Основні показники проєкту Державного бюджету на 2020 рік:
доходи Державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1079,5 млрд грн., у тому числі загального фонду — 962,7 млрд грн.;
видатки — у сумі 1170,0 млрд грн.;
видатки на національну безпеку і оборону становлять 245,8 млрд грн., що на 33,8 млрд грн.більше, ніж у 2019 році;
на розвиток дорожньої інфраструктури передбачається спрямувати 74,4 млрд грн., у тому числі Державний дорожній фонд — 69,7 млрд грн., які планується спрямувати на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення — 38,0 млрд грн.; будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах — 22,2 млрд грн.; забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм — 3,2 млрд грн.; виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, — 6,3 млрд грн.;
для підтримки енергетичної незалежності планується виділити 2 млрд грн.
Мета боргової політики — забезпечити зменшення відношення обсягу державного боргу до ВВП до рівня 46,7 % на кінець 2020 року.
Одним із шляхів реалізації такого амбітного завдання є поступове зменшення дефіциту державного бюджету (до 2,09 % ВВП у 2020 році).
Платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн., з яких обслуговування державного боргу — 145,2 млрд грн.; погашення державного боргу — 292,9 млрд грн.
Прогноз фінансування державного бюджету 2020 року через надходження від приватизації державного майна приведений до реально можливих 5 млрд грн. виходячи з підготовки об’єктів.
На 2020 рік видатки державного бюджету на освіту заплановано в сумі 136,4 млрд грн., що на 7,7 млрд грн. більше, ніж у 2019 році. Вперше у проєкті Державного бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 0,3 млрд грн.
Загальні видатки на охорону здоров’я становлять 108 млрд грн., що на 9,8 млрд грн. більше, ніж у 2019 році. Медичну субвенцію закладено в розмірі 14,6 млрд грн., на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації вартості лікарських засобів передбачено 72,1 млрд грн., на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів — 6,6 млрд грн., на лікування громадян за кордоном — 0,7 млрд грн.
Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 8,6 млрд грн., зокрема на забезпечення діяльності Українського інституту книги, на підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі — 0,1 млрд грн., на розвиток суспільного мовлення України — 2 млрд грн.
Мінімальна зарплата становитиме 4723 грн.
Фінансування Пенсійного фонду України з державного бюджету становитиме 172,6 млрд грн.
Кабмін також схвалив законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», розроблений для врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та змінами до законодавства.
Після прийняття парламентом він покращить адміністрування платежів, удосконалить управління видатками соціального спрямування з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, а також сприятиме запровадженню кращої практики реалізації стадій бюджетного процесу.
Чи має значення день тижня, на який припадає закінчення частини відпустки, для початку наступної невикористаної частини основної щорічної відпустки?
На це запитання відповіли фахівці Управління Держпраці у Рівненський області (rv.dsp.gov.ua).
Так, ст. 10 Закону України «Про відпустки» та ст. 79 КЗпПУ передбачено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком строку.
Порушення строку такого повідомлення надає можливість працівникові вимагати перенесення щорічної відпустки на інший період.
Письмовим повідомленням у цьому разі може слугувати як окремо складений документ довільної форми, так і підпис працівника про ознайомлення у наказі про надання щорічної відпустки.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.
Статтею 8 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 «Про оплачувані відпустки», ратифікованої Україною Законом від 29.05.2001 р. № 2481-III, розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні.
Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів.
Щодо обмежень, пов’язаних з днем тижня, на який припадає закінчення частини використаної відпустки, та днем початку невикористаної частини щорічної основної відпустки, то в чинному законодавстві України їх не встановлено.
