Завдяки цьому з 14.02.2020 р. (дата набрання чинності постановою № 52) підкориговано Заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів держвлади та інших держорганів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти держбюджету. Відтепер у зазначених Заходах:
1) нема заборони придбавати мобільні телефони;
2) нема вимоги про забезпечення зарахування до загального фонду держбюджету коштів від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, автомобілів, що перебувають на балансі органів державної влади та інших держорганів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти держбюджету;
3) нема заборони установлювати та здійснювати нарахування підвищень до посадових окладів (ставок), надбавок, доплат, допомог, винагород, премій, інших заохочувальних виплат працівникам виключно в межах фонду оплати праці, затвердженого в загальному та спеціальному фондах бюджету з урахуванням вимог бюджетного законодавства, або власних доходів, отриманих від провадження господарської діяльності;
4) нема вимоги про забезпечення внутрішнього контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Але не розслабляйтеся передчасно! На сторожі ефективного використання бюджетних коштів, як і раніше, стоять БКУ та Закон про Держбюджет на 2020 рік.
Так, що стосується коштів від реалізації автомобілів та держбудівель, то вони і надалі повинні потрапляти до загального фонду Держбюджету. Підстава — ст. 10 Закону про Держбюджет на 2020 рік. У цій нормі зазначено, що у загальному фонді Держбюджету на 2020 рік до доходів належать, зокрема, надходження від реалізації автомобілів, наземних, водних та повітряних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших держорганів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти держбюджету. Також зазначено, що у загальному фонді Держбюджету джерелами формування у частині фінансування є надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших держорганів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти держбюджету.
Думаєте, якщо у Заходах немає заборони № 3 із зазначеного вище переліку, то можна робити нарахування понад межі фонду оплати праці?
Зовсім ні! Зазирніть до ст. 51 БКУ. У ній передбачено, що керівники бюджетних установ повинні утримувати чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснювати фактичні видатки на зарплату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Тож робіть висновки самі.
До речі, внутрішній контроль має бути!
Така вимога залишається в п. 9 ч. 5 ст. 22 БКУ. Згідно з цією нормою головний розпорядник бюджетних коштів повинен здійснювати внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Тож залишається лише радіти зняттю заборони на придбання мобільних телефонів.
Звісно, якщо кошторисом передбачено таке придбання. І за умови, якщо його вартість не більше 1200 грн., а утримання на місяць — не більше 1500 грн. Бо Граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, затверджені постановою КМУ від 04.04.2001 р. № 332, ніхто не скасовував.
Держорган ліквідується — вихідна допомога виплачується! Та ще й у двічі більшому розмірі
Багато спорів викликала ситуація із виплатою вихідної допомоги при ліквідації державного органу. Після того, як така підстава для припинення держслужби виокремилась у в п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу), постало питання: а чи слід у такому випадку виплачувати вихідну допомогу за ч. 4 цієї ж статті? Аргументом «проти» було те, що п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу не згаданий у ч. 4 цієї статті, а отже вихідна допомога не надається.
Право на вихідну допомогу приходилось буквально відвойовувати.
Однак тепер можна зітхнути з полегшенням завдяки Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. № 440-IX (далі — Закон № 440).
Тепер у ч. 4 ст. 87 Закону про держслужбу чітко і ясно сказано, що у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 11 ч. 1 цієї статті держслужбовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Так, вам не здалося. Вихідну допомогу ще і збільшили удвічі.
І це ще не все.
Нагадаємо: нещодавно законодавці послабили захист держслужбовців на рівні КЗпП. Зміни, які вніс Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. № 378-IX, торкнулись і державних службовців. Зокрема у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів, а не за 2 місяці, як у загальному випадку.
А також у цьому випадку за КЗпП держслужбовцям нема необхідності пропонувати іншу посаду (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 6, с. 2).
Завдяки Закону № 440 у ч. 3 ст. 87 Закону про держслужбу також додали норму, згідно з якою суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає держслужбовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 ч. 1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
При цьому суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати держслужбовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). Водночас не діють норми загального трудового законодавства щодо необхідності отримання згоди на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Паралельно ще й уточнили: у разі, якщо наказ (розпорядження) про звільнення держслужбовця видається у період тимчасової непрацездатності держслужбовця або його відпустки, то оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом 7 днів з дня звільнення. Нагадаємо, що датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Зазначені зміни діють з 13.02.2020 р.
Залишки освітньої субвенції використовуватимуть на протипожежні заходи у школах
За інформацією МОН (mon.gov.ua), одним із пріоритетів для використання залишків освітньої субвенції буде пожежна безпека у школах. Відповідну постанову Кабмін ухвалив 19 лютого 2020 року.
«Цим рішенням наш Уряд акцентує увагу, що пожежна безпека шкіл має бути одним із пріоритетів для місцевої влади. Адже вона напряму стосується безпеки учнів, учителів та усіх, хто знаходиться у закладах. Наше рішення дає можливість використовувати більше ресурсу на протипожежні заходи та підвищувати їхню ефективність», — зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Серед пріоритетів для закупівель за залишки освітньої субвенції також: придбання шкільних автобусів, оновлення навчальної та матеріально-технічної бази, придбання підручників і посібників (у тому числі електронних), оснащення закладів освіти засобами навчання з фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання, підключення закладів освіти до Інтернету, будівництво, реконструкція, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень.
Станом на 1 січня 2020 року вільні залишки освітньої субвенції становлять 3 млрд 355 млн 866,3 тис. грн.
Довідково. Освітня субвенція — це кошти, які надаються місцевим бюджетам із держбюджету для виконання переданих на місця повноважень. Здебільшого з освітньої субвенції фінансуються зарплати педагогів. Залишки освітньої субвенції — кошти, що не використали до кінця року — можна використовувати на матеріально-технічне забезпечення закладів (ремонти, закупівля обладнання тощо).
До уваги головних бухгалтерів бюджетних установ
Головбухи бюджетних установ повинні до 1 березня погодити в установах вищого рівня анкету щорічного оцінювання. Цього вимагає Порядок проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень, затверджений наказом Мінфіну від 01.12.2011 р. № 1537.
Так, згідно з п. 7 цього Порядку анкета про виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень до 1 березня року, у якому проводиться оцінка, направляється на погодження до керівника та головного бухгалтера бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, у разі коли така установа є розпорядником коштів нижчого рівня державного чи місцевого бюджету.
Погоджена анкета повертається головному бухгалтеру не пізніше за 15 березня. Після цього анкету слід подати до комісії органу Казначейства. Зробити це слід не пізніше за 1 квітня.
Зауважимо, що форма анкети, наведена у додатку до Порядку № 1537, і у 2020 році вона не змінилася.
Детальніше про щорічне оцінювання головних бухгалтерів бюджетних установ — у наступному номері нашого журналу.
