Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Видатки на інформатизацію: повідомляємо та погоджуємо

Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик
Бюджетна бухгалтерія Вересень, 2019/№ 36
В обраному У обране
Друк
Надали документи до Казначейства на оплату видатків, пов’язаних з інформатизацією (наприклад, заправлення картриджів, поточний ремонт комп’ютерної та офісної техніки, оплата послуг Інтернет, придбання комп’ютерної техніки та комплектуючих тощо), але отримали відмову у проведенні платежів. Чому? На якій підставі? Виявляється, ці видатки необхідно було погодити з Генеральним замовником Національної програми інформатизації. Що це за орган та що це за процедура погодження? Розбираємося разом.

Останнім часом багато бухгалтерів отримали від Казначейства відмову при оплаті видатків, пов’язаних з інформатизацією. Насамперед це стосується видатків на заправлення картриджів, поточний ремонт комп’ютерної та офісної техніки, оплату послуг Інтернет, придбання комп’ютерної техніки та комплектуючих тощо.

Національна програма інформатизації — будьмо знайомі

Чому нині до таких видатків застосовується саме така термінологія? Що це за національна програма інформатизації? Яке відношення до неї мають розпорядники коштів? Та які законодавчі підстави існують для подібних вимог Казначейства? На ці ключові запитання ми далі й відповімо.

Розпочнемо з того, що порядок взяття бюджетних зобов’язань передбачено в ч. 1 ст.48 БКУ, який є незмінним уже протягом багатьох років. Нагадаємо, як виглядає ця норма:

«Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації».

Також аналогічна норма існує й у п. 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

Тож, як бачимо, обов’язковість погодження завдань (проектів) Національної програми інформатизації з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації — вимога абсолютна не нова та передбачена в бюджетному законодавстві вже не один рік. Хоча, напевне, мало хто раніше звертав увагу на цю норму та вимоги.

Тепер з’ясуємо, яке законодавче підґрунтя існує для Національної програми інформатизації, що являє собою ця програма та кого стосується.

Так, основними нормативно-правовими актами, що регулюють засади формування, виконання Національної програми інформатизації, є:

Закон № 74;

Положення № 1352;

Методика № 35;

Загальні вимоги до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів, затверджені постановою КМУ від 12.08.2009 р. № 869.

Які проекти (завдання) входять до складу Національної програми інформатизації?

Відповідно до ст. 2 Закону № 74 Національна програма інформатизації становить комплекс взаємопов’язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Складовими частинами Національної програми інформатизації є програми та проекти (або їх частини), які:

• спрямовані на створення, розвиток та інтеграцію інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій;

• чи передбачають придбання засобів інформатизації з метою забезпечення функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Звісно, з наведеного визначення цієї програми не зрозуміло, яких саме видатків розпорядників це стосується (чи тільки придбання комп’ютерної техніки, чи щось інше).

Але найбільше запитань виникає стосовно того: чому саме зараз Казначейство посилило увагу до видатків, які здійснюють розпорядники в межах Національної програми інформатизації? Які підстави для таких вимог?

Річ у тому, що в травні цього року було внесено зміни до деяких нормативно-правових актів, що регулюють засади формування, виконання Національної програми інформатизації. Що це за зміни та як вони стосуються розпорядників, якраз пояснимо далі.

Зміни у 2019 році

1. Усе розпочалось з того, як постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 440 було внесено зміни до Положення № 1352.

Так, зокрема, п. 13 цього Положення було викладено в новій редакції, яка оновила вимоги щодо взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів під час виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації, а саме:

при закупівлі менше 100 тис. грн. розпорядник повідомляє Генерального державного замовника Національної програми інформатизації;

при закупівлі, яка дорівнює або перевищує 100 тис. грн., отримує погодження від Генерального державного замовника Національної програми інформатизації.

Як ми зазначали, обов’язковість погодження завдань (проектів) Національної програми інформатизації з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації — вимога абсолютна не нова та передбачена в бюджетному законодавстві вже не один рік. Але раніше не було жодного вартісного розмежування для повідомлення чи погодження таких закупівель з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Увага!

