Посадова інструкція розробляється для кожної посади держслужби у штатному розписі держоргану з урахуванням завдань і функцій такого органу та/або структурного підрозділу у складі його апарату (секретаріату).
Учасниками процесу розроблення та внесення змін до посадової інструкції є:
• керівник держслужби в держоргані або суб’єкт призначення;
• служба управління персоналом;
• керівник самостійного структурного підрозділу (за наявності);
• безпосередній керівник;
• державний службовець (у разі внесення змін).
Після затвердження посадової інструкції у день призначення особи на посаду держслужби або не пізніше наступного робочого дня після внесення змін до посадової інструкції служба управління персоналом ознайомлює держслужбовця з посадовою інструкцією, після чого він проставляє свій підпис та зазначає дату ознайомлення.
У разі тимчасової відсутності державного службовця служба управління персоналом ознайомлює його з посадовою інструкцією у день його виходу на роботу.
Форма посадової інструкції наведена у додатку до Порядку. Посадова інструкція складається з таких розділів: (1) загальна інформація; (2) мета посади; (3) основні посадові обов’язки; (4) права; (5) зовнішня службова комунікація; (6) вимоги до компетентності; (7) умови служби.
За рішенням безпосереднього керівника на держслужбовця може покладатися виконання посадових обов’язків іншого державного службовця цього структурного підрозділу у зв’язку з його тимчасовою відсутністю.
Якщо тимчасово відсутній держслужбовець, який займає посаду головного спеціаліста державного органу, та недоцільно утворювати структурний підрозділ, виконання його посадових обов’язків покладається на іншого державного службовця, визначеного рішенням керівника держслужби або суб’єкта призначення, з метою належного функціонування державного органу.
Посадові обов’язки, що належать до однієї групи, можна розподілити в межах одного структурного підрозділу між аналогічними посадами державної служби, метою яких є забезпечення виконання великого за обсягом завдання державного органу (наприклад, щодо надання роз’яснень, перевірок, підготовки аналітичних матеріалів).
Служба управління персоналом переглядає посадові інструкції не рідше ніж 1 раз на 3 роки. Зміни до посадових інструкцій вносяться протягом 15 календарних днів після прийняття відповідного рішення.
Підставами для внесення змін є, зокрема, зміни у завданнях і функціях структурного підрозділу, які пов’язані з посадовими обов’язками державного службовця; зміни обсягу та змісту посадових обов’язків державного службовця; зміни у штатному розписі; зміни у найменуванні посади, структурного підрозділу, державного органу.
Оригінали посадових інструкцій зберігають у службі управління персоналом згідно з номенклатурою справ державного органу.
Служба управління персоналом надає копії затвердженої посадової інструкції державному службовцю та його безпосередньому керівнику.
Датою введення в дію затвердженої посадової інструкції є дата ознайомлення з нею державного службовця.
Винагорода за ЦПД: коли платити ЄСВ?
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці.
Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7 Закону) ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД) (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за ЦПД одночасно з такими виплатами.
Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за ЦПД нарахована, але не виплачена, то ЄСВ, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця.
За інформацією ГУ ДПС у Тернопільській області
Нова програма підвищення кваліфікації для асистентів вчителів інклюзивних класів
Багато асистентів вчителів, які працюють в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти, потребують фахового підвищення кваліфікації. І проходити таке підвищення кваліфікації вони будуть за новою програмою.
У рамках нової програми встановлено такі завдання:
• засвоєння основних принципів і цінностей інклюзивної освіти;
• обізнаність з міжнародною та національною законодавчою базою у сфері інклюзивної освіти, з основними нормативно-правовими документами, що регламентують основні ролі, завдання та кваліфікаційні характеристики асистента вчителя;
• обізнаність з основними принципами концепції «Нова українська школа» та їх реалізацією у початкових класах;
• засвоєння основних принципів і технологій організації освітнього процесу в умовах інклюзивного освітнього середовища;
• оволодіння основними методами роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища, зокрема розроблення індивідуальної програми розвитку для дитини з особливими освітніми потребами;
• розширення знань про особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами (основи спеціальної педагогіки) та особливості їх навчання та виховання в умовах інклюзивного освітнього середовища;
• оволодіння ефективними стратегіями розвитку учнівської спільноти;
• формування позитивного ставлення до інклюзивної освіти, зокрема позитивного налаштування на професію асистента вчителя в закладі освіти та професійний розвиток.
Нова програма підвищення кваліфікації буде складатися з 4 модулів (тем), практичних завдань та питань для самостійного опрацювання.
Зауважимо, що завдяки наказу № 1310 усі заклади підвищення кваліфікації педагогічних працівників зможуть користуватися зазначеною програмою в межах концепції «Нова українська школа». Раніше асистенти вчителів підвищували кваліфікацію за локальними навчальними програмами.
