Теми статей
Обрати теми

STOP! Незахищені видатки та попередня оплата

Вежичаніна Світлана, експерт з фінансових питань
З минулого місяця органи Казначейства не здійснюють відкриття асигнувань у повному обсязі за видатками бюджету, які віднесені до незахищених. На жаль, у Державній скарбниці не вистачає коштів. Тішить хоча б те, що без перешкод здійснюються виплати захищених видатків, перелік яких наведено у ст. 55 БКУ1: заробітної плати, пенсій, погашення боргів, соціальні виплати тощо.
Але цього було замало. Як грім серед ясного неба стала новина про заборону попередньої оплати за бюджетні кошти. Звісно, нелогічно, коли є дефіцит бюджету, мати на кінець бюджетного року дебіторську заборгованість та витрати майбутніх періодів. В умовах, коли до кінця бюджетного року залишилися лічені дні, ця заборона стала для бюджетних установ великою несподіванкою. Тепер доводиться в короткі строки вибудовувати нові умови співпраці з постачальниками товарів, виконавцями робіт та надавачами послуг. Давайте розглянемо ці ситуації детальніше.

1 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Незахищені видатки

Проблема з відкриттям асигнувань по незахищених видатках виникає вже не вперше. Усі досвідчені фахівці бухгалтерських служб бюджетних установ стикались з цим неодноразово.

Таке трапляється, коли в державному бюджеті бракує коштів. І для того, щоб покрити заплановані витрати, перерозподіляються видатки держбюджету. Здійснюють це в тому числі за рахунок невикористаних сум бюджетних асигнувань.

Головним розпорядникам бюджетних коштів доручають розглянути, які обсяги коштів можуть не бути використані до кінця року, тобто доручають прийняти рішення, на чому можна зекономити та не виділяти на такі цілі бюджетні асигнування.

Найчастіше під удар потрапляють капітальні видатки, зокрема ремонт, реконструкція, будівництво. Також не стають винятком і поточні видатки: придбання обладнання, банальна закупівля канцтоварів тощо.

Давайте розглянемо, за якими варіантами може закритися бюджетний 2020 рік:

перший — асигнування по незахищених видатках будуть відкриті у повному обсязі, тобто до кінця бюджетного року органи Казначейства здійснять проведення платежів;

другий — асигнування по незахищених видатках будуть відкриті частково, але при цьому не зменшаться бюджетні асигнування, встановлені кошторисом.

Розглянемо ці варіанти детальніше.

img 1Асигнування по незахищених видатках будуть відкриті у повному обсязі, тобто до кінця бюджетного року органи Казначейства здійснять проведення платежів.

Звичайно, варіант, коли бюджетні установи отримують фінансування у повному обсязі, є оптимальним.

У такому разі фахівці бюджетних установ спокійно працюють відповідно до вимог бюджетного законодавства та правил ведення бухгалтерського обліку.

Якщо за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги, в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, бюджетна установа отримує від контрагента первинні документи (накладна, акт виконаних робіт, акт приймання-передавання наданих послуг) та підписує їх у двосторонньому порядку, така господарська операція відображається у бухобліку. Тобто виконуються вимоги ч. 5 ст. 9 Закону № 9962, відповідно до якої господарські операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону № 996).

2 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

У цей момент для бюджетної установи виникають бюджетні фінансові зобов’язання. Ці зобов’язання подаються для реєстрації та обліку до органів Казначейства протягом 7 робочих днів (п. 2.4 гл. 2 Порядку № 3093).

3 Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.

Відповідно до умов договору здійснюється оплата за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги).

Отже, у разі коли фінансування надходить у повному обсязі, бюджетна установа здійснює погашення всіх бюджетних та фінансових зобов’язань у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Але не будемо більше затримуватися на цьому варіанті закриття бюджетного року. Бо добре, коли усе добре. Але у 2020 році щось пішло не так… Ми не можемо спрогнозувати, з яких саме джерел будуть знайдені дефіцитні кошти. Головне, щоб відкриття асигнувань відбулося у повному обсязі. Принаймні, усі на це сподіваються.

Розглянемо більш детально другий варіант. Тобто варіант, коли бюджетні асигнування не будуть відкриті у повному обсязі до кінця бюджетного року, а бухгалтерам доведеться якось із цим дефіцитом розбиратися.

img 2Асигнування по незахищених видатках будуть відкриті частково, але при цьому не зменшаться бюджетні асигнування, встановлені кошторисом.