Функції Генерального державного замовника Національної програми інформатизації виконує Державне агентство з питань електронного урядування України (Агентство).

2. На заміну Методики № 97 затверджено новий документ — Методика № 35. Що це за Методика та що в ній є цікавого для розпорядників?

Зазначимо, що Методика № 35 за своїм призначенням дуже схожа на свою попередницю (Методику № 97), оскільки встановлює єдиний підхід до визначення бюджетних програм, що належать до сфери інформатизації, а також визначає ознаки належності бюджетних програм до сфери інформатизації. Разом з тим Методика № 35 має суттєві нововведення, які, на жаль, грають не на користь розпорядників. Так, положення цього документа стосуються завдань, проектів (робіт), що виконуються в межах бюджетних програм або здійснюються в інтересах органів державної влади та інших розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ).

Також для визначення належності завдань (проектів), робіт до сфери інформатизації (Національної програми інформатизації) тепер необхідно орієнтуватися на те, за якими кодами ДК 021:2015 розпорядники здійснюють їх закупівлю.

Для наочності порівняємо, як змінилися ознаки належності бюджетних програм до сфери інформатизації.

Ознаки належності бюджетних програм до сфери інформатизації

Методика № 97

Методика № 35

Була чинною до 23.07.2019 р.

Чинна з 23.07.2019 р.

До проектів (робіт) з інформатизації належать:

Коди ДК 021:2015, що визначають належність завдань, проектів (робіт) до сфери інформатизації (Національної програми інформатизації)

1) створення інформаційних, інформаційно-пошукових, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних, геоінформаційних, автоматизованих інформаційних систем

30200000-1

Комп’ютерне обладнання та приладдя

2) створення інформаційно-аналітичних центрів та програмно-технічних (програмно-апаратних) комплексів

32400000-7 (крім 32440000-9)

Мережі

3) створення і розвиток телекомунікаційних систем, у тому числі корпоративних та локальних обчислювальних мереж, а також засобів інформатизації, призначених для функціонування телекомунікаційних систем

48000000-8

Пакети програмного забезпечення та інформаційні системи

4) створення сховищ даних, веб-порталів, у тому числі засобів доступу до них, інформаційних ресурсів, у тому числі баз даних, кадастрів, реєстрів загальнодержавного, регіонального та галузевого рівнів

50300000-8

Ремонт, технічне обслуговування персональних комп’ютерів, офісного, телекомунікаційного та аудіовізуального обладнання, а також супутні послуги

5) впровадження електронного документообігу, програмних та технічних засобів для забезпечення його функціонування

72000000-5

Послуги у сфері інформаційних технологій: консультування, розробка програмного забезпечення, послуги мережі Інтернет і послуги з підтримки

6) створення програмно-технічних засобів для забезпечення захисту інформації

73100000-3*

Послуги у сфері наукових досліджень та експериментальних розробок

7) проведення моніторингу, якщо в результаті формуються відповідні інформаційні ресурси

73200000-4*

Консультаційні послуги у сфері НДДКР

8) розвиток мережі Інтернет: розробка, створення та впровадження інформаційних систем, що передбачають організацію доступу до мережі Інтернет або використання цієї мережі для передачі даних між окремими елементами таких систем або їх користувачами

73300000-5*

Проектування та виконання НДДКР

9) створення, розвиток, упровадження стандартів у сфері інформаційних технологій, у тому числі адаптація до міжнародних стандартів

10) здійснення сертифікації програмного та технічного забезпечення робіт з інформатизації

11) розробка концепцій, розробка та реалізація галузевих та регіональних програм інформатизації, програм інформатизації органів місцевого самоврядування, нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток сфери інформатизації

12) упровадження операційних систем з відкритим кодом в органах державної влади

* У разі якщо послуги належать до сфер інформаційних систем, інформаційних технологій, програмного забезпечення.

Виходить, що якщо при укладанні договорів розпорядник зазначає будь-який із вищезазначених кодів ДК 021:2015, такі договори належать до завдань чи проектів Національної програми інформатизації.

