<…>
Щодо визначення бази оподаткування ПДВ і складання податкової накладної
Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу податок на додану вартість становить 20 %, 7 % бази оподаткування та додається до ціни товару/послуги.
Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Таким чином, нормами Кодексу чітко визначено порядок формування бази оподаткування та податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому нормами Кодексу не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.
Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної визначено статтею 201 Кодексу та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307 <…>.
Відповідно до пункту 14 вказаного Порядку податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції):
у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Отже, у податковій накладній, складеній платником податку за щоденними підсумками, відображається сума ПДВ, обрахована таким платником податку виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, без урахування заокруглення.
<…>
Щодо обліку результатів заокруглення для цілей податку на доходи фізичних осіб та військового збору
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Враховуючи п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 %, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 Кодексу).
При цьому нормами Кодексу не передбачено врахування будь-яких заокруглень при нарахуванні, утриманні та сплаті (перерахуванні) податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
<…>