Припустимо, що до кінця бюджетного року будуть відкриті бюджетні асигнування по незахищених видатках, але не в повному обсязі. При такому розкладі важливо, щоб установі не зменшили бюджетні асигнування, встановлені кошторисом.

Тоді бюджетна установа зможе зареєструвати бюджетні фінансові зобов’язання у межах плану асигнувань.

А саме зобов’язання, які виникли після отримання від контрагентів поставлених товарів, виконаних робіт або наданих послуг, в межах затверджених на ці цілі бюджетних асигнувань.

Впевнені, що всі розпорядники бюджетних коштів знають головне правило використання бюджетних коштів: взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів відбувається тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При цьому слід враховувати необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Це правило встановлено ч. 1 ст. 48 БКУ. Тобто розпорядники бюджетних коштів не мають права перевищувати при здійсненні видатків затверджені бюджетні асигнування.

Таким чином, якщо у кінці бюджетного періоду установа матиме лише недофінансування, залишаючись при цьому у межах затвердженого кошторису видатків та плану асигнувань, взяті, але не проплачені бюджетні фінансові зобов’язання можна показати як кредиторську заборгованість у річній фінансовій та бюджетній звітності. Тобто кредиторська заборгованість матиме статус «непогашеної», але «визнаної».

При відображенні кредиторської заборгованості у річній бюджетній звітності необхідно звернути увагу на строки визначення поточної та простроченої кредиторської заборгованості. Що саме тут важливо?

Пам’ятайте, що відповідно до п. 1.2 Порядку № 3724 кредиторська заборгованість може вважатися простроченою.

4 Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372.

Прострочена кредиторська заборгованість — це сума кредиторської заборгованості, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або, якщо дата платежу не визначена, після отримання підтвердних документів за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Враховуйте цей строк при відображенні кредиторської заборгованості у річній бюджетній звітності.

Попередня оплата

Отримати заборону у кінці року на здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг — це доволі непередбачуваний поворот і для бюджетних установ, і для постачальників (виконавців, надавачів) цих товарів (робіт та послуг).

Маємо на увазі постанову № 11985, яка внесла зміни до умов здійснення розпорядниками бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, визначені постановою № 10706. Вона набула чинності 09.12.2020 р. Саме з цієї дати запроваджено, що на період карантину попередня оплата здійснюється з урахуванням особливостей та заходів, направлених на боротьбу з хворобою СОVID-19. Такі особливості та заходи визначені постановою № 6417. І саме в цій документ внесена норма про заборону на здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти, а органам Казначейства заборонено здійснювати проведення відповідних платежів. Такі обмеження введені до кінця дії карантину. Тобто поки що до 28.02.2021 р.

5 Постанова КМУ «Про внесення змін до постанов КМУ від 04.12.2019 р. № 1070 і від 22.07.2020 р. № 641» від 02.12.2020 р. № 1198.

6 Постанова КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 р. № 1070.

7 Постанова КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 р. № 641.

Серед винятків із цього правила є попередня оплата для закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, перелік яких затверджено постановою № 2258.

8 Постанова КМУ «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 р. № 225.

Але із цього значного списку для звичайних бюджетних установ, діяльність яких не пов’язана з медициною, цікавими будуть хіба що захисні маски та засоби дезінфекції. Їх можна спокійно купувати на умовах передоплати.

Також під заборону здійснення попередньої оплати не попадають бюджетні програми, коди програмної класифікації видатків та кредитування держбюджету яких відповідають кодам функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0710 — 0763 згідно із законом про ДБУ9 на відповідний бюджетний період.

9 Закон про Державний бюджет України.

Увага!

Дія постанови № 1198 поширюється абсолютно на всіх розпорядників бюджетних коштів.

Тобто попередня оплата тепер під забороною і для розпорядників нижчого рівня, і для головних розпорядників, і для державних установ, і для комунальних.

Правила для всіх учасників бюджетного процесу — єдині.

До речі, серед бухгалтерської спільноти також зустрічаються думки щодо можливості здійснення попередньої оплати за рахунок спецфонду, зокрема за рахунок власних надходжень. Але не тіште себе надією на це, адже заборона на авансування стосується всіх видів бюджетних коштів.

Чому так? А тому, що в БКУ записано, що бюджетні кошти (кошти бюджету) — це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (п. 11 ч. 1 ст. 2). Бюджет складається із загального та спеціального фондів (ст. 13 БКУ). Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету (ч. 4 ст. 13 БКУ).