А тому будуть під особливим контролем із боку Казначейства на виконання вимог ст. 48 БКУ (ср. 025069200).

Про необхідність дотримання таких вимог Агентство нагадало у своєму листі «Щодо погодження завдань (проектів) інформатизації від 02.08.2019 р. № 1/04-1-1923 (див. «Щодо погодження завдань (проектів) інформатизації» цього номера).

Як виконувати вимоги Національної програми інформатизації

Залежно від вартості закупівлі розпорядники повідомляють або погоджують видатки, пов’язані з інформатизацією у такому порядку.

1. Повідомлення про закупівлі до 100 тис. грн.

Для інформування про укладення або намір укладення договорів вартістю до 100 тис. грн. розпорядники надсилають Агентству Повідомлення про намір укласти договір. Таке Повідомлення заповнюють за формою, що наведена за посиланням: forms.gle/n3KDDvpunUqHNhGd7,

До Повідомлення про намір укласти договір необхідно прикріпити:

• сканкопію листа, у якому розпорядник повідомляє про намір укласти договір/укладення договору.

При цьому зазначають дату, номер договору, ДК 021:2015, предмет закупівлі, вартість та контрагента;

• договір (у разі необхідності).

Майте на увазі: Агентство не надає відповіді на Повідомлення.

У такому разі на електронну адресу, що буде зазначена при заповненні форми, розпорядник отримує підтвердження про те, що заповнено форму Повідомлення про укладений договір.

Який документ необхідно подати розпоряднику для реєстрації зобов’язань та оплати видатків на інформатизацію?

На практиці до таких закупівель кожне казначейство відноситься по-різному: одні не вимагають жодного підтвердження, а інші бажають будь-який доказ відправлення такого листа.

2. Погодження закупівлі більше 100 тис. грн.

Для погодження завдань (проектів) інформатизації та договорів, предметом закупівлі яких є засоби інформатизації, вартістю більше 100 тис. грн., розпорядник надсилає лист про погодження закупівлі. Приклад листа див. за посиланням: e.gov.ua/ua/projects/nacionalna-programa-informatizaciyi/pogodzhennya-npi.

У такому разі до листа необхідно додати:

• витяг з річного плану закупівель (копія витягу або посилання на сайт Prozorro в режимі доступу);

• техніко-економічне обґрунтування;

• проект (копія) договору.

Як надіслати лист? На сайті Агентства (e.gov.ua/ua/projects/nacionalna-programa-informatizaciyi/pogodzhennya-npi) розміщено декілька варіантів відправлення листів.

Листи можуть бути надіслані як через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ), так і на електронну адресу: npi2020@e.gov.ua або в паперовому вигляді на адресу: вул. Ділова, 24, м. Київ, 03150.

Тому радимо уважно ознайомитись із запропонованими варіантами та умовами відправлення та обрати той, який вам більш зручний.

Який строк розгляду листа та отримання відповіді? Орієнтовний строк розгляду — 10 робочих днів. Відповіді на запити надають на електронну адресу розпорядника.

Разом з тим максимальний строк проведення експертизи та погодження проектів інформатизації — до 45 днів, тому документи необхідно направляти заздалегідь. Більш детально етапи такої експертизи визначено в Порядку проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), затвердженому постановою КМУ від 25.07.2002 р. № 1048. З огляду на це, лише після отримання погодження розпорядник подає до Казначейства необхідні документи для реєстрації зобов’язань та оплати видатків на інформатизацію.

Нормативні документи та скорочення

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 74Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.98 р. № 74/98-ВР.

Положення № 1352Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затверджене постановою КМУ від 31.08.98 р. № 1352.

Методика № 97Методика визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації, затверджена наказом державного комітету зв’язку та інформатизації України від 06.06.2003 р. № 97.

Методика № 35Методика визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації, затверджена наказом Державного агентства з питань електронного урядування України від 14.05.2019 р. № 35.

ДК 021:2015 — Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

Агентство — Державне агентство з питань електронного урядування України.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно