Питання про додаткові закупівлі найбільше цікавлять розпорядників саме наприкінці року.
Оскільки саме у цю пору вища за рівнем установа може виділити додаткове фінансування. У свою чергу, завдання для розпорядника — зорієнтуватись, на які потреби його необхідно спрямувати та правильно використати з урахуванням вимог бюджетного та закупівельного законодавства.
Розпочнемо з відповіді на перше запитання.
У цій ситуації установі необхідно керуватися загальними нормами, передбаченими Законом № 9221.
1 Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.
Це означає, що при виборі процедури закупівлі замовнику варто виходити із сфери застосування цього Закону. Тобто орієнтуватись на очікувану вартість предмета закупівлі, який замовник планує закупити за рахунок додаткового фінансування.
Як зазначено в ч. 1 ст. 3 Закону № 922, він застосовується до замовників (до яких належать і бюджетні установи), які здійснюють спрощені закупівлі, тобто придбавають товари, роботи і послуги, вартість яких перевищує 50 тис. грн та є менше 200 тис. грн — для товарів та послуг і 1,5 млн грн — для робіт.
У нашому випадку установа має потребу в додатковій закупівлі товару. Очікувана вартість такого предмета закупівлі для забезпечення необхідної потреби повністю відповідає спрощеній закупівлі. Тому замовник має право на загальних підставах провести ще одну спрощену закупівлю у цьому році для придбання необхідних товарів на суму 180 тис. грн.
І не хвилюйтесь: такий предмет закупівлі у нашому випадку замовник 100-відсотково має право вважати новим предметом договору і новим предметом закупівель. Усі сумніви з цього приводу Мінекономрозвитку розвіяв ще на початку осені. Про це можна детально дізнатись із листа Мінекономрозвитку «Щодо планування закупівель» від 03.09.2020 р. № 3304-04/54160-062.
2 Див. «Бюджетна бухгалтерія» , 2020, № 36.
При цьому не забудьте: нову закупівлю необхідно додати до річного плану та оприлюднити через електронну систему Prozorro зміни до такого плану. Строк для такого оприлюднення — 5 робочих днів з дня затвердження змін до річного плану. Такі вимоги передбачено ч. 1 ст. 4 Закону № 922.
Отже, якщо установа-замовник протягом року отримала додаткове фінансування, відкиньте всі сумніви та дійте рішуче:
• планування здійснюйте на підставі наявної потреби у закупівлі;
• очікувану вартість такого предмета закупівлі зазначайте саме на момент унесення змін до річного плану;
• при визначенні очікуваної вартості не потрібно ураховувати обсяги закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році.
Тепер щодо другого запитання.
Дійсно, ви можете зараз розмістити через Prozorro інформацію про нову заплановану закупівлю (зокрема, внести зміни до річного плану та розмістити оголошення про спрощену закупівлю тощо). Обґрунтування: Закон № 922 не пов’язує такі дії замовника з наявністю бюджетних асигнувань у кошторисі.
Але попереджаємо: потім установі у свої подальших діях слід бути дуже уважною! Для замовника-розпорядника бюджетних коштів ключовий момент — це наявність затверджених бюджетних асигнувань на момент реєстрації зобов’язань в Казначействі.
Річ у тому, що у разі відсутності у розпорядника бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, органи Казначейства не зареєструють зобов’язання за укладеним договором. Такі вимоги до реєстрації зобов’язань передбачені в Порядку № 3093.
3 Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.
До речі, у таких випадках органи Казначейства зобов’язання та/або фінансові зобов’язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Отже, у цій ситуації замовник уже зараз може розмістити через Prozorro інформацію про нову заплановану закупівлю.
Але будьте уважними: укладати договір варто лише тоді, коли розпорядник має затверджені бюджетні асигнування. Тобто не раніше, ніж буде затверджена довідка про внесення змін до кошторису.