Отже, доходи та видатки спецфонду бюджету, у тому числі і власні надходження, також відносяться до бюджетних коштів. Тому не можна за рахунок спецфонду бюджету здійснювати попередню оплату.

Варто зазначити, що є операції, які взагалі не підпадають під дію «передоплатної» заборони, але можливість їх здійснення у світлі останніх подій викликає чималі сумніви у бухгалтерів. Йдеться про виплату працівникам зарплати за першу половину місяця та видачу авансу на відрядження. Звісно, ні те, ні інше не є закупівлею товарів, робіт чи послуг. Відтак, заборона цих операцій не стосується.

До речі, фахівці Мінфіну і раніше висловлювали аналогічну думку з приводу забезпечення працівників коштами під час відряджень (див. лист від 10.03.2020 р. № 04320-07-2/7631).

Тобто для оплати цих видатків немає жодних перешкод.

Наразі всі ми тішимося надією, що все ж таки будуть доповнені винятки на деякі види товарів (робіт або послуг), за які можна буде здійснювати попередню оплату. А поки цього нема, розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів необхідно забезпечити перегляд умов укладених договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг з урахуванням заборони попередньої оплати за бюджетні кошти. Це урядовці передбачили у п. 2 постанови № 1198 (ср. ).

Далі розглянемо три варіанти перегляду умов укладених договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, з якими можуть зіткнутися бюджетні установи.

1. Додаткова угода до договору про закупівлю поточного року щодо змін умов оплати

Деякі бюджетні установи помилково вважають, що якщо до договорів про закупівлю, які були укладені у кінці 2020 року на умовах попередньої оплати, внести зміни щодо проведення розрахунків за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, то можна зареєструвати бюджетні зобов’язання у межах бюджетних асигнувань 2020 року.

Тим більше, якщо ці асигнування були затверджені саме на ці видатки.

Але введення заборони на попередню оплату призупинило проведення цих видатків. Тож зареєструвати зобов’язання навряд чи вдасться. Пояснимо.

За умовами такого договору розрахунки з постачальниками (виконавцями, надавачами) бюджетна установа буде проводити лише у наступному бюджетному періоді (у 2021 році) за фактично поставлені товари, виконані роботи або надані послуги. Відповідно, взяття бюджетних фінансових зобов’язань також буде здійснюватися у наступному бюджетному періоді.

Первинним документом, на підставі якого буде відображена господарська операція у бухобліку, а потім і взяття на облік в органах Казначейства відповідних фінансових зобов’язань, буде накладна, акт виконаних робіт або акт приймання-передавання наданих послуг.

Надаватися такі первинні документі будуть, скоріше за все, у перших числах місяця, наступного за місяцем постачання товарів, виконання робіт та надання послуг.

Тобто, як не крути, але такий договір буде відноситися до наступного бюджетного періоду, навіть якщо він буде укладений у грудні 2020 року. Такі зобов’язання потрібно відображати у межах бюджетних асигнувань наступного бюджетного періоду, а не поточного.

Зверніть увагу: до запровадження заборони на здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги за бюджетні кошти нормативно було чітко визначено, що при попередній оплаті у поточному році постачання товарів (виконання робіт або надання послуг) можна було здійснювати протягом поточного або наступного бюджетного періоду (абз. 5 ч. 1 постанови № 1070). Тобто було надано право здійснювати оплату у поточному році, а отримувати поставлені товари, виконані роботи та надані послуги у поточному або майбутньому періоді. Головне, щоб про ці умови було визначено головним розпорядником у положенні щодо проведення попередньої оплати, було доцільне обґрунтування та були надані від головних розпорядників відповідні дозволи на здійснення такої оплати розпорядниками бюджетних коштів.

Але, враховуючи введену заборону на попередню оплату, вже немає підстав реєструвати та брати на облік такі бюджетні зобов’язання в органах Казначейства.

Строк дії договору може виходити за рамки одного бюджетного року, якщо це довгострокові або середньострокові зобов’язання. Мова йде про довгострокові та середньострокові договори, строк дії яких більше одного року та відповідно до умов таких договорів здійснюються платежі протягом поточного та майбутніх бюджетних періодів (абз. 3 п. 1.4 Порядку № 309).

За такими довгостроковими та середньостроковими бюджетними зобов’язаннями розпорядники проставляють суми в Реєстрі в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового або середньострокового договору (абз. 5 п. 2.2 ч. 2 Порядку № 309).

