Зміни до Типової кореспонденції: як застосовувати

Зазначимо, що цього разу Мінфін наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» від 09.12.2019 р. № 514 вніс уточнення до операції з безоплатної передачі-отримання необоротних та нематеріальних активів, які здійснюють установі, підвідомчі різним суб’єктам управління об’єктами державної (комунальної) власності. Так, рядки 1.12 — 1.13 Типової кореспонденції викладено в новій редакції.

Далі для наочності порівняємо ці рядки Типової кореспонденції з їх попередньою редакцією.

Як бачимо, цього разу Мінфін лише вніс незначні уточнення до порядку відображення в обліку безоплатної передачі-отримання необоротних активів від однієї установи до іншої, які знаходяться в межах розпорядження різних суб’єктів управління.

Зокрема, уточнення стосуються відображення зносу, який був раніше нарахований на такі об’єкти, та адресовані установам, які отримують майно.

З огляду на це, розглянемо всі ключові питання, які стосуються відображення в обліку операцій з передачі-приймання майна між бюджетними установами, які підвідомчі різним суб’єктам управління.

Почнемо з обліку таких операцій установою, яка передає майно.

1. Як завжди, при вибутті ОЗ (а саме при передачі об’єкта) установа повинна нарахувати амортизацію в місяці його вибуття. Амортизацію нараховують за повну кількість календарних місяців перебування активу в експлуатації протягом звітного періоду (кварталу).

У цьому випадку бухгалтер нараховує амортизацію на об’єкт ОЗ за час його експлуатації, включаючи місяць його вибуття. Наприклад, якщо об’єкт списаний у січні 2020 року (незалежно від дати його списання в цьому місяці), то останнім місяцем, за який потрібно нарахувати амортизацію, буде січень 2020 року.

При нарахуванні амортизації на ОЗ робимо запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411.

2. Установа, що передає ОЗ іншому суб’єкту державного сектору, тобто іншій бюджетній установі, списує з балансу його первісну (переоцінену) вартість, балансову вартість та суму накопиченого зносу.

Згідно з п. 1.30 Типової кореспонденції при вибутті ОЗ бюджетні установи списують суму зносу, нарахованого за весь час експлуатації такого об’єкта.

Тобто це сума зносу, накопичена за кредитом субрахунку 1411, яка нарахована як за поточний 2020 рік, так і за минулі роки.

Отже, при вибутті ОЗ суму нарахованого зносу списують записом: Дт 1411 — Кт 10.

3. Також згідно з п. 1.30 Типової кореспонденції при вибутті ОЗ бюджетні установи списують залишкову вартість об’єкта.

Для цього складають кореспонденцію субрахунків: Дт 8411 — Кт 10.

4. Також при списанні ОЗ, які були придбані за рахунок загального чи спеціального фондів або безоплатно отримані за операціями з внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, складають ще один запис. Ця кореспонденція передбачена п. 1.31 Типової кореспонденції, а саме: Дт 5111 — Кт 5512.

Яку вартість списати із субрахунку 5111: первісну чи залишкову?

Переважно на субрахунку 5111 установи обліковують первісну вартість ОЗ.

А тому списуємо первісну вартість об’єктів, що вибувають.

Тепер щодо обліку таких операцій установою, яка отримує майно.

1. Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням суми нарахованого зносу.

Таку вартість визначають на підставі первинних документів (Актів приймання-передачі), облікових регістрів або інших документів, в яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

Нагадаємо: оцінити таке майно за справедливою вартістю установі доведеться лише в разі, якщо відсутня достовірна інформація про первісну оцінку такого майна (тобто в разі відсутності первинних документів від установи, яка передає майно). У таких випадках питанням оцінки майна займається комісія установи.

2. Зазначимо, що в п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 121 встановлено єдині правила оцінки майна, які безоплатно отримала бюджетна установа від іншої бюджетної установи.

А саме: первісна вартість ОЗ, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. ІІ цього Стандарту, з наведенням нарахованої суми зносу.

В Типовій кореспонденції проведено розмежування щодо обліку операцій з безоплатної передачі-отримання майна залежно від того, у межах якого органу здійснюються такі операції.

Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, наведеними в листі від 05.01.2018 р. № 35200-02-2/609, при отриманні майна від бюджетних установ, які підвідомчі іншим суб’єктам управління, операції здійснюються в порядку звичайного безоплатного отримання майна. Тобто установа, яка отримує майно, визнає доходи від безоплатно отриманих об’єктів ОЗ як доходи від необмінних операцій.

З огляду на це, як свідчить п. 1.11 Типової кореспонденції, при отриманні зазначених об’єктів установи застосовують субрахунок 7511. Тому не забудьте при отриманні такого майна подати до органу Державного казначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

3. У свою чергу, при визнанні доходів від безоплатно отриманих об’єктів ОЗ бюджетні установи одночасно збільшують внесений капітал за кредитом субрахунку 5111, а також відображають касові видатки за дебетом субрахунку 2313 (п. 1.11 Типової кореспонденції).

4. Оскільки установа, яка передає майно, списує з обліку не тільки залишкову вартість, але й суму нарахованого зносу, то й установа, яка отримає таке майно, повинна показати в обліку суму зносу, який був раніше нарахований на ОЗ.

Як же показати в обліку суму зносу? Довгий час окремої кореспонденції субрахунків для цього Типова кореспонденція не містила.

Але ми ще в 2018 році рекомендували при безоплатному отриманні майна суму зносу, який був раніше нарахований на ОЗ, відображати записом: Дт 5111 — Кт 1411.

Детальніше про це йшлося у матеріалі «Безоплатна передача-отримання майна між різними розпорядниками» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 12).

Тож приємно, що Мінфін узяв до уваги поради нашої редакції та вніс необхідні зміни до п. 1.11 Типової кореспонденції.

Отже маємо, що розмір внесеного капіталу (сальдо за кредитом субрахунку 5111) не буде дорівнювати первісній вартості безоплатно отриманого об’єкта.

При цьому різниця буде дорівнювати залишковій вартості такого об’єкта.

5. Ще один важливий момент.

Безоплатно отримані ОЗ підлягають амортизації у загальному порядку, адже ані в НП(С)БО 121, ані в Методрекомендаціях для них не передбачено ніяких винятків. Тобто порядок розрахунку амортизації для таких об’єктів не має жодних особливостей.

Разом з тим, для таких активів є нюанси відображення амортизації в бухгалтерському обліку.

Нагадаємо, що при нарахуванні амортизації на безоплатно отримані ОЗ слід робити такі записи:

Дт 8014 — Кт 1411

Дт 5111 — Кт 7511.

Тому буде готові, що на кінець звітного кварталу виникне розбіжність між загальною сумою первісної вартості та розміром внесеного капіталу (тобто між сальдо рахунків 10, 11 та 51). Врешті-решт за кредитом субрахунку 5111 будемо мати залишкову вартість такого об’єкта. Що з цим робити? Нічого. Така розбіжність буде аж до того моменту, доки на такий об’єкт будемо нараховувати амортизацію.

Єдине, що тут можна порадити: для зручності обліку внесеного капіталу щодо таких об’єктів доцільно застосовувати окремий аналітичний рахунок в межах субрахунку 5111.

Далі узагальнимо в таблиці порядок визначення вартості майна, яке передається, та відображення в бухобліку відповідних операцій.

Тепер розглянемо порядок відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку на прикладі.

У бухгалтерському обліку ці операції установи показали такими записами: