Новий «антивірусний» Закон № 540: що змінилось?

Однією із ключових змін є те, що законотворці виклали у новій редакції ст. 60 КЗпП. Тепер вона має назву — «Гнучкий режим робочого часу».

Однак її зміст не зовсім відповідає назві.

Річ у тім, що у новій редакції ст. 60 КЗпП наведені правила й особливості введення гнучкого режиму робочого часу, який зазвичай встановлюється безпосередньо на робочому місці, та дистанційної роботи, яка виходить за рамки гнучкого режиму.

Крім того, Законом № 540 змінено редакцію ст. 113 КЗпП, яка встановлює порядок оплати простою.

Відтепер у її змісті прописаний порядок оплати часу простою у період карантину, який встановлений рішенням Кабміну. Проаналізуємо усі зміни по порядку.

Гнучкий режим робочого часу

Це не нова форма організації праці, хоча раніше вона прямо і не згадувалася в КЗпП. Правовою підставою для її введення була ст. 13 КЗпП.

А регулювалася вона Методичними рекомендаціями № 359.

Що ж змінилося в цій частині у зв’язку із внесенням змін до ст. 60 КЗпП? А практично нічого.

Як і раніше, гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму праці із саморегулюванням часу початку, закінчення робочого дня.

При цьому повинна бути дотримана денна, тижнева або встановлена на певний період зайнятості (два тижні, місяць тощо) норма тривалості робочого часу. Організація роботи на умовах гнучкого режиму робочого часу передбачає три складових робочого часу, на які може бути розділений робочий день (зміна):

1) фіксований час — час, коли працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці і виконувати свої посадові обов’язки;

2) змінний час — час, протягом якого працівник на свій розсуд може починати/закінчувати робочий день (зміну) в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку та харчування.

Оплата праці (виплата надбавок, доплат та премій) під час гнучкого режиму праці здійснюється в загальному порядку, визначеному трудовим договором.

Якщо норма робочого часу виконана не повністю, то МЗП обраховується пропорційно відпрацьованому часу.

Це правило поширюється на всі форми організації праці, адже за виконання роботи працівники отримують заробітну плату за відпрацьований час.

Крім того, під час гнучкого режиму робочого часу слід виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ сума ЄСВ за ставкою 22 % для основного працівника (без інвалідності), нарахована на зарплату, не повинна бути меншою МЗП х 22 % (у 2020 році — 1039,06 грн).

Дистанційна робота

Тепер її визначення можна знайти в ст. 60 КЗпП.

Дистанційна (надомна) робота — це форма організації праці, при якій працівник виконує свою роботу за місцем його проживання або в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Відповідними положеннями була доповнена ч. 1 ст. 24 КЗпП. У свою чергу, на час загрози поширення епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного або іншого характеру трудовий договір про дистанційну роботу може укладатися в усній формі, шляхом видання відповідного наказу. Така пільга передбачена ч. 2 ст. 60 КЗпП.

Тобто якщо роботодавець на підставі відповідних заяв працівників дозволив їм у період карантину працювати вдома і зафіксував це в наказі (розпорядженні), з яким ознайомив працівників під підпис, то він зробив усе правильно. Укладати письмові договори про дистанційну (надомну) роботу на «карантинний» період не потрібно. Законодавство цього не вимагає.

За загальним правилом працівники, які працюють удома, розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. Проте загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП.

За потреби в трудовому договорі (а якщо він не укладався — в наказі) можна прописати норми, які зобов’язують дистанційного працівника дотримуватися режиму роботи, встановленого в установі.

Організувати дистанційну роботу можливо за допомогою спеціальних програм та сервісів.

Так, наприклад, працівники можуть працювати через віддалений робочий стіл. З комп’ютера чи ноутбука підключатися до загального сервера й отримувати доступ до документів у загальній системі.

Працівники, які виконують роботу дистанційно, можуть спілкуватися, проводити наради за допомогою месенджерів, пошти, скайпа.

Добре, якщо у працівника є відповідне обладнання. Менше проблем для роботодавця.

Якщо потрібного обладнання у працівника немає, то його може надати роботодавець.

Як правильно оформити передачу обладнання працівнику, читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 12, с. 7.

Простій під час карантину

Загальні правила

Оплата за час простою здійснюється відповідно до ст. 113 КЗпП.

Проте у зазначеній нормі до певного часу не був встановлений порядок оплати періоду простою під час карантину.

А тому з моменту початку карантину у більшості роботодавців виникало запитання щодо оплати «карантинного» простою (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 12, с. 11).

Вирішив його Закон № 540. Ним, серед іншого, були внесені зміни до ч. 1 ст. 113 КЗпП.