Зверніть увагу на ще один важливий момент: відповідно до п. 2.14 Порядку № 309 не оплачені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які були зареєстровані для здійснення попередньої оплати, інші бюджетні фінансові зобов’язання, які не є кредиторською заборгованістю, знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бюджетні та фінансові зобов’язання органи Казначейства повідомлять розпорядникам бюджетних коштів.

Наразі більшість бюджетних установ взяли відповідні бюджетні фінансові зобов’язання на здійснення попередньої оплати ще до запровадження обмежень за передоплатою, але не встигли їх проплатити. Якщо вони не будуть зняті з обліку бюджетними установами самостійно, органи Казначейства мають повноваження це зробити самі.

Тим більше, у даних умовах, коли попередня оплата за бюджетні кошти заборонена, виконання згаданої норми Порядку № 309 буде стояти гостро.

Якщо відповідні бюджетні фінансові зобов’язання будуть зняти з обліку, є ймовірність того, що установам зменшать бюджетні асигнування, установлені кошторисом на відповідні видатки. Вони можуть вважатися тією самою економією, яка необхідна для зменшення хоч малої долі дефіциту бюджету.

Тобто, швидше за все, можна не розраховувати не тільки на відкриття асигнувань, здійснення платежів, але і на збереження обсягів бюджетних асигнувань, на які була запланована саме попередня оплата.

2. Додаткова угода на продовження дії попереднього договору про закупівлю

Серед варіантів перегляду умов договору бюджетні установи також розглядають варіант укладання додаткової угоди на продовження строку дії попереднього договору.

Наприклад, якщо немає можливості перенести укладання договору на наступний рік, тому що закупівля окремих видів товарів, робіт або послуг є обов’язковою для функціонування установи, тобто товари, роботи та послуги потрібні вже з початку наступного року, то можна підписати з відповідним контрагентом додаткову угоду до попереднього договору про закупівлю.

Підписанням такої додаткової угоди бюджетна установа продовжить дію цього договору.

Тобто дасть гарантію постачальнику (виконавцю, надавачу) про співпрацю у наступному році.

Раніше такою гарантією була попередня оплата.

Але зверніть увагу на те, що договір може вважатися продовженим тільки тоді, коли додаткова угода буде підписана у момент дії договору.

Це вимога ст. 631 ЦКУ10. З норм цієї статті випливає, що право на продовження дії договору можливе в разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.

10 Цивільний кодекс України від 16.03.2003 р. № 435-IV.

Наприклад, якщо строк дії вашого договору — з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, необхідно підписати додаткову угоду не пізніше 31 грудня 2020 року.

Тоді продовження дії договору буде вважатися дійсним.

Крім цього, для того, щоб продовжити дію договору на наступний рік, необхідно мати затверджені видатки на цілі, які зазначені у договорі на закупівлю товарів, робіт або послуг.

Навіть скажемо більше: не можна продовжувати дію договору, якщо не заплановані такі видатки у наступному бюджетному періоді. Майте це на увазі.

Крім продовження строку дії такого договору, обов’язково додатковою угодою змінюються умови оплати договору.

Тобто раніше визначену за цим договором попередню оплату необхідно замінити на оплату за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги.

Принаймні до кінця карантину.

3. Укладання договору про закупівлю у новому бюджетному періоді

Припустимо, що укладання договору на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг буде здійснено у новому бюджетному році.

Договір, укладений на умовах попередньої оплати у 2020 році, залишиться без оплати, а отже — невиконаним. Тобто такий договір визначать таким, що не відбувся відповідно до вимог закону.

При цьому в умовах нового договору будуть враховані вимоги постанови № 1198 щодо заборони попередньої оплати. Розрахунки з постачальником (виконавцем, надавачем) будуть здійснюватися за фактично поставлені товари, виконані роботи або надані послуги. Підстава: накладна, акт виконаних робіт або акт приймання-передавання наданих послуг за кожний місяць або за кожний квартал. Тут вже як домовитеся.

У такому разі бюджетна установа дочекається затвердження кошторису видатків (спочатку тимчасового, а потім річного) на новий бюджетний 2021 рік та візьме бюджетні зобов’язання у межах бюджетних асигнувань наступного року.

Звісно, це не остаточні варіанти. Будемо чекати роз’яснень фахівців усіх причетних до такого «новорічного подарунка» відомств та сподіватися, що перелік товарів, робіт та послуг, які можна купувати за рахунок попередньої оплати, буде розширений раніше, ніж закінчиться карантин.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі