ). А це означає, що заробіток, який враховується для розрахунку суми компенсації за невикористану відпустку, потрібно відкоригувати на коефіцієнт підвищення. При цьому коригуванню підлягає лише частина заробітку до підвищення (тобто до 01.01.2019 р.).
Розглянемо приклад.
Приклад. Посадовий оклад головного спеціаліста державного органу до підвищення становив 4100 грн., після підвищення з 1 січня 2019 року — 4900 грн. Припустимо, що сума зарплати, яка включається до розрахунку компенсації за невикористану відпустку за період з березня по грудень 2018 року, становить 64560,48 грн. Зарплата за січень-лютий 2019 року — 13830,00 грн.
Оскільки посадовий оклад держслужбовця було підвищено з 01.01.2019 р., то заробіток за березень — грудень 2018 року (який враховують при розрахунку відпускної компенсації) має бути відкоригований на коефіцієнт його підвищення. Він визначається таким чином:
4900 : 4100 = 1,1951.
Далі визначимо відкоригований заробіток за березень-грудень 2018 року:
64560,48 х 1,1951 = 77156,23 грн.
Зарплату за січень-лютий 2019 року не коригують.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку:
365 - 11 = 354 (к. дн.),
де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
11 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП.
Середньоденна зарплата дорівнює:
(77156,23 + 13830,00) : 354 = 257,02 (грн.).
Сума компенсації за 30 календарних днів невикористаної відпустки становить:
257,02 х 30 = 7710,60 (грн.)
Також зауважте, що за непроведення коригування (невиконання вимог п. 10 Порядку № 100) роботодавцю «світить» штраф у розмірі 1 мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) як за порушення інших вимог трудового законодавства (див. лист Мінсоцполітики від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16), а його посадовим особам — адмінштраф у загальному випадку в розмірі від 510 до 1700 грн. (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X).