Відтепер нова редакція цієї норми встановлює, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

На жаль, не зважаючи на всі намагання та роз’яснення фахівців Міністерств, зокрема МОН та Мінмолодьспорту, щодо оплати часу простою на період карантину у розмірі середнього заробітку, законотворці прийняли інше рішення.

А тому час простою на час карантину, встановленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 окладу (тарифної ставки).

Проте формулювання «не нижче» залишає місце для маневрів роботодавцю.

Відповідно оплата за час простою може бути передбачена у більших, ніж встановлено ч. 1 ст. 113 КЗпП, розмірах.

Такі умови зазвичай прописують у галузевих нормативних документах, на підставі яких розробляється колективний договір. Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п. п. 8.3.3 Галузевої угоди передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Отже, роботодавцям, які призупинили свою діяльність через карантин, при виплаті заробітної плати працівникам слід керуватися положеннями Закону № 540, а також враховувати положення колективних договорів, якщо такі укладалися між сторонами.

Про те, як розрахувати середній заробіток у випадку, якщо оплата часу простою здійснюють за «середньою», ми розповідали у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 12, с. 12.

А зараз розглянемо на прикладах, як розрахувати оплату простою виходячи з 2/3 посадового окладу (тарифної ставки).

Розрахунок «не нижче 2/3»

Розрахунок оплати за період простою у розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) потрібно проводити виходячи з посадового окладу, зазначеного в штатному розписі.

При цьому, якщо працівник має право на підвищення посадового окладу, то до розрахунку беруть оклад з урахуванням підвищень. Включати до розрахунку надбавки та доплати, які передбачені працівнику, не потрібно.

Якщо працівнику встановлено неповний робочий час, то оплату за час простою потрібно розраховувати виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням зайнятості.

Розглянемо приклади.

Спочатку визначимо посадовий оклад пропорційно робочим дням місяця, які не відпрацьовано через простій. У березні 2020 року він складає:

4772,00 грн : 21 р. дн. х 14 р. дн. = 3181,33 грн,

де 21 р. дн. — кількість робочих днів у березні 2020 року за графіком роботи установи;

14 р. дн. — кількість невідпрацьованих робочих днів з 12.03.2020 р. по 31.03.2020 р.

У квітні 2020 року:

4772,00 грн : 21 р. дн. х 17 р. дн. = 3863,05 грн,

де 21 р. дн. — кількість робочих днів у квітні 2020 року за графіком роботи установи;

17 р. дн. — кількість невідпрацьованих робочих днів з 01.04.2020 р. по 24.04.2020 р.

Далі розрахуємо розмір виплат за період простою.

За березень 2020 року працівнику належить:

3181,33 грн х 2/3 = 2120,89 грн.

За квітень:

3863,05 грн х 2/3 = 2575,37 грн.

Посадовий оклад з урахуванням підвищення на 25 % складає:

4772,00 грн + 4772 х 25 % = 5965,00 грн.

Визначимо посадовий оклад пропорційно робочим дням місяця, які не відпрацьовано через простій.

У березні 2020 року він складає:

5965,00 грн : 21 р. дн. х 14 р. дн. = 3976,67 грн.

У квітні 2020 року:

5965,00 грн : 21 р. дн. х 17 р. дн. = 4828,81 грн.

Далі розрахуємо розмір виплат за період простою.

За березень 2020 року працівнику належить:

3976,67 грн х 2/3 = 2651,11 грн.

За квітень:

4828,81 грн х 2/3 = 3219,21 грн.

Оклад з урахуванням зайнятості складає:

5087,00 грн х 0,25 = 1271,75 грн.

Оплата часу простою в березні 2020 року дорівнює:

(1271,75 грн : 21 р. дн.) х 14 р. дн. х 2/3 = 565,22 грн.

Оплата часу простою в квітні 2020 року складає:

(1271,75 грн : 21 р. дн.) х 17 р. дн. х 2/3 = 686,34 грн.

Доплата до МЗП & простій

У зв’язку з простоєм сума нарахованої працівникові заробітної плати за місяць може виявитися нижчою «мінімалки».

Чи потрібно йому нараховувати доплату до МЗП?

Відповідно до ст. 3¹ Закону про оплату праці розмір заробітної плати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.

Якщо ж норма праці виконана, а сума зарплати нижча, то роботодавцеві потрібно розрахувати і нарахувати працівникові доплату до «мінімалки».

У свою чергу, згідно із п. п. 2.2.12 Інструкції № 5 оплата простоїв не з вини працівника є виплатою за невідпрацьований час. А сам простій призводить до невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці. Отже, для забезпечення мінімального розміру заробітної плати (виконання вимоги ст. 3¹ Закону про оплату праці) зарплату, нараховану працівнику за фактично виконану норму праці, слід порівняти з МЗП, розрахованою пропорційно виконаній нормі праці.

При порівняльних розрахунках оплату простою не враховуємо, тому що це виплата за невідпрацьований час.

«Простійні» виплати & ЄСВ з МЗП

Оплата простою не з вини працівника входить до фонду додаткової зарплати (п. п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому нараховуємо ЄСВ, ПДФО і ВЗ у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.

Якщо в простійному місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена за основним працівником, виявиться нижчою мінзарплати, обов’язково на різницю між цими двома величинами нарахуйте ЄСВ.

Тобто наявність простою не виключає необхідності сплачувати ЄСВ у розмірі не нижче мінімального страхового внеску (у 2020 році — 1039,06 грн).

Розглянемо приклад з урахуванням вищезазначеного.

У порівняльних розрахунках бере участь тільки зарплата за фактично відпрацьований час (700,67 грн). Оплату простою до розрахунку не беремо.

«МЗП-рівень» становить:

4723,00 грн : 21 роб. дн. х 7 роб. дн. = 1574,33 грн.

Заробітна плата, розрахована виходячи з рівня МЗП за фактично відпрацьовані дні березня (1574,33 грн), вища за зарплату працівника за фактично відпрацьований час (700,67 грн). Отже, працівникові нараховуємо доплату до МЗП в сумі:

1574,33 грн - 700,67 грн = 873,66 грн.

База нарахування ЄСВ за березень 2020 року дорівнює:

700,67 грн + 873,66 грн + 934,22 грн = 2508,55 грн.

Її величина (2508,55 грн) нижча за «мінімалку» (4723,00 грн), тому визначаємо різницю між цими двома величинами (2214,45 грн) і донараховуємо на неї ЄСВ.

Загальна сума ЄСВ становитиме:

(2508,55 грн х 22 % ) + (2214,45 грн х 22 %) = 1039,06 грн.

Доплата за боротьбу з коронавірусом

Нагадаємо, що з 17.03.2020 р. набув чинності Закон № 530. Відповідно до п.п. 2 п. 5 розд. II «Прикінцеві положення» цього Закону Кабмін був зобов’язаний розробити порядок встановлення медичним та іншим працівникам, які зайняті на роботах з ліквідації коронавірусу, доплати у розмірі до 200 % зарплати.

Як наслідок Кабмін затвердив постанову № 246. Цією постановою передбачається, що на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню, поширенню та ліквідацію коронавірусу, встановлюються доплата у розмірі до 200 % посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов’язкових доплат, надбавок пропорційно відпрацьованому часу.

Така надбавка виплачується:

1) у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на коронавірус, медичним та іншим працівникам, що безпосередньо надають медичну допомогу хворим на коронавірус;

2) медичним та іншим працівникам спеціалізованих бригад реагування на випадки коронавірусу центрів екстреної медичної допомоги;

3) у державних установах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу хворим на коронавірус, медичним та іншим працівникам, що надають медичну допомогу хворим на коронавірус.

Зауважимо, що конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата за боротьбу з коронавірусом, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я. Така доплата встановлюється на період, визначений у постанові № 211 (із змінами). Наразі такий період встановлений з 12.03.2020 р. до 24.04.2020 р.

Але за рішенням Кабміну він може бути подовжений.

Це означає, що працівники, яким передбачена доплата, повинні її отримати вже за березень 2020 року. Про це, зокрема, зазначає МОЗ на своєму офіційному сайті (moz.gov.ua). До речі, перелік посад медичних та інших працівників, яким здійснюється доплата за березень 2020 року, затверджений МОЗ у наказі № 768 (ср. ).

У свою чергу, п. 34 нового «антивірусного» Закону № 540 встановлена додаткова доплата за боротьбу з коронавірусом у розмірі до 300 % заробітної плати. Відповідні зміни внесені до п. 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 533.

Чи окрема це доплата? Чи вона встановлюється замість тієї, що передбачена у Законі № 530 (до 200 %)? Поки що незрозуміло. Порядок її виплати повинен затвердити Уряд. Можливо, буде змінений текст постанови № 246. Тож чекаємо на відповідну нормативку.

Доплата працівникам установ соцзахисту

Законом № 540 для працівників сфери соцзахисту населення, які безпосередньо надають соцпослуги за місцем проживання/перебування отримувача цих послуг (вдома), встановлено доплату у розмірі до 100 % зарплати на період боротьби з коронавірусом. Порядок встановлення такої доплати поки що не врегульовано. Очікуємо на його затвердження Кабміном.